Рішення

від 06.07.2022 по справі 127/12653/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/12653/20

Провадження № 2/127/1945/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2022 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошина С.В.,

за участі секретаря судового засідання Волхової М.А.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Огородника В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство «Центр нерухомості «Альянс Інвест», про стягнення авансу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «Центр нерухомості «Альянс Інвест», про стягнення авансу. Свої вимоги мотивував тим, що 26.06.2017 між відповідачем ОСОБА_3 , як продавцем та позивачем ОСОБА_1 , як покупцем, укладено Договір про наміри № 2 Т/4 від 26.06.2017, відповідно до умов якого продавець та покупець зобов`язуються в майбутньому, укласти договір купівлі продажу (основний договір) блокованого житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , у нотаріальній формі, на умовах, визначених цим Договором. (п. 1.1. Договору). Нерухомим майном за цим договором, та відповідно, за Основним договором є: житловий будинок АДРЕСА_2 , та земельна ділянка розміром 0,0207 га, кадастровий номер 0510100000:02:106:0095. (п.1.3. Договору). На виконання взятих на себе за Договором грошових зобов`язань щодо першого платежу визначеного у п. 2.2. розділу 2 Договору, позивач з дотриманням визначених строків сплатив ОСОБА_3 10000 доларів США, про що свідчить акт прийому передачі коштів від 23.06.2017. Станом на 01.06.2020 відповідач свої зобов`язання за Договором не виконала. Натомість вищевказані об`єкти нерухомого майна відчужені ОСОБА_3 на користь третьої особи, на що вказує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Оскільки наведене нерухоме майно відчужене відповідачем на користь третіх осіб, та з огляду на подальшу неможливість виконання відповідачем укладеного з позивачем Договору, позивач направив відповідачу письмову вимогу, в якій вимагав повернення відповідачем отриманої на виконання вимог Договору коштів в сумі 10000 доларів США. Проте вимога була проігнорована, що і зумовило звернення позивача до суду з цим позовом. З огляду на викладене, позивач, посилаючись на норми статей 509, 524, 526, 546, 626, 628, 635, 657 ЦК України просив стягнути з відповідача на свою користь суму авансу у розмірі 265999 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в справі, роз`яснено учасникам справи право на подання заяв по суті спору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2020 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

В межах підготовчого судового провадження та під час провадження по справі з розгляду її по суті до 21.10.2020 всі конверти з судовими повістками про виклик відповідача ОСОБА_3 в судове засідання, повертались до суду з зареєстрованого місця проживання відповідача з відмітками на довідках «Укрпошта» - «відповідач відсутній за вказаною адресою», або «за закінченням терміну зберігання».

Про наявність в провадженні суду вказаної справи відповідач ОСОБА_3 , згідно заяви її представника адвоката Огородника В.В., дізналась 21.10.2021 з сайту «Судова влада України», з матеріалами справи представник відповідача ознайомився 27.10.2020 року (а.с. 69).

20.11.2020 на адресу суду, засобами електронного зв`язку, надійшов відзив на позову заяву представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Огородника В.В., в якому останній просив відмовити в задоволенні позову. Доводи відзиву зводяться до того, що відповідач не визнає позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки підписи у долученому до позовної заяви договорі по наміри № 2 Т/4 та акті прийому передачі коштів від 26.06.2017 не належать ОСОБА_3 та вчинені іншою особою, що свідчить про його недійсність по відношенню до відповідача та жодним чином не відповідає її внутрішній волі. Таким чином вказував на наявність підстав для призначення почеркознавчої експертизи, та просив відмовити у позові з цих підстав.

Інших заяв по суті спору матеріали справи не містять.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.01.2021 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено. (а.с. 104 106).

Ухвалою Вінницького міського суд Вінницької області від 05.03.2021 провадження у справі поновлено, у зв`язку з надходженням на адресу суду клопотання експерта про надання додаткових експериментальних та вільних зразків почерку відповідача. (а.с. 113).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.06.2021 провадження у справі зупинено, цивільну справу направлено для організації провадження судової почеркознавчої експертизи. (а.с. 126, 127).

Ухвалою Вінницького міського суд Вінницької області від 27.07.2021 провадження у справі поновлено, у зв`язку з надходженням на адресу суду висновку судової почеркознавчої експертизи. (а.с. 149).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.12.2021 призначено у справі повторну судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено. (а.с. 196 197).

Ухвалою Вінницького міського суд Вінницької області від 24.05.2022 провадження у справі поновлено, у зв`язку з надходженням на адресу суду висновку повторної судової почеркознавчої експертизи. (а.с. 12 т. 2).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, з підстав, що у ньому наведено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомив, що позов він підтримує з тих же підстав, що наведено у його позовній заяві. Додатково зазначив, що в 2017 році він здійснював пошук будинку, який хотів придбати. Він знайшов оголошення, та зателефонував за номером телефону, що було у ньому вказано. Набравши номер телефону він поспілкувався з особою, яка представилась ОСОБА_3 , яка в подальшому і показала йому новобудову, яка його влаштувала, та яку він вирішив придбати. 26.06.2017 він приїхав на АДРЕСА_1 , до будинку, який він мав намір придбати (в цей день він приїхав один). Там він зустрівся з особою, яка назвалась ОСОБА_3 , та яка представилась представником забудовника. Вони разом зайшли у офіс, що розташований в районі забудови. Там він передав ОСОБА_3 аванс в сумі 10000 доларів США, ОСОБА_3 передала йому Договір про наміри датований 26.06.2017. На уточнююче запитання суду повідомив, що наведену вище суму грошових коштів він передав ОСОБА_3 не 26.06.2017 а 23.06.2017, саме тому було складено акт прийому передачі коштів, який датовано саме 23.06.2017. На запитання суду чи впізнає він в особі відповідача, особу яка прийняла від нього кошти, останній повідомив, що ні, кошти від нього приймала інша особа, яка представилась ОСОБА_4 , однак це не ця особа, яка присутня в судовому засіданні та яку судом ідентифіковано як ОСОБА_3 . На запитання суду чи просив він особу, яка приймала від нього кошти пред`явити документ, що посвідчує її особу, останній зазначив, що таких документів він не просив. На запитання суду чи в його присутності підписувався акт прийому передачі коштів від 23.06.2017 особою, яка назвалась ОСОБА_3 , повідомив, що в його присутності цей акт не підписувався. В цей час (23.06.2017) він ще раз пішов подивитись на будівництво, а коли повернувся, особа, яка прийняла в нього кошти надала йому уже підписаний акт. Особу, яка судом ідентифікована як ОСОБА_3 він на будівництві жодного разу не бачив. На запитання суду повідомив, що Договір про наміри від 26.06.2017 в його присутності також не підписувався. Він так само, як і 23.06.2017 приїхав на будівництво, зустрівся там з жінкою, яку він знав як ОСОБА_3 , та яка надала йому для підпису Договір про наміри від 26.06.2017. Він взявши цей договір, підписав його, і на момент його підписання, там уже був наявний підпис ОСОБА_3 . Він точно не пам`ятає де підписував цей договір, можливо, що й у офісі, в якому попередньо (23.06.2017) передавались кошти. На запитання суду чи може він вказати номер телефону, за яким він телефонував до цієї жінки, яка представилась як ОСОБА_3 , повідомив, що ні, він цей номер видалив, оскільки відпала необхідність у спілкуванні з нею. Попередньо повідомивши суд, що жінка, яка назвалась ОСОБА_3 проживала у районі забудови, що по АДРЕСА_1 , в послідуючому вказав, що він не знає де саме проживає ця особа. Після того, як він передав ОСОБА_3 аванс за нерухомість, він отримав доступ до будинку, який мав намір придбати і розпочав у ньому внутрішні та оздоблювальні роботи, які тривали 7 (сім) місяців. На запитання суду ким було придбано будинок, який він мав намір придбати, позивач повідомив, що ця особа йому відома, та це ОСОБА_5 . На запитання суду звідки йому відома особа, яка набула у власність будинок, який він мав намір придбати, останній повідомив, що у серпні 2016 року він познайомився з ОСОБА_5 . Приблизно з жовтня листопада 2016 року він почав проживати спільно з ОСОБА_5 у її квартирі, що в АДРЕСА_3 , інколи жили і в його квартирі. На запитання суду повідомив, що в основному жили у ОСОБА_5 вдома, оскільки у останньої наявна собака, яку слід доглядати. ОСОБА_5 являється лікарем косметологом та у позивача з нею були відносини як у чоловіка та жінки. Їх спільне проживання тривало до перших чисел лютого 2018 року. За час спільного проживання, їздили разом на відпочинок, готували один одному їсти, разом харчувались, проводили дозвілля, тощо. Кошти на ремонт будинку (внутрішні та оздоблювальні роботи), який він мав намір придбати давав він, але потім ОСОБА_5 вирішила цей будинок залишити собі, а тому продала свою квартиру в районі Поділля у м. Вінниці і сплатила залишок коштів в сумі 50000 доларів США за придбання будинку, який він попередньо мав намір придбати та оформити на себе. На запитання суду, яка була вартість будинку, який він мав намір придбати, позивач зазначив, що вартість була такою, яка зазначена в Договорі про наміри від 26.06.2017 60000 доларів США. З цих 60000 доларів 10000 доларів сплатив він, а 50000 доларів сплатила ОСОБА_5 . На запитання суду повідомив, що попередньо він планував оформити будинок на себе, однак потім ОСОБА_5 забажала оформити його на своє ім`я і він з цього приводу не заперечував. На запитання суду повідомив, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі продажу будинку на ОСОБА_5 він був присутній, сума доплати за договором від ОСОБА_5 становила 50000 доларів США. Разом з тим повідомив, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі продажу в якості продавця виступала не ця особа, яка судом ідентифікована як ОСОБА_3 . Після оформлення будинку на ОСОБА_5 він продовжував робити у ньому ремонт, а після ремонту, він повністю вмеблював вказаний будинок, закупив і встановив побутову техніку і навіть встановив сигналізацію. Повідомив, що після ремонту та меблювання він у цьому будинку переночував 1 (одну) ніч (прожив з ОСОБА_5 один день), після цього відбувався розлад його відносин з ОСОБА_5 і він виїхав з цього будинку. На запитання суду повідомив, що проблема у тому, що коли ОСОБА_5 оформляла на себе будинок, в його вартість були зараховані його кошти, які він надав продавцю у якості авансу в сумі 10000 доларів США, які він і хоче повернути. На запитання суду, чому з лютого 2018 року не звертався до суду, а звернувся лише 15.06.2020, позивач повідомив, що так довго не пред`являв позов, оскільки надіявся, що ОСОБА_5 з ним розрахується. На запитання суду повідомив, що на момент, коли він робив ремонт у будинку, право власності на цей будинок уже було зареєстровано за ОСОБА_5 , про що йому було відомо, однак він продовжував робити ремонт та меблювання, оскільки у нього з ОСОБА_5 були спільні плани на майбутнє, вони разом там спільно збирались проживати.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що наведено у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову. ОСОБА_1 вона перший раз побачила в суді. Цієї особи вона не знає, його ніколи не бачила, кошти від нього не отримувала. Вона не пам`ятає коли саме вона отримала кошти за реалізацію будинку, що по АДРЕСА_1 від ОСОБА_7 . Може лише зазначити, що за вказаний будинок вона отримала повний розрахунок в сумі 60000 доларів США, що і обумовило підписання нею договору купівлі продажу цього будинку з ОСОБА_5 як покупцем. Вона не пам`ятає чи отримувався аванс за продаж вказаного будинку від ОСОБА_5 чи повний розрахунок за договором купівлі продажу було проведено перед посвідченням договору купівлі продажу будинку. На будівництві вона особисто не перебувала, продаж будинків вона здійснювала через агентства нерухомості, зокрема співпрацювала з агентством нерухомості «Альянс Інвест». На запитання суду повідомила, що аванс саме по будинку, який було продано ОСОБА_5 мабуть отримувався, але не нею, а кимось з співробітників агентства нерухомості. Єдине, що вона може повідомити так це те, що повний розрахунок за проданий ОСОБА_5 будинок вона отримала. Загалом по фактичних обставинах справи вона мало що пам`ятає.

Третя особа ПП «Центр нерухомості «Альянс Інвест» свого представника в судове засідання не забезпечило, конверти з судовими повістками повертались до суду з відмітками на довідці «Укрпошти» адресат відсутній за вказаною адресою.

З огляду на викладене суд ухвалив проводити розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Вислухавши учасників справи, та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

26.06.2017 між відповідачем ОСОБА_3 , як продавцем та позивачем ОСОБА_1 як покупцем, укладено Договір про наміри № 2 Т/4, відповідно до умов якого сторони зобов`язуються в майбутньому укласти договори купівлі продажу блокованого житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , у нотаріальній формі на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору). (а.с. 91 94).

Обставина підписання цього договору відповідачем ОСОБА_3 , доводиться висновком судової почеркознавчої експертизи від 15.07.2021 № СЕ-19/102-21/8820-ПЧ (Вінницького НДЕКЦ МВС України) та висновком повторної почеркознавчої експертизи від 12.05.2022 № 875/876/22-21 (Вінницького відділення КНДІ судових експертиз Міністерства юстиції України).

Відповідно до вказаних висновків експертиз підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_3 , який розміщений в Договорів про наміри № 2 Т/4 від 26.06.2017 на останній сторінці цього Договору в лівому нижньому куті після цифр та слів «6». Підписи сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 » над рискою «____», - виконаний ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 94) (а.с. 134 138 т. 1, а.с. 2 9 т. 2)

З огляду на викладене заперечення відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_6 щодо не підписання відповідачем ОСОБА_3 вказаного Договору судом до уваги не приймаються.

Нерухомим майном за цим договором та, відповідно, за Основним договором є: житловий будинок АДРЕСА_2 , та земельна ділянка розміром 0,0207 га, кадастровий номер 0510100000:02:106:0095. Основний договір буде укладено Сторонами у письмовій формі, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. (п.п. 1.3, 1.4. Договору).

В оплату за нерухоме майно, що купується, до оформлення Основного договору, Покупець сплачує Продавцю загальну суму (вартість) в розмірі 1561800,00 грн., що еквівалентно 60000 доларів США, на дату підписання цього договору (станом на 26.06.2017). (п. 2.1. Договору).

Оплата суми, визначеної у п. 2.1. цього Договору здійснюється Покупцем у наступному порядку: червень 2017 10000 доларів США; грудень 2017 50000 доларів США. (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 2.4. Договору передана сума авансу за домовленістю сторін зберігається в ПП «Центр нерухомості «Альянс Інвест» (м. Вінниця, вул. Соборна буд. 59 оф. 8) (п. 2.4. Договору).

Умови наведеного договору не містять положень щодо часу (дати, періоду, проміжку часу) укладення Основного договору, Договір містить лише положення, щодо зобов`язання продавця здати об`єкт нерухомості в експлуатацію не пізніше кінця ІІ кварталу 2017 року (п. 4.1.4. Договору); та зобов`язання покупця з`явитися у зазначене продавцем місце, день та час для укладення Основного договору (п. 4.2.2. Договору); місце нотаріального посвідчення Основного договору визначається продавцем (п. 5.1. Договору).

Окрім наведеного, відповідно до п. 5.8. Договору, у разі, якщо Основний договір не укладено з вини Продавця, Продавець повертає всі фактично отримані від Покупця кошти, за письмовою вимогою Покупця, впродовж трьох місяців, з дня отримання такої вимоги.

Відповідно до акту прийому передачі коштів від 23.06.2017 ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 кошти у розмірі 260300 грн., що еквівалентно 10000 доларів США. Передана сума авансу та щомісячні платежі за домовленістю сторін зберігаються в ПП «Центр нерухомості «Альянс Інвест». Вказаний акт місить підписи виконані від імені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (який діяв від імені ПП «Центр нерухомості «Альянс Інвест». (а.с. 95).

Обставина підписання цього Акту відповідачем ОСОБА_3 , доводиться висновком судової почеркознавчої експертизи від 15.07.2021 № СЕ-19/102-21/8820-ПЧ (Вінницького НДЕКЦ МВС України) та висновком повторної почеркознавчої експертизи від 12.05.2022 № 875/876/22-21 (Вінницького відділення КНДІ судових експертиз Міністерства юстиції України).

Відповідно до вказаних висновків експертиз підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_3 , який розміщений в Акті прийому передачі коштів від 23.06.2017 в лівому нижньому куті цього Акту після надрукованих слів « ОСОБА_3 » на рискою «

---

», - виконаний ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 95) (а.с. 134 138 т. 1, а.с. 2 9 т. 2)

З огляду на викладене заперечення відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_6 щодо не підписання відповідачем ОСОБА_3 вказаного Акту судом до уваги не приймаються.

Обставина отримання обумовлених вказаним Актом коштів в сумі 10000 доларів США, що еквівалентно (на той час) 260300 грн. не ОСОБА_3 , а іншою особою визнається позивачем ОСОБА_1 (про що позивач постійно наголошував в ході судового розгляду), та відповідачем ОСОБА_3 , яка в ході судового розгляду заперечувала обставину отримання коштів від ОСОБА_1 (в суді відповідач зазначила, що позивача в суді вона побачила вперше). З викладеного слідує, що ця обставина на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Особу, яка фактично отримала від ОСОБА_1 «на руки» кошти судом не встановлено. Відповідні докази, з яких суд міг би ідентифікувати вказану особу сторонами у справі не представлено.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 211851812 від 09.06.2020 житловий будинок загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що у АДРЕСА_1 , та земельна ділянка кадастровий номер 0510100000:02:106:0095, площею 0,0223 га, на якій розташовано вказаний будинок, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі договорів купівлі продажу від 25.10.2017, реєстрові номера 940, та 941 відповідно, що посвідчено приватним нотаріусом Білоус О.Б. цього ж числа, набуто у власність в цілому ОСОБА_5 (згідно доводів позивача особа, яка до лютого 2018 року перебувала з ним у фактичних шлюбних відносинах).

Як вбачається з витребуваних судом договорів купівлі продажу від 25.10.2017, реєстрові номера 940, та 941 відповідно, що посвідчено приватним нотаріусом Білоус О.Б. цього ж числа, житловий будинок загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що у АДРЕСА_1 , та земельна ділянка кадастровий номер 0510100000:02:106:0095, площею 0,0223 га, на якій розташовано вказаний будинок, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) набуто у власність в цілому ОСОБА_5 (а.с. 33 98 т. 2).

Продавцем за цими Договорами виступила гр. ОСОБА_9 .

Доказів обставин (юридичних фактів) перебування житлового будинку загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що у АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:106:0095, площею 0,0223 га, на якій розташовано вказаний будинок, у власності відповідача ОСОБА_3 , матеріали справи не містять, а тому суд констатує, що сторонами у справі перед судом вказані обставини не доведено.

Суд не приймає до уваги визнання вказаної обставини відповідачем по справі ОСОБА_3 (про що вона повідомила під час надання вступного слова), оскільки така її позиція суперечить матеріалам справи та не ґрунтується на будь яких доказах.

01.06.2020 позивач у справі, вважаючи своє право порушеним, надіслав відповідачу письмову вимогу про повернення отриманих в якості авансу коштів, оскільки будинок відчужено на користь третіх осіб, і виконання зобов`язань за договором № 2 Т/4 є неможливим. (а.с. 10,11).

Кошти, сплачені позивачем в якості авансу останньому не повернуті, що і зумовило його звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як встановленоч.1ст.509ЦК Українизобов`язаннямє правовідношення,в якомуодна сторона(боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконати роботу,надати послугу,сплатити грошітощо)або утриматисявід вчиненняпевної дії(негативнезобов`язання),а кредитормає правовимагати відборжника виконанняйого обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. (ч.ч. 1, 2 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1. ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. (ч. 2 ст. 635 ЦК України).

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна зі сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення. (ч. 3 ст. 635 ЦК України).

Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором. (ч. 4 ст. 635 ЦК України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цьогоКодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч.ч. 2,3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно доч.1ст.546ЦК Українивиконання зобов`язанняможе забезпечуватисянеустойкою,порукою,гарантією,заставою,притриманням,завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Отже, ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

Аванс не має забезпечувальної функції, якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2013 року у справі № 6-82цс13 та від 13 лютого 2016 року у справі № 6-176цс12 та Верховного Суду від 30 січня 2019 року № 461/5297/16-ц, від 04 серпня 2021 року у справі № 640/17086/18.

У цьому зв`язку судом встановлено, що 26.06.2017 між відповідачем ОСОБА_3 , як продавцем та позивачем ОСОБА_1 як покупцем, укладено Договір про наміри № 2 Т/4, відповідно до умов якого сторони зобов`язуються в майбутньому укласти договори купівлі продажу блокованого житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , у нотаріальній формі на умовах, визначених цим Договором.

Позивач, на виконання умов договору від 26.06.2017 № 2 Т/4, щодо майбутньої купівлі позивачем будинку та земельної ділянки (визначених та ідентифікованих в Договорі від 26.06.2017 № 2-Т/4), відповідно до Акту прийому передачі коштів від 23.06.2017 передав не встановленій судом особі кошти у розмірі 260300 грн., що (на той час) еквівалентно 10000 доларів США.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми коштів, як авансу, у зв`язку з відчуженням житлового будинку загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що у АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:106:0095, площею 0,0223 га, на якій розташовано вказаний будинок, на користь третьої особи ОСОБА_5 , суд виходить з наступного.

Як встановлено судом відповідач ОСОБА_3 , власником житлового будинку загальною площею 126,2 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що у АДРЕСА_1 , та земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:106:0095, площею 0,0223 га, на якій розташовано вказаний будинок (які були предметом Договору про наміри № 2-Т/4 від 26.06.2017), та який підписаний позивачем та відповідачем, ніколи не являлась. Відповідні (наведені в позові позивачем та визнані в судовому засіданні відповідачем) обставини спростовуються витребуваними судом матеріалами нотаріальних справ. (а.с. 33 98 т. 2)

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що умови підписаного відповідачем ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 , Договору про наміри № 2 Т/4 від 26.06.2017, в частині виконання обов`язків ОСОБА_3 як продавцем, що майно нікому іншому не буде продане (іншим чином відчужене) (п. 4.1.2. Договору) та в частині обов`язку продавця укласти з покупцем Основний договір та передати йому у власність нерухоме майно (п. 4.1.3.) відповідачем ОСОБА_3 не міг бути виконаний.

Таким чином правова підстава для набуття ОСОБА_3 майна, у вигляді грошових коштів в сумі 10000 доларів США, від ОСОБА_1 , в якостіавансу, за житловий будинок та земельну ділянку, на якій розташовано вказаний будинок, за Договором про наміри № 2-Т/4 від 26.06.2017 була відсутня, оскільки вказане нерухоме майно ніколи відповідачу не належало.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1,2 ст. 205, ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Поряд з цим, на переконання суду, під правовою підставою набуття майна (у даному випадку грошових коштів позивача) слід розуміти не сам договір (як документ, умови якого викладено на папері), а саме матеріально правову можливість реалізувати досягнуту в договорі домовленість з обох сторін договору з набуття майна за кошти. На думку суду підписання договору без наявності реальної наявності матеріально правової можливості з передачі майна (оскільки відповідач не являється його власником) не свідчить про наявність правової підстави для набуття в майбутньому майна, оскільки за відсутності відповідного права на майно у особи, договір (з набуття майна) не міг бути укладений за будь яких обставин.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована,визнана недійсною,змінена,припинена або була відсутня взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03.06.2015 року у справі № 6 100цс 15, а також у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 367/6344/16 ц.

