Ухвала

від 21.09.2021 по справі 910/8363/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

м. Київ

21.09.2021Справа № 910/8363/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали

заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М"

про роз`яснення судового рішення

у справі № 910/8363/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерфом-М 53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Українська, 20

до Міністерства оборони України 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Екстрім-Текс

про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання тендерного комітету, та визнання недійсним договору

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про визнання недійсним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання тендерного комітету № 75/116/11 від 14.05.2020, про прийняття цінової пропозиції ТОВ "Екстрім-Текс", визнання переможцем переговорної процедури, про намір укласти із ТОВ "Екстрім-Текс" договір за переговорною процедурою закупівлі меблів для дому (39140000-5) (Матрац для ліжка, вид 1, розмір 1900*700*120), а також визнати недійсним Договір № 286/3/20/102 від 03.06.2020 про поставку для державних потреб матеріально - технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстрім-Текс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 року у справі № 910/8363/20 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" 20.07.2021 року звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою № 21/07/16-4П від 16.07.2021 року про роз`яснення змісту рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 року у справі № 910/8363/20.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.07.2021 року заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Відповідно до ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом 10 днів з дати її надходження (ч. 3 ст. 245 ГПК України).

Окрім цього за приписами частини 3 статті 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються і розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Проте, як встановлено судом, заявником (позивачем) жодних доказів на підтвердження направлення заяви про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 року у справі № 910/8363/20 на адреси інших учасників справи до останньої не додано.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття "обмеження основоположних прав і свобод" від прийнятого у законотворчій практиці поняття "фіксація меж самої сутності прав і свобод" шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, зазначені вимоги до заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про роз`яснення рішення, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасника справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення (в разі наявності).

Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

За наведених обставини, оскільки заява позивача про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 року у справі № 910/8363/20 не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає за необхідне повернути вказану заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 232, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом-М" про роз`яснення рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 року у справі № 910/8363/20 повернути заявнику без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 21.09.2021 року та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон