Рішення

від 28.06.2022 по справі 130/2703/20

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/22/2022

130/2703/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2022 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

свідка ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Леляцької сільської ради, Жмеринської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Жмеринської міської ради про скасування державного акту на право приватної власності, визнання протиправних дій відповідачів та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2020 ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом, в якому згідно уточнених позовних вимог просила визнати незаконними дії Леляцької сільської ради, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,4805 га серії IV-НВ № 057074 від 26.12.2003 на ім`я ОСОБА_6 , який не відповідає вимогам закону; визнати незаконними дії Леляцької сільської ради, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, щодо затвердження акту прийому-передачі межових знаків від 08.08.2013 ОСОБА_7 ; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-НВ № 057074 від 26.12.2003, виданий Леляцькою сільською радою на ім`я ОСОБА_6 , як такий, що не відповідає вимогам закону; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4805 га для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства, що розташована в АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 24.11.2013 та посвідчений державним нотаріусом Жмеринської державної нотаріальної контори Мельничук А.Л., зареєстрований у реєстрі за №1-1461; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 0521083600:01:003:0052, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Жмеринського нотаріального округу Вінницької області Лавреновим В.І. 22.10.2020, внесений до реєстру за №1235; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки: - кадастровий № 0521083600:01:003:0051, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Жмеринського нотаріального округу Вінницької області Лавреновим В.І. 22.10.2020, внесений до реєстру за №1236; скасувати державну реєстрацію та припинити право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки: - площею 0,25 га, кадастровий № 0521083600:01:003:0052, цільове призначення - для обслуговування прибудинкових територій, - площею 0,2305 га, кадастровий № 0521083600:01:003:0051, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 233-237).

Стислий виклад позиції позивача.

З 1953 року позивач проживає по АДРЕСА_1 , а з 2007 року сусідами позивача по земельній ділянці стала сім`я ОСОБА_8 24.11.2012 відповідно до договору купівлі - продажу відповідач ОСОБА_7 став господарем вищевказаного майна та земельних ділянок, які відносяться до домоволодіння та знаходяться по сусідству з земельними ділянками позивача, хоча межі земельних ділянок не існують, проте скориставшись відсутністю межових знаків державного зразка між земельними ділянками батько ОСОБА_7 - ОСОБА_8 почав самовільно забивати металеві прути по земельним ділянкам ОСОБА_3 . Під час ознайомлення з витребуваними судом документами (у іншій справі) представник позивача виявив сфальсифіковані документи, зокрема: державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий на прізвище ОСОБА_6 та акт прийомки межових знаків, який отримав ОСОБА_7 від 08.08.2013.

Так, всупереч вимогам законодавства державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4805 га на ім`я ОСОБА_6 , яка в 2003 році здійснила приватизацію земельної ділянки, виданий Леляцькою сільською радою на бланку, форма якого втратила чинність, за відсутності підпису голови Леляцької сільської ради, підпису начальника Жмеринського районного відділу земельних ресурсів та номеру державної реєстрації державного акту, який би відповідав вимогам номеру державної реєстрації. Крім того, оспорюваний державний акт був виданий сільською радою народних депутатів, хоча станом на дату його видачі було зареєстровано юридичну особу Леляцьку сільську раду, відповідно повноважень Леляцька сільська рада народних депутатів на видачу такого акту не мала. Сільською радою не було здійснено перевірку значної кількості прізвищ суміжних землекористувачів, які фігурують в державному акті; не здійснено погодження самою Леляцькою сільською радою значної кількості меж земельних ділянок станом на 26.12.2003, оскільки дані землекористувачі були померлими; не здійснено перевірку змісту акту прийому-передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_7 ; не перевірено інформацію з погосподарських книг, які знаходяться в Леляцькій сільській раді; не зазначено яка саме сільська рада народних депутатів зберігає другий примірник акту.

На момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_6 , даним земельним ділянками були присвоєні наступні кадастрові номери № 0521083600:09:003:0094 та 0521083600:09:003:0095, однак ОСОБА_6 такі кадастрові номери в належний спосіб не зареєструвала. Дані земельні ділянки не були внесенні до Єдиного Державного кадастру України, а тому наступний власник - ОСОБА_7 почав приводити у відповідність номера кадастрових ділянок через виготовлення технічної документації та зміни кадастрових номерів земельних ділянок із внесенням таких номерів до відповідного реєстру, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки 0521083600:09:003:0094 змінено на 0521083600:01:003:0052, а кадастровий номер земельної ділянки 0521083600:09:003:0095 на 0521083600:01:003:0051.

Таким чином, відповідач ОСОБА_7 у порушення вимог чинного законодавства, використовуючи даний державний акт на право приватної власності через замовлення технічної документації із землеустрою, в склад якої входив акт прийому - передачі межових знаків, складений з грубим порушенням вимог законодавства, адже особи, які зазначені в акті, на час підписання були покійними, порушив права позивача на земельну ділянку, шляхом зменшення площі належної їй земельної ділянки. В подальшому на підставі спірного державного акта, оформлено ще на ім`я ОСОБА_6 , який був виданий Леляцькою сільською радою, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, між відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було укладено договори купівлі - продажу земельних ділянок з кадастровим номерами 0521083600:01:003:0052 та 0521083600:01:003:0051.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Заперечення відповідача.

11.01.2022 до суду від представника відповідача Жмеринської міської ради Вінницької області Г. Козакова надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав не доведеності безпосереднього впливу прийому-передачі межових знаків на зберігання Леляцької сільської ради фізичними особами на інтереси ОСОБА_3 .

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

21.12.2020 ухвалою судді відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.02.2021. Розгляд підготовчого засідання було неодноразово відкладено за клопотанням сторін з поважних причин.

11.01.2021 від представника відповідача Жмеринської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

21.02.2022 від позивача надійшли: заява про уточнення позовних вимог, клопотання про витребування доказів та про залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ухвалою суду від 23.02.2022 залучено до участі у справі співвідповідача Жмеринську міську раду та ОСОБА_4 та витребувано заявлені у клопотанні докази.

21.04.2022 ухвалою суду підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.

29.06.2022 належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи за зареєстрованою адресою проживання відповідачі ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 213), ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 31), та представник Леляцької сільської ради Жмеринського району в судове засідання не з`явились, причин неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не надали.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, попередньо надала заяву відповідно до якої просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги не визнала, при винесенні рішення покладалась на розсуд суду.

Представник відповідача Жмеринської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився. ОСОБА_9 попередньо надав до суду заяву відповідно до якої просив розгляд справи проводити у відсутність представника на підставі наданого до суду відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, письмових поясненнях по суті позову не надав.

Суд за погодженням з представником позивача на підстав ч. 3 ст.211, ч.3 ст.223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність відповідачів та третьої особи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії постанови Сьомого апеляційного суду від 22.10.2020 апеляційна скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення, ухвала Вінницького окружного адміністративного суду від 07.07.2020 без змін (т.1 а.с. 14-15).

Згідно копії довідки виконкому Леляцької сільської ради від 27.06.2017 згідно запису у погосподарській книзі 1940, 1941, 1942 років ОСОБА_10 , 1889 року народження, була зареєстрована та проживала в с. Мала Жмеринка Жмеринського району до складу сім`ї входили: зять, дочка та онуки (т.1 а.с.15 зворот).

Відповідно до копії акту від 03.09.2019, складеного комісією в складі Леляцького сільського голови та спеціаліста - землевпорядника було проведено обстеження земельних ділянок по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . В ході огляду було встановлено, що по земельних ділянках забиті залізні прути. Забиття залізних прутів здійснив сусід ОСОБА_8 (т.1 а.с.16 зворот).

Як вбачається з копії відповіді Жмеринського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), адресованої ОСОБА_2 , ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 померла, ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.17 зворот).

Згідно копії рішення 54 сесії 7 скликання Жмеринської міської ради Вінницької області № 916 від 22.11.2019, радою вирішено утворити на території Жмеринської міської ОТГ Леляцький старостинський округ з центром в с. Леляки (т.1 а.с.18).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ВН № 057074 ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу передана у власність земельна ділянка, розташована на території Леляцької сільської ради ( АДРЕСА_3 ) для обслуговування житлового будинку, ведення підсобного господарства, дата видачі 26.12.2003. Суміжними землекористувачами зазначені ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . Підпис сільського голови в акті відсутній (Т.1 а.с. 18 зворот, 19). Державний акт виданий радою народних депутатів Леляцької сільської ради.

