Рішення

від 04.07.2022 по справі 756/12044/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

05.07.2022 Справа № 756/12044/21

Справа № 756/12044/21

Провадження №2/756/1159/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., представників позивача - Фольчика А.С., ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10» (далі - ОСББ «Пріорка-10») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом, в якому, збільшивши під час розгляду справи позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість по внескам за утримання будинку та прибудинкової території, фонду розвитку ОСББ та послуги з постачання теплової енергії у розмірі 15981,78 грн., інфляційни втрати у розмірі 3930,05 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1655,63 грн., а також судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.04.2016 співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10». Функції з управління та обслуговування багатоквартирного будинку за вказаною адрресою ОСББ «Пріорка-10» розпочало з 01.09.2016. Відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

У результаті несплати ОСОБА_2 внесків на утримання будинку та прибудинкової території ОСББ «Пріорка-10» за період з вересня 2016 року по серпень 2021 року нараховано заборгованість у розмірі 15981,78 грн., з яких: 14223,26 грн. - безпосередньо заборгованість по сплаті внесків на утримання будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ; 1758,52 грн. - заборгованість за теплову енергію, яка утворилася станом на 01.10.2017.

З приводу суми заборгованості за теплову енергію, яка утворилася станом на 01.10.2017 у розмірі 1758,52 грн. позивачем в обгрунтування зазначено те, що з метою надання послуги з опалення квартир, належних інвесторам-власникам будинку АДРЕСА_1 , та у зв`язку з неможливістю укладення ними прямих договорів на постачання теплової енергії через відсутність на той час усіх необхідних правовстановлюючих документів на квартири, між ЖБК Макіївський», яким до створення ОСББ «Пріорка-10» здійснювалося обслуговування та утримання вказаного будинку, та ПАТ «Київенерго» було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088. Таким чином, інвестори/власники квартир оплачували вартість поставленого тепла згідно з даними загальнобудинкового лічильника пропорційно до належної їм площі опалюваного приміщення на рахунок ЖБК «Макіївський», який, у свою чергу, оплачував надану послугу ПАТ «Київенерго». Проте, через несвоєчасну оплату інвесторами/власниками необхідних сум у ЖБК «Макіївський» виникла заборгованість перед ПАТ «Київенерго». Враховуючи фінансову неспроможність ЖБК «Макіївський» погасити борг, оскільки кооператив на той час фактично припинив свою діяльність, а його члени увійшли як співвласники в ОСББ «Пріорка-10», виникла загроза припинення постачання тепла у будинок. З урахуванням вказаного, рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10» від 15.07.2017 вирішено прийняти на себе борги по будинку за адресою АДРЕСА_1 , а саме: борги ЖБК «Макіївський» перед ПАТ «Київенерго» та сплатити їх; борги мешканців будинку перед ЖБК «Макіївський».

У подальшому між ПАТ «Київенерго» та ЖБК «Макіївський» укладено Угоду № Р8363088-10/17 від 17.10.2017 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088, згідно з якою споживач визнав перед теплопостачальною організацією заборгованість на суму 134 000 грн. станом на 01.10.2017 та затверджено графік погашення цієї заборгованості упродовж жовтня 2017 року - червня 2018 року.

Того ж дня, 17.10.2017, між ПАТ «Київенерго», ОСББ «Пріорка-10» та ЖБК «Макіївський» укладено договір поруки, згідно з яким ОСББ «Пріорка-10» виступила поручителем за борговими зобов`язаннями ЖБК «Макіївський» перед ПАТ «Київенерго» за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088.

Окрім цього, між ОСББ «Пріорка-10» та ЖБК «Макіївський» укладено договір про переведення боргу від 17.10.2017, згідно з яким на ОСББ «Пріорка-10» переведено боргові зобов`язання ЖБК «Макіївський» за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088 та угодою про реструктуризацію заборгованості від 17.10.2017.

На підставі рішення загальних зборів від 15.07.2017 та вказаних цивільно-правових угод ОСББ «Пріорка-10» у повному обсязі погасило заборгованість перед ПАТ «Київенерго» за поставлену теплову енергію, а отже, в силу ст.ст. 512, 514 ЦК України, набуло права нового кредитора відносно заборгованості інвесторів/власників квартир перед ЖБК «Макіївський» по оплаті послуг за надане теплопостачання, у тому числі, до відповідача ОСОБА_2 на суму 1758,52 грн., виходячи з загальної площі належної їй квартири - 97,2 м2, яка до теперішнього часу залишається не погашеною.

Позивачем неодноразово вживалися заходи для досудового врегулювання спору шляхом надіслання претензій, проте відповідачем лише частково погашено існуючу заборгованість, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.

Крім того, у зв`язку з простроченням з боку відповідача виконання грошового зобов`язання позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача інфляційни втрати у розмірі 3930,05 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1655,63 грн. за період з 10.08.2018 по 10.11.2021, тобто за останні три роки, що передують даті звернення до суду з даним позовом.

Також, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 грн., витрати на отримання відомостей щодо власника нерухомого майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 30 грн., а також банківську комісію Національного платіжного сервісу за отримання відомостей щодо відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 5 грн.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 25.08.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Ухвалою судді від 20.09.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

20.10.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому остання позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, зазначивши, що фактично у належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_3 почала проживати з квітня 2019 року і саме з цього часу своєчасно і у повному обсязі сплачує усі платежі на утримання будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ. Заборгованості по сплаті таких внесків в неї немає. Незважаючи на неодноразові звернення вона не отримала від керівництва ОСББ «Пріорка-10» жодної інформації, договору, акту, листа чи іншого документа стосовно надання послуг по прибиранню, закупівлі спецзасобів, вивозу сміття тощо, тобто фактично вказані послуги, на її думку, відповідачем не надавалися. Крім того, вона позбавлена можливості встановити правомірність здійснення позивачем нарахувань за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та їх вартість. Кошти, сплачені нею за квитанціями від 18.09.2019 у сумі 100 грн., від 05.03.2020 у сумі 213,57 грн., від 16.04.2020 у сумі 213,57 грн., від 19.06.2020 у сумі 194,46 грн., від 30.07.2020 у сумі 194,46 грн., від 21.08.2020 у сумі 194,46 грн., від 04.09.2020 у сумі 194,46 грн., від 15.10.2020 у сумі 194,46 грн., від 20.11.2020 у сумі 194,46 грн., сплачувалися нею на обслуговування ліфтів.

Вимоги в частині стягнення з неї заборгованості по розрахункам за теплову енергію у розмірі 1758,52 грн. також вважає безпідставними, оскільки ОСББ «Пріорка-10» розпочало свою діяльність з вересня 2016 року, проте борг за теплову енергію нараховано починаючи ще з 2015 року на підставі неіснуючого договору № 8363088 від 02.11.2015. У додатках до договору про переведення боргу від 17.10.2017, укладеного між ЖБК «Макіївський» та ОСББ «Пріорка-10», відсутній належним чином сформований протокол загальних зборів співвласників, не зрозумілі порядок денний зборів, кількість осіб, що брала участь у зборах, кількість підписів, а отже взагалі правомочність таких загальних зборів та законність прийнятих рішень. Зазначила про незгоду з розрахунком заборгованості, здійсненим представником позивача, у якому не врахована сплата нею внеску за серпень 2016 року на суму 504,36 грн. за квитанцією № 2780 від 19.09.2016, розрахунок заборгованості, на її думку, не відповідає дійсності, є математично некоректним з огляду на сплату нею певних сум, що перевищують розмір щомісячних нарахувань, за користування ліфтом.

Також просила застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, оскільки позивачем заявлено грошові вимоги до відповідача, які виходять за межі трирічного строку позовної давності.

27.10.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій остання підтримала заявлені у позові вимоги, зазначивши, що відповідачем почала здійснюватися сплата внесків на утримання будинку та прибудинкової території з квітня 2019 року, тобто з часу, коли відповідач зареєструвалася та стала мешкати у квартирі АДРЕСА_3 . Проте, обов`язок по сплаті таких внесків виник у відповідача з часу набуття нею права власності на вказану квартиру, тобто з листопада 2015 року. Отже, на час утворення ОСББ «Пріорка-10», тобто на дату його державної реєстрації - 29.04.2016, відповідач уже була власником вказаної квартири, а тому у неї виникли усі визначені Законом та Статутом ОСББ «Пріорка-10» обов`язки співвласника, у тому числі своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, пропорційно до загальної площі належної їй квартири у розмірі, визначеному рішенням загальних зборів об`єднання.

З приводу розміру щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території зазначила, що рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10» від 16.07.2016 було встановлено розмір щомісячних внесків співвласників на утримання і ремонт приміщень та іншого майна, що перебуває у спільній власності, за тарифом 5,34 грн. за 1 м2 загальної площі належної співвласнику на праві власності квартири. Оскільки фактична діяльність об`єднання розпочалась у серпні 2016 року, то саме з цього місяця співвласникам стали нараховуватись вказані внески на утримання і ремонт спільного майна, сплата яких відбулась у вересні.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10» від 03.03.2019 змінено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території з 1 березня 2019 року та визначено його у сумі 6,95 грн. за 1 м2 загальної площі квартири, а також затверджено щомісячний внесок до спеціального фонду розвитку ОСББ у розмірі 130 грн. з кожної квартири.

Будь-яких інших внесків співвласників на утримання спільного майна рішеннями загальних зборів об`єднання та його статутом не встановлено, тож твердження відповідача про сплату нею платежів за обслуговування ліфтів є надуманим та не відповідає дійсності, оскільки такі внески для співвласників не встановлювались та не сплачуються. Оплата за обслуговування встановлених у будинку ліфтів здійснюється об`єднанням за рахунок внесків співвласників на утримання будинку та прибудинкової території.

Щодо здійснених відповідачем платежів на загальну суму 1 693,9 грн. за платіжними дорученнями від 18.09.2019, 05.03.2020, 16.04.2020, 19.06.2020, 30.07.2020, 21.08.2020, 04.09.2020, 15.10.2020, 20.11.2020, на які відповідач посилалася у своєму відзиві на позовну заяву, то, на думку представника позивача, фактично це платежі із погашення наявної у відповідача заборгованості із сплати внесків та за опалення, які вона певний період добровільно сплачувала після неодноразових вимог керівництва ОСББ.

Представник позивача вважає, що сплачуючи згідно із вищевказаними платіжними дорученнями суми, які перевищували розмір обов`язкових щомісячних внесків спочатку на 213,57 грн., а потім на 194,46 грн., відповідач погашала наявну у неї заборгованість з таких платежів за попередні періоди та за опалення. Своїми діями відповідач визнавала наявність у неї цієї заборгованості, що свідчить про переривання перебігу строку позовної давності із стягнення цієї заборгованості згідно з приписами ч. 1 ст. 264 ЦК України.

Твердження Відповідача про відсутність у неї необхідної інформації щодо правомірності здійснених їй нарахувань за послуги є безпідставними, оскільки їй здійснено нарахування не за надані об`єднанням послуги, а за передбачені чинним законодавством, статутом ОСББ та рішеннями його загальних зборів внески на утримання будинку та прибудинкової території і до спеціального фонду розвитку ОСББ, своєчасна та повна сплата яких є обов`язком співвласника.

Розрахунки за укладеними із суб`єктами господарювання договорами здійснюються ОСББ «Пріорка-10» за рахунок коштів об`єднання, одним із джерел отримання яких є внески і платежі співвласників.

Про розмір внесків співвласників ОСББ «Пріорка-10», встановлених рішеннями загальних зборів від 16.07.2016 та 03.03.2019, відповідач обізнана, оскільки її чоловік ОСОБА_4 брав участь у голосуванні з цих питань, що підтверджується його підписами у відповідних протоколах.

Також відповідач ознайомлена з рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10» від 15.07.2017 про прийняття на себе боргів ЖБК «Макіївський» перед ПАТ «Київенерго» та їх сплату, оскільки її чоловік ОСОБА_4 теж брав участь у голосуванні з цього питання та поставив свій підпис у протоколі.

