Постанова

від 29.06.2022 по справі 915/517/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 915/517/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,

помічника судді, який виконує обов`язки секретаря судового засідання, - Мірошниченка К. Є.,

за участю представників:

позивача - Трохимчука О. І. (адвоката),

відповідача - не з`явилися,

третьої особи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬЕКОГАЗ"

про визнання незаконним та скасування рішення, стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" (далі - ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ") звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" (далі - АТ "Миколаївгаз") про визнання незаконним та скасування рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення, яким було задоволено акт про порушення від 20.12.2019, та стягнення з відповідача на користь позивача 317 039,65 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2021 (суддя Ржепецький В. О.) у справі № 915/517/21 відмовлено в повному обсязі у задоволені позовних вимог ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" до АТ "Миколаївгаз".

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2021 у справі № 915/517/21 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано рішення постійно діючої робочої комісії АТ "Миколаївгаз" з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом від 23.01.2020 № 3, в частині задоволення акта про порушення № 10000480 від 20.12.2019 щодо споживача ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ", та визначення об`єму необлікованого природного газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача за період з 12.12.2019 до 20.12.2019. Стягнуто з АТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" 317 039,65 грн.

АТ "Миколаївгаз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2021 у справі № 915/517/21 залишити в силі.

ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" у відзиві на касаційну скаргу АТ "Миколаївгаз" просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін. Крім того, у судовому засіданні, яке відбулось 14.06.2022, представник позивача заявив, що надасть суду докази про понесення витрат на професійну правничу допомогу, у строки, встановлені процесуальним законодавством.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 касаційну скаргу АТ "Миколаївгаз" залишено без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 915/517/21 залишено без змін.

До Верховного Суду 22.06.2022 надійшло клопотання ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ", подане 20.06.2022 через засоби поштового зв`язку, в якому заявник просить вирішити питання про розподіл судових витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, а саме стягнути з АТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" 52 135,92 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги АТ "Миколаївгаз" просить відмовити ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. АТ "Миколаївгаз" звертає увагу на те, що відповідно до опису вкладення до цінного листа, направленого на адресу касаційного суду, ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" до клопотання додає копію рахунка № 37138 від 16.06.2022 з деталізацією наданих послуг, проте така деталізація відсутня, а в рахунку загальною фразою зазначено: "Юридичні послуги згідно Договору № 1870-491 від 01.06.2020 і сума 52 135,92 грн".

Розглянувши клопотання ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" про розподіл судових витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цього клопотання з огляду на таке.

Верховний Суд зазначає, що статтею 15 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України установлено, що однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1- 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Верховний Суд зазначає, що загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Така позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19, додатковій постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 915/324/20.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити такі висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись, визначені главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Верховний Суд установив, що 01.06.2020 між Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Ілляшев та партнери" (далі - юридична фірма) та ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" (далі - клієнт) було укладено договір № 1870-491 про надання правової допомоги.

Відповідно до положень цього договору юридична фірма зобов`язується здійснити захист, представництво, надати інші види правової допомоги клієнту на умовах, визначених цим договором та "Умовами надання юридичних послуг "Юридичною фірмою "Ілляшев та партнери" (далі - Умови надання послуг), які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з положеннями Умов надання послуг юридична фірма встановлює для кожного із спеціалістів почасову ставку, на основі якої здійснюється розрахунок гонорару. Зазначена ставка може час від часу змінюватися партнерами "Ілляшев та партнери" на свій власний розсуд. Клієнт має право ознайомлюватися в будь-який час з розмірами почасових ставок спеціалістів "Ілляшев та партнери" та повідомляється про зміну таких ставок завчасно до такої зміни. На цей час розмір погодинної ставки всіх спеціалістів "Ілляшев та партнери" становить від 120 євро до 360 євро (з ПДВ).

Верховний Суд також установив, що до клопотання ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які позивач має сплатити у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, додано рахунок № 37138 від 16.06.2022 на суму 52 135,92 грн, та акт здачі-прийняття виконаних робіт № 221 від 17.06.2022.

В акті здачі-прийняття виконаних робіт № 221 від 17.06.2022 зазначено, що юридична фірма надала консультаційні послуги правового характеру згідно з договором від 01.06.2022 № 1870-491 з таких питань: підготовка та подання до Верховного Суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи № 915/517/21; підготовка відзиву на касаційну скаргу у справі № 915/517/21; робота з матеріалами справи № 915/517/21 (підготовка до судового засідання у Верховному Суді); представництво інтересів у судовому засіданні у Верховому Суді. Вартість наданих послуг складає - 52 135,92 грн.

Верховний Суд зазначає, що ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" у клопотанні про вирішення питання щодо розподілу судових витрат стверджує, що до цього клопотання додано рахунок № 37138 від 16.06.2022 на суму 52 135,92 грн з деталізацією наданих послуг. Проте до клопотання ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу додано тільки зазначений рахунок на 1 арк. (що відповідає опису вкладення), натомість деталізація наданих послуг відсутня. Розрахунок вартості наданих послуг не наведено також у самому клопотанні про розподіл судових витрат.

Наведене свідчить про відсутність у Верховного Суду об`єктивної можливості перевірити розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару. Зокрема, в Умовах надання послуг визначено, що розмір погодинної ставки всіх спеціалістів "Юридичної фірми "Ілляшев та партнери" становить від 120 євро до 360 євро (з ПДВ). Крім того, сам заявник зазначає, що для супроводу цієї справи було залучено трьох фахівців. Отже, у такому випадку без деталізації погодинної ставки та часу виконання відповідного переліку робіт неможливо встановити вартість виконаної роботи при наданні професійної правничої допомоги.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про те, що в цьому випадку необхідно відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" про стягнення з АТ "Миколаївгаз" витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 915/517/21 у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬГАЗЗБУТ" про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 915/517/21 у суді касаційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Т. Б. Дроботова