Згідно копії акту прийомки - передачі межових знаків на зберігання від 08.08.2013 с. Мала Жмеринка за участі інженера землевпорядника бюро ОСОБА_21 , у присутності власників (каристувачів) суміжних земельних ділянок ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , землі загального користування АДРЕСА_3 , земельна ділянка ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 надано власнику земельної ділянки по АДРЕСА_3 , площею 0,4805 га ОСОБА_7 межові знаки у кількості 22 шт., межові знаки пред`явлені та передані на зберігання. Суміжними землевласниками, які з межами, встановленими в натурі землевласнику ОСОБА_7 , зазначені: ОСОБА_11 , фундела , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_16 (напроти кожного стоїть підпис, який засвідчує згоду) (т.1а.с.19-20).

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб начальником Жмеринського районного відділу земельних ресурсів Держкомзему України зазначений ОСОБА_25 (т.1 а.с. 20 зворот, 21).

Як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 24.11.2012 ОСОБА_26 від імені ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_7 земельну ділянку, площею 0,4805 га, для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 21 зворот, 22; Т.2 а.с.28-29).

Згідно копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 0521083600:01:003:0052 площею 0,25 га належить ОСОБА_7 (т. 1 а.с.23).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка з кадастровим номером 0521083600:01:003:0066, площею 0,0473 та земельна ділянка з кадастровим номером 0521083600:01:003:0067, площею 0, 1145 належить ОСОБА_3 (т.1 а.с.24).

З витребуваних судом копій документів вбачається, що відповідно до договору купівлі - продажу від 22.10.2020 ОСОБА_26 від імені ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 0521083600:01:003:0052, в АДРЕСА_1 , площею 0,25 га; цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, 24.12.2012 ОСОБА_26 , яка діяла від імені ОСОБА_6 передала у власність ОСОБА_7 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 . Також 22.10.2012 ОСОБА_26 від імені ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2305 га, кадастровий номер 0521083600:01:003:0051 в АДРЕСА_3 (т.2 а.с.26-134).

Згідно рішення Жмеринської міської ради 57 сесії 7 скликання №1033 від 27.02.2020 вирішено: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та укласти договір про встановлення особистого сервітуту земельної ділянки у межах допустимого функціонування використання: в АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , площе. 0,0178 га, кадастровий номер 0521083600:01:003:0082, строком на 5 років, 10.03.2020 актом приймання-передачі передано ОСОБА_3 цю земельну ділянку (т. 2 а.с. 174 зворот, 175-175 зворот).

Згідно відповіді В.о. старости Леляцького старостинського округу Смущака О.П. за №524 від 28.12.2019, на запит щодо земельних ділянок, які межують із земельною ділянкою ОСОБА_3 кадастровий номер 0521083600:01:003:0066, 0521083600:01:003:0067 повідомлено, що згідно земельно-кадастрової за 1986-2019 роки землекористувачі ОСОБА_11 ОСОБА_22 , ОСОБА_17 не рахуються. За ОСОБА_12 згідно земельно-кадастрової книги за 1996 рік рахувалась земельна ділянка (т. 1 а.с. 17, т. 2 а.с.177).

В судовому засіданні були також допитані свідки:

Свідок ОСОБА_2 повідомив, що являється сином позивача йому як сину достеменно стало відомо, що державний акт на право власності на земельну ділянку виданий Леляцькою сільською радою на ім`я ОСОБА_6 , яка являлась сусідкою його матері не відповідає вимогам законом. Також акт прийому - передачі межових знаків затверджений Леляцькою сільською радою з численними порушеннями. Особи, які в ньому були зазначені. На час його підписання були покійні. Він в тому акті не підписувався, хоча зазначений, однак не має там земельної ділянки. Також, земельна ділянка його матері частково межує з земельною ділянкою ОСОБА_27 , а тепер вже ОСОБА_28 , між ними є частина земельної ділянки, яка перебуває в комунальній власності, яка на час виникнення спору до тепер перебуває у сервітутному користуванні його матері ОСОБА_3 .

Мотиви суду. Норми права, які застосовані судом.

До даних правовідносин слід застосувати норми права чинні на час їх виникнення.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, є, серед іншого, договори та інші правочини.

Згідно роз`яснень, викладених у абзаці 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 ГПК України судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема у постанові від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15 та у постанові від 01.07.2015 у справі № 6-319цс15, у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, провадження № 61-18682св18.

Частиною 2 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч.2 ст.19, ч.1, 3 ст.140 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно ст.ст. 22, 56 Закону України «Про землеустрій» в редакції, яка діяла на час видачі державного акту на право власності на спірну земельну ділянку, землеустрій здійснювався на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, і технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включала, з-поміж іншого, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування.

Також, в силу положень ст. 17 Земельного кодексу України саме до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належать, зокрема координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель, підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок, координація діяльності державних органів земельних ресурсів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Статтею 126 ЗК України, чинного на час видачі державного акту, передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку (постанова Верховного Суду від 31.01.2019, справа № 303/813/14-ц ).

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 158 ЗК України визначено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виключно судом вирішуються земельні спори щодо володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судом встановлено, що порядок видачі державних актів про право власності на земельні ділянки, на час його видачі окрім іншого регулювався Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.05.1999 №43, яка втратила чинність 23.08.2013 на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №404 від 03.07.2013; Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 N 174, який був зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за N 641/7962; постановою Кабінету Міністрів України N449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" та іншими нормативно - правовими актами.

Так, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.05.1999 №43, яка втратила чинність 23.08.2013 на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства №404 від 03.07.2013 було введено вимоги до державного акту, зокрема, державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується сільським селищним, міським головою або головою відповідної державної адміністрації і скріплюється відповідною гербовою печаткою. Сторінки державного акта з зображенням плану земельної ділянки підписує начальник районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України.

Згідно з п. 1.12 Інструкції (чинної на момент надання у власність сторонам земельних ділянок) складання державного акту на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам,установам, організаціям та об`єднанням громадян всіх видів, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю та на право постійного користування землею при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і товариствам громадян всіх видів у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією (п.1.13)

Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків ( п.1.14).

Як безпосередньо встановлено в судовому засіданні Леляцькою сільською радою при затвердженні акту прийому - передачі межових знаків не здійснено перевірки акту прийому - передачі межових знаків на зберігання ОСОБА_7 , в частині підписання акту суміжними землекористувачами ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_29 , які як вбачається з матеріалів справи на час його підписання не являлись суміжними землевласниками (користувачами) та більш того, ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , на той час вже були покійними.

Розробку технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на землю здійснюють державні та інші землевпорядні організації за формою згідно з додатком 8, яка видається районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держкомзему України на підставі доручення відповідного органу, яким було прийнято рішення про передачу, надання або продаж земельної ділянки.(1.15) Технічна документація зі складання державних актів на право приватної власності на землю розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт (п.1.19).

Згідно п. 2.14 Інструкції державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складався у двох примірниках, підписувався органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним державним органом земельних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» було затверджено форму державного акта на право власності на земельну ділянку. Видавалися державні акти вказаного зразка державними органами земельних ресурсів при місцевих державних адміністраціях або органах місцевого самоврядування, підписувались головою місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, а також начальником державного органу земельних ресурсів. Даною постановою було встановлено нову форму Державного акта на право власності на земельну ділянку - зеленого зразка.

До 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Також, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 N 174, який був зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за N 641/7962 було видано тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.

Так, пунктом 4 даного нормативного документу було введено порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, серед яких є такі вимоги. Зміст книги реєстрації та порядок її ведення є єдиними на всій території України. Державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації. У книзі реєстрації реєструються: державні акти на право власності на земельну ділянку; державні акти на право постійного користування земельною ділянкою; договори оренди землі. Книга реєстрації є власністю держави. Державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка. Внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора). Записи реєстрації, які вносяться до книги реєстрації, ведуться державною мовою. Записи реєстрації у книзі реєстрації виконуються розбірливо кульковою ручкою синього або чорного кольору. Організація виготовлення та постачання книг реєстрації покладається на адміністратора. Конструкція та опис книги реєстрації затверджується Державним комітетом України по земельних ресурсах. Книга реєстрації є документом довічного зберігання. Знищення та вилучення частини книги або її розділів забороняється.

Розділом 8 вказаного порядку встановлено, що реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації. Реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; дворозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; трирозрядного числа, яке є кодом оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п`ятирозрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі. Код оператора (реєстратора) призначається згідно з переліком, затвердженим адміністратором.

Державні акти на право власності на земельну ділянку на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України (п.3.1 порядку).

Відповідно до п.3.2 вищевказаного Наказу державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Статтею 203 ЦК України встановлено вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено в судовому засіданні та не спростовано відповідачами оспорюваний державний акт серії ІV - ВН № 057074 був виданий Леляцькою сільською радою, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, 26.12.2003 на ім`я ОСОБА_6 з численними порушеннями норм діючого на той час законодавства, його форма не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою", якою станом на час його видачі було встановлено нову форму Державного акта на право власності на земельну ділянку - зеленого зразка, а тому дії Леляцької сільської рада були незаконними.

В той же час, оскільки спірний державний акт серії ІV - ВН № 057074, виданий на ім`я ОСОБА_6 , вимогам чинного законодавства не відповідав, це є підставою для визнання його недійсним. Відповідно, наступні договори відчуження земельних ділянок, укладені на підставі цього державного акту, також є недійсними.

Крім того, частиною 1 ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права і інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 та ч. 1 та ч. 2 ст. 26 «Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову у державній реєстрації прав, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності до правової позиції наведеній у постанові Великої Палати Верховного суду від 22.08.2018 по справі № 925/1265/16 належним способом захисту права або інтересу у зазначеній категорії справ є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, так як рішення суб`єкта державної реєстрації прав вичерпує свою дію із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що наявність державної реєстрації вищевказаних земельних ділянок створює перешкоди у здійсненні прав власності позивача, через накладення земельних ділянок, а тому в силу ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягають задоволенню вимоги про скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Задовольняючи позов, суд звертає увагу на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14/ц, де зазначено: «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 5, 7, 10-13, 76-82, 89, 206, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1.Визнати незаконними дії Леляцької сільської ради, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, щодо видачі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,4805 га серії IV-НВ № 057074 від 26.12.2003 на ім`я ОСОБА_6 , який не відповідає вимогам закону.

2.Визнати незаконними дії Леляцької сільської ради, правонаступником якої є Жмеринська міська рада, щодо затвердження акту прийому-передачі межових знаків від 08.08.2013 ОСОБА_7 .

3.Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії IV-НВ № 057074 від 26.12.2003, виданий Леляцькою сільською радою на ім`я ОСОБА_6 , як такий, що не відповідає вимогам закону.

4.Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,4805 га для обслуговування житлового будинку, ведення особистого підсобного господарства, що розташована в АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 24.11.2013 та посвідчений державним нотаріусом Жмеринської державної нотаріальної контори Мельничук А.Л., зареєстрований у реєстрі за №1-1461.

5.Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 0521083600:01:003:0052, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Жмеринського нотаріального округу Вінницької області Лавреновим В.І. 22.10.2020, внесений до реєстру за №1235.

6.Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки: - кадастровий № 0521083600:01:003:0051, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Жмеринського нотаріального округу Вінницької області Лавреновим В.І. 22.10.2020, внесений до реєстру за №1236;

7.Скасувати державну реєстрацію та припинити право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки: - площею 0,25 га, кадастровий № 0521083600:01:003:0052, цільове призначення - для обслуговування прибудинкових територій, - площею 0,2305 га, кадастровий № 0521083600:01:003:0051, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , НОМЕР_1 ), ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Леляцька сільська рада (місцезнаходження: Вінницька область, Жмеринський район, вул. Центральна (Леніна), 32, код ЄДРПОУ 04330361), Жмеринська міська рада Вінницької області (місцезнаходження: 23100 Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4, ЄДРПОУ 03084233),

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 12.07.2022