Постанова

від 04.07.2022 по справі 742/284/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 липня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/284/20

Головуючий у першій інстанції Ільченко О. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/686/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого-судді: Онищенко О.І.

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.

секретар: Патук А.А.

Позивач, відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1

Відповідачі, позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_3

Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, припинення сервітуту, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності та встановлення земельного сервітуту (суддя Ільченко О.І.), ухвалене о 17 год. 37 хв. у м.Прилуки, повний текст рішення складено 18 лютого 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, в якому просила виділити в натурі належні їй 3/10 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, до якого відносяться приміщення по будинку А-1 з прибудовою А-1 та тамбуром а-1: 3-1 тамбур площею 1,5 кв.м, 3-2 коридор площею 7,6 кв.м, 3-3 кухня площею 16,9 кв.м, 3-4 санвузол площею 4,4 кв.м, 3-5 передпокій площею 5,5 кв.м, 3-6 кімната площею 12,2 кв.м, 3-7 кімната площею 16,6 кв.м, загальною площею 64,7 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м, господарсько-побутові будівлі та споруди: сарай Б-1, літня кухня б-1, хвіртка №3, огорожа №4; стягнути з відповідачів грошову компенсацію як різницю між ідеальною часткою житлового будинку та фактично виділеною часткою у розмірі, визначеному судовою будівельно-технічною експертизою; усунути перешкоди позивачці у користуванні земельною ділянкою № НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410700000:03:002:0294, шляхом припинення сервітуту, встановленого на підставі договору про встановлення сервітуту на користування частиною цієї земельної ділянки площею 0,0043 га, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та припинення права відповідачки ОСОБА_2 на користування частиною цієї земельної ділянки. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 є власником 3/10 часток в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником 3/10 часток вказаного будинку, а ОСОБА_3 2/5 часток. 20 серпня 1997 року між співвласниками житлового будинку ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено договір користування жилим будинком, після укладення якого співвласники здійснили часткове знесення прибудов до житлового будинку та провели його реконструкцію. Позивачка запропонувала відповідачам провести поділ будинку в натурі відповідно до часток сторін у праві спільної часткової власності, проте вони не виявили наміру проводити його поділ, що і стало підставою для звернення до суду. Також ОСОБА_4 вказувала, що між нею і ОСОБА_5 (попереднім власником) було укладено договір про встановлення сервітуту, яким встановлено безстроковий та безоплатний сервітут на право цілодобового доступу до земельної ділянки АДРЕСА_2 для проходу і проїзду. Однак, оскільки земельний сервітут не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої він встановлений, іншим фізичним особам, то у відповідачки ОСОБА_2 відсутнє право на користування земельною ділянкою позивачки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 вересня 2020 року залучено до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 .

У жовтні 2020 року із зустрічним позовом звернулися ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили виділити ОСОБА_3 в натурі належні їй 2/5 частини в праві спільної часткової власності в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому будинку А-1 з житловою прибудовою А1 та житловою прибудовою А-1 та під №2-1 коридор площею 23,4 кв.м, 2-2 кімната площею 15,4 кв.м, кімната 2-3 площею 14,5 кв.м, коридор 2-4 площею 4,9 кв.м, кімната 2-5 площею 15,8 кв.м, санвузол 2-6 площею 6,0 кв.м, кухня 2-7 площею 16,2 кв.м, загальною площею 96,2 кв.м, житловою 45,7 кв.м та господарсько-побутові будівлі та споруди, а саме: сарай Д-1 та гараж Д-1, вбиральня У-1, ворота №1, огорожа №2 як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна - житловий будинок та господарсько-побутові будівлі, який підлягає державній реєстрації, припинивши право спільної часткової власності; виділити ОСОБА_2 в натурі належні їй 3/10 частини в праві спільної часткової власності в житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в житловому будинку А-1 з житловою прибудовою а-1 та житловою прибудовою А-1 та під №1-1 коридор площею 3,7 кв.м, 1-2 кладова площею 2,5 кв.м, санвузол 1-3 площею 5,2 кв.м, кухня 1-4 площею 14,3 кв.м, кімната 1-5 площею 13,3 кв.м, передпокій 1-6 площею 3,6 кв.м, кімната 1-7 площею 11,7 кв.м, загальною площею 54,3 кв.м, житловою 25,0 кв.м та господарсько-побутові будівлі та споруди, а саме: сарай б-1 та сарай б-1, убиральня У-1 та літній душ У-1, 1/2 частина хвіртки №3 як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна житловий будинок та господарсько-побутові будівлі, який підлягає державній реєстрації, припинивши право спільної часткової власності; встановити постійний на оплатній основі земельний сервітут площею 0,0043 га через земельну ділянку кадастровий номер 7410700000:03:002:0294 загальною площею 0,0434 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 , на право проходу до частини житлового будинку ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , з параметрами та конфігурацією згідно варіанту №1, викладеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи №176-179/21-24 від 08 червня 2021 року та додатку №1, з боку земельної ділянки ОСОБА_1 , встановивши розмір оплати 215 грн на рік.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2022 року позов задоволено частково; виділено ОСОБА_1 належні їй в натурі 3/10 частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, до якого відносяться приміщення по будинку А-1 з прибудовою А-1 та тамбуром а-1: 3-1 тамбур площею 1,5 кв.м, 3-2 коридор площею 7,6 кв.м, 3-3 кухня площею 16,9 кв.м, 3-4 санвузол площею 4,4 кв.м, 3-5 передпокій площею 5,5 кв.м, 3-6 кімната площею 12,2 кв.м, 3-7 кімната площею 16,6 кв.м, загальною площею 64,7 кв.м, житловою площею 28,8 кв.м, господарсько-побутові будівлі та споруди: сарай Б-1, літня кухня б-1, хвіртка №3, огорожа №4; виділено ОСОБА_3 в натурі належні їй 2/5 частини в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , як цілий та самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, до якого відносяться приміщення по будинку А-1 з житловою прибудовою А'''1 та житловою прибудовою А'-1 та під №2-1 коридор площею 23,4 кв.м, 2-2 кімната площею 15,4 кв.м, кімната 2-3 площею площею 14,5 кв.м, коридор 2-4 площею 4,9 кв.м, кімната 2-5 площею 15,8 кв.м, санвузол 2-6 площею 6,0 кв.м, кухня 2-7 площею 16,2 кв.м, загальною площею 96,2 кв.м, житловою - 45,7 та господарсько - побутові будівлі та споруди а саме: сарай Д'-1 та гараж Д-1 вбиральня У''-1, ворота №1, огорожа №2; виділено ОСОБА_2 в натурі належні їй 3/10 частини в праві спільної часткової власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 , як цілий та самостійний об`єкт нерухомого майна житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, до якого відносяться приміщення по будинку А-1 з житловою прибудовою а-1 та житловою прибудовою А''-1 та під №1-1 коридор площею 3,7 кв.м, 1-2 кладова площею 2,5 кв.м, санвузол 1-3 площею 5,2 кв.м, кухня 1-4 площею 14,3 кв.м, кімната 1-5 площею 13,3 кв.м, передпокій 1-6 площею 3,6 кв.м, кімната 1-7 площею 11,7 кв.м, загальною площею 54,3 кв.м, житловою -25,0 кв.м та господарсько - побутові будівлі та споруди а саме: сарай б'-1 та сарай б''-1 убиральня У-1 та літній душ У'-1; припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 разом із господарськими будівлями та спорудами; усунено перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою № НОМЕР_1 для будівництв та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410700000:03:002:0294 шляхом припинення сервітуту, встановленого на підставі договору про встановлення сервітуту на користування цією земельною ділянкою площею 0,0043 га, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , та припинення права ОСОБА_2 на користування цією частиною земельної ділянки площею 0,0043 га; встановлено ОСОБА_2 земельний сервітут площею 34,0 кв.м на земельній ділянці № НОМЕР_2 площею 583 кв.м, належної ОСОБА_3 (кадастровий номер 7410700000:03:002:0295), що графічно зображено в додатку 2 як багатокутник, заштрихований лініями синього кольору, для проходу до частини житлового будинку ОСОБА_2 , межі та проміри між поворотними точками позначено на схемі (додаток 2) доступу до частин житлового будинку АДРЕСА_1 згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 176-179/21-24 від 08.06.2021. Рішення суду мотивовано тим, що виділ належних співвласникам часток будинку в натурі не спричинить погіршення технічного стану будинку, оскільки для виділу не потребується переобладнання приміщень, добудова, перебудова, перепланування; у належних їм приміщеннях улаштовані окремі входи, встановлені окремі засоби обліку постачання комунальних послуг. Також у судовому засіданні кожна із сторін відмовилася від вимог про стягнення компенсації, як різниці між ідеальними частками житлового будинку та фактично виділеними (визначеними) частками. Суд першої інстанції дійшов висновку, що дія договору купівлі-продажу від 3.10.2017 щодо встановлення земельного сервітуту не розповсюджується на відповідача ОСОБА_2 .

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 березня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чередніченка О.М. про винесення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 11000 грн; заяву представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Ткаченко Н.М. про винесення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду від 08 лютого 2022 року в частині щодо задоволення позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 в усуненні перешкод в користуванні земельною ділянкою № НОМЕР_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 шляхом припинення сервітуту та задовольнити зустрічний позов, встановивши постійний на оплатній основі земельний сервітут площею 0,0043 га через земельну ділянку кадастровий номер 7410700000:03:002:0294 загальною площею 0,0434 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_1 , на право проходу до частини житлового будинку ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , з параметрами та конфігурацією згідно варіанту №1, викладеного у висновку судової будівельно-технічної експертизи №176-179/21-24 від 08 червня 2021 року та додатку №1, з боку земельної ділянки ОСОБА_1 , встановивши розмір оплати 215 грн на рік. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд у своєму рішенні, а саме в його резолютивній частині взагалі не послався на зустрічний позов, який в ході судового розгляду справи був поданий ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і не зазначив про його часткове задоволення та частину, в якій було відмовлено в задоволенні, що є грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивачка за зустрічним позовом вказує, що саме відносно земельної ділянки ОСОБА_4 було встановлено обмеження, яке в подальшому було внесене до всіх необхідних документів. На час приватизації ОСОБА_3 виділеної їй в користування земельної ділянки в державному акті жодне обмеження не передбачалося і відповідно земельна ділянка відповідає виділеній в користування за згодою. Відсутність проходу до належної ОСОБА_2 частки житлового будинку фактично позбавить її можливості використовувати належну їй власність за цільовим призначенням. ОСОБА_3 вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не можуть бути задоволені, оскільки ставиться питання про припинення сервітуту, який є єдиним виходом із житлового будинку, також поряд з ганком знаходяться комунікації, які потребують постійного обслуговування. Позивачка за зустрічним позовом звертає увагу, що допитаний в якості спеціаліста ОСОБА_7 , який проводив експертизу з виїздом за адресою проживання всіх сторін, вказав, що з двох запропонованих варіантів сервітуту найменш обтяжливим є саме той варіант, який вже був встановлений існуючим договором сервітуту. Також пунктом 6 експертизи зазначено, що доступ до частини житлового будинку, який належить ОСОБА_2 , у випадку припинення права проходу до належної частки у спільній частковій власності без порушення права іншого співвласника ОСОБА_3 неможливий.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Позивачка за первісним позовом вказує, що в резолютивній частині рішення суд вирішив всі вимоги як по первинному позову, так і по зустрічному. Також ОСОБА_1 наголошує, що подання зустрічного позову ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту для проходу свідчить про те, що фактично ОСОБА_2 визнала первинні позовні вимоги з тих підстав, що вона не має права на сервітут, визначений договором про встановлення сервітуту на частину земельної ділянки ОСОБА_4 , укладеним останньою з ОСОБА_5 . За доводами позивачки за первісним позовом, оскільки в частині житлового будинку, який належить ОСОБА_2 , проживає ОСОБА_3 , то остання за рішенням суду буде ходити через земельну ділянку, яка належить їй на праві власності. ОСОБА_1 звертає увагу на те, що в судовому засіданні експерт не повідомляв суду обставин, що найменш обтяжливим з двох запропонованих варіантів сервітуту є саме той варіант, який був встановлений існуючим договором сервітуту. Позивачка за первісним позовом наголошує, що обраний судом варіант встановлює сервітут на меншу площу земельної ділянки №1 (площа 34 кв.м) в порівнянні з площею сервітуту на земельну ділянку №3 43 кв.м.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог за первісним позовом про припинення сервітуту та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вимог зустрічного позову про встановлення сервітуту, то апеляційним судом рішення суду першої інстанції переглядається тільки у вказаних частинах.

Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає.

По справі встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05 грудня 1995 року ОСОБА_4 і ОСОБА_6 були власниками по 3/10 частин кожна на жилий будинок з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.10 т.1).

Також на праві власності ОСОБА_4 належала земельна ділянка № НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , площею 0,0434 га, кадастровий номер 7410700000:03:002:0294, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №099317 від 10 листопада 2011 року (а.с.22 т.1).

Після смерті ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) свідоцтва про право на спадщину за законом 17 вересня 2020 року отримала ОСОБА_1 на 3/10 частин житлового будинку з належною частиною господарсько-побутових будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку площею 0,0434 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 7410700000:03:002:0294 (а.с.50, 51 т.1).

27 вересня 2004 року за договором дарування частини житлового будинку ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_5 3/10 частини жилого будинку з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.69 т.1), а 03 жовтня 2017 року ОСОБА_5 продав вказану частину будинку ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу частини житлового будинку (а.с.70-71 т.1).

ОСОБА_3 є власником 2/5 частин жилого будинку з належною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу частини будинку від 31 липня 1997 року (а.с.114 т.1).

Також ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка № НОМЕР_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , площею 0,0583 га, кадастровий номер 7410700000:03:002:0295, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №099315 від 10 листопада 2011 року (а.с.68 т.1).

Свого часу, 20 серпня 1997 року, між співвласниками житлового будинку ОСОБА_4 (правонаступником якої є ОСОБА_1 ), ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено договір про порядок користування жилим будинком, посвідчений державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори, згідно з умовами якого в користуванні ОСОБА_4 знаходились приміщення в будинку під №3-1 коридор площею 6,5 кв.м (на даний час 3-5 передпокій площею 5,5 кв.м), 3-2 кімната площею 12,2 кв.м (на даний час 3-6 кімната площею 12,2 кв.м), частина сіней а-1 під №2 площею 15,6 кв.м (на даний час знесена), сарай Б-1, погреб, частина огорожі. В користуванні попереднього власника 3/10 часток житлового будинку ОСОБА_6 знаходились приміщення в будинку, зазначені в плані під №I-I кухня площею 13,3 кв.м (на даний час 1-5 кімната 13,3 кв.м), 1-2 коридор площею 3,6 кв.м (на даний час 1-6 передпокій площею 3,6 кв.м), 1-3 кімната площею 11,9 кв.м (на даний час 1-7 кімната площею 11,7 кв.м), частина сіней а-1 під №I площею 4,2 кв.м (на даний час знесені), крильце (на даний час знесене), частина огорожі. В користуванні ОСОБА_3 знаходились приміщення в будинку, зазначені в плані під №2-3 кімната площею 14,5 кв.м, жила прибудова під літ А-1, сіни а-1 (на даний час знесені), крильце (на даний час знесене), сарай Г-1, частина огорожі (а.с.13 т.1).

Після укладення вказаного Договору співвласники житлового будинку здійснили часткове знесення прибудов до житлового будинку та провели його реконструкцію.

У 2011 році між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договір про встановлення постійного земельного сервітуту (а.с.23-24 т.1).

Відповідно до статей 98 та 100 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Також згідно із ст.401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Статтею 402 ЦК України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію.

