Ухвала

від 07.07.2022 по справі 200/2060/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

08 липня 2022 року Справа №200/2060/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі суддіЧекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі №200/2060/21-а частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області , Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецької області від 20 січня 2020 року №331-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки»;

зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення та надання у власність земельної ділянки, розташованої на території Максимільянівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, розмір якої становить 2,0000 га, кадастровий номер 1423385000:03:000:1452 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 21 жовтня 2021 року, на підставі чого позивачу видано виконавчий лист.

До суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Донецької області про заміну сторони виконавчого провадження на Мар`їнську міську військово-цивільну адміністрацію Донецької області в зв`язку з публічним правонаступництвом.

Подана заява обґрунтована відкриттям виконавчого провадження. Проте заявник вказує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 27.05.2021 року Держгеокадастр та його територіальні органи втратили значну частину своїх повноважень, зокрема розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення. Головне управління Держгеокадастру у Донецької області зазначило, що розпорядником земельної ділянки є Мар`їнська міська військово-цивільна адміністрація Донецької області. Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Донецької області не має можливості виконати рішення суду просить замінити його як боржника у виконавчому провадженні на Мар`їнську міську військово-цивільну адміністрацію Донецької області.

Розглянувши заяву про заміну сторони виконавчого провадження, суд враховує такі норми права.

Згідно з частиною 2 статті 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII).

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною першою статті 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Вказану правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

(Правова позиція, висловлена Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року у справі № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

(Правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270).

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

(Правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 року у справі № 812/1408/16).

Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

(Висновок Верховного Суду у постанові №826/14670/16 від 09.11.2020 року).

Враховуючи наведене, правове регулювання спірного питання та висновки Верховного Суду, які є обов`язковими в силу частини 5 статті 242 КАС України, необхідною умовою заміни сторони - суб`єкта владних повноважень на стадії виконавчого провадження, є встановлення факту адміністративного (публічного) правонаступництва.

Всупереч наведеному, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме Мар`їнська міська військово-цивільна адміністрація Донецької області має повноваження розпоряджатися землями державної власності шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у власність земельної ділянки, розташованої на території Максимільянівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області Донецької області.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області у спірних відносинах є суб`єктом владних повноважень із самостійною правоздатністю, було відповідачем у справі в межах спірних правовідносин як в період, який був предметом судового розгляду, так і після набрання законної сили рішенням суду. Проте, як випливає зі змісту поданої заяви, після набрання рішенням суду законної сили боржником не здійснювались заходи щодо виконання рішення суду.

За вказаних обставин суд не має підстав замінювати боржника у виконавчому провадженні на іншу особу, яка має самостійну правосуб`єктність, але не була залучена до розгляду справи, а отже, має право заявляти інші заперечення та доводи проти позовних вимог, які не були предметом судового дослідженні при розгляді справи за участі первісного відповідача.

За таких умов заміна боржника у виконавчому провадженні призвела б до покладення обов`язків на особу, яка не була учасником спірних правовідносин, не брала участі у розгляді справи, втратила можливість оскарження судового рішення через пропуск відповідного строку тощо. За вказаних обставин заміна боржника у виконавчому провадженні може призвести до істотного порушення прав такої особи.

За принципом диспозитивності, закріпленим у частині 3 статті 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Тому суд враховує відсутність волевиявлення позивача у справі щодо заміни сторони виконавчого провадження.

За вказаних обставин покладення певних обов`язків на іншого суб`єкта у спірних відносинах можливо шляхом пред`явлення іншого позову з боку позивача у справі до уповноваженої у спірних правовідносинах особи.

На підставі наведеного заява Головного управління Держгеокадастру у Донецької області про заміну сторони виконавчого провадження на Мар`їнську міську військово-цивільну адміністрацію Донецької області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 52, 248, 256, 294, 379 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Донецької області про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала складена та підписана 08 липня 2022 року, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов