Рішення

від 10.10.2007 по справі 15/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.07                                                                                 Справа № 15/363.

          Колегія у складі суддів: Пономаренко Є.Ю. - головуючий, Мінська Т.М., Яресько Б.В., розглянувши матеріали за позовом

Комунального підприємства "Ринок –Плюс", м. Красний Луч Луганської області

до Краснолуцької міської ради, м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 27010 грн. 29 коп.

За участю представників сторін:

від позивача –Сєлєзньова О.С. - бухгалтер, довіреність № 6 від 01.10.07; Іващенко Т.В. - адвокат, довіреність № 5 від 15.05.07.;

від відповідача –Нікулін Є.В., гол. спец. юридичного відділу, довіреність № 893/909 від 28.08.06.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача –Краснолуцької міської ради на користь КП «РИНОК-ПЛЮС»суму матеріальних збитків у розмірі 27010 грн. 29 коп.

Уточненням до позову, поданим в судовому засіданні 10.10.2007р., позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача збитки (упущену вигоду) в сумі 24 081 грн. 12 коп.

Представник відповідача ознайомлений з уточненням до позову та не заявив про відкладення розгляду справи для підготовки додаткових заперечень.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Тому, вказана змінена позовна заява була прийнята судом до провадження.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Постановами Господарського суду Луганської області визнані нечинними рішення Краснолуцької міської ради щодо ліквідації підприємства позивача та рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради щодо взимання ринкового збору. Позивач вважає що внаслідок прийняття вказаних рішень підприємство позивача зазнало збитків у вигляді упущеної вигоди. Збитки розраховані за період з 09.11.2006р. по 30.04.2007р. виходячи з розміру доходу, одержаного підприємством позивача внаслідок сплати підприємцями послуг торгового місця за період з січня по листопад 2006р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та посилаючись на відсутність підстав стягнення збитків та недоведеність розміру збитків.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Краснолуцькою міською радою 12 липня 2006 року було прийнято рішення №32 “О роботі КП “Ринок-плюс” п. 1 якого відповідач доручив заступнику голови Солотнову А.Н. провести процедуру ліквідації Комунального підприємства “Ринок-Плюс” (позивач по справі) у відповідності з діючим законодавством. П. 2 цього рішення контроль за його виконанням був покладений на заступника голови Солотнова А.Н., та депутатську комісії по забезпеченню законності, правопорядку, охорони прав та законних інтересів громадян.

01 листопада 2006 року Краснолуцькою міською радою приймається рішення “Про внесення змін до пункту 1 рішення сесії № 32 від 12.07.2006 р.”, яким був змінений п. 1 рішення від 12.07.2006 р. № 32, та зокрема ухвалено припинити юридичну особу Комунальне підприємство “Ринок-плюс” код 23484609 в результаті ліквідації; керівнику КП “Ринок-плюс” Романову В.П. створити ліквідаційну комісію та провести державну реєстрацію припинення.

Комунальне підприємство “Ринок-плюс” оскаржило зазначені рішення Краснолуцької міської ради до Господарського суду Луганської області. Постановою суду від 18.01.2007р. визнані протиправними та нечинними рішення відповідача від 12.07.2006 року № 32 та від 01.11.2006 року. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 09 листопада 2006 р. було прийнято рішення № 441 “Про справляння ринкового збору Краснолуцьким державним комунальним комбінатом з озеленення та благоустрою УЖКГ виконкому” яким виконком вирішив вважати таким що втратило силу свої рішення № 74 від 28.02.2003 р., п. 6 рішення № 184 від 26.04.2001 р., п. 2 рішення № 42 від 07.02.2003 р., та доручив начальнику Краснолуцького державного комунального комбінату з озеленення та благоустрою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Краснолуцької міської ради здійснювати справляння ринкового збору з торгівельних місць зазначених у рішенні.

Вказане рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради також було оскаржено Комунальним підприємством “Ринок-плюс” до Господарського суду Луганської області. Постановою суду від 19.02.2007р. зазначене рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради від 09 листопада 2006 р. № 441 щодо справляння ринкового збору визнано протиправними та нечинним. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Виходячи з наведених обставин позивач звернувся з позовом, що розглянуто у даній справі, про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з Краснолуцької міської ради.

Позов мотивований тим, що позивач був протиправно відсторонений від виконання своїх статутних повноважень щодо взімання ринкового збору та виконання послуг по забезпеченню умов для торгівлі (прибирання ринкової території).

Позивач вважає що внаслідок прийняття вказаних рішень Краснолуцької міської ради та виконавчого комітету ради підприємство позивача зазнало збитків у вигляді упущеної вигоди.

Збитки розраховані за період з 09.11.2006р. по 30.04.2007р. виходячи з розміру доходу, одержаного підприємством позивача за період з січня по листопад 2006р. внаслідок сплати йому вартості послуг за прибирання ринкової території.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтування і доказ розміру упущеної вигоди має здійснюватися позивачем.