Щодо укладеного між ЖБК «Макіївський» та ПАТ «Київенерго» договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088, представник позивача зазначила про те, що згідно з п. 2.3.1 цього договору Споживач - ЖБК «Макіївський» зобов`язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2.

Відповідно до п. 1 Додатку 2 розрахунки із Споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Постачальнику Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг,

Згідно з постановами вказаного регуляторного органу в опалювальному періоді 2015 - 2016 р.р. цей тариф становив 531,10 грн/Гкал, а в опалювальному періоді 2016-2017 р.р. - 1416,96 грн/Гкал.

Пунктом 2 цього Додатку визначено, що кількість спожитої теплової енергії визначається відповідно до показників встановлених у Споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії.

Протягом опалювального періоду 2015 - 2016 років облік спожитої теплової енергії визначався відповідно до показників загальнобудинкового лічильника теплової енергії, а сума, що підлягала сплаті кожним співвласником, визначалась пропорційно до площі належних їм квартир та нежитлових приміщень.

В опалювальному періоді 2016 - 2017 років облік спожитої у кожній квартирі теплової енергії визначався показниками встановлених в них індивідуальних лічильників, а в місцях загального користування - показниками загальнобудинкового лічильника з подальшим розподілом належних до сплати співвласниками сум пропорційно до площі їх квартир та нежитлових приміщень.

За вказаний період відповідачем спожито теплової енергії на загальну суму 8 196,09 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, а сплачено лише 6 437,57 грн., внаслідок чого сума заборгованості становить 1 758,52 грн.

Представник позивача вважає, що посилання відповідача на безпідставність позовної вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, оскільки вона виникла раніше, ніж розпочалась діяльність ОСББ «Пріорка-10», є не обґрунтованими, адже ОСББ набуло права нового кредитора відносно заборгованості інвесторів/власників квартир перед ЖБК «Макіївський» по оплаті послуг за надане теплопостачання згідно з приписами ст.ст. 512, 514 ЦК України після того, як погасило заборгованість ЖБК «Макіївський» перед ПАТ «Київенерго» на підставі договору про переведення боргу від 17.10.2017.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги у повному обсязі з викладених у позові та заявах по суті підстав.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, зазначених у відзиві на позов та письмових запереченнях, наголошуючи на тому, що позивач не набув правових підстав вимагати стягнення на його користь з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію. Просили застосувати позовну давність до спірних правовідносин, оскільки відповідач не визнавала та не визнає наявність в неї заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території та до фонду розвитку ОСББ, що підтверджується численною перепискою останньої з керівництвом ОСББ, наявною у матеріалах справи. Здійснювала щомісячні платежі починаючи з квітня 2019 року у більшому розмірі на власний розсуд, оскільки окремо сплачувала за обслуговування ліфта.

Допитана також у якості свідка ОСОБА_1 у судовому засіданні додатково пояснила, що після введення будинку в експлуатацію треба було запустити опалення, у зв`язку з чим між ЖБК «Макіївський» та ПАТ «Київенерго» був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015. В опалювальний період 2016-2016 років власники квартир оплачували вартість поставленого тепла згідно з даними загальнобудинкового лічильника, а потім у 2016-2017 роках поставили індивідуальні лічильники. Через несвоєчасну оплату власниками необхідних сум у ЖБК «Макіївський» виникла заборгованість перед ПАТ «Київенерго», яку погасило ОСББ «Пріорка-10». Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію, яка підтверджена відповідними розрахунками, а також заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території, які нараховувалися за тарифами, встановленими на загальних зборах. Жодних інших нарахувань, не передбачених статутом або законом, позивачем не здійснювалося.

Вислухавши представників позивача, відповідача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2014 року № 1875-IV та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, який набрав чинності 10.12.2017; введений в дію з 01.05.2019, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2014 року № 1875-IV, якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно зі ст. 9 України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, на власника, наймача житлового приміщення, покладено обов`язок сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2014 року № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

За приписами ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений ч.1 ст. 9 Закону обов`язок споживача щомісяця здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

При цьому, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно із статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об`єднання.

За змістом статті 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, серед іншого, приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання (частина друга статті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

За змістом статей 319, 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник багатоквартирного будинку несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, сформульованій у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 461/12597/15-ц, від 09 серпня 2019 року № 459/3958/15-ц).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 269233408 від 05.08.2021) відповідач ОСОБА_2 з 26.11.2015 є власником квартири АДРЕСА_3 .

Таким чином, обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, внесків на утримання будинку та прибудинкової території виник у відповідача з часу набуття нею права власності на вказану квартиру, тобто з листопада 2015 року.

29.04.2016 проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10».

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10» діє на підставі Статуту, який затверджено Загальними зборами ОСББ «Пріорка-10» (Протокол від 12.09.2020).

Згідно із п.1 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Пріока-10» метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Пріока-10» об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності об`єднання може здійснюватися власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб`єктів господарювання.

У пукті 3 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Пріока-10» Статуту визначено, що завданням об`єднання є: забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав прав співвласників на володіння та користування спільним майном; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Розділом ІІІ Статуту передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, які вправі приймати рішенн6я з усіх питань діяльності обєднання. Зокрема, до виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10», які відбулися 16.07.2016 (Протокол № 3), затверджено розмір щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території - 5,34 грн. за 1 м2 загальної площі квартири.

На вказаних загальних зборах був присутній чоловік відповідача ОСОБА_2 , який приймав участь у голосуванні.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що нею оспорювалися тарифи, затверджені на загальних зборах 16.07.2016.

Більше того, як вбачається з наданого представниками позивача розрахунку заборгованості та квитанції від 19.09.2016, наданої відповідачем, останньою здійснено оплату послуг ОСББ «Пріорка-10» за затвердженими тарифами за серпень 2016 року у сумі 504,36 грн., що свідчить про згоду відповідача з затвердженими тарифами.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10», які відбулися 03.03.2019 (Протокол № 3), затверджено розмір щомісячних внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території з 01.03.2019 - 6,95 грн. за 1 м2 загальної площі квартири, що включає 0,30 грн. внесок до резервного фонду з опатою до 20 числа наступного місяця після нарахування, а також затверджено внесок до спеціальногоо фонду розвитку ОСББ у розмірі 130 грн. з квартири у місяць.

Як вбачається з розрахунку заборгованості та платіжних доручень, наявних у матеріалах справи, позивачем, починаючи з квітня 2019 року, у повному обсязі здійснюються платежі за затвердженими на загальних зборах ОСББ тарифами у березні 2019 року.

Тож твердження відповідача про відсутність у неї необхідної інформації щодо правомірності здійснених їй нарахувань за утримання будинку та прибудинкової території і до фонду розвитку ОСББ суд вважає неспроможними, оскільки такі нарахування здійснено на підставі закону, статуту та рішень загальних зборів ОСББ.

При цьому, про розмір внесків співвласників ОСББ «Пріорка-10», встановлених рішеннями загальних зборів від 16.07.2016 та 03.03.2019, відповідач була обізнана, оскільки її чоловік ОСОБА_4 брав участь у голосуванні з цих питань, що підтверджується його підписами у відповідних протоколах.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що нею оспорювалися тарифи, на підставі яких обраховувалась вартість послуг, починаючи з березня 2019 року.

Більш того, з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості та платіжних доручень у період з квітня 2019 по березень 2020 року відповідачем щомісячно оплачувалися послуги позивача згідно з затвердженими на загальних зборах 03.03.2019 тарифами (6,95 грн. Х 97,2 м2 загальної площі квартири відповідача).

Починаючи з квітня 2019 року відповідачем також регулярно проводилася оплата послуг позивача, при цьому щомісячна оплата повністю відповідає щомісячним нарахуванням за вказаний період.

Вказані обставини також не заперечувалися відповідачем у судовому засіданні, де остання підтвердила, що починаючи з квітня 2019 року вона регулярно сплачує внески на утримання будинку та прибудинкової території, а також до фонду розвитку ОСББ.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що власник квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 зобов`язана своєчасно та у повному обсязі сплачувати ОСББ «Пріорка-10» щомісячні внески за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також до фонду розвитку ОСББ, у строки та розмірах, визначених на загальних зборах ОСББ «Пріорка-10».

У зв`язку з тим, що відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплачувала за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ «Пріорка-10», в неї утворилася заборгованість, яка відповідно до наданого відповідачем розрахунку за період з вересня 2016 року по серпень 2021 року становить 14 223,26 грн.

Окрім вимог про стягнення заборгованості за щомісячними внесками на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ «Пріорка-10» позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по розрахунках за теплову енергію, яка утворилася станом на 01.10.2017, у розмірі 1758,52 грн.

Вказана сума заборгованості внесена позивачем до розрахунку заборгованості за жовтень 2017 року.

З приводу позовних вимог у цій частині суд приходить до наступного.

З метою надання послуг з опалення квартир, належних інвесторам-власникам будинку АДРЕСА_1 , між ЖБК Макіївський», яким до створення ОСББ «Пріорка-10» здійснювалося обслуговування та утримання вказаного будинку, та ПАТ «Київенерго» було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088.

Згідно з п. 2.3.1 вказаного Договору Споживач - ЖБК «Макіївський» зобов`язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2 до вказаного Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку 2 розрахунки із Споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Постачальнику Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг,

Згідно з постановами вказаного регуляторного органу в опалювальному періоді 2015 - 2016 р.р. цей тариф становив 531,10 грн/Гкал, а в опалювальному періоді 2016-2017 р.р. - 1416,96 грн/Гкал.

Пунктом 2 цього Додатку визначено, що кількість спожитої теплової енергії визначається відповідно до показників встановлених у Споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії.

Протягом опалювального періоду 2015 - 2016 років облік спожитої теплової енергії визначався відповідно до показників загальнобудинкового лічильника теплової енергії, а сума, що підлягала сплаті кожним співвласником, визначалась пропорційно до площі належних їм квартир та нежитлових приміщень.

В опалювальному періоді 2016 - 2017 років облік спожитої у кожній квартирі теплової енергії визначався показниками встановлених в них індивідуальних лічильників, а в місцях загального користування - показниками загальнобудинкового лічильника з подальшим розподілом належних до сплати співвласниками сум пропорційно до площі їх квартир та нежитлових приміщень.

Як убачається з наданого представниками позивача розрахунку заборгованості, який не спростований відповідачем, за період з жовтня 2015 року по березень 2017 року відповідачем спожито теплової енергії на загальну суму 8 196,09 грн., а сплачено лише 6 437,57 грн., внаслідок чого сума заборгованості становить 1 758,52 грн., яка до теперішнього часу залишається не погашеною.

Через несвоєчасну оплату інвесторами/власниками необхідних сум у ЖБК «Макіївський» виникла заборгованість перед ПАТ «Київенерго» за поставлену теплову енергію у будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10» від 15.07.2017 вирішено прийняти на себе борги по будинку за адресою АДРЕСА_1 , а саме: борги ЖБК «Макіївський» перед ПАТ «Київенерго» та сплатити їх; борги мешканців будинку перед ЖБК «Макіївський».

Відповідач ознайомлена з рішенням загальних зборів ОСББ «Пріорка-10» від 15.07.2017 про прийняття на себе боргів ЖБК «Макіївський» перед ПАТ «Київенерго» та їх сплату, оскільки її чоловік ОСОБА_4 теж брав участь у голосуванні з цього питання та поставив свій підпис у протоколі, голосуючи - «проти».

У подальшому між ПАТ «Київенерго» та ЖБК «Макіївський» укладено Угоду № Р8363088-10/17 від 17.10.2017 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088, згідно з якою споживач визнав перед теплопостачальною організацією заборгованість на суму 134 000 грн. станом на 01.10.2017 та затверджено графік погашення цієї заборгованості упродовж жовтня 2017 року - червня 2018 року.

Того ж дня, між ОСББ «Пріорка-10» та ЖБК «Макіївський» укладено договір про переведення боргу від 17.10.2017, згідно з яким на ОСББ «Пріорка-10» переведено боргові зобов`язання ЖБК «Макіївський» за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088 та угодою про реструктуризацію заборгованості від 17.10.2017.

Окрім цього, 17.10.2017, між ПАТ «Київенерго», ОСББ «Пріорка-10» та ЖБК «Макіївський» укладено договір поруки, згідно з яким ОСББ «Пріорка-10» виступила поручителем за борговими зобов`язаннями ЖБК «Макіївський» перед ПАТ «Київенерго» за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088.

Згідно з п. 5.2 вказаного договору поруки після виконання поручителем зобов`язання боржника за угодою № Р8363088-10/17 від 17.10.2017 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.11.2015 № 8363088, до поручителя, що виконав таке зобов`язання, переходять усі права кредитора за основним договором.

Вказані цивільно-правові угоди не визнавалися судом недійсними, а отже, виходячи з принципу презумпції правомірності правочину, передбаченого ст. 204 ЦК України, є правомірними та тягнуть за собою юридичні наслідки, передбачені умовами таких угод.

На підставі рішення загальних зборів від 15.07.2017 та вказаних цивільно-правових угод ОСББ «Пріорка-10» у повному обсязі погасило заборгованість перед ПАТ «Київенерго» за поставлену теплову енергію у розмірі 134 000 грн., що підтверджується Актом звіряння розрахунків за теплову енергію, складеним станом на 01.07.2018 представниками ПАТ «Київенерго» та ОСББ «Пріорка-10» (а.с.48) та відповідними платіжними дорученнями (а.с.196-203).

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 556 ЦК України після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника. До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов`язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов`язку, що виконана ним.

Крім того, правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов`язання, що узгоджується з п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України, в якій передбачений спосіб заміни кредитора в зобов`язані внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

За приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ОСББ «Пріорка-10», в силу ст.ст. 512, 514 ЦК України, набуло права нового кредитора відносно заборгованості ОСОБА_2 як власника квартири АДРЕСА_3 , перед ЖБК «Макіївський» по оплаті послуг за спожиту теплову енергію у розмірі 1758,52 грн., виходячи з загальної площі належної відповідачу квартири.

За наведених обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1758,52 грн. також є обґрунтованими.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 під час розгляду справи заявлено клопотання про застосування до спірних правовідносин строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 цієї Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Застосування позовної давності має кілька важливих цілей: забезпечувати юридичну визначеність й остаточність; захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів і запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце в далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту зі спливом часу (рішення ЄСПЛ 20.09.2011 у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії).

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20 грудня 2007 року за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України).

В свою чергу ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість по внесках на утримання будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ «Пріорка-10» у період з вересня 2016 року по серпень 2021 року становить 14 223,26 грн.

Позивач звернувся із даним позовом до суду 05.08.2021.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території за період з вересня 2016 року по липень 2018 року заявлено позивачем з пропуском строку позовної давності.

Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску строку позовної давності.

Щодо тверджень представників позивача про переривання перебігу строку позовної давності у зв`язку з визнанням відповідачем боргу та частковою його оплатою суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Так, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Суд не розцінює сплату відповідачем за платіжними дорученнями від 18.09.2019, 05.03.2020, 16.04.2020, 30.07.2020, 21.08.2020, 04.09.2020, 15.10.2020, 20.11.2020 сум, які перевищували розмір обов`язкових щомісячних внесків, як визнання відповідачем боргу за період, що виходить за межі строку позовної давності, тобто за період з вересня 2016 року по липень 2018 року, оскільки у вказаних платіжних дорученнях не зазначено про те, що переплати по щомісячним внескам на суми 213,57 грн. та на 194,46 грн., а також сплата боргу у розмірі 100 грн. у вересні 2019 року, є погашенням боргу саме за вказаний період.

При цьому суд виходить також з того, що за змістом статей 264, 267 ЦК України переривання строку позовної давності може мати місце виключно у випадку вчинення особою відповідних дій в межах цього строку, тобто до моменту спливу первинно встановленого строку позовної давності. З такою правовою позицією погодився Верховний Суд у Постанові від 12.09.2018 у справі №910/16481/16 (пункт 22).

Отже, часткова сплата відповідачем боргу по внесках за утримання будинку та прибудинкової території поза межами позовної давності є діями відповідача з погашення боргу, які не переривають перебігу позовної давності, що сплив до моменту вчинення такої дії.

