Рішення

від 24.07.2024 по справі 308/6108/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6108/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі Майор Ю.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовною заявою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРГУЛІ» до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного реєстратора,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСББ «ГОРГУЛІ» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради, виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і державного реєстратора.

Позов мотивований тим, що ОСББ «ГОРГУЛІ», розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Духновича, 19, створено 06 лютого 2020 року, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з метою комплексного обслуговування об`єкту: багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

До вказаного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до інвентаризаційної справи № 934, зокрема генерального плану (схеми), належить прибудинкова територія, площею 781 кв.м, в тому числі під двором 328 кв.м, яка знаходиться в спільному користуванні власників (наймачів) квартир згаданого будинку, що підтверджується генеральним планом (схемою) земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 19 квітня 1946 року, генеральним планом (схемою) земельної ділянки по АДРЕСА_1 за 1964 рік, двома генеральними планами (схемами) земельної ділянки по АДРЕСА_1 за 27 листопада 2000 рік. Одним із ключових моментів створення ОСББ «ГОРГУЛІ», була приватизація співвласниками квартир та /або нежитлових приміщень вказаного житлового будинку прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 в порядку статті 42 ЗК України. Без створення ОСББ Ужгородська міська рада відмовляла співвласникам багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 у приватизації прибудинкової території.

Позивач вказував, що після створення 06 лютого 2020 року ОСББ «ГОРГУЛІ» його представник адвокат Кузьма К.І. почала збір документів для приватизації земельної ділянки (земельної ділянки, яка згідно з генеральним планом (схемою) та довідкою № 403 від 07 грудня 2020 року) є прибудинковою територією багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . З метою визначення розмірів та меж земельної ділянки, яка підлягає приватизації ОСББ «ГОРГУЛІ», представник звернулася до КП «Архітектурно-планувальне бюро» із адвокатським запитом за № 08 від 13 березня 2020 року про надання належним чином завіреної копії інвентарної справи (документів, які знаходяться в інвентарній справі) на будинковолодіння (багатоквартирний житловий будинок, господарські та інші споруди) за адресою: АДРЕСА_1 .

14 квітня 2020 року, після проведення оплати за надання копій документів інвентаризаційної справи № 934, за супровідним листом за № 180 від 08 квітня 2020 року, представник позивача отримала запитувані документи, що підтверджується листом за № 180 від 08 квітня 2020 року та фіскальним чеком від 14 квітня 2020 року. Під час ознайомлення із документами інвентаризаційної справи № 934 на житловий будинок по АДРЕСА_1 , представником позивача встановлено, що у ОСОБА_4 в користуванні знаходиться гараж на підставі рішення № 107 від 26 червня 2001 року, відповідно до якого дозволено ОСОБА_4 , яка проживає на АДРЕСА_2 , переоформити на себе збірний металевий гараж, що знаходиться у дворі біля будинку АДРЕСА_1 і раніше належав ОСОБА_5 . У матеріалах інвентарної справи також наявна схема розташування тимчасового металевого гаражу у дворі по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 , що підтверджується актом поточних змін, витягом із рішення № 107 від 26 червня 2001 року, схемою розташування тимчасового металевого гаражу у дворі по АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4

17 лютого 2016 року вказаний гараж ОСОБА_4 продала ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу металевого гаражу від 17 лютого 2016 року. Відповідно до листа Ужгородської міської ради від 06 травня 2016 року за № Т 02888/0606, рішення про передачу у власність, оренду чи постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не приймалося. Крім того, до будинку АДРЕСА_1 , ані ОСОБА_4 , ані ОСОБА_2 жодного разу, а так само на територію прибудинкової території та двору вказаного будинку не приходили, у власності ані квартири, ані, та/або, нежитлових приміщень даного багатоквартирного будинку не мали.

Однак, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриманого 22 червня 2020 року, відповідач ОСОБА_2 приватизувала земельну ділянку, площею 0,0017 га з кадастровим №2110100000:07:001:0192, за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: «Для будівництва індивідуальних гаражів (дата державної реєстрації 13.06.2017)». На офіційному сайті Ужгородської міської ради Закарпатської області представником позивача знайдено рішення ХІІІ сесії VІІ скликання № 681 від 30 травня 2017 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», де під порядковим номером 1.22 ОСОБА_2 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передати її у власність, роздрукований із офіційного сайту Ужгородської міської ради.

