Ухвала

від 03.07.2022 по справі 462/3914/15-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/3914/15-ц

УХВАЛА

04 липня 2022 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Ліуш А.І. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Назара Олеговича,-

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Назара Олеговича.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених устаттях 36,37і38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно з п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У відповідності до позиції Європейського судуз правлюдини,викладеної усправі «Мироненкоі Мартенкопроти України» згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

На підставі наведеного, оскільки скаржник ОСОБА_1 є рідним дідусем ОСОБА_2 , яка є секретарем судових засідань судді Ліуш А.І., що згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Мироненко і Мартенко проти України» не може вважатись безстороннім розглядом справи, а відтак, суд вважає, що з метою уникнення виникнення у сторін сумнівів у безсторонності, об`єктивності, неупередженості судді, слід заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

заявити самовідвід судді Ліуша Андрія Ігоровича при розгляді скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Романа Назара Олеговича.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш