Рішення

від 23.05.2022 по справі 309/2765/20

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/2765/20

Провадження № 2/309/1511/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Савицький С.А.

за участю секретаря судового засідання Мацунич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: служба у справах дітей Хустської РДА, служба у справах дітей Драгівської сільської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: служба у справах дітей Хустської РДА, служба у справах дітей Драгівської сільської ради про визначення місця проживання дітей ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з нею.

Посилається на те, що з відповідачем ОСОБА_2 вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.05.2009 року.

Від шлюбу у них народилося троє дітей: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 від 05 березня 2010 року, син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 03 грудня 2013 року, син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 22 листопада 2018 року.

Протягом часу перебування у шлюбі їхні стосунки погіршилися, між ними втрачено взаємоповагу та розуміння. Сторони припинили шлюбні відносини і проживають окремо. Фактично сім`я припинила своє існування. Позивачка звернулася до Хустського районного суду із позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу. Між сторонами була домовленість, що спільних дітей в їхній спір втягувати вони не будуть.

Після припинення шлюбних відносин позивачка повернулася проживати в батьківський будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Незважаючи на вказану домовленість ОСОБА_2 , 16.09.2020 року об 20 год. 30 хв. прийшов по місцю її проживання та силою забрав від позивачки молодшого сина (малолітнього) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому при відібранні дитини матері позивачки ОСОБА_6 завдані тілесні ушкодження (за даним фактом порушена кримінальна справа, що стверджується копією витягу з ЄРДР). Таким чином ОСОБА_7 , внаслідок неправомірних дій відібрав дітей від позивачки і в нього за місцем проживанням знаходяться всі їхні діти.

З метою побачення з їхніми спільними дітьми, позивачка 23.09.2020 року прийшла до відповідача додому, але він та його матір зустріли позивачку та її матір агресивно, і як наслідок завдали матері позивачки тілесних ушкоджень, при цьому відповідач не дав ні забрати дітей, ні навіть з ними побачитись (за даним фактом порушена кримінальна справа, що стверджується копією витягу з ЄРДР).

Крім цього в цей час, їхній молодший син ОСОБА_8 , виглядав хворобливо, позаяк мав нежить та блідий колір шкіри, що вказує на недостатній догляд щодо дітей з боку відповідача, а також відсутність належного лікування.

За даним фактом позивачка звернулась до служби у справах дітей Хустської РДА, і 24.10.2020 року отримала відповідь, згідно якої службою у справах дітей здійснено виїзд за вказаною заявою та проведено бесіду з дітьми, які вказали, що люблять маму та хочуть з нею спілкуватися. Крім цього, в ході перевірки складено акт перевірки цільового використання державної допомоги при народженні дитини, за наслідками якого отримання коштів батьком призупинено. Також службою у справах дітей рекомендовано звертатись до суду щодо визначення місця проживання дітей.

Позивачка також зазначила,що після того, як відповідач відібрав дітей від неї, вони стали поводитись насторожено та замкнено, бояться без присутності батька бачитись із матір`ю, оскільки переживають, що їхній батько про це дізнається. Вказана поведінка зі сторони дітей вказує на те, що відповідач залякує дітей та здійснює щодо них психологічний тиск.

ОСОБА_1 , любить своїх дітей, хоче про них піклуватися, за її місцем проживання створені всі необхідні умови для нормального та здорового розвитку та життя дітей. Проживання дітей саме з нею буде відповідати не лише її інтересам, а й інтересам дітей, позаяк діти не можуть проживати з батьком з підстав зазначених вище, а також враховуючи неналежне виконання батьком своїх обов`язків.

Позивачка на час звернення до суду перебуває у декретній відпустці з 08 січня 2019 року по 14 листопада 2021 року, що підтверджується розпорядженням №1 від 08 січня 2019 року сільського голови Данилівської сільської ради. Відповідач в свою чергу ніде не працює, що вказує, на те, що він не взмозі забезпечити дітей та створити необхідні умови для гармонійного розвитку. Крім цього, поведінка відповідачка по відношенню до позивачки як до матері їхніх спільних дітей є аморальною, що проявляється у застосуванні фізичної сили, а також він не дбає про здоров`я дітей, що проявилось у захворюванні молодшого сина.

Згідно ч. 2 ст. 161 СК України, орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

В свою чергу позивачка за місцем свого проживання характеризується із позитивної сторони, що підтверджується характеристикою Данилівської сільської ради від 01.10.2020 року.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько й мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Згідно до ст.ст. 7, 155 СК України, дитині має бути забезпечена можливість здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Проживання дітей разом з позивачкою відповідає їхнім інтересам. На підставі наведеного ОСОБА_1 просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей з матір`ю, стягнути з відповідача на її користь суму сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою і просить визначити місце проживання їхніх неповнолітніх дітей разом з ним. В зустрічній позовній заяві посилається н те, що спільне життя з відповідачкою за зустрічним позовом ОСОБА_1 у них не склалося, оскільки в березні 2020 року вона, залишивши дітей на нього, виїхала за кордон, де зустріла іншого чоловіка і провела більше пів року. Згідно рішення Хустського районного суду від 23.11.2020 року шлюб між ними розірвано. З моменту виїзду ОСОБА_1 за кордон вони стали проживати окремо, діти проживають разом з ним, відповідачка має іншу сім`ю. З того часу ОСОБА_1 , маючи реальну можливість брати участь у вихованні та забезпеченні дітей, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дітьми, участі в їх житті не бере. ОСОБА_2 самостійно несе усі витрати по утриманню дітей. Він займається підприємницькою діяльністю і має достатній дохід для того, щоб в повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дітей. ОСОБА_2 проживає в окремому приватному будинку з сучасним ремонтом та обладнанням, де створені всі умови для проживання, виховання та утримання дітей. В будинку обладнані кімнати для дітей. В той час відповідачка не має ні постійного місця роботи, ні достатнього постійного доходу для матеріального забезпечення умов проживання дітей, постійно виїжджає на тривалий термін за кордон. Таким чином, ОСОБА_2 вважає, що проживання дітей разом з ним відповідає їхнім інтересам. Він має можливість забезпечити їм належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дітей, чого відповідачка забезпечити не взмозі.

Представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_9 подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого у задоволенні вимог зустрічного позову просить відмовити в повному обсязі як необґрунтованому. У відзиві посилається на те, що попри бажання ОСОБА_1 бачитися з дітьми, проводити разом час, піклуватися, забезпечувати та виконувати інші батьківські обов`язки, ОСОБА_2 постійно чинив перешкоди для участі матері у вихованні та розвитку малолітніх дітей. Зокрема, мати не могла самостійно, безперешкодно зв`язатися та поговорити з дітьми, оскільки батько заблокував телефони у дітей, з боку ОСОБА_2 та його матері були створені перешкоди у зустрічах з дітьми. Відповідач за первісним позовом обманним шляхом відібрав дітей у позивачки, на контакт не йде, у вирішені спору стосовно місця проживання дітей в позасудовому порядку не зацікавлений. Крім цього, 29.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до служби у справах дітей Хустської РДА стосовно порушення її прав у спілкуванні з дітьми.

Розглянувши звернення ОСОБА_1 , службою у справах дітей Хустської райдержадміністрації 08.10.2020 року було зазначено: «Діти не заперечують щодо спілкування з матір`ю, люблять маму, хочуть проживати з мамою та татом як одна сім`я».

Відповідно до ч. 3 ст. 157 Сімейного Кодексу України, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Таким чином, ОСОБА_10 , усепереч волі ОСОБА_1 , умисно позбавив її реальної можливої приймати участь у вихованні своїх малолітніх дітей.

Представник позивачки вважає, що інтересах дітей необхідно визначити місце їхнього проживання разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 офіційно працевлаштована, є завідувачем сільської бібліотеки, що підтверджується довідкою від 28.01.2021 року та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

ОСОБА_1 в повному обсязі не може реалізувати своє право на догляд за своїм найменшим сином, оскільки відповідач створює перешкоди та ховає дитину від матері.

