Постанова

від 22.06.2022 по справі 308/6108/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/6108/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 червня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.,

суддів: Фазикош Г.В., Мацунича М.В.

з участю секретаря :Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрик Віталій Васильович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2021 року у складі судді Бедьо В.І., у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРГУЛІ», від імені та в інтересах якого діє адвокат Кузьма Катерина Іванівна, до Ужгородської міської ради, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради в особі відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного реєстратора,-

встановив:

У червні 2020року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРГУЛІ» звернулося в суд із зазначеним позовом.

Позов мотивованотим,що Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинкуГОРГУЛІ,розташоване заадресою:м.Ужгород,вул.Духновича,19.(надаліОСББ «ГОРГУЛІ»)створено 06.02.2020року,про щовнесено відповіднийзапис доЄдиного державногореєстру юридичнихосіб,фізичних осіб підприємцівта громадськихформувань,з метоюкомплексного обслуговуванняоб`єкту:багатоквартирного житловогобудинку заадресою: АДРЕСА_1 .До вказаногобудинку АДРЕСА_1 ,відповідно доінвентаризаційної справи№934,зокрема генеральногоплану (схеми),належить прибудинковатериторія,площею 781м кв.,в томучислі піддвором 328м кв.,яка знаходитьсяв спільномукористуванні власників(наймачів)квартир згаданогобудинку,що підтверджуєтьсягенеральним планом(схемою)земельної ділянкипо АДРЕСА_1 від19.04.1946року,генеральним планом(схемою)земельної ділянкипо АДРЕСА_1 за1964рік,двома генеральнимипланами (схемами)земельної ділянкипо АДРЕСА_1 за27.11.2000рік.Одним ізключових моментівстворення ОСББ«ГОРГУЛІ»,була приватизаціяспіввласниками квартирта /абонежитлових приміщеньвказаного житловогобудинку прибудинковоїтериторії заадресою АДРЕСА_1 в порядку статті 42 Земельного кодексу України. Без створення ОСББ Ужгородська міська рада відмовляла співвласникам багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 у приватизації прибудинкової території.Після створення 06.02.2020 року ОСББ «ГОРГУЛІ» його представник адвокат Кузьма К.І., почала збір документів для приватизації земельної ділянки (земельної ділянки, яка згідно генерального плану (схеми) та довідки №403 від 07.12.2020 року) є прибудинковою територією багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . З метою визначення розмірів та меж земельної ділянки, яка підлягає приватизації ОСББ «ГОРГУЛІ», представник звернулась до КП «Архітектурно планувальне бюро» із адвокатським запитом за №08 від 13.03.2020 року про надання належним чином завіреної копії інвентарної справи (документів, які знаходяться в інвентарній справі) на будинковолодіння (багатоквартирний житловий будинок, господарські та інші споруди), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 14.04.2020 року, після проведення оплати за надання копій документів інвентаризаційної справи №934, за супровідним листом за №180 від 08.04.2020 року, представник позивача отримала запитувані документи, що підтверджується листом за №180 від 08.04.2020 року та фіскальним чеком від 14.04.2020 року. Під час ознайомлення із документами інвентаризаційної справи №934 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , представником позивача встановлено, що у громадянки ОСОБА_2 , в користуванні знаходиться гараж на підставі рішення №107 від 26.06.2001 року, відповідно до якого дозволено ОСОБА_2 , проживаючій на АДРЕСА_2 , переоформити на себе збірний металевий гараж, що знаходиться у дворі біля будинку АДРЕСА_1 і раніше належав гр. ОСОБА_3 . У матеріалах інвентарної справи також наявна схема розташування тимчасового металевого гаражу у дворі по АДРЕСА_1 , власник: гр. ОСОБА_2 , що підтверджується актом поточних змін, витягом із рішення №107 від 26.06.2001 року, схемою розташування тимчасового металевого гаражу у дворі по АДРЕСА_1 , власник: гр. ОСОБА_2 . Вказаний гараж гр. ОСОБА_2 17.02.2016 року продала гр. ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі продажу металевого гаражу від 17.02.2016 року.Відповідно до листа Ужгородської міської ради від 06.05.2016 року за №Т 02888/0606, рішення про передачу у власність, оренду чи постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Ужгородською міською радою не приймалось. Крім того, до будинку АДРЕСА_1 , ані ОСОБА_2 , ані ОСОБА_1 жодного разу, а так само на територію прибудинкової території та двору вказаного будинку не приходили, у власності ані квартири, ані, та/або, нежитлових приміщень даного багатоквартирного будинку не мали. Однак, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриманого 22.06.2020 року, відповідачка ОСОБА_1 приватизувала земельну ділянку, площею 0,0017 га з кадастровим №2110100000:07:001:0192, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: Для будівництва індивідуальних гаражів (дата державної реєстрації 13.06.2017 року). На офіційному сайті Ужгородської міської ради Закарпатської області, представником позивача знайдено рішення ХІІІ сесії VІІ скликання №681 від 30.05.2017 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», де під порядковим номером 1.22. гр. ОСОБА_1 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передати її у власність, роздрукований із офіційного сайту Ужгородської міської ради.

Дане рішення органу місцевого самоврядування на думку позивача є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню через наступні причини: 1) відповідно до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради за №100 від 12.04.2017 року «Про порядок розміщення та переоформлення гаражів», а саме п. 2.5 передбачено, що земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають; відповідно до п. 2.8, - на земельних ділянка, відведених для встановлення тимчасових металевих гаражів, забороняється будівництво капітальних споруд, ремонтних як і підвалів; 2) нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини; 3) Державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій належним чином не перевірив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ужгородської міської ради прийняті без достатньої правової підстави та з численними порушеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ від 25.12.2015 року за № 1127. Про оспорюване рішення та набуття у власність ОСОБА_1 земельної ділянки позивач дізнався після створення ОСББ, у червні 2020року.

З врахуванням викладеного позивач просив суд поновити пропущений з поважних причин строки звернення до суду із даним позовом, визнати незаконним та скасувати пункт 1.22 рішення ХІІІ сесії VII скликання Ужгородської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за №681 від 30 травня 2017 року, відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровим номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передати її у власність; визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 20916647 від 13.06.2017 року, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0017 га, цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 2110100000:07:001:0192 за громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15вересня 2021 року заявлений позов задоволено.

На дане рішення відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрик В.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні заявлених вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивачем не доведено, що співвласники багатоквартирного будинку дізналися про реєстрацію земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_1 у червні 2020 року, натомість відповідач має доказ того, що дані співвласники знали про намір її приватизації і відмовлялися погодити межі; судом не враховано, що ОСОБА_1 у заявленому позові має статус відповідача, однак до неї не заявлено жодних вимог; суд також не врахував, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку та на законних підставах набула у власність земельну ділянку, а позивачем не доведено, як приватизація земельної ділянки ОСОБА_1 порушує його права.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «ГОРГУЛІ» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представники ОСББ «ГОРГУЛІ» Мамченко В.Б., ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи заявлений позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу ОСОБА_1 неправомірно передано у власність земельну ділянку, яка є частиною прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку і неправомірно здійснено за нею державну реєстрацію права власності, та доведено порушення законних прав та інтересів позивача.

З такими висновками суду погоджується повністю колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Також обраний спосіб захисту повинен відповідати критеріям ефективності, тобто повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Матеріалами справивстановлено,що 06.02.2020року власникамиквартир багатоквартирногобудинку заадресою: АДРЕСА_1 ,створено Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку ГОРГУЛІ (ОСББ «ГОРГУЛІ»), ідентифікаційний код юридичної особи 43492694, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.02.2020 року.

До вказаного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до інвентаризаційної справи №934, зокрема генерального плану (схеми), належить прибудинкова територія, площею 781 м кв., в тому числі під двором 328 м кв., яка знаходиться в спільному користуванні власників (наймачів) квартир згаданого будинку, що підтверджується генеральним планом (схемою) земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 19.04.1946 року, генеральним планом (схемою) земельної ділянки по АДРЕСА_1 за 1964 рік, двома генеральними планами (схемами) земельної ділянки по АДРЕСА_1 за 27.11.2000 рік.

Згідно Витягу з рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 107 від 26.06.2001 року ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_2 надано дозвіл на переоформлення на себе збірного металевого гаражу, що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 і раніше належав ОСОБА_3 . При цьому вказаним рішенням пункт виконкому від 21.10.1994 № 266 стосовно гр. ОСОБА_3 визнано таким, що втратив чинність.

На підставі договору купівлі-продажу від 17.02.2016 року ОСОБА_2 продала збірно-розбірний металевий гараж, що розташований в АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_1 , мешканці с. Сторожниця , Ужгородського району.

Відповідно до листа Ужгородської міської ради від 06.05.2016 року за №Т 02888/0606, рішення про передачу у власність, оренду чи постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , Ужгородською міською радою не приймалось.

Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 100 від 12.04.2017 року затверджено Порядок розміщення та переоформлення гаражів у м. Ужгороді.

Пунктом 2.5 вказаного Порядку визначено, що земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають.

Згідно з п.2.8 даного Порядку на земельних ділянках, відведених для встановлення тимчасових металевих гаражів, забороняється будівництво капітальних споруд, ремонтних ям і підвалів.

Рішенням Ужгородської міської ради ХІІІ сесії VІІ скликання №681 від 30.05.2017 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», під порядковим номером 1.22. відповідачці ОСОБА_1 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передати її у власність.

Згідно Витягу з протоколу засідання комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства від 07.10.2016 року за №14, співвласники багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 не погоджували межі земельної ділянки гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

13.06.2017 року за відповідачкою ОСОБА_1 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.06.2020 року.

Згідно зі ст.81ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі, зокрема: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Згідно із ч.ч.1,2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ч.2 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Суд визнаєнезаконним таскасовує правовийакт індивідуальноїдії,виданий органомдержавної владиабо органоммісцевого самоврядування,якщо вінсуперечить актамцивільного законодавстваі порушуєцивільні праваабо інтереси(ч.1ст.21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд першої інстанції правильно встановив, що всупереч рішенню Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 100 від 12.04.2017 року та затвердженого Порядку розміщення та переоформлення гаражів у м. Ужгороді, пунктами 2.5,2.8 якого передбачено заборону приватизації земельних ділянок для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації та будівництво капітальних споруд на таких земельних ділянках, Ужгородська міська рада оспорюваним рішенням від 30.05.2017 року неправомірно затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та неправомірно передала у власність відповідачці ОСОБА_1 земельну ділянку під таким гаражем.

Судом першої інстанції також правильно встановлено і доведено матеріалами справи, що земельна ділянка, яка передана у власність відповідачці ОСОБА_1 входить до прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 , власниками квартир якого створено ОСББ «ГОРГУЛІ».

Відповідно до ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

За змістом даної статті земельна ділянка, на якій розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». У такому разі земельна ділянка належить співвласникам жилого будинку на праві спільної сумісної власності, яка разом із загальним майном і допоміжними приміщеннями є майном співвласників, які визначають порядок його використання. Нормами чинного земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в справі № 263/68/17 від 18.03.2019 року.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачка ОСОБА_1 неправомірно набула у власність земельну ділянку та обґрунтовано захистив порушенні права позивача.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку та на законних підставах набула у власність земельну ділянку, а позивачем не доведено, як приватизація земельної ділянки ОСОБА_1 порушує його права, є безпідставними і повністю спростовуються вищевказаними матеріалами справи, а тому не заслуговують на увагу.

Не заслуговують на увагу також посилання в апеляційній скарзі про не доведеність факту, що співвласники багатоквартирного будинку дізналися про реєстрацію земельної ділянки за відповідачем ОСОБА_1 у червні 2020 року, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСББ «ГОРГУЛІ» було створено 06.02.2020року, про оспорюване рішення та реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 позивач ОСББ «ГОРГУЛІ» дізналося після його створення, в процесі здійснення своїх прав на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, і встановлений законом строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Безпідставними є також доводи апеляційної скарги, що у заявленому позові ОСОБА_1 має статус відповідача, однак до неї не заявлено жодних вимог, оскільки визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. У заявленому позові позивач оспорює рішення Ужгородської міської ради про передачу власність ОСОБА_1 земельної ділянки та державну реєстрацію її права власності на вказану земельну ділянку, а тому, виходячи із предмета та підстав позову, належними відповідачами у даній справі є Ужгородська міська рада, як орган місцевого самоврядування, який приймав оспорюване рішення, так і ОСОБА_6 , як особа, за якою зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно задовольнив заявлений позов.

Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.374,375,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Петрик Віталій Васильович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 04 липня 2022 року.

Головуючий :

Судді: