Ухвала

від 25.12.2024 по справі 200/2060/21-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про заміну сторони виконавчого провадження

25 грудня 2024 року Справа №200/2060/21-а

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши в письмовому провадженні заяву про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року у справі № 200/2060/21-а частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області , Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецької області від 20 січня 2020 року №331-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки»;

зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області затвердити проект землеустрою щодо відведення та надання у власність земельної ділянки, розташованої на території Максимільянівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, розмір якої становить 2,0000 га, кадастровий номер 1423385000:03:000:1452 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду набрало законної сили 21 жовтня 2021 року, на підставі чого позивачу видано виконавчий лист.

До суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Донецької області про заміну сторони виконавчого провадження на Мар`їнську міську військово-цивільну адміністрацію Донецької області в зв`язку з публічним правонаступництвом.

Подана заява обґрунтована відкриттям виконавчого провадження № 68108038 від 11 січня 2022 року. Заявник вказує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 27.05.2021 Держгеокадастр та його територіальні органи втратили значну частину своїх повноважень, зокрема розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення. Головне управління Держгеокадастру у Донецької області зазначило, що розпорядником земельної ділянки є Мар`їнська міська військово-цивільна адміністрація Донецької області. Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Донецької області не має можливості виконати рішення суду просить замінити його як боржника у виконавчому провадженні на Мар`їнську міську військово-цивільну адміністрацію Донецької області.

Від позивача заяв по суті заміни сторони виконавчого провадження не надійшло.

Розглянувши заяву, суд враховує такі норми права.

Згідно з частиною 2 статті 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон №1404-VIII).

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною першою статті 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

(Правова позиція, висловлена Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року у справі № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

(Правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270).

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

(Правова позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16).

Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

(Висновок Верховного Суду у постанові № 826/14670/16 від 09.11.2020).

Враховуючи наведене, правове регулювання спірного питання та висновки Верховного Суду, які є обов`язковими в силу частини 5 статті 242 КАС України, необхідною умовою заміни сторони - суб`єкта владних повноважень на стадії виконавчого провадження, є встановлення факту адміністративного (публічного) правонаступництва.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX , який набрав чинності 27 травня 2021 року, розділ X «Перехідні положення Земельного кодексу України» доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними. Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом.

Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі, якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

Згідно з матеріалами справи місце розташування земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області за межами населеного пункту, у зв`язку з чим на спірні правовідносини поширюється дія положення пункту 24 розділу Х «Перехідні положення Земельного кодексу України».

Згідно з абзацами 2-3 пункту 24 розділу Х Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Отже, з 27.05.2021 Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області втратило право розпоряджатися земельними ділянками державної власності, що передаються у комунальну власність, у тому числі вирішувати питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Максимільянівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області, місце розташування якої за межами населеного пункту, не сформована (відсутній кадастровий номер). у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 24 розділу Х «Перехідні положення Земельного кодексу України».

Згідно Закону України 3651-д орган місцевого самоврядування Максимільянівська сільська рада (код ЄДРПОУ 05380378) був реорганізований і увійшов до складу Мар`їнської громади.

У свою чергу обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити так i права, у даному випадку таким органом є Мар`їнська міська територіальна громада Покровського району Донецької області, функцію наразі якої виконує - Мар`їнська міська військово-цивільна адміністрація Донецької області.

Таким чином, відповідно до пункту 24 розділу Х «Перехідні положення Земельного кодексу України» спірна земельна ділянка перейшла у комунальну власність Мар`їнської міської військово-цивільної адміністрації Донецької області. Оскільки у спірних відносинах відбулася зміна суб`єкта, уповноваженого розпоряджатися землями, а отже є підстави для процесуального правонаступництва.

Враховуючи наведене, оскільки рішення суду у справі № 200/2060/21-а ухвалено та набрало законної сили, суд вважає за необхідне замінити сторону виконавчого провадження (боржника) з примусового виконання виконавчого листа № 200/2060/21-а, а саме Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (ЄДРПОУ 3520204943) на його правонаступника - Мар`їнську міську військово-цивільну адміністрацію Донецької області (вулиця Шевченка, будинок 3, м. Мар`їнка, Покровський район, Донецька область, 85600, ЄДРПОУ 44370858).

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 379КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління Держгеокадастру у Донецької області про заміну сторони у виконавчому провадженні в адміністративній справі № 200/2060/21-а - задовольнити.

Замінити сторону виконавчого провадження (BП № 68108038 від 11 січня 2022 року) (боржника) з примусового виконання виконавчого листа № 200/2060/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, з

Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (бул. Машинобудівників,16, м. Краматорськ, Донецька область, ЄДРПОУ 39767332) на правонаступника Мар`їнську міську військово-цивільну адміністрацію Донецької області (вулиця Шевченка, будинок 3, м. Мар`їнка, Покровський район, Донецька область, 85600, ЄДРПОУ 44370858, mar.a@dn.gov.ua).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст ухвали виготовлений та підписаний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов