Рішення

від 19.05.2021 по справі 910/8363/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2021Справа № 910/8363/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Стеренчук М.О. , розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфом-М 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Українська, 20

до Міністерства оборони України 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс

про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання тендерного комітету, та визнання недійсним договору

Представники учасників справи:

від позивача: Компанець М.Б. - ордер № 805622 від 09.12.2019;

від відповідача: Кривошея Д.А.;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання недійсним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 75/116/11 від 14.05.2020, про прийняття цінової пропозиції ТОВ "Екстрім-Текс", визнання переможцем переговорної процедури, про намір укласти із ТОВ "Екстрім-Текс" договір за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), а також визнати недійсним Договір № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс".

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 75/116/11 від 14.05.2020, про прийняття цінової пропозиції ТОВ "Екстрім-Текс", визнання переможцем переговорної процедури, про намір укласти із ТОВ "Екстрім-Текс" договір за переговорною процедурою закупівлі, а також укладений на підставі вказаного рішення тендерного комітету між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" договір № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) не відповідають принципам та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки процедура закупівлі була проведена з порушенням вимог останнього, правочин суперечить інтересам держави і суспільства та при його укладенні не було дотримано принципу добросовісної конкуренції, що, за твердженням позивача, є підставою для визнання рішення тендерного комітету та договору недійсними в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 03.07.2020 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 17.06.2020 надійшла заява № 20/07/02-ЗП від 02.07.2020 про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020, за результатами розгляду клопотання позивача № 20/07/02-ЗП від 02.07.2020 щодо усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8363/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.08.2020.

Судом доведено до відома, що до початку судового засідання 28.07.2020 через відділ діловодства до суду від відповідача надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначаючи, що в Єдиному державному реєстрі наявна вся необхідна інформація про ТОВ Екстрім-Текс , зокрема, інформація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, тощо). При цьому, оскільки засновником ТОВ Екстрім-Текс є виключно фізична особа, яка є бенефіціарним власником (контролером), то законодавство не передбачає подання таких відомостей до Єдиного державного реєстру, а даний факт підтверджено довідкою про відсутність підстав для відмови участі у процедурі закупівлі за № 878 від 01.04.2020. Крім того, Комісією з перевірки зразків предметів речового майна проведено перевірку відповідності зразка, отриманого від ТОВ Екстрім-Текс , результатом якої є висновок про результати перевірки зразка предмета речового майна від 17.04.2020 № 560, згідно з яким зовнішній вигляд, конструкція, комплектність, лінійні виміри та маркування зазначеного зразка речового майна відповідають вимогам ТО та зразку-еталону. Також відповідач зазначає про відсутність вимог щодо переліку документів для підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору, зазначення в оголошенні про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури можливості подання сканованого оригіналу договору та відгуку та не надання позивачем доказів, які б підтверджували, що укладення спірного договору грубо порушує його охоронювані законом права та інтереси як учасника переговорної процедури закупівлі. Крім того, відповідач посилається на той факт, що позивачем по даним обставинам вже подавалася відповідна скарга до Антимонопольного комітету в частині порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у задоволенні якої йому було відмовлено.

Від позивача 06.08.2020 до суду надійшла заява № 20/08/06-6П від 06.08.2020 на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2020 в частині надання доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів третій особі.

Також до початку судового засідання 11.08.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив № 20/08/04-4П від 04.08.2020, в якій позивач просить поновити процесуальний строк для подання відповіді на відзив та наводить власні спростування обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву. Зокрема, позивач посилається на те, що чинна редакція п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань передбачає обов`язкову наявність в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника будь-якої юридичної особи, у тому числі і тією, засновниками якої є фізичні особи. Крім того, зазначає про наявність підстав стверджувати, що пінополіуретан еластичний на основі простих поліефірів згідно ТУ У 22.2-36989671-001:2015, виготовлений ТОВ Арт-Пром , не може відповідати вимогам ТО Матрац та якісним характеристикам предмета закупівлі, при цьому сам по собі договір № 12-04 від 17.12.2019 на закупівлю товарів, поданий ТОВ Екстрім-Текс у складі тендерної пропозиції, не може підтвердити факт виконання аналогічних домовленостей сторін. Позивач вважає, що публічна пропозиція відповідача щодо укладення договору закупівлі із учасником, яким виконано умови закупівлі, є офертою, адресованою учасникам такої закупівлі, а отже створює для сторін взаємні права та обов`язки щодо участі у такій процедурі, відтак позивач мав законні очікуванні щодо визнання його переможцем процедури та укладення договору про закупівлю.

Від позивача через канцелярію суду 11.08.2020 надійшли клопотання про долучення доказів № 20/08/05-6П від 05.08.2020, а саме Експертного висновку спеціаліста-експерта Рижко О.В. на замовлення ТОВ "Інтерфом-М" щодо способів виробництва та властивостей еластичного пінополіуретанута щодо показників протоколу випробувань № 2350/20-ВЦ/1 від 10.04.2020 Випробувального центру ДП "Черкасистандартметрологія", клопотання про витребування доказів № 20/08/04-5П від 04.08.2020, клопотання про витребування доказів № 20/08/04-5П від 04.08.2020, клопотання про витребування доказів № 20/08/04-5П від 04.08.2020.

Окрім цього 18.08.2020 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи № 2207 від 10.08.2020, в яких ТОВ Екстрім-Текс просить суд відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у письмових поясненнях, зазначаючи, зокрема, про дотримання відповідачем принципів згідно ст. 5 Закону України Про публічі закупівлі та недопущення порушень під час проведення публічної закупівлі.

В підготовчому засіданні 19.08.2020 представником позивача заявлено усне клопотання про залишення клопотання № 20/08/04-5П від 04.08.2020 про витребування доказів у ТОВ Екстрім-Текс без розгляду, яке судом задоволено протокольною ухвалою та відповідне клопотання про витребування доказів залишено без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 відкладено підготовче засідання на 10.09.2020.

Судом повідомлено, що 10.09.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи № 20/09/08-1П від 08.09.2020, в яких позивач не погоджується з доводами третьої особи та просить суд задовольнити позовні вимоги. Також від позивача надійшли письмові пояснення № 20/09/09-5П від 09.09.2020 до клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Барсей належним чином засвідчені копії договору № 12-04 на закупівлю товарів від 17.12.2019, укладеного між ТОВ Барсей та ТОВ Екстрім-Текс ; належні та допустимі докази на підтвердження фактичного виконання сторонами вказаного договору, а саме (але не виключно): видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки, сертифікати якості, виписки банку, документи, що відображають факт отримання ТМЦ у бухгалтерському обліку. Витребувано у Державного підприємства Черкасистандартметрологія засвідчені належним чином документи, відомості та матеріали, які було прийнято до уваги Випробувальним центром ДП Черкасистандартметрологія при проведенні випробувань та складанні протоколу № 2350/20-ВЦ/1 від 10.04.2020 на замовлення ТОВ Екстрім-Текс та відкладено підготовче засідання на 15.10.2020.

Проте судове засідання, призначене на 15.10.2020, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 судове засідання призначено на 25.11.2020.

Так, до початку судового засідання 25.11.2020 через канцелярію суду 30.09.2020 на виконання вимог ухвали від 10.09.2020 від Державного підприємства Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації супровідним листом № 02-04/613 від 28.09.2020 надійшли витребувані судом докази, а також 06.10.2020 - від Товариства з обмеженою відповідальністю Барсей супровідним листом № 186 від 01.10.2020 надійшли витребувані судом докази.

Окрім цього від позивача засобами електронного зв`язку 24.11.2020 надійшло клопотання № 20/11/23-ІП від 23.11.2020 про відкладення судового засідання.

Від відповідача 25.11.2020 надійшло клопотання б/н б/д про розгляд справи без участі представника Міністерства оборони України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 21.01.2021.

Проте, судове засідання, призначене на 21.01.2021, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2021 розгляд справи призначено на 24.02.2021.

Судове засідання, призначене на 24.02.2021, у зв`язку з перебування судді Селівона А.М. на лікарняному не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 розгляд справи призначено на 18.03.2021.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 18.03.2021 через канцелярію суду 18.01.2021 від позивача надійшли клопотання про витребування доказів № 21/01/14-3П від 14.01.2021 та письмові пояснення № 21/01/14-2п від 14.01.2021; 22.02.2021 до суду від позивача надійшли пояснення № 21/02/19-іП від 19.02.2021 щодо клопотання про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 18.03.2021 за клопотанням представника позивача судом протокольною ухвалою залишено без розгляду клопотання про витребування доказів № 21/01/14-3П від 14.01.2021 та враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/8363/20 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 22.04.2021.

Від позивача через канцелярію суду 20.04.2020 надійшла письмова судова промова № 21/04/20-1П від 20.04.2021.