Після виходу з декретної відпустки у матері і надалі буде багато часу для дітей, оскільки вона працює за нормованим робочим графіком, що дає їй можливість приділяти синам та дочці достатньо часу, відвозити та забирати дітей зі школи, займатися з ними підготовкою до уроків, проводити разом дозвілля та піклуватися про них іншим чином.

По місцю роботи ОСОБА_1 характеризується як відповідальна, старанна та така, що володіє високим рівнем культури та поведінки, а також створює позитивний приклад своєю професійною діяльністю.

ОСОБА_1 має стабільний дохід, яким може у повному обсязі забезпечити необхідні умови проживання та нормальний розвиток дітей, оскільки офіційно влаштована «Завідувачем сільської бібліотеки», що підтверджується записами з трудової книги.

Одна з дітей ОСОБА_11 - дівчинка ОСОБА_12 , а тому питання особливостей її виховання, фізіологічного й емоційного розвитку та процесу дорослішання, є значно ближчими та зрозумілими матері, як жінці, ніж батьку, оскільки за наведених також вище обставин, саме мати більш повно та гармонійно впливає на становлення та розвиток дочки, формує в її свідомості образ саме дівчинки і жінки, а самі взаємовідносини матері та дитини-дівчинки є основою для її адаптації в соціальному середовищі. У разі проживання ОСОБА_11 (матері) та ОСОБА_12 порізно, це призведе до розірвання емоційного зв`язку між ними, як мамою та дочкою, та негативних психосоматичних наслідків у майбутньому.

Марку 7 (років) та ОСОБА_8 (2 роки) також необхідна ласка та піклування матері, оскільки обоє хлопчиків - малолітні діти, які перебувають на стадії становлення як особистості.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна бути розлучена зі своєю матір`ю.

Вказані обставини у поєднанні з вимогами Декларації прав дитини, а також статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою ВРУ від 27.02.1991 року, згідно якою, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню прав дитини, вбачається необхідність визначення місця проживання трьох малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 з їх матір ю - ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають між ними, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім`ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги як передбачено вимогами ст. 55 Сімейного кодексу України.

За час проживання з батьком, син ОСОБА_14 , став більш замкнутим, тривожним, неговірким, що підтверджується характеристикою зі школи від 02.02.2021 р.

Окрім цього, батько порушує права та свободи малолітнього ОСОБА_8 , які закріплені принципом 6 Декларації прав дитини.

Постановою Верховного суду України від 14.12.2016 року по справі № 6-2445це16 прямо встановлено необхідність дотримання принципу 6 Декларації прав дитини, при визначенні місця проживання дітей, за умови наявності постійного місця проживання матері, наявності постійного місця роботи та джерела існування, можливості виховання та розвитку дітей.

Відповідно до договору дарування житлового будинку від 19.02.2021 року, посвідченого Приватним нотаріусом Хустського нотаріального округу Шкарампотою В.Д. ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Житловий будинок не містить недоліків, добре облаштований всім необхідним для проживання, із сучасним ремонтом. Позивачка впевнена, що дітям буде комфортно проживати разом з нею в умовах необхідних для їх гармонійного розвитку.

Твердження ОСОБА_2 у зустрічній позовній заяві про те, що ОСОБА_1 доходи «витрачає сугубо на свої потреби» є безпідставним. ОСОБА_2 умисно позбавив ОСОБА_1 реальної можливості приймати участь у вихованні своїх малолітніх дітей. Діти проживають з батьком, який перешкоджає будь-якому контакту матері зі своїми рідними дітьми, що стверджується відеозаписом. ОСОБА_1 була позбавлена можливості проявити свою турботу та піклування, зокрема методом фінансового утримання.

ОСОБА_1 , позбавлена прямого контакту з дітьми, маючи бажання та потребу піклуватись про своїх малолітніх дітей, передала кошти для розміщення їх на депозитному рахунку «Джуніор» в АТ КБ «Приватбанк». Згідно до Договору SAMDNWFD00072976431200 від 22.02.2021 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має всі права на розпорядження сумою даного вкладу з настанням повноліття. За умовами відкриття такого рахунку, діти від 6 років мають бути присутні при оформленні вкладу для здійснення працівниками Банку фотографії дитини. Саме тому ОСОБА_1 відкрила рахунок на ім`я ОСОБА_5 .

Таким чином, маючи достатній стабільний дохід, офіційно працевлаштована, вона має належні для гармонійного розвитку та виховання дітей житлові умови, можливість сприяння їх культурному, освітньому та духовному розвитку, маю намір та бажання піклуватися та доглядати за ними, забезпечувати їх необхідними матеріальними благами, а також виховувати в атмосфері поваги, любові та материнської опіки і піклування. Окрім цього, діти будуть забезпечені постійною увагою та доглядом з боку позивачки та з боку її матері - їх рідної бабусі. Має вищу освіту, шкідливих звичок не має, спиртними напоями не зловживає, у відносинах із іншими людьми неконфліктна.

Проживання дитини з одним із батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов`язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати. Проти спілкування батька, ОСОБА_2 , із дітьми вона не заперечує та перешкоджати їх зустрічам наміру не має. Сприятиме в формуванні приязних стосунків між ними. У задоволенні зустрічного позову просить відмовити в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_15 подали відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого доводи позивача викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву просять відхилити. Позовні вимоги викладені у зустрічній позовній заяві задовільнити, посилаючись на наведені у відповіді на відзив обставини. Вказують на те, що з моменту виїзду ОСОБА_1 за кордон діти проживають разом з ОСОБА_2 . З того часу і по сьогоднішній день, маючи реальну можливість брати участь у вихованні та забезпеченні дітей, позивачка за первісним позовом з власної ініціативи самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не спілкується з дітьми, участі у їх житті свідомо не бере, отримуючи соціальну допомогу на дітей, витрачає її на себе. Діти проживають разом з ОСОБА_2 . ОСОБА_1 з часу розлучення не відвідувала дітей ні за місцем проживання, ні за місцем навчання. Відповідач стверджує, що перешкод відповідачці за зустрічним позовом у спілкуванні з дітьми не чинив. Вважає, що в інтересах дітей проживати саме з ним, а не з матір`ю.

Представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_9 подав до суду заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, згідно якого у задоволенні вимог зазначених у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву просив відмовити у повному обсязі. Посилається на те, що ОСОБА_1 отримує достатній дохід та має в подальшому намір збільшувати суму вкладу, розміщену на депозитному рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_5 . Щодо договору дарування будинку, то в подальшому останній забезпечить дітей житловим приміщенням.

В судове засідання 24.05.2022 року позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 не з`явився. Представник позивачки ОСОБА_9 подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачки за первісним позовом, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просять відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_16 в судове засідання не з`явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Хустської РДА в судове засідання не з`явився. Представник органу опіки та піклування Хустської РДА Вайнраух Л.Й. подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без участі їх уповноваженого представника, та взяти до уваги висновок органу опіки та піклування Хустської РДА від 15.07.2021 року №11-31/1160 про визначення місця проживання малолітніх дітей.

Представник органу опіки та піклування Драгівської сільської ради Гайович О.В. подала до суду заяву, згідно якої просила розглядати справу у їх відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити виходячи з наступних підстав:

Згідно ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 02.05.2009 року.

Від шлюбу у них народилося троє дітей: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Відповідно до ст. 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 142 Сімейного Кодексу України визначено, що діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

Згідно ст. 153 Сімейного Кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Крім цього, стаття 157 Сімейного Кодексу України передбачає, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Як вбачається з доказів наданих до матеріалів справи, та пояснень сторін, даний спір виник між ними через те, що неповнолітні діти сторін на даний час проживають біля відповідача за первісним позовом ОСОБА_7 з вересня 2020 року, внаслідок чого їхня мати ОСОБА_1 позбавлена можливості брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми і фактично у такий спосіб відповідач усунув її від виховання дітей та спілкування з ними.

Принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, регламентовано, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Хустської РДА, від 15.07.2021 року №11-31/1160 про визначення місця проживання малолітніх дітей, орган опіки та піклування Хустської РДА, враховуючи рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини, вважає, що місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір`ю є можливим та таким, що не суперечить інтересам малолітніх дітей.

Згідно вказаного висновку «на адресу органу опіки та піклування Хустської районної державної адміністрації надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_3 про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Із зустрічним позовом до суду звернувся і батько вищевказаних дітей ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_3 .

З метою надання висновку органу опіки та піклування з даного питання та у відповідності до ст.19 Сімейного кодексу України працівниками служби у справах дітей Драгівської сільської ради та служби у справах дітей Хустської районної державної адміністрації було здійснено виїзди за місцем проживання і батька ОСОБА_2 , і матері ОСОБА_1 , складено акти обстеження умов їх проживання.

У сім`ї ОСОБА_17 троє малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які безумовно потребують підтримки і батька, і матері. Тому питання стосовно місця проживання вимагало ретельного вивчення та обґрунтування у висновку.

На момент перевірки умов проживання батька ОСОБА_2 начальником ССД Драгівської сільської ради ОСОБА_18 стало відомо, що за адресою: АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_2 , його батьки та малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У будинку створено всі придатні для проживання умови проживання дітей, наявне водо-, електротеплопостачання, у будинку чисто, тепло та охайно.

Діти ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_5 з минулого року проживають з батьком за вищевказаною адресою, так як їх мати виїхала на сезонні роботи за кордон, де провела більш, ніж півроку. З часу виїзду матері за кордон діти проживали з бабусею ОСОБА_6 у с. Данилово.

Однак, 16.09.2020 року ОСОБА_2 силою забрав дітей від бабусі ОСОБА_6 та завдав останній тілесні ушкодження (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020075050000115).

01.10.2020 року вищевказаний громадянин спричинив тілесні ушкодження і своїй колишній дружині (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12020075050000127).

На думку ОСОБА_2 , він вважає, що суд може визначити місце проживання дітей з ним з наступних міркувань.

По- перше, у відзиві на зустрічну позовну заяву заявник стверджує, що неодноразово звертався до колишньої дружини з проханням прийняти участь в утриманні та вихованні дітей, однак всі його звернення безрезультатні. Цей факт не відповідає дійсності, так як жінка намагалась зустрітись з дітьми та поспілкуватись з ними, однак всі вжиті нею заходи бажаних результатів не дали. Крім того, зі слів батька, він належним чином виконує свої батьківські обов`язки, має стабільний дохід та вважає, що більше може дати дітям, ніж мати.

По-друге, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини ОСОБА_2 стверджував, що хоча офіційно не працює, проте має дохід і засоби утримувати дітей. Однак, ОСОБА_2 до грудня 2020 року ніде не працював, офіційно зареєстрував свою підприємницьку діяльність тільки 14.12.2020 року.

По- третє, батько вважає, що тільки він може у повній мірі виховувати дітей, бо до школи вони приходять охайні, забезпечені всім необхідним для їх навчання у школі. Однак, відповідно до характеристик, наданих вчителями школи на дітей, за весь час навчання у Драгівській ЗОШ І-ІІІ ступенів обоє батьків дбайливо ставились до них, цікавились їх успіхами та допомагали дітям у всьому. Однак, у поточному навчальному році мати дійсно не мала такої можливості, бо як тільки приходила до школи, діти телефонували батькові, а він категорично заперечував про зустрічі матері з ними.

По- четверте, батькові ОСОБА_5 було запропоновано, аби керівник інклюзивно- ресурсного центру ОСОБА_21 поспілкувався з дітьми та вивчив їх думку з приводу того, з ким вони бажають проживати, їх проживанням у сім`ї. Під час розмови з дітьми було з`ясовано, що вони перебувають під впливом батька та його родичів, відбувається маніпулювання думкою дітей щодо їх матері та зневага до неї. Це було помітно і під час розмови працівників ССД з дітьми.

Відповідно до протоколу індивідуальної психологічної консультації від 04.06.2021 року було встановлено, що ОСОБА_2 має проблеми психологічного характеру. Під час зустрічі керівник інклюзивно- ресурсного центру ОСОБА_21 намагалась докласти зусилля щодо зміни його думок по відношенню до матері дітей, визначити бажані зміни у житті дітей та матері, спонукала до пошуку та виходу шляхів із сімейної кризи, намагалась пояснити, що налаштування дітей проти матері у майбутньому може вплинути на стан їхнього здоров`я та особистісні особливості дітей. Бажання щось змінити у даній ситуації з боку батька не дали жодних позитивних результатів.

Відповідно до характеристики громадянина ОСОБА_2 , наданої Драгівським сільським головою ОСОБА_22 , батько характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, постійної роботи немає, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався.

Орган опіки та піклування вважає, що визначення місця проживання вищевказаних дітей з матір`ю ОСОБА_1 є більш доцільним та таким, що не суперечать їх інтересам з наступних міркувань: всі троє дітей - малолітні, старша дівчинка ОСОБА_12 потребує особливої уваги з боку матері, так як проблеми матері та доньки, їх спільне вирішення є ближчими для них обох. Менший син ОСОБА_8 взагалі не має трьох років, він вимагає особливої уваги та догляду з боку матері.

По-друге, ОСОБА_1 - офіційно працевлаштована, працює завідувачем сільської бібліотеки у с. Данилово.

По-третє, дана громадянка є власником житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 .

По-четверте, відповідно до характеристики, наданої на неї Данилівським сільським головою, показала себе з позитивної сторони, характеризується позитивно.

Відповідно до протоколу індивідуальної психологічної консультації, проведеної ОСОБА_21 , причин для невиконання матір`ю її обов`язків щодо дітей немає жодних.

Питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 30.06.2021 року розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації, де члени Комісії висловили думку про можливість проживання дітей разом з матір`ю».

Згідно Міжнародної конвенції ООН «Про права дитини» (20 листопада 1989 року), предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини, а в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом не було встановлено тих виключних обставин, за яких малолітні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають бути розлучені з матір`ю. Судом не встановлено, що мати створює загрозу для нормального психічного розвитку дітей, або неналежним чином виконувала батьківські обов`язки.

Крім того, судом встановлено, що відносини між батьками з приводу невизначеності з ким із них повинні проживати їх діти негативно відображаються на їх стані.

Виходячи з вище наведених обставин, оцінивши в сукупності встановлені у судовому засіданні докази, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування Хустської РДА, а також враховуючи інтереси неповнолітніх дітей сторін, забезпечення умов їх виховання, утримання та нормального розвитку в умовах сім`ї, суд позовну вимогу про визначення місця проживання дітей з позивачкою за первісним позовом ОСОБА_23 вважає підставною і такою, що підлягає до задоволення.

Таким чином, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей є необґрунтованими, тому в їх задоволенні слід відмовити у зв`язку з недоведеністю.

Питання судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги, опису наданих адвокатом послуг,розрахунку понесених позивачкою за первісним позовом судових витрат, розмір витрат на правову допомогу складає 12000 грн.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на характер виконаної представником позивача роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони суд вважає за необхідне стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000 грн.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст.12, 13, 81, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України та ст.ст. 160,161 Сімейного Кодексу України, с у д

У Х В А Л И В:

Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з їх матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , сплачений судовий збір, в розмірі 840,80 грн.. та 12 000 грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: служба у справах дітей Хустської РДА, служба у справах дітей Драгівської сільської ради про визначення місця проживання дітей відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Савицький С.А.