Відповідно до п.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, майновою шкодою є шкода  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Притягнення  до  цивільно-правової  відповідальності  можливо лише при наявності певних,  передбачених  законом  умов.  Їх  сукупність  утворює  склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової  відповідальності.

Підприємство позивача не було однозначно позбавлено відповідачем права на одержання доходу за вказаний період. Відповідач не позбавляв підприємство права одержання доходу від послуг за прибирання ринкової території (сплата таких послуг не входить до ринкового збору; рішення щодо ринкового збору приймалося не відповідачем, а виконавчим комітетом ради, тобто іншою юридичною особою). Що ж до рішення відповідача про припинення  шляхом ліквідації підприємства позивача слід зазначити, що законодавство не передбачає негайну з моменту прийняття рішення власника про ліквідацію заборону одержання доходу підприємством. Крім того, підприємство було незгодне з таким рішенням та оскаржило його.

Відповідно до ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження  ліквідаційного балансу відповідно  до  вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно п. 5 ст. 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Ліквідаційний баланс не складався та не затверджувався, запис про припинення діяльності до Єдиного державного реєстру не вносився.

Доки підприємство не ліквідовано та відповідно є юридичною особою воно вправі одержувати доход. При цьому, враховується, що підприємство було незгодне з рішенням про ліквідацію та оскаржило дане рішення, всіх передбачених законодавством дій  за порядком ліквідації не здійснювалося.

Так, підприємство позивача протягом періоду за який нараховано упущену вигоду ще могло одержати доход.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання  відповідальності  у формі відшкодування шкоди, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність шкоди (збитків) у майновій сфері кредитора; протиправні дії відповідача; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та шкодою.

При цьому,  важливим  елементом  об'єктивної  сторони правопорушення є причинний зв'язок  між шкодою та протиправними діями відповідача. Тобто, протиправна дія є причиною,  а шкода (збитки) –наслідком протиправної дії.

Рішення від 09 листопада 2006 р. № 441 щодо справляння ринкового збору було прийнято виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради, а не безпосередньо радою, до якої позивачем пред'явлено вимоги про стягнення збитків.

Тому, обставини щодо прийняття виконавчим комітетом вказаного рішення та його скасування судом не можуть бути підставами стягнення шкоди з Краснолуцької міської ради, оскільки відсутній причинний зв'язок  між шкодою та протиправними діями відповідача, що є обов'язковою передумовою стягнення шкоди.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 19 Декрету Кабінету міністрів України Місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами  народних  депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення  не внесених  в  установлений термін місцевих податків і зборів  здійснюється  згідно  з  чинним законодавством.

Так, ринковий збір за законодавством сплачується до бюджету місцевого самоврядування, а не підприємству позивача чи іншому підприємству.

Заявлена до стягнення збитки як упущена вигода розрахована позивачем виходячи доходу, який одержувало підприємство позивача від надходжень з надання послуг за прибирання ринкової території. Відповідач у справі не вирішував питання про наданню підприємству позивача права на отримання коштів від надання послуг за прибирання ринкової території та відповідно не позбавляв його права одержання коштів від таких послуг.

Законодавством взагалі не визначено питання щодо обов'язковості сплати за прибирання території (визначено сплату ринкового збору як обов'язкового збору, що є іншим платежем не пов'язаним з послугами за прибирання території).

За таких обставин ствердження про завдання радою збитків у вигляді упущеної вигоди розрахованої з розміру плати за послуги з прибирання території є необґрунтованим.

При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум.

В розрахунку упущеної вигоди позивач виходив з суми надходжень від послуг за період з січня по листопад 2006р.

При цьому, як видно з розрахунку позивача помісячні надходження були абсолютно різними –від 1560 грн. до 9001 грн.

Тому, розмір шкоди є необґрунтованим через недоведеність належними доказами обставин про те, що підприємство позивача одержало б за визначений ним період з 09.11.2006р. по 30.04.2007р. саме заявлену до стягнення суму послуг за прибирання ринкової території у розмірі 24081,12 грн. Не надано доказів, що певні особи намагалися сплатити позивачу за послуги прибирання території. Не надано і доказів про те, що позивач надавав послуги з прибирання території чи намагався здійснювати такі послуги, а йому заважали особи відповідача. Позивач не звертався до суду з позовами про усунення перешкод у виконанні певних робіт, надання доступу до певної території, тощо.

Позивач не довів всіх складових  правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 24081 грн. 12 коп., у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача у складі: 270 грн. 10 коп. державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зайве сплачене державне мито у сумі 500 грн. 00 коп., перераховане квитанцією від 04.04.2007р. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2.          Судові витрати у складі: 270 грн. 10 коп. державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

3. Повернути Комунальному підприємству "Ринок –Плюс", м. Красний Луч Луганської області, вул. Комуністична, б. 33, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 23484609 зайво сплачене за квитанцією від 04.04.2007р. державне мито у сумі 500 грн. 00 коп. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення підписано 15.10.2007р.

Судді

        Помічник судді                                                     Є.Ю. Пономаренко

Т.М. Мінська

Б.В. Яресько

О.Б.Бондаренко