Ухвала

від 07.07.2022 по справі 695/766/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/206/22 Справа № 695/766/22 Категорія:ст.171 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 року Черкаський апеляційнийсуд вскладі колегіїсуддів:

головуючогоОСОБА_1 суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 секретаря за участю прокурора ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022252150000002 від 06.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022252150000002 від 06.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що при вивчені наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру у сфері дотримання вимог земельного законодавства при наданні земель комунальної та державної власності для ведення особистого селянського господарства встановлено, ОСОБА_7 , в порушення вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України, шляхом обману, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 07.04.2020 року отримала в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7125182800:02:000:1179 площею 1.9519 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах с. Васютинці Іркліївської ОТГ Золотоніського району за межами населеного пункту, не зважаючи на те, що остання вже реалізувала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки, шляхом отримання земельної ділянки з кадастровим номером 7125183200:01:000:0110 площею 0,2549 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Кліщ енської сільської ради від 13.12.2017 року, яка розташована в с. Кліщинці Іркліївської ОТГ Золотоніського району, завдавши значної шкоди державі.

В зв`язку з вищевикладеним прокурор просив суд накласти арешт та заборонити вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125180800:02:000:1179 площею 1.9519 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах с. Васютинці Іркліївської ОТГ Золотоніського району за межами населеного пункту та земельної ділянки з кадастровим номером 7125183200:01:000:0110 площею 0,2549 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кліщинці Іркліївської ОТГ Золотоніського району, які перебувають у власності ОСОБА_7 до вирішення питання по суті.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2022 року у задоволенні клопотання про накладення арешту відмовлено.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що відсутні підстави для накладення арешту та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровим номером 7125180800:02:000:1179 площею 1.9519 га та з кадастровим номером 7125183200:01:000:0110 площею 0,2549 га у цьому кримінальному провадженні, оскільки прокурор не довів обґрунтованості накладення арешту.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор Чорнобаївського відділу Золотоніського окружної прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна скасувати через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Постановити нову ухвалу про задоволення клопотання про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження.

Зазначає, що слідчий суддя не взяв до уваги обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема того, що громадянка ОСОБА_7 у другій заяві від 05.02.2020 просила їй надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9519 га у власність для ведення особистого селянського господарства, при цьому у поданій заяві вона зазначила, що не використала своє право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що не відповідає дійсності.

Прокурор вважає, що з метою належного розслідування кримінального провадження, а також з метою збереження об`єктів кримінальних протиправних дій, які набуті протиправним шляхом та не можливість їх знищення або зміни в подальшому, шляхом внесення змін про реєстрацію вказаних земельних ділянок, на них необхідно накласти арешт.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримує апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з положеннями ч.1ст. 404Кримінального процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимогст. 370 цього Кодексусудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно п. 9 ч. 1ст. 309КПКпід час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокремаарешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинизабороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).Крім того, згідно п. 6 ч. 2ст. 242 КПК Українислідчий або прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Так, згідност. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання не відповідає вимогамст. 171 КПК Українита не містить достатньо правових підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції Черкаської області перебуває кримінальне провадження, внесене 06.04.2022 до ЄРДР за №42022252150000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що при перевірці законності при наданнi земель комунальної та державної власності для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в Золотоніському районі встановлено, що ОСОБА_7 в порушення вимог ч. 4 ст. 116 ЗК України, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Черкаській області 23-3466/14-20-СГ від 07.04.2020отримала в приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7125180800:02:000:1179площею 1.9519га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах с. Васютинці Іркліївської ОТГ Золотоніського району за межами населеного пункту, не зважаючи на те, що вона вже реалізувала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки, шляхом отримання земельної ділянки з кадастровим номером 7125183200:01:000:0110площею 0,2549га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Кліщинської сільської ради №24-3/VII від 13.12.2017, яка розташована в с. Кліщинці Іркліївської ОТГ Золотоніського району.

Згідно з рішенням Кліщинської сільської ради № 24-3/VII від 13.12.2017 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_7 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 7125183200:01:000:0110площею 0,2549га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та передано у власність земельну ділянку ОСОБА_7 .

Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо вказаної ділянки надано рішенням Кліщинської сільської ради № 30-4/VI від 12.02.2013 на підставі заяви ОСОБА_7 від 17.01.2013 року.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 07.04.2020 №23-3466/14-20-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1.9519 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та надано ОСОБА_7 у власність земельну ділянку площею 1,9519 га, в тому числі рілля площею 1,9519 га, кадастровий номер 7125180800:02:000:1179із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в адміністративних межах Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

При цьому, у заяві про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо виділення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1.9519 га для ведення особистого селянського господарства від 05.02.2020 за підписом ОСОБА_7 зазначено, що остання право безоплатної передачі у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використала.

Наведене, на думку органів досудового слідства, свідчить про наявність підстав стверджувати про завдання державі значної школи та вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 2 ст. 190 КК України.

Відповідно дост. 98 КПК Україниматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під часкримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, ч. 2 ст. 170КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 2 ст. 173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставу для арешту майна; 2)можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 170, 173 КПК України в повній мірі з`ясував усі обставини, які є достатніми підставами для відмови в арешті майна, зокрема, в даному клопотанні відсутні докази, які свідчать, що ОСОБА_7 зкорисливих мотивів надала неправдиві відомості щодо наявності права на безоплатну приватизацію землі, внаслідок чого повторно безоплатно набула у власність для ведення особистого селянського господарства ще одну земельну ділянку.

Крім того, відповідно до ч.11ст.170 КПК України заборона, обмеження користування або розпорядження майном може бути застосоване лише в разі доведеності існування обставин, які підтверджують, що незастосування таких заходів призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати , знищення, використання, передачі такого майна, проте, вказані обставини не підтверджені достатніми доказами.

Також є необґрунтованими посилання в клопотанні, що накладення арешту на майно є необхідним з метою збереження речових доказів, оскільки, в порушення вимог КПК України, не доведена необхідність застосування саме такої забезпечувальної цілі кримінального провадження заходу, як арешт майна і не доведена наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що накладення арешту на земельні ділянки без достатніх правових передумов для цього є порушенням майнового права громадянки ОСОБА_7 .

Крім того, при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя встановив, що відповідно до відомостей, наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 297751836 від 03.02.2022, цільове призначення земельної ділянки площею 1.9519 га, кадастровий номер 7125180800:02:000:1179 не зазначено.

Наявність в заявах ОСОБА_7 від 05.02.2020 року та від 18.03.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вказівки про надання їй земельної ділянки, площею 1.9519 га, для ведення особистого селянського господарства не може бути належним підтвердженням отримання вказаної земельної ділянки саме з таким цільовим призначенням.

Водночас, чинним законодавством не встановлено заборони або обмежень на повторне звернення громадян до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявами про отримання додатково земельної ділянки, у межах встановлених норм, відповідно до ст. 121 ЗК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим актом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц).

Отже, в даному клопотанні відсутні докази, які свідчать, що ОСОБА_7 з корисливих мотивів надала неправдиві відомості щодо наявності права на безоплатну приватизацію землі, внаслідок чого повторно безоплатно набула у власність ще одну земельну ділянку саме для ведення особистого селянського господарства.

Згідно зіст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч. ч. 2, 4ст. 173 КПК Українитаст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді в цілому відповідає вимогам ч. 5ст. 173 КПК України.

Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, з чим погоджується і апеляційний суд.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого суддіобґрунтована та належним чином мотивована і підстав для її скасування, за доводами апеляційної скарги прокурора, не має.

Керуючись ст.ст. 171, 392,404,405,407,418,419 КПК України, Апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупрокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2022 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022252150000002 від 06.04.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - залишити без змін

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3