Постанова

від 04.07.2022 по справі 916/1764/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1764/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю МД РАДА- не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю Белінтерстранс-Україна- не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МД РАДА

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021

по справі №916/1764/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Белінтерстранс-Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю МД РАДА

про стягнення заборгованості в розмірі 926 129, 34 грн.

(суддя першої інстанції: Шаратов Ю.А., дата та місце ухвалення рішення: 24.12.2021, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Белінтерстранс-Україна» (далі ТОВ «Белінтерстранс-Україна») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РАДА» (далі ТОВ «МД РАДА») про стягнення заборгованості за Договором поставки від 15.06.2020 №UA4/06-20 та Договором про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом від 15.06.2020 №UA3/06-20 від 15.06.2020 № UA3/06-20 в загальному розмірі 926 129,34 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2021 позов задоволено, стягнуто з ТОВ «МД РАДА» на користь ТОВ «Белінтерстранс-Україна» 926 129,34 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 13 891,94 грн. (тринадцять тисяч вісімсот дев`яносто одна гривня 94 коп.).

06.12.2021 ТОВ Белінтерстранс-Україна звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про стягнення судових витрат, які були фактично понесені ним у зв`язку з розглядом місцевим господарським судом справи № 916/1764/21 (вх. №2-1460/21), в якій просило суд стягнути з ТОВ МД РАДА на користь ТОВ Белінтерстранс-Україна понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 стягнуто з ТОВ "МД РАДА" на користь ТОВ "Белінтерстранс-Україна" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 750,00 грн.

В оскаржуваному додатковому рішенні місцевий господарський суд, з огляду на наявні матеріали справи, дійшов висновку про можливість здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню та стягненню з відповідача у розмірі 22 750,00 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю МД РАДА звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 по справі №916/1764/21 скасувати.

На думку апелянта, додаткове рішення суду першої інстанції суперечить вимогам закону, є вкрай необґрунтованим, а його мотиви суперечать матеріалам справи.

На переконання заявника, зміст заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та додані до неї документи не дають можливості встановити обґрунтованість розміру понесених втрат, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

Апелянт, посилаючись на п.5.1., п.5.2., п.6.1. та розділи 5,6 Договору про надання правової допомоги №95/2 від 01.06.2021, зазначає, що гонорар (сума витрат на правничу допомогу), відповідно до умов Договору, встановлюється виключно на підставі деталізованого акту, із розрахунку погодинної ставки помноженої на кількість витрачених годин.

Проте, на думку скаржника, ані заява, ані додатки до неї не містять будь-якої інформації про кількість витрачених адвокатом годин на виконання завдань по справі. Отже, наведене унеможливлює встановлення розміру понесених витрат на правничу допомогу, оскільки такий розмір встановлюється фактично саме на підставі витраченого адвокатом часу.

Крім того, на переконання відповідача, адвокат Кравець І.Г. діяла на підставі іншого Договору, відмінного від того, за яким позивач встановив розмір витрат та просить суд стягнути їх з відповідача на свою користь.

Також відповідач зазначає, що всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України, разом із позовною заявою позивачем не було надано належного та детального опису витрат на правничу допомогу, які позивач поніс та мав би понести в ході розгляду справи. Також, позивачем не надано детальний опис виконаних адвокатом робіт.

Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Белінтерстранс-Україна про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, та просить додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 по справі №916/1764/21 скасувати.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 колегією суддів у складі: головуючого судді Головея В.М. суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П. відкрито апеляційне провадження по справі №916/1764/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю МД РАДА на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021; призначено розгляд справи у судовому засіданні на: 02.03.2022 року об 11-00 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку відповідно до рішення ВРП №139/0/15-22 від 17.02.2022, а також у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Разюк Г.П., розпорядженням керівника апарату суду №106 від 22.02.2022 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/1764/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 визначено новий склад суду: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Діброва Г.І., Колоколов С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МД РАДА на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 по справі №916/1764/21 прийнято до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у новому складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії: Діброви Г.І., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю МД РАДА на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 по справі №916/1764/21 призначено на: 05.07.2022 о 14-00 год.

Позивач не скористався своїм правом відповідно до ст.263 Господарського процесуального кодексу України подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання представники сторін не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла наступних висновків.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», за змістом якої договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 вказаного закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказу в даному випадку щодо реального часу вказаного адвокатом, тривалості судових та підготовчих засідань, у яких останній брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Белінтерстранс-Україна та Адвокатським об`єднанням Сергеєв, Боярський і партнери було укладено Договір про надання правової допомоги № 95/2.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 01.06.2021 за цим Договором клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язався прийняти послуги та оплатити винагороду в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та відшкодовувати витрати адвокатського об`єднання, понесені ним при виконанні умов цього договору. Вичерпний перелік, об`єм та строки надання послуг адвокатським об`єднанням по даному договору, в тому числі спеціальний предмет послуг та/або спеціальні умови по оплаті послуг, вказуються в додатках до цього договору (спеціальні умови від стандартних умов надання послуг мають перевагу), які підписуються сторонами.

Згідно з пунктом 5.1 Договору від 01.06.2021 вартість послуг адвокатського об`єднання за цим Договором визначається як сума гонорарів адвокатського об`єднання за надані послуги та витрат, понесених адвокатським об`єднанням у зв`язку з наданням послуг. Гонорари за послуги адвокатського об`єднання (Гонорари) розраховуються, як правило, шляхом множення погодинної ставки співробітників адвокатського об`єднання, залучених до виконання доручення клієнта, на кількість годин, витрачених співробітниками адвокатського об`єднання для виконання доручення. Погодинні ставки (тарифи) співробітників адвокатського об`єднання: 1 500,00 грн. - адвокат; 500,00 грн. - помічник адвоката.

01.06.2021 між Адвокатським об`єднанням Сергеєв, Боярський і партнери та Товариством з обмеженою відповідальністю Белінтерстранс-Україна укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 95/2 від 01.06.2021.

Згідно з пунктом 1.1, 1.2 Додаткової угоди від 01.06.2021 до Договору про надання правової допомоги № 95/2 від 01.06.2021 виконавець надає клієнту послуги з супроводу справ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Белінтерстранс-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю МД Рада про стягнення заборгованості. Послуги з даної Додаткової угоди включають в себе:

(А) юридичний аналіз документів і обставин, які стосуються надання усних та письмових консультацій щодо справи, підготовки проектів необхідних документів, претензій, заяв, листів і т.п.;

(Б) підготовка юридичних висновків і рекомендацій клієнту щодо справи;

(В) надання консультацій щодо стратегії ведення справи;

(Г) підготовка і подача позовної заяви, відповіді на відзив, письмових пояснень, інших процесуальних документів пов`язаних з представництвом клієнта в суді, включаючи участь в засіданнях суду, а при необхідності в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також перед іншими підприємствами, організаціями та особами, щодо або у зв`язку з провадженням у справі.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги № 95/2 від 01.06.2021 гонорар за даною додатковою угодою, з урахуванням складності справи, її важливості та терміновості для клієнта, витраченого адвокатами часу, розумності та інших чинників становить 25 000,00 грн. У разі відсутності зауважень з боку клієнта останній здійснює самостійно оплату гонорару, зазначений в пункті 2.1 даної додаткової угоди на розрахунковий рахунок адвокатського об`єднання у п`ятиденний строк з моменту отримання рахунка на оплату. Клієнт сплачує (компенсує) на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 календарних днів витрати (зокрема, транспортні витрати) пов`язані з наданням послуг клієнту після підписання сторонами Акту виконаних юридичних послуг без зауважень.

Як вбачається зі змісту Акту наданих послуг за Договором про надання правової допомоги № 95/2 від 01.06.2021 у період з 01.06.2021 по 30.12.2021 адвокатське об`єднання надало клієнту послуги згідно з Договором про надання правової допомоги № 95/2 від 01.06.2021 на суму 25 000,00 грн. без ПДВ, відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 01.06.2021. Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги (роботи):

1. Підготовка та складання позовної заяви про стягнення заборгованості за договорами укладеними між ТОВ Белінтерстранс-Україна та ТОВ МД Рада, що включає в себе:

1.1 Юридичний аналіз договору поставки № UA4/06-20 від 15.06.2020 та договору про транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів залізничним транспортом № UA3/06-20;

1.2 вивчення та аналіз судової практики з даних правовідносин;

1.3 підготування правової позиції;

1.4 підготування позовної заяви та копій документів до неї;

2. Представництво інтересів клієнта у судових засіданнях в Господарському суді Одеської області по справі № 916/1764/21.

ТОВ Белінтерстранс-Україна сплатило адвокатському об`єднанню за Договором від 01.06.2021 суму в розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: 12 500,00 грн. - від 03.12.2021 № 37; 12 500,00 грн. від 06.12.2021 № 39.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявні матеріали справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині того, що наданий позивачем Акт наданих послуг за Договором про надання правової допомоги № 95/2 від 01.06.2021 у період з 01.06.2021 по 30.12.2021, містить детальний опис витрат на правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача стосовно того, що ані заява, ані додатки до неї не містять будь-якої інформації, про кількість витрачених адвокатом годин на виконання завдань по справі, оскільки відповідно до умов додаткової угоди до Договору від 01.06.2021 гонорар адвоката має фіксований розмір.

Судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта в частині того, що Кравець І.Г. представляла інтереси ТОВ «Белінтертранс-Україна» на підставі іншого договору, оскільки позивачем доказів на підтвердження понесених втрат за іншим договором не надано, а суд першої інстанції відмовив у задоволенні стягнення витрат у розмірі 2250,00 грн. саме на підставі представництва в Господарському суді на підставі ордеру від 15.09.2021 серія ОД №572091, в якому і було посилання на відмінний договір правової допомоги (від 14.09.2021 №123).

Крім того, судова колегія звертає увагу, що в апеляційній скарзі представник ТОВ «МД РАДА» вказує, що в ордері на ім`я Кравець І.Г., який наявний в матеріаах справи, є посилання на договір про надання правової допомоги від 24.09.2021. Разом з тим, в матеріалах справи відповідні документи відсутні, а посилання апелянта на договір від 24.09.2021 є безпідставними.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення суми, заявленої до стягнення на 2 250,00 грн. у зв`язку з тим, що вказані витрати є непідтвердженими, та зазначає, що підлягають відшкодуванню та стягненню з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 22 750,00 грн.

З огляду на вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, судова колегія дійшла висновку, що задоволені судом першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу у сумі 22750,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи і наданим адвокатом обсягом послуг та витраченим останнім часом на надання таких послуг.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Апелянтом переконливих аргументів та доказів щодо наявності підстав для відмови в задоволенні вимог суду не наведено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване додаткове рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю МД РАДА на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 по справі №916/1764/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 по справі №916/1764/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 11.07.2022 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

С.І. Колоколов