У відповідності до частини першої статті 101 ЗК України та статті 403 ЦК України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Отже, земельний сервітут встановлюється відносно певного об`єкта і не залежить від власника цього об`єкта, оскільки його дія зберігається у разі переходу до іншої особи прав на земельну ділянку, щодо якої його встановлено (частина перша статті 401, частина шоста статті 403 ЦК України, частина перша статті 101 ЗК України).

Наведене узгоджується із висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеними в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 712/7931/16-ц.

На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках: а) припинення підстав його встановлення; б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням частина 2 статті 102 ЗК України.

Як вбачається зі змісту Договору про встановлення постійного земельного сервітуту, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , сторони домовилися про встановлення постійного безоплатного сервітуту на право цілодобового доступу до земельної ділянки для проходу та проїзду до своєї ділянки, яка знаходиться на земельній ділянці АДРЕСА_6 ; згідно з технічною документацією по складанню державного акта на право власності на земельну ділянку, виготовленою Прилуцьким МБТІ, площа земельної ділянки складає 0,0434 га, площа частини земельної ділянки, щодо якої встановлюється зона дії сервітуту, складає 0,0043 га; земельна ділянка, що вказана у п.1.1 цього договору, надається у власність ОСОБА_4 . За цим договором встановлено сервітут на невизначений строк, згідно п.1.1 встановлюється безоплатний сервітут.

Пунктом 3.2 вказаного договору встановлено, що сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого встановлений.

З урахуванням вищевказаних норм матеріального права, а також умов договору про встановлення постійного земельного сервітуту, при укладенні між ОСОБА_5 і ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 03 жовтня 2017 року встановлений земельний сервітут не втратив свою чинність, а перейшов до нового власника ОСОБА_2 . Він зберігає свою чинність і для спадкоємиці ОСОБА_4 ОСОБА_1 .

При цьому, наявність або відсутність родинних відносин не може бути підставою для припинення для нового власника встановленого попереднім власником сервітуту.

Висновок суду першої інстанції про те, що дія договору щодо встановлення земельного сервітуту не розповсюджується на відповідача ОСОБА_2 , є помилковим. Відповідно суд без належних на те правових підстав усунув перешкоди ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_7 шляхом припинення сервітуту, встановленого на підставі договору про встановлення сервітуту, і встановив ОСОБА_2 земельний сервітут на земельній ділянці АДРЕСА_8 , належної ОСОБА_3 .

Посилання ОСОБА_1 на положення ч.2 ст.101 ЗК України не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку земельний сервітут не є окремим об`єктом відчуження і не передавався іншим фізичним особам, а в силу положень ч.1 ст.101 ЗК України та ч.6 ст.403 ЦК України вже встановлений між попередніми власниками безстроковий сервітут зберіг свою чинність при переході земельної ділянки до нового власника.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про припинення сервітуту та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відсутні, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні цих вимог.

Також з урахуванням того, що встановлений договором постійний земельний сервітут зберігає свою чинність, відсутні підстави для задоволення і зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення постійного оплатного сервітуту, у зв`язку з чим у задоволенні вказаних зустрічних позовних вимог належить відмовити, скасувавши рішення суду першої інстанції у вказаній частині.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції в резолютивній частині рішення не послався на зустрічний позов, не заслуговують на увагу, оскільки в резолютивній частині оскаржуваного рішення зазначено, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.

Незазначення в резолютивній частині рішення частини позовних вимог, в якій було відмовлено, з урахуванням мотивувальної частини рішення, де зазначено про зустрічний позов, не може бути підставою для його скасування.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції частково скасовується судом апеляційної інстанції, підлягає скасуванню і додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду від 15 березня 2022 року.

Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 376 ч.1 п.4, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2022 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення сервітуту та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення земельного сервітуту скасувати, відмовивши у задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08 лютого 2022 року залишити без змін.

Додаткове рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 березня 2022 року скасувати.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 6 липня 2022 року.

Головуючий: Судді: