Постанова

від 26.06.2022 по справі 910/8363/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2022 р. Справа№ 910/8363/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Компанець М.Б. (ордер КВ №849405 від 09.06.2020),

від відповідача: Кривошея Д.А. (в порядку самопредставництва),

від третьої особи: представник не прибув,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/8363/20 (суддя Селівон А.М., повний текст складено - 27.08.2021) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання тендерного комітету, та визнання недійсним договору.

Встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання недійсним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 75/116/11 від 14.05.2020, про прийняття цінової пропозиції ТОВ "Екстрім-Текс", визнання переможцем переговорної процедури, про намір укласти із ТОВ "Екстрім-Текс" договір за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), а також визнання недійсним Договору № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс".

Рішенням Господарського міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/8363/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що цінова пропозиція третьої особи відповідала кваліфікаційним критеріям замовника процедури закупівлі, товар, запропонований третьою особою (предмет закупівлі) повністю відповідал по якості та технічним характеристикам вимогам документації на закупівлю, при цьому судом не було встановлено наявність у замовника підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та відхилення цінової пропозиції ТОВ "Екстрім - Текс".

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім - Текс", як учасника та переможця процедури закупівлі, кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", через відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації, передбаченої п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Також, скаржник стверджує про те, що наданий учасником закупівлі за результатами перевірки зразка предмета закупівлі висновок базується на недостовірній інформації про предмет закупівлі, без перевірки достовірності таких відомостей, оскільки пінополіуретан еластичний на основі простих поліефірів згідно ТУ У 22.2-36989671-001:2015, виготовлений ТОВ "Арт-Пром", не відповідає вимогам ТО "Матрац" та якісним характеристикам предмета закупівлі, а сам по собі поданий ТОВ "Екстрім-Текс" у складі тендерної пропозиції договір № 12-04 від 17.12.2019 на закупівлю товарів не може підтвердити факт виконання аналогічних домовленостей сторін.

В апеляційній скарзі апелянтом також заявлено клопотання про призначення судової експертизи з метою встановлення обставин відповідності якісним характеристикам та вимогам тендерної документації матеріально - технічних засобів речової служби, які були поставлені ТОВ "Екстрім-Текс" на користь Міністерства оборони України.

Колегією суддів відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, оскільки в матеріалах справи є докази з наведеного питання.

Більш детально щодо вказаних обставин буде наведено судом нижче у даній постанові при оцінці доводів скаржника щодо невідповідності предмету речового майна якісним показникам, встановленим тендерною документацією.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Так, ухвала про призначення даної справи до розгляду була направлена на офіційну електронну адресу третьої особи, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Слід зазначити, що третя особа була обізнана про наявність апеляційного провадження у даній справі, з огляду на отримання нею поштової кореспонденції суду надісланої раніше, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Отже, третя особа не була позбавлена об`єктивної можливості дізнатися про рух апеляційної скарги позивача користуючись, зокрема, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Крім цього, інформація щодо дати, часу та місця судового засідання у даній справи опубліковувалася на офіційному сайті Північного апеляційного господарського суду.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка її представника у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до оголошення на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет https://prozorro.gov.ua (№ процедури закупівлі UA-2020-03-19-003972-b) про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, затвердженого протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 08.04.2020 № 75/116/6, відповідач оголосив про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, з визначеним предметом закупівлі: меблі для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), очікувана вартість предмета закупівлі: 3 813 876,00 грн з ПДВ, у кількості 3 300 шт, зі строком закінчення періоду подання цінових пропозицій - 28.04.2020 о 18:00 год.

Відповідно кваліфікаційних критеріїв учасників останні мали відповідати таким критеріям, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, подати скановану відомість про учасника; сканований оригінал/копію аналогічного договору про постачання меблів для дому або матраців за 2018 рік, або за 2019 рік, або за 2020 рік з усіма додатками, що є невід`ємною частиною договору (у разі наявності) та сканований оригінал/копія відгуку із зазначенням дати і номеру договору та інформації про належне виконання договору, у тому числі стосовно якості та строків; сканований оригінал/копія статуту або іншого установчого документу, з усіма змінами та доповненнями; скановані оригінали/копії документів, що підтверджують повноваження керівника; сканована довідка у довільній формі, яка повинна містити інформацію, зокрема, про те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна/відсутня інформація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"; сканований оригінал/копія висновку про результати перевірки зразка предмета речового майна, виданий учаснику Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, який буде чинним на кінцеву дату подання цінових пропозицій або більш пізню дату.

Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет, за даними Реєстру тендерних пропозицій для участі у спірній процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" з ціновою пропозицією 3 366 000,00 грн., а також Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртексім" з ціновою пропозицією 3 812 292,00 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім - Текс" з ціновою пропозицією 3 365 999,00 грн.

За результатами аукціону відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 29.04.2020, копія якого наявна в матеріалах справи, електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною пропозицією визначено пропозицію учасника ТОВ "Екстрім-Текс" з ціною 3 365 999,00 грн.

За результатами розгляду тендерних пропозицій на засіданні тендерного комітету Міністерства оборони України щодо розгляду пропозицій учасників відбору за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700/120) було вирішено робочій групі тендерного комітету Міністерства оборони України 08.05.2020 об 11:00 год. провести переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" щодо закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), що підтверджується витягом із протоколу засідання № 75/116/9 від 04.05.2020.

В подальшому, за результатами переговорної процедури на засіданні тендерного комітету Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), оформленого протоколом № 75/116/11 від 14.05.2020, прийнято рішення прийняти цінову пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" щодо закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120); визначено переможцем переговорної процедури закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120) та вирішено укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" про закупівлю меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120) у кількості 3 300 шт. за ціною 1 019,94 грн з ПДВ за одиницю товару на загальну вартість товару 3 365 802,00 грн з ПДВ у встановлені замовником строки.

Відповідно до рішення тендерного комітету Міністерства оборони України (протокол № 75/116/11 від 14.05.2020, UA-2020-03-19-003972-b) 03 червня 2020 між Міністерством оборони України (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" (постачальник за договором, третя особа у справі) укладено Договір № 286/3/20/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався у 2020 році поставити замовнику товар - меблі для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120) в кількості 3 300 шт., за ціною 849,95 грн. за одиницю товару без ПДВ на загальну суму 3 365 802,00 грн. з ПДВ, у строк 70 календарних днів з моменту укладання договору (до 11.08.2020), а замовник зобов`язався забезпечити приймання та оплату товару.

Не погоджуючись із результатами процедури закупівлі та посилаючись на невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім - Текс" як учасника та переможця процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", факт порушення п. 12.1 Оголошення про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також стверджуючи про те, що наданий учасником закупівлі за результатами перевірки зразка предмета закупівлі висновок базується на недостовірній інформації про предмет закупівлі, без перевірки достовірності таких відомостей, оскільки пінополіуретан еластичний на основі простих поліефірів згідно ТУ У 22.2-36989671-001:2015, виготовлений ТОВ "Арт-Пром", не відповідає вимогам ТО "Матрац" та якісним характеристикам предмета закупівлі, а сам по собі поданий ТОВ "Екстрім-Текс" у складі тендерної пропозиції договір № 12-04 від 17.12.2019 на закупівлю товарів не може підтвердити факт виконання аналогічних домовленостей сторін, позивач стверджує, що вказані обставини є підставою для відхилення цінової пропозиції учасника, та наведене в сукупності призвело до порушення його прав та інтересів як учасника процедури закупівлі.

Предметом позову у даній справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України як замовника закупівлі, оформлене протоколом № 76/116/11 від 14.05.2020 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім -Текс" визнано переможцем за результатами закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид. 1, розмір 1900*700*120) (номер процедури в системі електронних закупівель: UA-2020-03-19-003972-b), а також визнання недійсним Договору № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс".

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Стосовно доводів позивача про невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім - Текс" кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Крім цього, підстави, за яких замовних відхиляє тендерну пропозицію учасника із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, визначені також в ч. 3 розділу V тендерної документації.

Зокрема, замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо:

- учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною 1 статті 17 Закону;

- тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Водночас, ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Тобто, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені ст. 16 Закону. Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі" та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 905/743/20.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 40 вказаного Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, утому числі, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Наразі, Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", який діяв на час проведення спірної процедури закупівлі, визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об`єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.

Стаття 4 вказаного Закону встановлює підстави відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону. Зокрема, замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору з таких підстав:

1) ненадання або несвоєчасне надання учасником одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону (якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору) та/або іншим вимогам замовника до предмета закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення відбору, або документів про підтвердження відповідності товару, роботи чи послуги технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником;

2) невідповідність товарів, робіт чи послуг учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі;

6) невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" під час проведення переговорів перевіряється відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником, та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

У разі виявлення невідповідності товару, роботи чи послуги технічним, кількісним або якісним характеристикам предмета закупівлі та/або учасника - кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та/або виявлення факту зазначення у поданих учасником документах будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, тендерний комітет або уповноважена особа (особи) приймає рішення про проведення переговорів з учасником відбору, цінова пропозиція якого є наступною (ч. 6 ст. 6 зазначеного Закону).