З аналізу фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що відсутність у відповідача ОСОБА_3 (станом на час укладення Договору про наміри № 2-Т/4 від 26.06.2017) юридичного статусу власника нерухомого майна, яке мав намір придбати позивач, вказує на відсутність правових підстав для набуття нею у власність коштів позивача ОСОБА_1 , як авансу за майбутнє відчуження на його користь житлового будинку та земельної ділянки, що обумовлені Договором про наміри № 2 Т/4 від 26.06.2017. Обумовлена Актом прийому передачі коштів від 23.06.2017 сума коштів, на переконання суду не має правового статусу авансу.

Встановлення судомнаведених обставин вказує на відсутність правової підстави для набуття або збереження відповідачем грошових коштів позивача; вказані кошти відповідач набув за рахунок позивача (потерпіла особа); вказані дії відповідача з набуття коштів позивача спричинили останньому шкоду у вигляді погіршення його майнового стану на відповідну суму коштів, а отже наявні всі ознаки безпідставності отримання відповідачем майна позивача.

З огляду на вставлене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 10000 доларів США у відповідному еквіваленті, як авансу, оскільки в розумінні закону вказана сума коштів авансом не являється. Так як позивач обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права в задоволенні його позову до ОСОБА_3 з заявлених підстав слід відмовити.

Окрім наведеного, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на наступне. Згідно наданих в судовому засіданні пояснень позивача, будинок та земельна ділянка, які він мав намір придбати, було придбано ОСОБА_5 , з якою вони з жовтня листопада 2016 року по лютий 2018 року проживали спільно та з якою у нього були відносини як у чоловіка та жінки (фактичні шлюбні відносини). Вони разом у наведений період їздили на відпочинок, готували один одному їжу, разом харчувались, проводили дозвілля, тощо. Також позивач повідомив (визнав обставину того), що будинок та земельна ділянка придбані як за його кошти в сумі 10000 доларів США, так і за кошти ОСОБА_5 в сумі 50000 доларів США. При нотаріальному посвідченні договорів купівлі продажу земельної ділянки та будинку він був присутній разом з ОСОБА_5 та він (позивач) не заперечував щодо оформлення вказаного нерухомого майна на її ім`я. Будинок та земельна ділянка придбавались з метою спільного його проживання у цьому будинку разом з ОСОБА_5 . Після посвідчення вказаних договорів купівлі продажу та набуття права власності на них саме ОСОБА_5 позивач, будучи обізнаним про вказану обставину, продовжив робити в будинку внутрішні та оздоблювальні роботи, а після цього здійснив меблювання та закупив побутову техніку. І тільки після розладу у лютому 2018 року стосунків, які мали місце між ним та ОСОБА_5 , він залишив вказаний будинок і пред`явив до продавця вимогу про повернення коштів (авансу), оскільки ОСОБА_5 йому вказані кошти не повернула.

З викладеного вбачається, що відчуження будинку та земельної ділянки на користь ОСОБА_5 відбулось у присутності позивача ОСОБА_1 та з його мовчазної згоди (обставина визнається позивачем).

Суд не може надати оцінку повідомленим позивачем обставинам, оскільки ОСОБА_5 в якості відповідача у цій справі позивачем не залучалась та вимоги до неї з відповідних правових підстав у цій справі не пред`явлено. Разом з цим підтвердження наведених позивачем обставин належними та допустимими доказами вказувало б на наявність правовідносин, врегульованих ст.74 СК України, з відповідними правовими наслідками в частині правового статусу набутого під час таких фактичних шлюбних відносин майна.

З огляду на те, що суд відмовляє в задоволенні позову з заявлених підстав, на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство «Центр нерухомості «Альянс Інвест», про стягнення авансу відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_5 ;

Третя особа: Приватне підприємство «Центр нерухомості «Альянс Інвест», ЄДРПОУ 37262108, Вінницька область, Вінницький район, село Агрономічне, вул. Мічуріна буд. 1.

Повний текст рішення суду складено 08 липня 2022 року.

Суддя: