Рішення

від 05.07.2022 по справі 587/189/20

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/189/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року Сумський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Черних О.М.

секретаря судового засідання Токаревої В.М.

в присутності:

позивача ОСОБА_1

її представника адвоката Друченко Т.В.

відповідача ОСОБА_2

її представника адвоката Щербак Н.М.

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2020 року позивачка звернулась з позовом до відповідачки, який в подальшому уточнила. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником 247/1000 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та 202/1000 часток земельної ділянки площею 0,2501 га з кадастром номером 5924755800:02:001:0217 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Співвласниками будинку є відповідачка ОСОБА_2 255/100 частки та ОСОБА_3 239/1000 частки. Будинок має чотири окремі входи і кожне приміщення ізольоване. Зазначає, що ОСОБА_2 самовільно, не маючи дозволу інших співвласників здійснила заміну даху будинку над її частиною будинку, яке відбулось з грубим порушенням санітарних та будівельно-технічних норм та правил, у зв`язку з чим їй неодноразово робився припис управлінням ДАБІ у Сумській області. Вказала, що внаслідок протиправних дій відповідачки її житлу була заподіяна шкода, зокрема у частині її будинку, стелі у двох житлових кімнатах, які суміжні зі стінами відповідачки пошкоджені пліснявою та деформовані. А тому вона просить суд, зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 усунути перешкоди у користування житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинного збудованого елементу частину даху. Вказала, що такими діями відповідачки їй заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 20000 грн. та просила стягнути її з останньої. Крім того, посилаючись на понесені нею витрати на правову допомогу просила суд відшкодувати витрати в розмірі 8000 грн.

Відповідачкою ОСОБА_2 до суду направлено письмовий відзив, в якому вона заперечуючи проти позовних вимог, просила суд відмовити його задоволенні. Свої запереченнях ОСОБА_5 , погоджується на те, що вона, позивачка, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . Зазначила, що будинок збудований в 1970-х роках, а тому потребує капітального ремонту . Вказала, що в будинку відсутні гідроізоляція та вентиляція, а тому в усіх його приміщеннях з`являється пліснява та грибкові ураження. В 2018 році, вона разом з ОСОБА_3 почали проводити капітальний ремонт своєї частини будинку і за проектом вони зробили ремонтно будівельні роботи даху. Оскільки будь якого втручання в несучі конструкції не було, вона не зверталась з заявою про початок виконання будівельних робіт і дозволу не отримувала. Вважає, що заміна даху ніяким чином не призвела до утворення плісняви на стелях позивачки, а тому вимоги позивачки є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили їх задовольнити з підстав зазначених в позові

Відповідачка та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог, вважали його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Третя особа ОСОБА_3 та її представник заперечували проти задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився про час і місце розгляду повідомлявся в установленому законом порядку.

В судовому засіданні були допитані свідки:

ОСОБА_7 , який суду пояснив, що він працює будівельником більше 30 років і його ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попрохали переробити дах над їх будинком. Зазначив, що дах будинку був дуже старий і потребував капітального ремонту. Ремонт вони робили по межі сусіднього даху, зняли шифер і утеплили дах, шляхом накладення дерев`яних доріжок, було зроблено водостічну систему. Вказав, що ремонт вони робили спочатку без документів, а в подальшому була зроблена необхідна документація і вони робили до її відповідності. Пояснив, що в 2021 року до нього знову звернулась ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з проханням усунути недоліки і вони на усунення недоліків, прибили кусок конька та поклали на горищі дерев`яні доріжки для обслуговування даху.

ОСОБА_8 який суду пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попрохали переробити дах над їх будинком. Зазначив, що дах будинку був дуже у поганому, аварійному стані, він протікав, вони демонтували шифер, асфальт та рубіроїд залишився, добавили утеплювач. Зазначив, що під час виконання ремонту даху їх консультував архітектор, який повідомив їм, що необхідно відступити від сусідського даху 1 м, зробити так звану «снігову кишень» і вони зробили 2-х скатний дах.

ОСОБА_9 суду пояснив, що до відділу архітектури звернулись за будівельним паспортом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але їм було відмовлено, оскільки відсутня згода інших співвласників.

Крім того в судовому засіданні були допитані експерти:

Експерт ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що підтримує свій висновок і зазначила, що технічна причина пошкодження належній ОСОБА_1 будинку є відсутність опалення в частині будинку ОСОБА_2 . При цьому вона зазначила, що оскільки є щелина вона не виключає можливості потрапляння під конструкцію покрівлі опадів. Вказала, що покрівля не відповідає ДБН в частині виносу покрівлі від стіни, що також може викликати зволоження стіни і появи плісняви. Пояснила, що зволоження стін можливо і унаслідок підтікання талих чи дощових вод зверху.

Експерт ОСОБА_11 суду пояснила, що під час проведення експертизи вони виходили на місце і ними було виявлені на стінах, стелі 2-х кімнат ОСОБА_1 плісняву, після того, було розкрито підлогу було виявлено повністю пошкодження долівки, згнивши дошки, пошкоджений лінолеум. Також була оглянута частина будинку ОСОБА_2 і встановлено, що приміщення було переплановано, знесені перегородки, відсутня підлога та опалення. Під час огляду покрівлі, де були проведені ремонті роботи і виявлено тріщину, бо був здвигнутий коньок покрівлі і виніс був 50 см , а не 60 см., у зв`язку з чим можливо було протікання з покрівлі на стіну будівлі. Все це в сукупності могло призвести до того, що відсутність опалення в частині будинку, яка сумісна, призводить до того, що утворюється мосток холоду в цій перегородці, яка має товщину 150мм, вона не забезпечує необхідні теплові умови та призводить до виступу конденсату, внаслідок чого утворюється пліснява, змокає та руйнується стіна та підлога. Вказала, що під час обстеження була виявлена тріщина на даху, від неї можливе попадання опадів.

Експерт ОСОБА_12 суду пояснив, що робив дослідження на відповідність прибудови і кровлі два роки тому і може зазначити, що на той час дах був ще не до кінця зроблений, не було водовідведення і обшивки зрізів. Вказав, що огляд він проводив під час дощу і ніякого затікання не було. Вважає, що стіна позивачки покрита цвіллю із-за того, що між кімнатами відповідачки та позивачки дуже тонка перегородка, а тому відповідачці потрібно або там провести опалення, або провести утеплення. Оглянувши фотокартки зазначив, що на його думку від такої тріщини залиття кімнати позивачки неможливо.

Суд, вислухавши сторін, свідків, експертів, дослідивши та давши оцінку письмовим доказам їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному об`єктивному та безпосередньому дослідженні їх під час судового розгляду вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності 247/1000 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та 202/1000 часток земельної ділянки площею 0,2501 га з кадастром номером 5924755800:02:001:0217 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом, технічним паспортом, витягом з державного реєстру нерухомого майна ( Т 1 а.с. 14-22);

Згідно інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно, співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 ( частка 255/1000) , ОСОБА_3 ( частка 239/1000), ОСОБА_4 (частка 259/1000) (а.с. 22-28);

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась у період 2017-2019 роках до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області з приводу реконструкції даху будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Т. 1 а.с.31-37);

Після перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області виписувало приписи ОСОБА_2 приписи № 322 від 21 вересня 2018 року, № 398 від 31 жовтня 2018 року, № 106 від 07 березня 2019 року та ОСОБА_3 № 105 від 07 березня 2019 року, згідно яких зобов`язано ввести в експлуатацію самочинно збудований об`єкт будівництва (прибудова та частина даху житлового будинку АДРЕСА_1 ) (Т.1 а.с. 38-41);

Згідно акту обстеження складеного комісією Степанівської селищної ради у кімнатах ОСОБА_1 зафіксовано пошкодження стін (Т. 1 а.с. 43);

Відповідно до акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих ті будівельних робіт № 322 від 21 вересня 2018 року в ході перевірки виявлено, що ОСОБА_2 виконувались будівельні роботи без реєстрації повідомлення про початок виконання робіт (Т. 1 а.с. 95-99);

Висновком будівельно-технічного дослідження № 1247 від 04 червня 2019 року встановлено, що не здані в експлуатацію : двосхила покрівля із шиферу, приміщення прибудови «а3», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 відповідають державним будівельним нормам та придатні до подальшої експлуатації (Т. 1 а.с. 100-113);

Згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації прибудови «а4», код 1110.3 та «а3» код 1110.3 готові до експлуатації (Т. 1 а.с. 115-122);

Згідно повідомлення управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2 відмовлено у прийнятті в експлуатацію об`єкта «прибудова «а4» за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутня згода інших співвласників (Т. 1 а.с. 123);

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 31 липня 2020 року була призначена будівельно- технічна експертиза.

Згідно висновку комплексної комісійної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи № 1243/1254/768 від 30 квітня 2021 року в приміщеннях квартири ОСОБА_1 суміжними з приміщеннями належними ОСОБА_2 встановлено наявність пошкоджень; покрівля влаштована з азбоцементних листів, між стиком металевого конька влаштованого при реконструкції покрівлі ОСОБА_2 та стиком існуючого конька над частиною будівлі ОСОБА_1 виявлено щилину розміром 3 см, через яку атмосферні опади можуть потрапляти під конструкцію покрівлі. Біля торцової стіни покрівлі, влаштованої ОСОБА_2 відсутні постійні ходові настили з дошок. Технічна причина пошкодження належній частині будинку ОСОБА_1 є відсутність опалення в частині будинку ОСОБА_2 . Реконструйована ОСОБА_2 частина даху не відповідає проектно-технічній документації, виконаній ПП «Суми-Южана» на «Реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » та не відповідає вимогам п. 8.1.5 ДСТУ Н Б В.2.6-2014:2016 « настанова з улаштуванням та експлуатації дахів, будинків, будівель і споруд» п.7.4.3, п. 7.4.5 ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» , можливий причинний зв`язок між пошкодженням приміщень ОСОБА_1 та порушеннями допущені ОСОБА_2 ( Т. 2 а.с. 7-40);

Відповідно до частини першоїстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

За правилами частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 7ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З наведених норм вбачається, що об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний документ, який дає право виконувати будівельні роботи; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об`єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.

Отже, за змістом статті 376ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-180цс14.

Таким чином, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод і інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. А відтак, суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Саме таких висновків щодо застосування відповідних норм права дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 463/4811/16-ц, які відповідно до частини 4статті 263 ЦПК Українимають враховуватись судом при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду із вимогами знесення самочинного збудованого елементу частину даху, позивачка свої вимоги обґрунтовувала тим, що таке будівництво здійснено із порушенням вимог законодавства та порушує її права як власника суміжного приміщення.

Правомірність проведення відповідачкою будівельних робіт з реконструкції даху була предметом дослідження під час здійснення органом державного архітектурно-будівельного контролю заходу державного контролю. За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення відповідачкою та ОСОБА_3 вимог нормативних актів під час здійснення будівництва, уповноваженим органом було здійснено висновок про необхідність введення самочинно збудованих об`єктів будівництва в експлуатацію, а у разі неможливості привести об`єкту у попередній стан шляхом демонтажу частини даху та прибудови. Складено припис про усунення порушень та притягнуто відповідачку до адміністративної відповідальності. Приписи та постанову відповідачка не оскаржувала. Докази, які б свідчили про усунення вказаних порушень матеріали справи не містять.

Крім того, висновком комплексної комісійної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи № 1243/1254/768 від 30 квітня 2021 року встановлено, що в приміщеннях квартири ОСОБА_1 суміжними з приміщеннями належними ОСОБА_2 встановлено наявність пошкоджень; покрівля влаштована з азбоцементних листів, між стиком металевого конька влаштованого при реконструкції покрівлі ОСОБА_2 та стиком існуючого конька над частиною будівлі ОСОБА_1 виявлено щилину розміром 3 см, через яку атмосферні опади можуть потрапляти під конструкцію покрівлі. Біля торцової стіни покрівлі, влаштованої ОСОБА_2 відсутні постійні ходові настили з дошок. Технічна причина пошкодження належній частині будинку ОСОБА_1 є відсутність опалення в частині будинку ОСОБА_2 . Реконструйована ОСОБА_2 частина даху не відповідає проектно-технічній документації, виконаній ПП «Суми-Южана» на «Реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » та не відповідає вимогам п. 8.1.5 ДСТУ Н Б В.2.6-2014:2016 « настанова з улаштуванням та експлуатації дахів, будинків, будівель і споруд» п.7.4.3, п. 7.4.5 ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» , можливий причинний зв`язок між пошкодженням приміщень ОСОБА_1 та порушеннями допущені ОСОБА_2 .

Пунктами 22,24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судамистатті 376 Цивільного кодексу України(про правовий режим самочинного будівництва)» від 30 березня 2012 року № 6 передбачено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомоїстатті 376 ЦКзобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чиї інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В позовній заяві позивачка заявляє вимоги про знесення самочинного збудованого елементу частину даху.

Знесенням є цілеспрямована діяльність з ліквідації будівельного об`єкта; розбирання, демонтаж або руйнування конструкції будівлі, пов`язані з неможливістю його подальшого використання. Під реконструкцією ж розуміється перебудова існуючого об`єкта, пов`язана з його удосконаленням або зміною основних технічних показників.

З наведених у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вимог вбачається, що знесення об`єкта самочинного будівництва є виключною мірою та допускається за умови неможливості перебудови або відмови особи, що здійснила будівництво від здійснення перебудови.

На переконання суду знесення самочинного збудованого елементу частину даху відповідачки не є пропорційним втручанням у її права як власника будинку, крім того, такі заходи не призведуть до відновлення порушених прав позивачки, оскільки не сприятимуть поліпшенню стану належного їй приміщення суміжного з частиною приміщень відповідачки. Враховуючи викладене, така вимога не може бути задоволена. Вимоги про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом приведення даху та самочинно збудованих об`єктів до норм ДБН позивачка не заявляла.

Разом з тим, положеннями ст.ст.23,1167 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Враховуючи тривалість вимушених змін у житті позивачки та її сім`ї, тривале знаходження в стані стресу та зниження якості проживання, небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду, з огляду на те, що позивачем доведено, що вона зазнала душевних страждань у зв`язку з пошкодженям її майна, а саме пошкодженням її приміщення через неправомірні дії відповідача, а саме проведення реконструкції покрівлі з порушенням норм, а також доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між пошкодженнями належній частині будинку ОСОБА_1 та проведеними роботами відповідачкою ОСОБА_2 , що потягло за собою душевні страждання позивача, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що в рахунок відшкодування моральної шкоди достатнім і необхідним буде стягнення моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн., таким чином, частково задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 315-319 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ),треті особи: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 )та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )про усуненняперешкод укористуванні житловимприміщенням тавідшкодування моральноїшкоди задовольнити частково.

В частині усунення перешкод шляхом знесенню самочинно збудованого елементу частини даху відмовити.

В частин відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , - 15000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , що мешкає в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Черних