Рішення

від 06.07.2022 по справі 209/4120/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/4120/21

Провадження № 2/209/407/22

РІШЕННЯ

іменем України

"07" липня 2022 р. м.Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.

при секретарі Золотих Л.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Куценко В.А.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Головко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 суму позики в розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США, що складає еквівалент 106768 (сто шість тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень; судові витрати покласти на Відповідача.

В обґрунтування свого позову вказав, що в березні 2021 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , з проханням надати в борг 4000 доларів США. Приймаючи до уваги той факт, що з ОСОБА_2 він був знайомий на протязі певного часу та не мав підстав сумніватися в його порядності, він по домовленості з останнім, передав йому грошові кошти в доларах США, про що свідчить власноручно написана розписка ОСОБА_2 від 27.03.2021 року. Так, згідно розписки, всього ним було передано 4000 доларів США, що складає 106768,00 грн. за офіційним корсом НБУ, станом на вересень 2021 року. Як було оговорено ним з відповідачем, і було вказано в розписці, гроші він повинен був повернути через місяць. Зважаючи на те, що на час передачі грошових коштів відповідачу, він покладався на його порядність, тому вважав, що достатньо власноручного написання відповідачем письмової розписки. Крім того, вважає, що своїми діями (неповерненням суми боргу) за договором позики відповідач завдав йому моральної шкоди, адже в результаті неповернення суми боргу за договором позики, він несе матеріальні збитки, і йому було завдано моральної шкоди. Беручи до уваги глибину, тяжкість емоційних переживань та душевних страждань яких він зазнав, та не бажання відповідача відновити порушені його права, компенсацію моральної шкоди оцінює в 10000 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30 листопада 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.13).

20 грудня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що як стверджується у позовній заяві, у березні поточного року він звернувся до позивача із

проханням надати йому в борг 4000 доларів США. Позивач зазначає, що «приймаючи до уваги той

факт, що з ОСОБА_2 він був знайомий на протязі певного часу та не мав підстав сумніватися в його порядності, він по домовленості з останнім, передав йому грошові кошти в доларах США, про що свідчить власноручно написана ним розписка від 27.03.2021 року». З цього приводу слід зауважити, що вищенаведені обставини не відповідають дійсності та спростовуються наступними доказами. Громадянина ОСОБА_1 він знає лише як директора Приватного підприємства «ДНІПРОСЕРВІС» ЄДРПОУ 24983792, що знаходиться за адресою: м. Кам`янське, вул. Республіканська, 3А. На початку цього року, він працював у даному підприємстві слюсарем, без офіційного працевлаштування. Ввечері 13.05.2021 року, до нього додому приїхав позивач із невідомими особами спортивної статури. Ображаючи його нецензурними словами він сказав, що на підприємстві сталась крадіжка майна на суму 100 тис. грн., тому він винен відшкодувати його вартість. Для переконливості, присутні з позивачем невідомі особи, декілька разів вдарили його по обличчю та по корпусу тіла. Надалі, погрожуючи заподіяти йому більш тяжкі тілесні пошкодження або взагалі вбити, позивач примусив його написати під диктовку розписку про те, що він отримав від нього у борг 4000 доларів США строком на 1 місяць та у разі несвоєчасного повернення, зобов`язався передати йому у власність своє майно (автомобіль та гараж). 3а наказом позивача дату написання розписки було оформлено 27.03.2021 року, тобто «заднім» числом. Отже, грошові кошти в сумі 4000 доларів США він у позивача ніколи в борг не просив та не отримував, а вищезазначену розписку написав під впливом застосування до нього фізичного та психічного тиску. Оскільки в подальшому вимагання неіснуючого боргу та погрози позивача не припинилися, 19.05.2021 року він звернувся до Дніпровського відділення поліції із заявою про вчинення побоїв та насильницьких дій. На дану заяву він отримав довідку інспектора СЮП ВП Кам`янського РУП за матеріалами ЄО №5551. 21.05.2021 року він надав до Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.126, 129, 189 КК України. Проте, до теперішнього часу, ніяких повідомлень від правоохоронних органів він не отримував. Також, просить суд звернути увагу на наступні обставини. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення і умови, та засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів. Крім того, в розписці чітко прописуються всі реквізити сторін (ПІБ, ІПН, місце реєстрації / проживання кредитора і боржника, паспортні дані сторін, контактні телефони, електронну пошту тощо). Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.01.2017 року у справі №6-2789цс16. Проте, надана позивачем до суду копія розписки від 27.03.2021 року не відповідає змісту документа, не містить необхідних реквізитів сторін та має не посвідчені виправлення. Таким чином, вважає, що надана ним під впливом насильства розписка є недійсною, оскільки даний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а його волевиявлення не було вільним і не його внутрішній волі. У постановах Верховного Суду від 18.09.2013 року у справі №6-63цс13, від 11.11.2015 року у справі №6-1967цс15 та від 12.04.2017 року у справі №6-487цс17 зазначено, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Куценко В.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та надав пояснення про те, що 13.09.2000 року його познайомили з ОСОБА_1 , у якого він почав неофіційно працювати та отримувати заробітну плату по 200 гривень в день. В травні 2021 року до нього додому приїхав ОСОБА_1 , а з ним ще шість чоловіків. ОСОБА_1 сказав, що він, ОСОБА_3 , вкрав у нього на підприємстві 15 метрів меді, після чого ці чоловіки його побили, влаштували безлад в його гаражі та заставили написати розписку про те, що він зобов`язується передати ОСОБА_1 у власність свій автомобіль. 13.05.2021 року він звернувся до відділення поліції, де на той час вже перебував ОСОБА_1 , та де він, ОСОБА_4 , під тиском працівників поліції написав розписку про те, що він отримав у ОСОБА_1 у борг 4000 доларів США. Запевняв суд про те, що ніяких грошових коштів у ОСОБА_1 він не брав. Автомобіль та гараж у власність позивача не передавав.

Представник відповідача адвокат Головко О.В. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі. Розписка містить виправлення. Також відповідач у розписці вказав, що бере у борг гроші, а не отримав, що є незвичним формулюванням для розписки. Сам текст розписки- що сам відповідач написав і йому прочитано з його слів, все це свідчить про те, що вона написана під тиском, а не з власної волі відповідача.

В судовому засіданні допитаний свідок з боку позивача- ОСОБА_5 , який пояснив, що він знає позивача ОСОБА_1 , бо працював у нього на базі. ОСОБА_2 знає лише візуально, і то не впевнений, що саме його бачив раніше. Він на базі у ОСОБА_1 бачив чоловіка схожого на відповідача,але точно стверджувати, що саме відповідача він бачив не може. Чув розмову між ОСОБА_1 та чоловіком, схожим на відповідача, що той (відповідач) звертався з проханням про фінансову допомгу. Пізніше бачив, що той чоловік писав щось та чимось вони обмінювались. Але точно про щось ствердлдувати , що це були гроші, він не може, бо не бачив.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 27 березня 2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в день підписання договору грошові кошти в сумі 4000 доларів США, що підтверджується розпискою (а.с.9). Згідно вказаної розписки позика була отримана ОСОБА_2 на строк один місяць.

15.10.2021 року на адресу відповідача ОСОБА_2 позивачем ОСОБА_1 була направлена боргова вимога з проханням негайно вирішити питання про повернення грошових коштів (а.с.8).

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша стаття 1049 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша стаття 1050 ЦК України).

Таким чином судом встановлено, що 27 березня 2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, був укладений договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 в день підписання договору грошові кошти в сумі 4000 доларів США, що підтверджується розпискою.(а.с. 9).

До теперішнього часу вказана сума позики відповідачем позивачу не повернута.

Суд не приймає як доказ свідчення свідка ОСОБА_5 , який не пояснив жодних обставни, які стосуються вказаної цивільної справи.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача щодо написання ним розписки під тиском. В своїх письмових поясненнях вкзааних у Відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 13 травня 2021 року позивач зі своїми знайомими під тиском та із застосуванням фізичної сили змусив написати розписку про отримання ним 4000 доларів США за місцем його проживання, в гаражі. Аналогічні пояснення відповідач давав і в судовому засіданні. В судовому засіданні відповідач також щодо обставин написання ним розписки зазначав, що його з дому привезли працівники поліції і розписку він писав під тиском працівників поліції у відділку поліції. Тобто, відповідач зазначає різні місця написання ним ніби-то під тиском розписки- один раз під тиском фізичного насильства з боку знайомих хлопців спортивної статури, яких із собою до нього додому привіз позивач та змусив написати розписку в гаражі, інше свідчення- його привезли працівники поліції і в приміщенні відділку поліції під тиском він написав розписку.

Так, відповідач ОСОБА_2 зазначає про тиск на нього при написанні розписки і його звернення до органів поліції з цього приводу.

Відповідач зазначив, що розписку його змусив ОСОБА_1 написати 13.05.2021 року, а до поліції він звернувся через тиждень- 19.05.2021 року. тілесні ушкодження він не фіксував у медичному закладі.

У своєму зверненні до органів поліції з приводу неправомірних дій позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вказав, що писав розписки 13.05.2021 року та 19.05.2021 року, тоді як позивач заявляє вимоги про стягнення боргу за однією розпискою. (а.с.22-23, 25-26)

Доказів того, що з боку позивача ОСОБА_1 на відповідача ОСОБА_2 чинився фізичний чи інший тиск при написанні розписки від 27.03.2021 року, суду відповідачем не надано.

Згідно Довідки за матеріалом ЄО № 5551 від 19.05.2021 року за зверненням ОСОБА_2 - під час проведення розгляду цієї заяви було встановлено, що викладена в ній інформація не знайшла свого об`єктивного підтвердження та повідомлення вважати розглянутим. (а.с.24)

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконання у цей строк.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України з відповідача (позичальника) ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача (позикодавця) ОСОБА_1 борг в розмірі 4000 доларів США, що за курсом НБУ станом на вересень 2021 року становить 106768 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати, а тому, сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, діями відповідача позивачеві завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що порушені його законі права, як власника, які закріплені ст. 41 Основного Закону - Конституції України від 28 червня 1996 року, тобто він позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Позивач зазнав фізичних страждань, був порушений його нормальний життєвий уклад, він переживав як людина, у якої фактично вилучили грошові кошти та був позбавлений права на нормальне життя в зв`язку з тим, що відповідач навмисно ухиляється від виконання взятого на себе зобов`язання за договором позики.

Суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди частково в сумі 1000 грн., враховуючи принципи розумності та справедливості, та вважає, що в саме цьому розмірі буде достатнім.

Згідно ст. 23, 1167 ЦК України, завдана особі моральна шкода підлягає відшкодуванню винною особою.

З огляду на зазначене з відповідача в користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики від 27.03.2021 року в розмірі 4000 доларів США, що складає еквівалент 106768,00 гривень та 1000,00 гривень у відшкодування моральної шкоди.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.10,11,130,212-215ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимогиОСОБА_1 до ОСОБА_2 простягнення боргуза договоромпозики тавідшкодування моральноїшкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму позики в розмірі 4000 (чотири тисячі) доларів США, що складає еквівалент 106768 (сто шість тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок; моральну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1077 грн. 69 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 12 липня 2022 року.

Суддя Лобарчук О.О.