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів).

Окрім цього, як зазначено в п.12.2 Оголошення про проведення відбору для участі у процедурі закупівлі, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити цінову пропозицію учасника у разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Так, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на день подання ТОВ "Екстрім-Текс" тендерної пропозицій та надання документів для участі у процедурі закупівлі) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об`єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об`єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об`єднань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.

Колегія суддів зазначає, що наведена редакція п. 9 ч. 2 статті 9 Закону набула чинності 28.04.2020, тобто в день подання ТОВ "Екстрім-Текс" тендерної пропозиції.

До вказаної дати діяла інша редакція п. 9 ч. 2 статті 9 Закону, а саме в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:

інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності.

У разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Відповідно до довідки № 878 від 01.04.2020, наданої ТОВ "Екстрім-Текс" для участі у процедурі закупівлі, учасником ТОВ "Екстрім-Текс" повідомлено, що єдиним засновником товариства є фізична особа Тарасова Є.Г., яка і є бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи ТОВ "Екстрім-Текс". При цьому товариство посилалося на норми п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в редакції, чинній на момент подання довідки, згідно якої у разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Викладення п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у вказаній вище редакції передбачено Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", набрання чинності відбулося 28.04.2020.

При цьому згідно п. 4 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" передбачено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Екстрім - Текс" вбачається, що єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" є фізична особа Тарасова Є.Г., державна реєстрація юридичної особи проведена 10.01.2018.

Таким чином, враховуючи, що державна реєстрація ТОВ "Екстрім-Текс" як юридичної особи проведена 10.01.2018, тобто до набрання законної сили вказаним Законом, надання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або надання причин відсутності таких відомостей можливе протягом трьох місяців після набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Тобто, вимога про надання такої відомості фактично була відтермінована необхідністю набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

Відповідно станом на момент подання ТОВ "Екстрім-Текс" тендерної пропозиції (28.04.2020), так само як і станом на дату визначення переможця (14.05.2020) строк для надання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника не сплив.

Враховуючи наведене вище, доводи скаржника про невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім - Текс" кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Стосовно доводів апелянта про невідповідність пінополіуретану еластичного на основі простих поліефірів вимогам ТО "Матрац", а також не надання доказів виконання аналогічних договорів, слід зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору з таких підстав невідповідності товарів, робіт чи послуг учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

На підтвердження відповідності зразка предмета закупівлі, учасником процедури закупівлі ТОВ "Екстрім-Текс" для участі у закупівлі було надано висновок про результати зразка предмета речового майна № 560, складеного 17.04.2020 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, згідно якого зовнішній вигляд, конструкція, комплектність, лінійні виміри та маркування зразка - "Матрац для ліжка вид І, розмір виробу 1900*700*120" відповідають вимогам ТО та зразку-еталону.

Випробування вказаного зразка проведено Державним підприємством "Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", про що складено протокол випробувань № 2350/20-ВЦ/1 від 10.04.2020, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, ТОВ "Екстрім-Текс" для участі у проведенні процедури закупівлі надано висновок уповноваженого органу на підтвердження відповідності зразка. При цьому під час розгляду тендерної документації, проведення переговорної процедури та визначення переможця у відповідача як замовника, з урахуванням наданих документів, були відсутні підстави вважати, що зразок не відповідає технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

Щодо наданого позивачем до суду першої інстанції експертного висновку спеціаліста-експерта Рижко О.В., то місцевим господарським судом обґрунтовано не прийнято його як належний доказ, оскільки він ґрунтується виключно на дослідженні відомостей про виготовлення пінополіуретану еластичного з боку ТОВ "Арт-Пром" та неможливості досягнення якісних показників такого пінополіуретану, при цьому предметом такого дослідження не був зразок предмета, наданого ТОВ "Екстрім-Текс" для участі у процедурі закупівлі.

Окрім цього, твердження позивача про невідповідність пінополіуретану еластичного на основі простих поліефірів вимогам ТО "Матрац" спростовується висновком про результати перевірки зразка предмета речового майна № 560, складеного 17.04.2020 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, згідно з яким зовнішній вигляд, конструкція, комплектність, лінійні виміри та маркування зазначеного зразка речового майна відповідають вимогам ТО та зразку - еталону; матеріали, з яких виготовлений зразок, відповідають вимогам ТО.

Крім цього, в засіданні апеляційного суду представник відповідача надав пояснення за якими, ТОВ "Екстрім-Текс" було виконано належним чином умови договору, укладеного за результатом проведеної закупівлі, скарг чи зауважень з боку військових частин, які використовують поставлений товар (матраци), до Міністерства оборони України не надходило.

В контексті викладеного, колегією суддів відхиляється клопотання апелянта про призначення у даній справі судової експертизи, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують відповідність предмету речового майна якісним показникам, встановленим тендерною документацією.

При цьому, колегія суддів наголошує про слушність доводів відповідача в частині того, що оскільки предмет закупівлі (матраци) наразі перебувають у використанні, то наведене унеможливлює взяття їх зразка на дослідження.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Екстрім-Текс" для участі у процедурі закупівлі надано договір № 12-04 на закупівлю товарів, укладений 17.12.2019 між ТОВ "Барсей" та ТОВ "Екстрім-Текс", за яким ТОВ "Екстрім-Текс" зобов`язався передати ТОВ "Барсей" товар (матрац пінополіуретановий казарменний, вид 2 у кількості 20 шт).

Згідно ч. 11 ст. 26 Закону України Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

Законодавцем не передбачалося конкретного переліку документів, що підтверджували б досвід виконання аналогічних договорів. Отже, ТОВ "Екстрім-Текс" було надано відповідний договір на закупівлю товарів, що за своїм змістом дає підстави вважати наявним критерій досвіду.

При цьому, предмет договору № 12-04 на закупівлю товарів, укладений 17.12.2019 між ТОВ "Барсей" та ТОВ "Екстрім-Текс" є аналогічним предмету закупівлі та відповідає його технічним характеристикам.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у відповідача підстав для відхилення пропозиції ТОВ "Екстрім-Текс".

Судом також враховується, що позивачем вже оскаржувався порядок проведення даної процедури закупівлі до Антимонопольного комітету України, та за результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 10329-р/пк-пз від 26.05.2020 про відмову у задоволенні скарги позивача, копія якого наявна в матеріалах справи.

Зокрема, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скаргу про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було розглянуто скаргу ТОВ "Інтерфом-М" від 18.05.2020 № UA-2020-03-19-003972-b.с.3 щодо порушення Міністерством оборони України як замовником закупівель порядку проведення процедури закупівлі, в якій скаржник зазначав, що враховуючи п.12.2 Оголошення, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 1 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", замовник був зобов`язаний відмовити ТОВ "Екстрім -Текс" в участі у процедурі закупівлі та відхилити його пропозицію.

При цьому як зазначено у вказаному рішенні, підстави для задоволення скарги в частині відсутності інформації про ТОВ "Екстрім -Текс" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, передбаченої п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", на які також посилається позивач як на одну з підстав даного позову, відсутні, оскільки норма щодо наведення інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника надається, якщо засновник - юридична особа, що не стосується ТОВ "Екстрім - Текс", засновником та бенефіціарним власником якого є фізична особа.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, Заява 28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18).

Порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Так, укладений в результаті закупівлі договір є виконаним.

У статті 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Аналогічні положення містяться у статті 208 ГК України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним. Зокрема, згідно з частиною другою вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже , наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Правило статті 216 ЦК України застосовується виключно до сторін правочину.

Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

Заявляючи позовну вимогу про визнання недійсним договору, позивачем не заявлено про застосування наслідків недійсності правочину - двосторонню реституцію.

Отже, в межах даного судового провадження задоволення позовних вимог та визнання недійсними рішення про визнання переможцем, а також договору, не поновить прав позивача, оскільки укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, потреба відповідача відповідно у подальшій закупівлі - відсутня.

Таким чином, укладення іншого договору про закупівлю з позивачем не відбудеться через його недоцільність для відповідача, з урахуванням вже задоволених потреб щодо забезпечення військових частин матрацами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки не поновить його порушених прав.

При цьому, слід зазначити, що матраци є у використанні та відповідно мають певний знос. Також, не доведено, в наведеному контексті відновлення прав позивача і можливість проведення повторної закупівлі в чинних умовах військового стану.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/8363/20 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/8363/20.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 04.07.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

Л.В. Кропивна