Тобто, часткове погашення заборгованості відповідачем, починаючи з вересня 2019 року, тобто у межах трирічного строку, що передує зверненню до суду з позовом, не перериває строку позовної давності.

Регресні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1 758,52 грн., яка утворилася станом на 01.10.2017, також заявлено позивачем з пропуском строку позовної давності, оскільки останній платіж по сплаті заборгованості перед ПАТ «Київенерго» позивачем ОСББ «Пріорка-10» здійснено у червні 2018 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 255 від 14.06.2018, акт звіряння розрахунків за теплову енергію складений між ПАТ «Київенерго» та ОСББ «Пріорка-10» станом на 01.07.2018, отже, саме з цього часу, на думку суду, у позивача виникло право на регресну вимогу до відповідача, а перебіг позовної давності почався від дня виконання основного зобов`язання. Проте, позивач звернувся до суду з позовом лише у сепні 2021 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У відповідності до роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Зважаючи на те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по внесках за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у період до 01.08.2018 заявлено позивачем з пропуском строку позовної давності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по внесках за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ за період з 01.08.2018 по 31.08.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості за вказаний період розмір заборгованості становить 4316,95 грн.

Протягом вказаного періоду відповідачем частково погашено заборгованість на суму 1 694,02 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.09.2019, 05.03.2020, 16.04.2020, 30.07.2020, 21.08.2020, 04.09.2020, 15.10.2020, 20.11.2020.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по внесках за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ за період з 01.08.2018 по 31.08.2021 у розмірі 2 622,93 грн. (4 316,95-1 694,02).

Регресні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 1758,52 грн., яка утворилася станом на 01.10.2017, задоволенню не підлягають у зв`язку зі спливом позовної давності.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Оскільки, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.

За результатами проведеного перерахунку 3 % річних за період з серпня 2018 року по серпень 2021 року, з розрахунку: (сума боргу за відповідний період) х 3%; х (кількість прострочених днів):(кількість днів у відповідному році) судом обраховано загальний розмір 3% річних за вказаний період - 6 021,36 грн. Проте, враховуючи, що суд не може вийти за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача за вказаний період підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 1655,63 грн.

Розрахунок суми інфляційний втрат за період з серпня 2018 року по серпень 2021 року судом здійснено з розрахунку: (сума заборгованості на момент її виникнення) х (сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості), який розраховано за форулою : ІІс = (ІІ1 / 100) х (ІІ2 / 100) х (ІІ3 / 100) х ... (ІІZ / 100), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення; ІІ2 - індекс інфляції за другий місяць прострочення; ІІ3 - індекс інфляції за третій місяць прострочення; <...>; ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

За результатами проведеного судом перерахунку інфляційний втрат за період з серпня 2018 року по серпень 2021 року, враховуючи, що сума заборгованості під час проведення даного розрахунку не є сталою, а щомісяця змінювалася, судом обраховано загальний розмір інфляційних втрат за вказаний період у сумі 14964,45 грн. Отже, вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог у розмірі 3930,05 грн. і саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов ОСББ «Пріорка-10» до ОСОБА_2 задоволено частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 863,96 грн; витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 11,42 грн. та 1,90 грн. - комісія банку Національного платіжного сервісу за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Макіївська, буд. 10-Б, код ЄДРПОУ 40461307) заборгованість по внесках за утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території та до спеціального фонду розвитку ОСББ за період з 01.08.2018 по 31.08.2021 у розмірі 2 622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) гривні 93 копійки; три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 1 655 (одна тисяча шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 63 копійки; інфляційні втрати у розмірі 3 930 (три тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 05 копійок, а всього 8 208 (вісім тисяч двісті вісім) гривень 61 копійку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Пріорка-10» (місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Макіївська, буд. 10-Б, код ЄДРПОУ 40461307) витрати по сплаті судового збору в розмірі 863 (вісімсот шістдесят три) гривні 96 копійок; витрати на отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 11 (одинадцять) гривень 42 копійки та 1 (одну) гривню 90 копійок - комісію банку Національного платіжного сервісу за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 05.07.2022.

Суддя О. О.Тиха