Позивач зазначав, що рішення органу місцевого самоврядування є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню через наступні причини: відповідно до рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 100 від 12 квітня 2017 року «Про порядок розміщення та переоформлення гаражів», а саме пункту 2.5 земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають; відповідно до пункту 2.8 на земельних ділянка, відведених для встановлення тимчасових металевих гаражів, забороняється будівництво капітальних споруд, ремонтних як і підвалів; нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини; державний реєстратор при вчиненні реєстраційних дій належним чином не перевірив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради прийняті без достатньої правової підстави та з численними порушеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Постановою КМУ від 25 грудня 2015 року за № 1127.

ОСББ «ГОРГУЛІ» вказувало, що про порушення своїх прав, оспорюване рішення та набуття у власність ОСОБА_2 земельної ділянки дізналося після створення ОСББ, у червні 2020 року із сайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с. 15, т. 1).

З огляду на викладене , ОСББ «ГОРГУЛІ» просило:

поновити пропущений з поважних причин строки звернення до суду із даним позовом;

визнати незаконним та скасувати пункт 1.22 рішення ХІІІ сесії VII скликання Ужгородської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за № 681 від 30 травня 2017 року, відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровим номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передати її у власність;

визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 20916647 від 13 червня 2017 року, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0017 га, цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 2110100000:07:001:0192 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Дана справа перебувала на розгляді в судах різних інстанцій.

26 жовтня 2022 року постановою Верховного Суду рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у частині задоволених позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і державного реєстратора скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у частині позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до виконавчого комітету Ужгородської міської ради скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до виконавчого комітету Ужгородської міської ради відмовлено.

Згідно ч.5 статті 411 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідачі Ужгородська міська рада та ОСОБА_2 своїм правом у відповідності до вимог ЦПК України щодо подання відзиву з обгрунтуванням власної актуальної правової позиції з урахуванням висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 у справі №308/6108/20, на позовну заяву не скористалися.

Разом з тим, 24.07.2023 від представника позивача адвоката Керецман Н.В. до суду надійшли письмові пояснення, згідно з якими у зв`язку з порушенням прав співвласників багатоквартирного будинку щодо користування прибудинковою територією будинку АДРЕСА_1 , просить задовольнити позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування пункту 1.22 рішення ХІІІ сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за № 6781 від 30 травня 2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передачі її у власність.

Представник позивача у письмових поясненнях зауважила, що Ужгородська міська рада, прийнявши рішення про передачу земельної ділянки багатоквартирного будинку, прийняла незаконне рішення, яким частину прибудинкової земельної ділянки багатоквартирного житлового будинку незаконно передала у власність лише одній особі, яка не є співвласником даного багатоквартирного будинку ( ОСОБА_2 ), внаслідок чого істотно порушила право власності всіх співвласників цього багатоквартирного житлового будинку, які фактично заснували ОСББ «ГОРГУЛІ», щоб скористатися своїм правом на отримання в користування і оформлення прибудинкової земельної ділянки багатоквартирного житлового будинку та належним чином обслуговувати даний житловий будинок, впорядкувати прибудинкову територію з влаштуванням зони відпочинку на власній території без сторонніх осіб.

Позиція сторін справи:

Представник позивача ОСББ «ГОРГУЛІ» адвокат Керецман Н.В. у судовому засіданні позовні вимоги до Ужгородської міської ради та ОСОБА_2 підтримала повністю та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у поданих нею до суду письмових поясненнях. Вказала, що земельна ділянка , яка надана була ОСОБА_2 відноситься до прибудинкової території.

Представник відповідача Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується даними довідок про доставку електронного документу до електронного кабінету. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Результат аналізу частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у разі наявності у нього офіційної електронної адреси.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22).

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Петрик В.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСББ «ГОРГУЛІ» до Ужгородської міської ради та ОСОБА_2 не визнав та просив повністю відмовити у їх задоволенні. Послався на доводи викладені у відзиві на позовну заяву, який подано було до суду 09.11.2020 року. Вважає, що позивачем не доведено , які права ОСББ «ГОРГУЛІ» порушені. Просив суд звернути увагу на час створення ОСББ «ГОРГУЛІ». Вказав, що власники квартир будинку в 2016 році були обізнані про те, що ОСОБА_2 має намір отримати земельну ділянку. Вважає, що строк звернення з позовом пропущено.

Заяви, клопотання сторін:

07.02.2023 представником позивача ОСББ «ГОРГУЛІ» адвокатом Кузьмою К.І. подано до суду заяву про відкладення розгляду справи.

27.03.2023 представником позивача ОСББ «ГОРГУЛІ» адвокатом Кузьмою К.І. подано до суду клопотання про ознайомлення і зняття копій з матеріалів справи та відкладення розгляду справи.

27.03.2023 представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Петрик В.В. подано до суду заяву про перенесення судового засідання.

24.07.2023 представником позивача ОСББ «ГОРГУЛІ» адвокатом Керецман Н.В. подано до суду письмові пояснення.

01.08.2023 представником відповідача Ужгородської міської ради подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2020 року головуючим суддею у справі № 308/6108/20 визначено Бедьо В.І.

15 вересня 2021 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (головуючий суддя Бедьо В.І.), залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року, позовну заяву ОСББ «ГОРГУЛІ» задоволено.

26 жовтня 2022 року постановою Верховного Суду рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у частині задоволених позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і державного реєстратора скасовано та передано справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у частині позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до виконавчого комітету Ужгородської міської ради скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до виконавчого комітету Ужгородської міської ради відмовлено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2022 року головуючою суддею у справі № 308/6108/20 визначено Бенца К.К.

14 листопада 2022 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області справу № 308/6108/20 в частині позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до ОСОБА_2 та Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і державного реєстратора прийнято до свого провадження. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12 грудня 2023 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження у справі за даним позовом та призначено розгляд справи по суті.

Заслухавши вступне слово представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2 , вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

За правилами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною п`ятою даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а частиною шостою, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною сьомою статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 06 лютого 2020 року власниками квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , створено ОСББ «ГОРГУЛІ», ідентифікаційний код юридичної особи 43492694, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 лютого 2020 року (а.с. 19, 20, т. 1).

До вказаного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до інвентаризаційної справи № 934, зокрема генерального плану (схеми), належить прибудинкова територія, площею 781 кв.м, в тому числі під двором 328 кв.м, яка знаходиться в спільному користуванні власників (наймачів) квартир згаданого будинку, що підтверджується генеральним планом (схемою) земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 19 квітня 1946 року, генеральним планом (схемою) земельної ділянки по АДРЕСА_1 за 1964 рік, двома генеральними планами (схемами) земельної ділянки по АДРЕСА_1 за 27 листопада 2000 рік (а.с. 23-27, т. 1).

Згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 107 від 26 червня 2001 року ОСОБА_4 , мешканці АДРЕСА_2 надано дозвіл на переоформлення на себе збірного металевого гаражу, що знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_1 і раніше належав ОСОБА_5 .. При цьому вказаним рішенням пункт виконкому від 21 жовтня 1994 року № 266 стосовно ОСОБА_5 визнано таким, що втратив чинність (а.с. 33, т. 1).

На підставі договору купівлі-продажу від 17 лютого 2016 року ОСОБА_4 продала збірно-розбірний металевий гараж, що розташований в АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_2 , мешканці с. Сторожниця, Ужгородського району (а.с. 35 - 36, т. 1).

Відповідно до листа Ужгородської міської ради від 06 травня 2016 року за № Т 02888/0606, рішення про передачу у власність, оренду чи постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не приймалося (а.с. 37, т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 100 від 12 квітня 2017 року затверджено Порядок розміщення та переоформлення гаражів у м. Ужгороді (Порядок): земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають (пункт 2.5); на земельних ділянках, відведених для встановлення тимчасових металевих гаражів, забороняється будівництво капітальних споруд, ремонтних ям і підвалів (пункт 2.8) (а.с. 156 - 160, т. 1).

Рішенням Ужгородської міської ради ХІІІ сесії VІІ скликання № 681 від 30 травня 2017 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», під порядковим номером 1.22 ОСОБА_2 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передати її у власність (а.с. 155, т. 1).

Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок та додержання добросусідства від 07 жовтня 2016 року за № 14, співвласники багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 не погоджували межі земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 (а.с. 212, т. 1).

13 червня 2017 року за ОСОБА_2 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22 червня 2020 року (а.с. 38, т. 1).

Нормативно-правове обґрунтування :

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/15132/19 (провадження № 61-14687св20) зазначено, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

У постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 676/3272/19 (провадження № 61-5967св22) зазначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Наведений висновок щодо застосування норм права викладено у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2019 року у справі № 911/714/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 911/1413/19 та від 26 серпня 2021 року у справі № 924/949/20, від 10 січня 2023 року у справі № 297/2159/17.

У частині третій статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з частиною першою статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша статті 166 ЗК України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 166 ЗК України).

Скасовуючи рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у частині задоволених позовних вимог ОСББ «ГОРГУЛІ» до ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування і державного реєстратора та передаючи справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року зазначив: суди не звернули уваги на те, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси; в апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказувала, що позивач не довів як приватизація земельної ділянки порушує його права (а. с. 30, т. 2); залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не врахував, що оспорюване рішення органу місцевого самоврядування ухвалено 30 травня 2017 року, а оспорювана реєстрація права власності за ОСОБА_2 здійснена 13 червня 2017 року, натомість ОСББ «ГОРГУЛІ» створено 06 лютого 2020 року; суди не встановили, які права та інтереси ОСББ «ГОРГУЛІ» порушені оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування та реєстрація права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку; за таких обставин суди зробили передчасний висновок про задоволення позовних вимог до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 .

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, оспорюваним рішенням Ужгородської міської ради ХІІІ сесії VІІ скликання № 681 від 30 травня 2017 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», під порядковим номером 1.22 ОСОБА_2 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передати її у власність.

13 червня 2017 року за ОСОБА_2 виконавчим комітетом Ужгородської міської ради здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22 червня 2020 року.

06 лютого 2020 року власниками квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , створено ОСББ «ГОРГУЛІ»), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07 лютого 2020 року.

ОСББ «ГОРГУЛІ» у позовній заяві зазначало, що рішення органу місцевого самоврядування є незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суперечить рішенню виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 100 від 12 квітня 2017 року «Про порядок розміщення та переоформлення гаражів», і про оспорюване рішення та набуття у власність ОСОБА_2 земельної ділянки позивач дізнався після створення ОСББ, у червні 2020 року (а. с. 2-18, т. 1).

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити (постанова від 28 вересня 2021 року у справа № 761/45721/16-ц, провадження № 14-122цс20).

Отже, підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови в позові.

Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги зокрема щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 450/2875/19 (провадження № 61-5051св22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2022 року в справі № 485/1403/17 (провадження № 61-2118св21) зазначено, що: «суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України). Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні».

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскарженим рішенням ХІІІ сесії VII скликання Ужгородської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за № 681 від 30 травня 2017 року (пункт 1.22), не порушуються права та інтереси ОСББ «ГОРГУЛІ», яке було створено власниками квартир багатоквартирного будинку за вказаною адресою 06 лютого 2020 року, та про існування якого і набуття у власність ОСОБА_2 земельної ділянки позивач дізнався після створення ОСББ у червні 2020 року, а відтак у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 20916647 від 13 червня 2017 року, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0017 га, цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 2110100000:07:001:0192 за ОСОБА_2 є похідної вимогою від визнання незаконним та скасування пункту 1.22 рішення ХІІІ сесії VII скликання Ужгородської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за № 681 від 30 травня 2017 року, а відтак виходячи з оцінки наведених вище доказів і в її задоволені слід відмовити.

Щодо доводів представника позивача про те, що Ужгородська міська рада 12.04.2017 прийняла рішення № 100, яким затверджено Порядок розміщення та переоформлення гаражів у м. Ужгороді (Порядок) , згідно якого заборонила приватизацію земельних ділянок під тимчасовими металевими гаражами (збірно-розібраними металевими гаражами), в той же час, всупереч власному рішенню, після його прийняття, приймає рішення про передачу у приватну власність відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку під таким гаражем, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 12.04.2017 №100 «Про Порядок розміщення та переоформлення гаражів», керуючись статтями 30, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконком міської ради вирішив затвердити Порядок розміщення та переоформлення гаражів у м. Ужгороді.