Поряд із цим 22.04.2020 відповідачем подано до суду заяву б/н б/д про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судовому засіданні 22.04.2021 судом протокольною ухвалою частково задоволено заяву відповідача та оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті на 12.05.2020.

В судовому засіданні 12.05.2021 судом протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті на стадії заключного слова на 19.05.2021.

Будь - яких інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін та третьої особи на час проведення судового засіданя 19.05.2021 до суду не надходило.

Представник позивача з`явився в судові засідання з розгляду справи по суті 22.04.2021, 12.05.2021 та 19.05.2021.

Представник відповідача з`явився в судові засідання з розгляду справи по суті 12.05.2021 та 19.05.2021, в судове засідання 22.04.2021 - не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду справи по суті відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повімленням про вручення поштового відправлення № 0105479998970.

Представник третьої особи в судові засідання з розгляду справи по суті 22.04.2021, 12.05.2021 та 19.05.2021 не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду справи по суті 22.04.2021 та 12.05.2021 третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повімленнями про вручення поштових відправлень № 0105479998988, № 0105479936575.

Доказів отримання третьою особою ухвали суду від 12.05.2021. яка направлялась судом на адресу місцезнаходження третьої особи, поштовим відділенням зв`язку на час проведення судового засідання 19.05.2021 до суду не повернуто.

Згідно інформації з офіційного сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштового відправлення № 0105477689570, станом на 19.05.2021 вказане відправлення знаходиться у точці видачі/доставки та адресату не вручене.

Про поважні причинити неявки представника третьої особи суд не повідомлено.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, третьою особою не забезпечено участь представника в судових засіданнях з розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами та відсутності представника третьої особи.

В судових засіданнях з розгляду справи по суті 22.04.2021, 12.05.2021 та 19.05.2021 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях з розгляду справи по суті 12.05.2021 та 19.05.2021 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 19.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 5 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 Закону України Про публічні закупівлі для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Частиною 4 ст. 11 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України Про публічні закупівлі закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 10 Закону України Про публічні закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію та проект договору про закупівлю не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Положеннями ч. 2 ст. 21 Закону України По публічні закупівлі встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);

3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг;

4) очікувана вартість предмета закупівлі;

5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

7) умови оплати;

8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції;

9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону;

11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;

12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).

Так, відповідно до оголошення на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет https://prozorro.gov.ua (№ процедури закупівлі UA-2020-03-19-003972-b) про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, затвердженого протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України від 08.04.2020 № 75/116/6, відповідач оголосив про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, з визначеним предметом закупівлі: меблі для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), очікувана вартість предмета закупівлі: 3 813 876,00 грн з ПДВ, у кількості 3 300 шт, зі строком закінчення періоду подання цінових пропозицій - 28.04.2020 о 18:00 год.

За визначенням, наведеним у п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , цінова пропозиція - це пропозиція учасника щодо предмета закупівлі, що подається для участі в аукціоні та підтверджує його згоду взяти участь у процедурі закупівлі на умовах, встановлених замовником.

У відповідності до ч.ч. 11, 13 ст. 3 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони для надання можливості учаснику подати цінову пропозицію замовник визначає період подання цінових пропозицій, який не може бути меншим ніж шість робочих днів та починається з дня оприлюднення оголошення про проведення відбору. Цінова пропозиція подається учасником в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну або ціну з іншими критеріями оцінки (у разі обрання інших критеріїв замовником). Одночасно з ціновою пропозицією учасник надає замовнику забезпечення цінової пропозиції у вигляді гарантії в розмірі, що не перевищує 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі робіт та 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі товарів чи послуг, якщо таке забезпечення вимагалося в оголошенні про проведення відбору. Інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним вимогам, вимогам, визначеним у статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , включаючи інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій), а також відповідність товару, роботи чи послуги технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення відбору, завантажується ним в електронну систему закупівель самостійно.

Згідно з ч.ч. 18, 19 ст. 3 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони ціна / приведена ціна, подана учасником за результатами відбору, є остаточною для участі в переговорах. Учасник, запрошений на переговори за результатами відбору, може зменшити її лише під час переговорів. Замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну / приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Тендерної документації Інструкція з підготовки тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де визначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів в електронну систему закупівель у вигляді скан-копій у форматі PDF, виготовлених з оригіналів документів, складених безпосередньо учасником (довідки довільної форми, інші документи, складені учасником згідно цієї документації), з копій документів, засвідчених підписом та печаткою учасника (у разі їх використання), надання яких вимагається згідно цієї документації, а так само з оригіналів документів, виданих учаснику іншими організаціями, підприємствами та установами, та необхідність надання яких вимагається згідно цієї документації, зокрема:

- інформації та документів, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріями;

- інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі;

- документів, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції;

- листа-згоди на обробку персональних даних (Додаток № 6 до цієї тендерної документації), дана форма обов`язково подається в складі тендерної пропозиції на кожну особу, персональні дані якої використовуються при проведення процедури закупівлі.

