Ухвала

від 11.07.2022 по справі 947/14656/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/14656/22

Провадження № 2/947/2496/22

УХВАЛА

12.07.2022 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області (65000, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 60), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Директора Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області ГолтвянТемачинської Ярослави Ростиславівни (65000, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 60) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

11.07.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Директора Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області ГолтвянТемачинської Ярослави Ростиславівни, в якій просить суд

визнати протиправним та скасувати наказ № 67-к від 28.06.2022 року директора Одеської загальноосвітньої школи №51 1-11 ступені Одеської міської ради Одеської області, відповідно до якого його - ОСОБА_1 було звільнено з посади сторожа за прогул без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України з 29.06.2022 року;

поновити його - ОСОБА_1 на посаді сторожа в Одеську загальноосвітню школу №511-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області;

стягнути з Одеської загальноосвітньої школи № 51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області на його - ОСОБА_1 користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.06.2022 року.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Згідно частини 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціяхзвільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, вимоги про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди не є вимогами, при пред`явленні яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Так, відповідно до ч.1ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені встатті 115 КЗпП України.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року(зі змінами та доповненнями), згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для даного стягнення проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, вимоги позивача про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є тотожними до вимог про стягнення заробітної плати, а тому не можуть бути віднесені до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22 травня 2015 року, яка набрала чинності 1 вересня 2015 року, судовий збір не сплачується.

Крім того, відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1ст.5 Закону України « Про судовий збір»чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору в частині двох позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з того, що середній заробіток за час вимушеного прогулу є позовною вимогою майнового характеру, обчислюється судом при ухваленні рішення і на даний час суму до стягнення визначити неможливо, сума судового збору має бути визначена виходячи з мінімальної суми, визначеної законом.

Відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року встановлено в розмірі 2481,00 грн.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч.1ст.185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з цього, заявлення вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру, за якими сплачується судовий збір, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. - за позовною вимогою немайнового характеру, та 992,40 грн. - за вимогу майнового характеру.

Відповідно доп.13постанови №10Пленуму ВищогоСпеціалізованого СудуУкраїни зрозгляду цивільнихі кримінальнихсправ від17жовтня 2014року«Про застосуваннясудами законодавствапро судовівитрати уцивільних справах»,якщо впозовній заявіоб`єднано двіабо більшесамостійних вимогнемайнового характеру,пов`язані міжсобою,судовий збірсплачується окремоз кожноїіз такихвимог (абозагальною сумою). Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз`яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".

З урахуванням викладеного, позовна заява ОСОБА_1 до Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Директора Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області ГолтвянТемачинської Ярослави Ростиславівни про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає залишенню без руху.

Керуючись ч. 4 ст. 177, ч.1 ст. 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області (65000, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 60), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Директора Одеської загальноосвітньої шкоди №51 І-ІІ ступені Одеської міської ради Одеської області ГолтвянТемачинської Ярослави Ростиславівни (65000, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 60) про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме:

1)сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп., та надати докази такої сплати;

2)сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. та надати докази такої сплати.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петренко В. С.