Ухвала

від 05.07.2022 по справі 160/23671/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

06 липня 2022 року м. Дніпросправа № 160/23671/21

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чумак С.Ю., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі №160/23671/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ТЕХ-СЕРВІС" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року позов задоволений частково.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав до суду апеляційну скаргу у цій справі.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, скаржником документу про сплату судового збору не надано.

Разом з апеляційною скаргою апелянт звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю фінансування.

Розглянувши доводи наведені заявником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

Відповідачем не надано доказів, що введення воєнного стану в Україні вплинуло на його майновий стан.

Останні ж, на переконання суду, не дають підстав для відстрочення сплати судового збору, оскільки держава має дотримуватися принципу "належного урядування" і не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею же, зокрема стосовно дотримання процедури виділення і погодження коштів на сплату судового збору та відсутності таких коштів.

У зв`язку з викладеним у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 2 Закону України Про судовий збір платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

При цьому, у п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги) встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача в частині неподання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку щодо повернення товариству з Державного бюджету надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість та зобов`язати відповідача прийняти висновок щодо повернення товариству з Державного бюджету України надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 277000,00 грн та надати його до органу Державної казначейської служби України, що свідчить про подання юридичною особою позову з вимогою немайнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті при заявлені позовних вимог складав 2270 грн.

Отже, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору в розмірі 2270 грн, то при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду заявнику апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3405 грн (2270*150%=3405).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу:

*;101;

---

(код клієнта:

· ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8),

· реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);

Cудовий збір, за позовом

---

(ПІБ особи чи назва установи, організації, яка подає апеляційну скаргу),

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

, Третій апеляційний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

З огляду на викладене вище, суд зобов`язує апелянта не пізніше 10-денного строку з дня отримання копії ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, суд

у х в а л и в:

Відмовити апелянту у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 у справі № 160/23671/21 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали, для усунення вищезазначених недоліків.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяС.Ю. Чумак