Постанова

від 01.11.2022 по справі 587/189/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року м.Суми

Справа №587/189/20

Номер провадження 22-ц/816/875/22

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Потураєва Сергія Валерійовича на рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 липня 2022 року, в складі судді Черних О.М., ухвалене у м. Суми,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду в лютому 2020 року із позовною заявою та уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованого елементу частини даху. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником 247/1000 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та 202/1000 часток земельної ділянки загальною площею 0,2501 га з кадастровим номером 5924755800:02:001:0217, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за тією ж адресою. Співвласниками вказаного будинку є також відповідач та ОСОБА_3 . Житловий будинок має чотири окремі входи та ізольовані у повноцінні окремі помешкання для проживання всіх співвласників. Вказує, що позивач самовільно без її згоди здійснила над своєю частиною заміну даху із грубим порушенням санітарних та будівельно технічних норм. В зв`язку з цим управлінням державної архітектурно будівельної інспекції у Сумській області відповідачу робились неодноразові приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, які останньої виконані не були. Зазначає, що через самовільно проведену відповідачем реконструкцію даху стелі належного їй житлового приміщення, що примикають до житлового приміщення відповідача пошкоджено пліснявою, деформовано, відчувається стійкий запах сирості. Дошка да підлозі кола стіни деформована. В зв`язку з цим позивач вимушена нести витрати на ремонт своєї частини житлового будинку, однак ці ремонтні роботи не усувають пошкодження в цілому та є косметичними.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 06 липня 2022 року позов задоволено частково.

В частині усунення перешкод шляхом знесенню самочинно збудованого елементу частини даху відмовлено.

В частин відшкодування моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 - 15000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що знесення об`єкта самочинного будівництва є виключною мірою та допускається за умови неможливості перебудови або відмови особи, що здійснила будівництво від здійснення перебудови. Крім того, знесення самочинного збудованого елементу частину даху відповідачки не є пропорційним втручанням у її права як власника будинку і такі заходи не призведуть до відновлення порушених прав позивачки, оскільки не сприятимуть поліпшенню стану належного їй приміщення суміжного з частиною приміщень відповідачки. Також суд дійшов висновку стосовно того, що через тривалість вимушених змін у житті позивачки та її сім`ї, тривале знаходження в стані стресу та зниження якості проживання, небажання відповідача добровільно відшкодувати завдану шкоду позивач зазнала моральної шкоди, і виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що достатнім і необхідним буде стягнення моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн..

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 адвокат Потураєв С.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з позивача моральної шкоди і покладених на неї судових витрат та ухвалити в цій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що позивач у своєму позові не зазначив в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, ким вона завдана та з яких міркувань він виходив при визначенні її розміру. Крім того, останній не надав жодних доказів на підтвердження її розміру. Вказує, що в експертному висновку технічною причиною пошкодження належної позивачу частки будинку є відсутність опалення в частині будинку відповідача. Пошкодження з технічної точки зору, виникли у зв`язку із проведенням ОСОБА_2 реконструкції житлового будинку належної їй частини, а саме демонтажу системи опалення. Причинний зв`язок між відхилення від дотримання вимог НПА в галузі будівництва, допущений ОСОБА_2 під час реконструкції належної їй частини даху та пошкодженнями помешкання позивача можливий з технічної точки зору. Причинний зв`язок між відхилення від вимог НПА в галузі будівництва, допущений ОСОБА_2 під час реконструкції належної їй частини дах та пошкодженнями електропроводки помешкання позивача не виявлений. Таким чином, рішення суду про наявність причинно наслідкового зв`язку між проведенням реконструкції покрівлі з порушенням норм та пошкодженням майна позивача ґрунтується на припущеннях. Вказує, що реконструкція частини даху проведена не лише ОСОБА_2 , але й ОСОБА_3 .

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Від третіх осіб до суду пояснення з приводу апеляційної скарги не надходили.

В зв`язку з тим, що оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, то відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Він пояснив, що дах на частиною, яка належить відповідачці є відокремленим будівельним елементом самої конструкції даху і не пов`язаний із конструкцією даху позивача.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі. З боку позивача клопотань не надходило.

Треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності 247/1000 часток житлового будинку АДРЕСА_1 та 202/1000 часток земельної ділянки площею 0,2501 га з кадастром номером 5924755800:02:001:0217 цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за заповітом, технічним паспортом, витягом з державного реєстру нерухомого майна ( Т 1 а.с. 14-22);

Згідно інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно, співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 ( частка 255/1000) , ОСОБА_3 ( частка 239/1000), ОСОБА_4 (частка 259/1000) (а.с. 22-28).

У період 2017-2019 роки ОСОБА_1 неодноразово зверталась до управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області з приводу реконструкції даху будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Т. 1 а.с.31-37);

Після перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Сумській області виписувало приписи ОСОБА_2 приписи № 322 від 21 вересня 2018 року, № 398 від 31 жовтня 2018 року, № 106 від 07 березня 2019 року та ОСОБА_3 № 105 від 07 березня 2019 року, згідно яких зобов`язано ввести в експлуатацію самочинно збудований об`єкт будівництва (прибудова та частина даху житлового будинку АДРЕСА_1 ) (Т.1 а.с. 38-41);

Згідно акту обстеження складеного комісією Степанівської селищної ради у кімнатах ОСОБА_1 зафіксовано пошкодження стін пліснявою, їх деформація (т. 1 а.с. 43);

Відповідно до акту, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих ті будівельних робіт № 322 від 21 вересня 2018 року в ході перевірки виявлено, що ОСОБА_2 виконувались будівельні роботи без реєстрації повідомлення про початок виконання робіт (т. 1 а.с. 95-99);

За висновками будівельно-технічного дослідження № 1247 від 04 червня 2019 року, проведеним за замовленням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 встановлено, що не здані в експлуатацію: двосхила покрівля із шиферу, приміщення прибудови «а3», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідають державним будівельним нормам та придатні до подальшої експлуатації (Т. 1 а.с. 100-113);

Згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації прибудови «а4», код 1110.3 та «а3» код 1110.3 готові до експлуатації (Т. 1 а.с. 115-122);

Згідно повідомлення управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області ОСОБА_2 відмовлено у прийнятті в експлуатацію об`єкта «прибудова «а4» за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутня згода інших співвласників (Т. 1 а.с. 123);

Згідно висновку комплексної комісійної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи № 1243/1254/768 від 30 квітня 2021 року в приміщеннях квартири ОСОБА_1 суміжними з приміщеннями належними ОСОБА_2 встановлено наявність пошкоджень; покрівля влаштована з азбоцементних листів, між стиком металевого конька влаштованого при реконструкції покрівлі ОСОБА_2 та стиком існуючого конька над частиною будівлі ОСОБА_1 виявлено щилину розміром 3 см, через яку атмосферні опади можуть потрапляти під конструкцію покрівлі. Біля торцової стіни покрівлі, влаштованої ОСОБА_2 відсутні постійні ходові настили з дошок. Технічна причина пошкодження належній частині будинку ОСОБА_1 є відсутність опалення в частині будинку ОСОБА_2 . Реконструйована ОСОБА_2 частина даху не відповідає проектно-технічній документації, виконаній ПП «Суми-Южана» на «Реконструкцію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » та не відповідає вимогам п. 8.1.5 ДСТУ Н Б В.2.6-2014:2016 « настанова з улаштуванням та експлуатації дахів, будинків, будівель і споруд» п.7.4.3, п. 7.4.5 ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд» , можливий причинний зв`язок між пошкодженням приміщень ОСОБА_1 та порушеннями допущені ОСОБА_2 ( Т. 2 а.с. 7-40);

Статтею 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

За правилами встановленими ч. 3 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у мотивах позовної заяви, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги для відновлення порушеного її права власника наведено у спосіб знесення самочинно збудованого елементу даху його частини, через грубе порушення санітарних та будівельно-технічних норм і правил відповідно до ч.4 ст.357 ЦК України, а також не виконання приписів контролюючих органів.

К зазначено у позові, що внаслідок таких дій з боку відповідача в квартирі позивача відбувається пошкодження приміщення: покриття стін пліснявою, їх деформація, стійкий запах сирості. Які моральні страждання несе позивач через пошкодження стін у її квартирі, т.т. обґрунтування завдання моральної шкоди не наведено, а є тільки посилання на норми ст. 23 ЦК України із зазначенням розміру моральної шкоди 20000грн. Отже позивач у позовній заяві не обґрунтувала того, у чому саме проявилось завдана їй моральна шкода, не обґрунтувала в чому проявилися у неї моральні страждання, а також не надала жодних доказів їх наявності та глибини. Крім того, в позовній заяві не наведено обґрунтування заявленої нею грошового розміру моральної шкоди до стягнення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди у грошовому еквіваленті, суд першої інстанції навів обставини про тривале знаходження в стані стресу та зниження якості проживання, завдання позивачу душевних страждань, притому що на ці обставини позивач у позові не вказувала.

Частиною ч.ч. 1,3 ст. 12 і ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін яке полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків встановлених цим Кодексом.

Принцип диспозитивності, викладений у ст. 13 цього Кодексу передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених стороною вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем було заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, яке було задоволено на першому судового засіданні розгляду справи по суті, т.т вже після закінчення підготовчої стадії судового розгляду справи, а тому позивач за змістом ч. 2,3 ст. 49 ЦПК України отримавши результати судової будівельно технічної експертизи, вже не мав право на зміну предмету або підстав позову шляхом подання письмової заяви.

В матеріалах справи така заява відсутня.

Проте, за результатами проведеної судом експертизи причиною пошкодження належній позивачу частини будинку, яка є суміжною з частиною будинку, що належить ОСОБА_2 , з технічною точки зору була визнана проведена реконструкція в приміщенні житлового будинку в належній відповідачу частині, а саме, демонтажу системи опалення і промерзання суміжної перегородки зі сторони частини будинку, що належить позивачу, яка товщиною 150мм, ані проведена реконструкція даху на частиною будинку відповідача. Причинного зв`язку між завданим пошкодженням майну позивача та невідповідністю проведеної відповідачем реконструкції даху на своєю частиною будинку нормам ДСТУ-НБВ,ДБН експертизою не було встановлено.

Однак, суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимоги щодо покладення на відповідача зобов`язання усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні свою часткою будинку, як провила позивач і задовольняючи вимоги про відшкодування їй моральної шкоди, завданим сама наслідками реконструкції даху над частиною будинку відповідача фактично вийшов за межі мотивів позову, чим допустив порушення процесуального права, а саме принципу змагальності та диспозитивності, оскільки такі обґрунтувань у позовній заяві відсутні.

Суд першої інстанції допустив суперечність у своїх виводах, бо право на відшкодування моральної шкоди як спосіб захисту порушеного права, за конструкцією частини 1 ст. 1167 ЦК України є неправомірні рішеннями, дії або бездіяльність особи, відшкодовується такою особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як наведено вище, результатами будівельно-технічної експертизи вина відповідача через невідповідність нормам ДСТУ-НБВ, ДБН проведеної ним реконструкції даху на своєю частиною будинку не було встановлено, а саме ці обставинами вказані в обґрунтування заявленої вимоги про відшкодування моральної шкоди.

За змістом ч.1,4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.1,2 ст. 376 цього Кодексу підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1,2,4,5 ст.263 цього Кодексу судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведені вище порушення, який допустив суд першої інстанції при вирішення по суті вимог про відшкодування позивачу моральної шкоди, вказують, що в цій частині рішення місцевого суду не відповідає нормам процесуального закону щодо складової судового рішення на предмет його законності та обґрунтованості.

Через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для скасування рішення місцевого суду в оскарженій частині та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні цієї такої позовної вимоги.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України підлягає скасуванню рішення суду в частині розподілу судових витрат через відмову у вимозі про відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів на підставі ч.4 ст.137 і ч.ч. 1,8 ст.141 ЦПК України, фактично понесені і документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000грн. та по сплаті судового збору в сумі 1261,20грн за подання апеляційної скарги стягує з позивача на користь ОСОБА_6 .

З урахування норм ст.ст. 19,274 ЦПК України та розміру заявленого грошового еквіваленту в рахунок відшкодування моральної шкоди, дана справа є малозначною.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Потураєва Сергія Валерійовича задовольнити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 липня 2022 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору 1261,20грн та витрат на професійну правничу допомогу 4000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 03 листопада 2022 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І.Собина