Як встановлено судом, відповідно кваліфікаційних критеріїв учасників останні мали відповідати таким критеріям, як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, подати скановану відомість про учасника; сканований оригінал/копію аналогічного договору про постачання меблів для дому або матраців за 2018 рік, або за 2019 рік, або за 2020 рік з усіма додатками, що є невід`ємною частиною договору (у разі наявності) та сканований оригінал/копія відгуку із зазначенням дати і номеру договору та інформації про належне виконання договору, у тому числі стосовно якості та строків; сканований оригінал/копія статуту або іншого установчого документу, з усіма змінами та доповненнями; скановані оригінали/копії документів, що підтверджують повноваження керівника; сканована довідка у довільній формі, яка повинна містити інформацію, зокрема, про те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявна/відсутня інформація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ; сканований оригінал/копія висновку про результати перевірки зразка предмета речового майна, виданий учаснику Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, який буде чинним на кінцеву дату подання цінових пропозицій або більш пізню дату.

Розділом V Тендерної документації Оцінка тендерної пропозиції визначено, що єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна, з включенням до ціни податку на додану вартість (ПДВ), якщо учасник платник податку на додану вартість (ч. 1)

Підстави, за яких замовних відхиляє тендерну пропозицію учасника із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, визначені в ч. 3 розділу V тендерної документації.

Зокрема, замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо:

- учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною 1 статті 17 Закону;

- тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України По публічні закупівлі тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Як встановлено судом за матеріалами справи, згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі електронної системи закупівель Prozorro у мережі Інтернет, за даними Реєстру тендерних пропозицій для участі у спірній процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерфом-М з ціновою пропозицією 3 366 000,00 грн., а також Товариством з обмеженою відповідальністю Укртексім з ціновою пропозицією 3 812 292,00 грн. та Товариством з обмеженою відповідальністю Екстрім - Текс з ціновою пропозицією 3 365 999,00 грн.

За умовами ч. 1 ст. 29 Закону України По публічні закупівлі оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

Під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника та приведеної ціни.

За результатами аукціону відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій від 29.04.2020, копія якого наявна в матеріалах справи, електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною пропозицією визначено пропозицію учасника ТОВ Екстрім-Текс з ціною 3 365 999,00 грн.

Статтею 6 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони визначено, що рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення.

За результатами розгляду тендерних пропозицій на засіданні тендерного комітету Міністерства оборони України щодо розгляду пропозицій учасників відбору за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700/120) було вирішено робочій групі тендерного комітету Міністерства оборони України 08.05.2020 об 11:00 год. провести переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс щодо закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), що підтверджується витягом із протоколу засідання № 75/116/9 від 04.05.2020.

У відповідності до положень Закону України Про публічні закупівлі рішення тендерного комітету оформлюється протоколом із зазначенням дати прийняття рішення. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні. У разі відмови члена тендерного комітету підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

За приписами ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Відповідно до п. 15 ст. 1 Закону України Про публічні закупівлі переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

В подальшому, за результами переговорної процедури на засіданні тендерного комітету Міністерства оборони України щодо прийняття рішення про намір укласти договір за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), оформленого протоколом № 75/116/11 від 14.05.2020, прийнято рішення прийняти цінову пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс щодо закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120); визначено переможцем переговорної процедури закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120) та вирішено укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс про закупівлю меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120) у кількості 3 300 шт. за ціною 1 019,94 грн з ПДВ за одиницю товару на загальну вартість товару 3 365 802,00 грн з ПДВ у встановлені замовником строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України По публічні закупівлі рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Згідно ст. 10 Закону України Про публічні закупівлі замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір на закупівлю з Товариством з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс .

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України По публічні закупівлі замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладання договору про закупівлю призупиняється.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено за матеріалами справи, що відповідно до рішення тендерного комітету Міністерства оборони України (протокол № 75/116/11 від 14.05.2020, UA-2020-03-19-003972-b) 03 червня 2020 між Міністерством оборони України (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс (постачальник за договором, третя особа у справі) укладено Договір № 286/3/20/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався у 2020 році поставити замовнику товар - меблі для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120) в кількості 3 300 шт., за ціною 849,95 грн. за одиницю товару без ПДВ на загальну суму 3 365 802,00 грн. з ПДВ, у строк 70 календарних днів з моменту укладання договору (до 11.08.2020), а замовник зобов`язався забезпечити приймання та оплату товару.

Розділами 2 - 13 Договору сторони узгодили порядок здійснення контролю за якістю товару, ціну договору та порядок здійснення оплати, постачання товару, права, обов`язки та відповідальність сторін, обставини непереборно сили, строк дії Договору та ніші умови тощо.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 (включно).

Окрім цього сторонами погоджено Додаток № 1 до Договору - Рознарядкуміністерства оборони України за Специфікацією.

Вказаний договір підписаний представниками замовника та постачальника та скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який регулюється нормами §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно п.3.1 Договору ціна договору становить 3 365 802,00 грн., втому числі ПДВ.

В свою чергу, не погоджуючись із результатами процедури закупівлі та посилаючись на невідповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Екстрім - Текс як учасника та переможця процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України Про публічні закупівлі , факт порушення п. 12.1 Оголошення про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , а також стверджуючи про те, що наданий учасником закупівлі за результатами перевірки зразка предмета закупівлі висновок базується на недостовірній інформації про предмет закупівлі, без перевірки достовірності таких відомостей, оскільки пінополіуретан еластичний на основі простих поліефірів згідно ТУ У 22.2-36989671-001:2015, виготовлений ТОВ Арт-Пром , не відповідає вимогам ТО Матрац та якісним характеристикам предмета закупівлі, а сам по собі поданий ТОВ Екстрім-Текс у складі тендерної пропозиції договір № 12-04 від 17.12.2019 на закупівлю товарів не може підтвердити факт виконання аналогічних домовленостей сторін, позивач стверджує, що вказані обставини є підставою для відхилення цінової пропозиції учасника, та наведене в сукупності призвело до порушення його прав та інтересів як учасника процедури закупівлі.

При цьому, посилаючись на факт порушення встановлених Законом України Про публічні закупівлі принципів об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, та добросовісної конкуренції, а також відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, і як наслідок, прийняття неправомірного рішення у вигляді протоколу засідання тендерного комітету відповідача, позивач звернувся із даною позовною заявою до суду, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України як замовника закупівлі, оформлене протоколом № 76/116/11 від 14.05.2020 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю Екстрім -Текс визнано переможцем за результатами закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид. 1, розмір 1900*700*120) (номер процедури в системі електронних закупівель: UA-2020-03-19-003972-b), а також визнати недійсним Договір № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс".

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Суд зазначає, що за визначенням пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про публічні закупівлі відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

За змістом пункту 31 частини 1 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Вимоги до тендерної документації на момент виникнення спірних правовідносин визначено ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі . Вказаною статтею передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було прийнято тендерну документацію учасників процедури закупівлі, в тому числі і позивача, проте за результатами розгляду тендерних пропозицій учасників та проведення переговорної процедури визначено переможцем процедури закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс , з яким в подальшому укладено оспорюваний Договір № 286/3/20/102 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 03.06.2020.

Наразі, як свідчать матеріали справи, замовник - Міністерство оборони України у відповідності до приписів чинного законодавства визначив предмет закупівлі, виходячи з необхідності забезпечення власних потреб у постачанні предметів речового майна (матраців для ліжка) з урахуванням необхідності вибору та використання для потреб оборони зазначених товарів, а саме з технічними, якісними та кількісними характеристиками предмета закупівлі, які відповідають технічному опису (інв. № 146) та зразку - еталону.

Зразок - еталон - зразок предмету, який затверджений у встановленому порядку і призначений для порівняння з ним продукції, яка випускається, та оціник її якості за художньо- естетичними показниками при її постановці на виробництво, виготовленні та прийомці. Замовник забезпечує учасників процедури закупівлі технічним описом, що зазначений у технічних вимогах, та знаходиться на офіційному сайті Міністерства оборони України в розділі Держдавні закупівлі - Технічні специфікації Міністерства оборони України га предмети для речового забезпечення .

В свою чергу, у відповідності до визначених відповідачем як замовником процедури закупівлі кваліфікаційних критеріїв учасників, останні мали подати у складі своєї тендерної пропозиції певні документи, що підтверджують можливість постачання предмета закупівлі - меблі для дому (матрац для ліжка), його відповідність визначеним якостям та технічним характеристикам тощо.

Суд зазначає, що оскільки предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога про визнання недійсним та скасування рішення замовника, оформленого протоколом № 76/116/11 від 14.05.2020, яким прийнято цінову пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс щодо закупівлі, визнано останнього переможцем процедури закупівлі (номер процедури в системі електронних закупівель: UA-2020-03-19-003972-b), та прийнято рішення про намір укладення договору про закупівлю, при вирішенні даного спору підлягають встановленню обставини наявності/відсутності підстав для відхилення відповідачем цінової пропозиції ТОВ Екстрім -Текс , визначеної за результатами оцінки найбільш економічно вигідною.

Згідно положень ст. 31 Закону України Про публічні закупівлі замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Водночас, ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі встановлено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Тобто, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені ст. 16 Закону. Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 905/743/20.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України Про публічні закупівлі переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 40 вказаного Закону переговорна процедура закупівлі застсосвується замовником, утому числі, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у частині першій статті 2 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Наразі, Закон України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", який діяв на час проведення спірної процедури закупівлі, визначає особливості здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони в особливий період, у період проведення операції об`єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану.

Стаття 4 вказаного Закону встановлює підстави відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону. Зокрема, замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору з таких підстав:

1) ненадання або несвоєчасне надання учасником одиниці товару на перевірку відповідності зразку-еталону (якщо подання одиниці товару вимагалося в оголошенні про проведення відбору) та/або іншим вимогам замовника до предмета закупівлі, зазначеним в оголошенні про проведення відбору, або документів про підтвердження відповідності товару, роботи чи послуги технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, визначеним замовником;

2) невідповідність товарів, робіт чи послуг учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі;

6) невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" під час проведення переговорів перевіряється відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником, та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".

У разі виявлення невідповідності товару, роботи чи послуги технічним, кількісним або якісним характеристикам предмета закупівлі та/або учасника - кваліфікаційним критеріям та вимогам, визначеним у статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та/або виявлення факту зазначення у поданих учасником документах будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, тендерний комітет або уповноважена особа (особи) приймає рішення про проведення переговорів з учасником відбору, цінова пропозиція якого є наступною (ч. 6 ст. 6 зазначеного Закону).

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:

9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (крім нерезидентів).

Окрім цього як зазначено в п.12.2 Оголошення про проведення відбору для участі у процедурі закупівлі, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити цінову пропозицію учасника у разі, якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інорфмація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закоун України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Так, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в редакції, чинній на день подання ТОВ Екстрім-Текс тендерної пропозицій та надання документів для участі у процедурі закупівлі) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об`єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об`єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об`єднань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності.

Викладення п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у вказаній вище редакції передбачено Законом України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення , набрання чинності відбулося 28.04.2020.

При цьому згідно п. 4 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення передбачено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Екстрім - Текс вбачається, що єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс є фізична особа ОСОБА_1, державна реєстрація юричної особи проведена 10.01.2018.

Таким чином, враховуючи, що державна реєстрація ТОВ Екстрім-Текс як юридичної особи проведена 10.01.2018, тобто до набрання законної сили вказаним Законом, надання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або надання причин відсутності таких відомостей можливе протягом трьох місяців після набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності. Тобто, вимога про надання такої відомості фактично була відтермінова необхідністю набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

Пункт 12.3 Оголошення про проведення відбору для участі у процедурі закупівлі встановлює перелік документів, що подаються у складі цінової пропозиції, які вимагаються для підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним критеріям, вимогам, встановленим ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі . Зокрема, учасник подає скановану довідку у довільній формі про відсутність підстав для відмови участі у процедурі закупівлі відповідно до ст. 17 вказаного Закону.

Крім того, відповідно до довідки № 878 від 01.04.2020, наданої ТОВ Екстрім-Текс для участі у процедурі закупівлі, учасником ТОВ Екстрім-Текс повідомлено, що єдиним засновником товариства є фізична особа ОСОБА_1 , яка і є бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи ТОВ Екстрім-Текс . При цьому товариство посилалося на норми п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в редакції, чинній на момент подання довідки, згідно якої у разі якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається.

Таким чином, оскільки станом на день надання довідки № 878 від 01.04.2020 законодавцем вимоги про надання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, засновником якої є фізична особа, не вимагалося, посилання позивача як на підставу для відмови участі у процедурі закупівлі з урахуванням п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день подання тендерної пропозиції та відповідного переліку документів учасника ТОВ Екстрім-Текс у відповідача були відсутні.

Щодо тверджень позивача про невідповідність пінополіуретану еластичного на основі простих поліефірів вимогам ТО Матрац , а також не надання доказів виконання аналогічних договорів, недотримання принципу добросовісності, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, замовник відхиляє цінову пропозицію учасника відбору з таких підстав невідповідності товарів, робіт чи послуг учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

Як встановлено судом за матеріалами справи, на підтвердження відповідності зразка предмета закупівлі, учасником процедури закупівлі ТОВ Екстрім-Текс для участі у закупівлі було надано висновок про результати зразка предмета речового майна № 560, складеного 17.04.2020 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, згідно якого зовнішній вигляд, конструкція, комплектність, лінійні виміри та маркування зразка - Матрац для ліжка вид І, розмір виробу 1900*700*120 відповідають вимогам ТО та зразку-еталону.

Випробування вказаного зразка проведено Державним підприємством Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації , про що складено протокол випробувань № 2350/20-ВЦ/1 від 10.04.2020, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, ТОВ Екстрім-Текс для участі у проведенні процедури закупівлі надано висновок уповноваженого органу на підтвердження відповідності зразка. При цьому під час розгляду тендерної документації, проведення переговорної процедури та визначення переможця у відповідача як замовника, з урахуванням наданих документів, були відсутні підстави вважати, що зразок не відповідає технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі.

В свою чергу суд зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту невідповідності зразка ТОВ Екстрім - Текс технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, позаяк наданий позивачем експертний висновок спеціаліста-експерта Рижко О.В. грунтунтується виключно на досдіженні відомостей про виготовлення пінополіуретану еластичного з боку ТОВ Арт-Пром та неможливості досягнення якісних показників такого пінополіуретану, при цьому предметом такого дослідження не слугувало дослідження зразка предмета, наданого ТОВ Екстрім-Текс для участі у процедурі закупівлі.

Окрім цього твердження позивача про невідповідність пінополіуретану еластичного на основі простих поліефірів вимогам ТО Матрац є суб`єктивним та спростовується висновком про результати перевірки зразка предмета речового майна № 560, складеного 17.04.2020 Головним управлінням розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, згідно з яким зовнішній вигляд, конструкція, комплектність, лінійні виміри та маркування зазначеного зразка речового майна відповідають вимогам ТО та зразку - еталону; матеріали, з яких виготовлений зразок, відповідають вимогам ТО.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 16 Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв як наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ Екстрім-Текс для участі у процедурі закупівлі надано договір № 12-04 на закупівлю товарів, укладений 17.12.2019 між ТОВ Барсей та ТОВ Екстрім-Текс , за яким ТОВ Екстрім-Текс зобов`язався передати ТОВ Барсей товар (матрац пінополіуретановий казарменний, вид 2 у кількості 20 шт).

Згідно ч. 11 ст. 26 Закону України Закону України Про публічні закупівлі (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.

Суд зауважує, що законодавцем не передбачалося конкретного переліку документів, що підтверджували б досвід виконання аналогічних договорів. Отже, ТОВ Екстрім-Текс було надано відповідний договір на закупівлю товарів, що за своїм змістом дає підстави вважати наявним критерій досвіду в укладенні та виконанні аналогічних договорів.

В свою чергу вимога про надання інших документів законодавцем не передбачається.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що можливість надання учасникам процедури закупівлі сканованих оригіналів, в тому числі і аналогічних договорів, прямо була передбачена в Оголошенні про проведення відбору учасників.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи та оціннючи надані суду докази в сукупностісуд доходить висновку про відсутність у відповідача підстав для відхилення пропозиції ТОВ Екстрім-Текс , проведення переговорної процедури та визначення останнім переможцем, тобто в контексті вищенаведеного суд наголошує на відсутності доказів, які б підтверджували порушення з боку відповідача як замовника закупівлі норм законодавства та встановлених принципів здійснення закупівель, та, відповідно, безпідставність тверджень позивача про порушення його охоронюваних законом прав та інтересів.

Окремо суд наголошує, що позивачем вже оскаржувався порядок проведення даної процедури закупівлі до Антимонопольного комітету України, а за результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 10329-р/пк-пз від 26.05.2020 про відмову у задоволенні скарги позивача, копія якого наявна в матеріалах справи.

Зокрема, Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скаргу про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було розглянуто скаргу ТОВ Інтерфом-М від 18.05.2020 № UA-2020-03-19-003972-b.с.3 щодо порушення Міністерством оборони України як замовником закупівель порядку проведення процедури закупівлі, в якій скаржник зазначав, що враховуючи п.12.2 Оголошення, ч. 1 ст. 17 Закону України Про публічні закупівлі , ч. 1 ст. 4 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , замовник був зобов`язаний відмовити ТОВ Екстрім -Текс в участі у процедурі закупівлі та відхилити його пропозицію.

При цьому як зазначено у вказаному рішенні, підстави для задоволення скарги в частині відсутності інформації про ТОВ Екстрім -Текс в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, передбаченої п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , на які також посилається позивач як на одну з підстав даного позову, відсутні, оскільки норма щодо наведення інформації про кінцевого бенефіціарного влсника юридичної сооби, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника надається, якщо засновник - юридична особа, що не стосується ТОВ Екстрім - Текс , засновником та бенефіціарним власником якого є фізична особа.

Отже, враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги зміст затверджених відповідачем документів, які повинен надати учасник закупівлі, судом встановлено, що за обставин відповідності пропозиції ТОВ Екстрім - Текс умовам закупівлі та відсутності причин для відхилення його пропозиції як учасника закупівлі відповідачем оформлено протокол від 14.05.2020 року № 75/116/11 про прийняття цінової пропозиції ТОВ Екстрім - Текс , про визнання третьої особи переможцем закупівлі та щодо прийняття рішення про намір укласти договір з дотриманням приписів Закону України Про публічні закупівлі та Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони .

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про визнання недійсним Договору № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс", суд зазначає, що за приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; іншими способами, передбаченими законом.

Зокрема, недійсність договору про закупівлю визначається нормами ст. 43 Закону України Про публічні закупівлі , згідно з якими договір про закупівлю є нікчемним у разі: якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, суд, відповідно до ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд із цим з огляду на важливість єдності і передбачуваності судової практики як реалізації принципу верховенства права у вирішенні спорів судами суд окремо наголошує, що за умови відсутності правової норми, яка закріплює обов`язковість врахування судами правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, практика їх застосування кореспондується із вимогами чинного законодавства, згідно з яким виключно Верховний Суд може відступити від цих позицій.

Так, відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними (далі - Постанова № 11) загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п`ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України).

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Отже, чинним законодавством визначено, що договір (його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов`язання) (його частини) необхідно встановити, що правочин (його частина) не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Крім того, за приписами ч.1 ст. 207 Господарського кодексу, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю чи в частині.

Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

За змістом постанови пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 р. (далі - Постанова № 9) відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до Постанови № 9 під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами, зокрема, про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

У відповідності до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто в силу припису ст. 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Згідно ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Проаналізувавши умови оспорюваного Договору № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) суд приходить до висновку про його укладеність, зважаючи на погодження його сторонами усіх істотних для даного Договору умов.

Частиною 3 статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Водночас, частини перша, третя і четверта статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з тим, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Зважаючи на викладене, за результатами дослідження та оцінки за правилами статті 86 ГПК України, зібраних у справі доказів та обставин у сукупності, з урахуванням ст.ст. 2, 13, 14 ГПК України, судом встановлено, що цінова пропозиція третьої особи відповідає кваліфікаційним критеріям замовника процедури закупівлі, товар, запропоновані третьою особою (предмет закупівлі) повністю відповідає по якості та технічним характеристикам вимогам документації на закупівлю, при цьому судом не було встановлено наявність у замовника підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі, передбачених ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", та відхилення цінової пропозиції ТОВ Екстрім - Текс .

Тобто позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності спірного договору у розумінні ст. 207 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Натомість наявність очікувань позивача на визначення його переможцем не може слугувати підставою вважати недійсним спірний правочин, вказані обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх пощовних вимог, обгрнутовані виключно суб`єктивною оцінкою ТОВ Інтерфом-М .

Враховуючи вищевикладені висновки суду про відсутність порушень як у проведенні процедури закупівлі, так і під час визначення відповідачем як замовником переможця такої закупівлі, а також той факт, що твердження позивача в частині недійсності договору не підтверджені належними та допустимими доказами, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленої вимоги про визнання недійсним спірного договору про закупівлю, оскільки позивачем не доведено факту порушення його прав чи інтересів зі сторони відповідача під час проведення спірної процедури закупівлі та кладенні Договору.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 27 серпня 2021.

Суддя А.М.Селівон