Ухвала

від 29.07.2022 по справі 695/766/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/766/22

номер провадження 1-кс/695/436/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , розглянувши у приміщенні суду у м. Золотоноша матеріали скарги представника Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_2 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області 28.07.2022надійшла скарга представника Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого слідчого відділу Золотоніського Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 від 25.07.2022 про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022252150000002 від 06.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

В обґрунтування скарги зазначено, що у провадженні СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2022 за № 42022252150000002, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. У вказаному кримінальному провадженні заявника залучено до участі в досудовому розслідуванні як представник потерпілого Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. 22 липня 2022 року заявник звернувся до слідчого з клопотанням про звернення з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 7125180800:02:000:1179, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Однак постановою старшого слідчого слідчого відділу Золотоніського Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 від 25.07.2022 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. Вважаючи, що оскаржувана постанова винесена протиправно, ОСОБА_2 звернувся з даною скаргою до суду.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя зауважує, що забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України, є однією із загальних засад кримінального провадження, що передбачена ст.24 цього Кодексу і кореспондується зі ст. 55 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься законність, за змістом якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно дост. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що у провадженні СВ Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42022252150000002 від 06.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та ОСОБА_2 має статус представника потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.

22 липня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до слідчого з клопотанням про звернення з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 7125180800:02:000:1179, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Постановою старшого слідчого слідчого відділу Золотоніського Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_3 від 25.07.2022 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно доп. 19 ч. 1 ст. 3 КПК сторонами кримінального провадження є, зокрема з боку обвинувачення слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК. Такими випадками є:

1) відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді (ст. 340 КПК);

2) зміна прокурором обвинувачення і поставлення питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення чи про зменшення обсягу обвинувачення, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі (ст. 338 КПК).

У випадках, передбачених ст. 338 і ст. 340 КПК, потерпілий є стороною кримінального провадження і користується всіма правами сторони обвинувачення лише під час судового розгляду. В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.

Згідно зч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий має право, зокрема бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження; заявляти відводи та клопотання; оскаржувати рішення,дії чибездіяльність слідчого,прокурора,слідчого судді,суду впорядку,передбаченому цимКодексом;на відшкодуваннязавданої кримінальнимправопорушенням шкодив порядку,передбаченому законом;а також користуватися іншими правами, передбаченими КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, та, згідно до ч. 2 ст. 220 КПК України, про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що відповідно до положень ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається, що скаржник, який є представником потерпілого у кримінальному провадженні№42022252150000002 від 06.04.2022, звертаючись до слідчого із клопотанням від 22.07.2022фактично просив слідчого звернутися до слідчого судді із клопотанням про застосування заходу забезпечення у даному кримінальному провадженні.

Водночас,положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, що підлягають оскарженню,та до якого не належитьрішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення у кримінальному провадженні.

Рішення слідчого або прокурора може бути оскаржене під час досудового розслідування лише тоді, коли це передбачено вимогами кримінального процесуального закону.

Відтак, представник потерпілого, звертаючись з даною скаргою, обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права.

Таким чином, на підставі викладеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що дана скаргане може бути предметом розгляду під час досудового розслідування, виходячи із норм, передбачених главою 26 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.

Таким чином, на підставі викладеного вище слідчий суддя приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті провадження з розгляду даної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за скаргою представника Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області ОСОБА_2 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_5 -Сташинська