Пунктом 2.5 Порядку передбачено, що земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають.

На земельних ділянках, відведених для встановлення тимчасових металевих гаражів, забороняється будівництво капітальних споруд, ремонтних ям і підвалів (пункт 2.8 Порядку).

Рішенням Ужгородської міської ради ХІІІ сесії VІІ скликання №681 від 30.05.2017 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», керуючись статтями 26, 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», під порядковим номером 1.22 ОСОБА_2 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 , та передати її у власність.

Статтею 26 Закону України «Про місцевесамоврядування вУкраїні» визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Так, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцевесамоврядування вУкраїні» закріплено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (підпункт 9 пункту «б» частини першої статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Разом з тим, статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» керуючись якою було затверджено наведений вище Порядок, регламентовано повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, зокрема, перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень, які належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, виходячи з контекстного аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, виконавчий комітет Ужгородської міської ради, затверджуючи Порядок розміщення та переоформлення гаражів у м. Ужгороді, пунктом 2.5 якого передбачено, що земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають, вийшов на переконання суду за межі своїх повноважень, встановлених законом, оскільки у відповідності до приписів пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулюванняземельних відносин вирішуються відповідно до закону виключно на пленарних засіданнях міської ради.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_2 про застосування строку позовної давності.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позову. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушено право або охоронюванийзакономінтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюванийзакономінтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (див., зокрема, постанови від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 5 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 7 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 51), від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (пункт 28), від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 129).

Враховуючи відсутність підставдля задоволенняпозовних вимог через його необґрунтованість, суд не вбачає необхідності застосовувати позовну давність.

З урахуванням всіх обставин справи, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 1.22 рішення ХІІІ сесії VII скликання Ужгородської міської ради «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» за № 681 від 30 травня 2017 року, відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки (кадастровим номер 2110100000:07:001:0192), площею 0,0017 га для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 та передано її у власність, а також визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 20916647 від 13 червня 2017 року, яким зареєстровано право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0017 га, цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, кадастровий номер 2110100000:07:001:0192 за ОСОБА_2 , слід відмовити з підстав та мотивів викладених вище, з огляду на відсутність порушеного права та інтересу позивача.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD ) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Щодо розподілу судових витрат:

Відповідно до пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Виходячи з встановлених вище обставин, суд не знаходить підстав для розподілу судових витрат, оскільки при відмові в задоволенні позовних вимог, відповідно до змісту вимог статті 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 15, 16, 21 ЦК України, статтями 152, 153, 166 ЗК України, статтями 3, 4, 76, 80, 81, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРГУЛІ» до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного реєстратора відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд.

Якщо в судовому засіданнібулооголошенолишевступну та резолютивнучастини судового рішення абоу разі розгляду справи(вирішенняпитання)безповідомлення (виклику)учасників справи,апеляційнаскарганарішення судуподаєтьсяпротягомтридцяти днівз дня складенняповного судового рішення(ч.1 ст.354,ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набираєзаконної сили післязакінчення строку для подання апеляційноїскарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скаргирішення,якщо його нескасовано, набирає законноїсили після повернення апеляційної скарги,відмовиу відкритті чи закриття апеляційного провадженняабо прийняттяпостанови судуапеляційноїінстанціїза наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2ст.273 ЦПКУкраїни).

Учасник справи, якомуповне рішення не було вручене у день його проголошення або складення,має право напоновленняпропущеногостроку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скаргаподана протягомтридцяти днівз дняврученняйомуповногорішення(п.1 ч.2ст.354ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску зіншихповажнихпричин (ч.3ст.354 ЦПК України).

Учасникисправи:

Позивач об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОРГУЛІ» (код ЄДРПОУ 43492694, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Духновича, 19);

Відповідач Ужгородська міська рада (код ЄДРПОУ 33868924, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3);

Відповідач ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ).

Дата складення повного тексту судового рішення 02.08.2024

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца