Ухвала

від 13.07.2022 по справі 903/44/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.07.2022Справа № 903/44/22

Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу

За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2 ,

3) ОСОБА_3 ,

4) ОСОБА_4

5) ОСОБА_5 ,

6) ОСОБА_6 ,

7) ОСОБА_7

про відшкодування шкоди в розмірі 29 220 642,40 грн.

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИЛА:

05.01.2022 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування збитків в розмірі 29 220 642,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами, як членами правління ПАТ "Західінкомбанк", прийнято рішення про придбання інвестиційних сертифікатів та здійснено оплату за відповідними договорами без проведення оцінки вартості активів інвестиційних фондів, що призвело до придбання неліквідних цінних паперів і збитків від операцій із даними цінними паперами. У подальшому відповідачами також прийнято необґрунтоване рішення про міну цінних паперів, що також призвело до формування збиткового портфелю цінних паперів банку та збитків у розмірі 29 220 642,40 грн.

Ухвалою суду від 10.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.02.2022.

28.01.2022 на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_6 на позовну заяву, 07.02.2022 від ОСОБА_5 , згідно яких у задоволенні позову просять відмовити.

Ухвалою суду від 11.03.2022 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 11.04.2022 включно. Розгляд справи призначено у підготовчому судовому засіданні 30.03.2022.

Ухвалою суду від 22.03.2022 клопотання Фонду гарантування фізичних осіб про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою додатку EasyCon задоволено.

Позивач у клопотанні від 23.03.2022, ОСОБА_5 у клопотанні від 25.03.2022 розгляд справи просять відкласти у зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану.

Ухвалою суду від 05.04.2022 розгляд справи призначено у підготовчому судовому засіданні на 27.04.2022.

Суд протокольними ухвалами від 27.04.2022, 11.05.2022 підготовче засідання відкладав на 11.05.2022, 25.05.2022.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.05.2022 матеріали справи за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення 29 220 642 грн. 40 коп. шкоди направлено за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 903/44/22 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування та ціну позову, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження, проте судом встановлено, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вказаною нормою встановлені правила об`єднання, зокрема, кількох позовних вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Дозволяється об`єднувати вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення для правильного розгляду справи.

Таким чином, чинним законодавством передбачено можливість об`єднання позовних вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Як встановлено з матеріалів справи, 05.01.2022, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування збитків 29 220 642,40 грн

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачами, як членами правління Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", прийнято рішення про придбання інвестиційних сертифікатів та здійснено оплату за відповідними договорами без проведення оцінки вартості активів інвестиційних фондів, що призвело до придбання неліквідних цінних паперів і збитків від операцій із даними цінними паперами. У подальшому відповідачами також прийнято необґрунтоване рішення про міну цінних паперів, що також призвело до формування збиткового портфелю цінних паперів банку та збитків у розмірі 29 220 642,40 грн.

У той же час, як слідує із позовної заяви, позивач посилається на прийняття відповідачами рішень про обмін інвестиційних сертифікатів, що оформлені двома окремими договорами міни, а саме: договором міни цінних паперів від 24.12.2012 № ДД2/186/12;2412-ДД-1, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Фінанс" щодо обміну інвестиційних сертифікатів товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Фінансовий актив" на інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Нью Ессет", а також договором міни цінних паперів від 25.12.2013 № 2512-ДД-1, укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Анкор" щодо обміну інвестиційних сертифікатів Товариства з обмеженою відповідальністю "Асд-Менеджмент" на інвестиційні сертифікати Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "Фінансовий актив".

Дані договори мають відмінний суб`єктний склад сторін та предмети договору, тобто господарські операції за кожним із цих договорів є самостійними правовідносинами, що потребують встановлення обставин вчинення кожного з цих двох договорів на підставі окремих доказів. У зв`язку з чим вимоги про стягнення збитків, що виникли внаслідок вчинення цих двох окремих договорів міни, не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами, та не є похідними вимогами, незважаючи на пред`явлення таких вимог до відповідачів солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 позивача зобов`язано роз`єднати позовні вимоги, виділивши вимоги, що виникли на підставі договору міни цінних паперів від 24.12.2012 № ДД2/186/12;2412-ДД-1, укладеним між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лакі Фінанс" щодо обміну інвестиційних сертифікатів товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Фінансовий актив" на інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Нью Ессет" та договором міни цінних паперів від 25.12.2013 № 2512-ДД-1, укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Анкор" щодо обміну інвестиційних сертифікатів Товариства з обмеженою відповідальністю "Асд-Менеджмент" на інвестиційні сертифікати Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "Фінансовий актив", в окремі провадження; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Проте, позивачем не було усунуто недоліки у строк, встановлений в ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.07.2022.

Крім того, позивачем визначено предмет спору як стягнення шкоди, розмір якої визначено, як сума шкоди, завданої, за доводами позивача, посадовими особами банку, за кожним прийнятим рішенням та укладеним правочином окремо.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в обґрунтування підставності об`єднання посилається на те, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду в пункт 7.77 постанови від 25 травня 2021 року у справі №910/11027/18 за подібних правовідносин, вказано, що позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність", мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Таким чином, операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.

Зазначає, що наведений висновок Великої Палати Верховного Суду щодо доцільності розгляду протиправних дій/рішень, та вчинених на їх виконання операцій в сукупності в рамках одного позову підтриманий також у постановах Верховного Суду у справах № 910/682/20, №910/12955/20 та№910/19584/20.

Вважає, що право на звернення Фонду гарантування до суду з позовною заявою реалізоване у відповідності до приписів частини другої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, пред`явлення Фондом гарантування позовної заяви із однією солідарною вимогою є правом позивача, в реалізацію якого суд не може втручатись.

Крім того, вказує, що відповідно до прохальної частини позову, Фондом гарантування заявлено лише одну вимогу про солідарне стягнення з відповідачів суми завданих збитків. Будь-яких інших вимог, в т.ч. і похідних, заявлено не було.

В той же час, оскільки позивач у справі заявив тільки одну вимогу, яка випливає із вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з урахування принципу процесуальної економії, вважає що позовні вимоги Фонду гарантування мають розглядатись в межах одного провадження.

Однак, враховуючи обставини даної справи, з такими доводами погодитись неможливо.

Як на правову підставу вимоги про стягнення шкоди позивач у своїй позовній заяві посилається на статтю 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яка надає право Фонду звертатися до суду з позовними вимогами до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредитором та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банком.

Розмір шкоди розраховано позивачем як вартість цінних паперів, які були придбані на підставі трьох рішень (від 15.02.2010, оформленого протоколом № 1а, від 24.12.2012, оформленого протоколом № 28, та від 25.12.2013, оформленого протоколом № 17-1) про придбання/міну неліквідних інвестиційних сертифікатів, а саме: про придбання трьох пакетів інвестиційних сертифікатів трьох різних інвестиційних фондів за двома договорами (від 12.02.2010 № Д-1 та № Д-2) та про подальший їх обмін, що оформлено двома окремими договорами міни, а саме: договором міни цінних паперів від 24.12.2012 № ДД2/186/12;2412-ДД-1, укладеним між банком та ТОВ "Лакі Фінанс", та договором міни цінних паперів від 25.12.2013 № 2512-ДД-1, укладеним між Банком та ТОВ "ФК "АНКОР".

Шкода заподіяна внаслідок інвестування в інвестиційні сертифікати трьох різних інвестиційних фондів за трьома різними пакетами цінних паперів. При цьому, кожна операція з інвестування в цінні папери є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. А тому порушення, допущенні як при його виникненні, так і при виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою.

Судом встановлено, що при вирішенні спору необхідно буде надати оцінку доказам та встановити обставини щодо трьох різних інвестиційних фондів, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб стверджує, що шкоду заподіяно саме придбанням зазначених цінних паперів без проведення їх оцінки та аналізу складу і якості активів інвестиційних фондів, та посилається на докази, які, на думку Фонду, можуть свідчити про низьку вартість активів цих трьох різних інвестиційних фондів.

Крім того, навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, господарський суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 25.01.2021 по справі № 903/513/20 за позовом: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в розмірі 29 220 642,40 грн, при розгляді касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 903/513/20 про повернення позовної заяви у зв`язку з порушенням позивачем правил об`єднання позовних вимог .

За приписами пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою поданою без додержання вимог викладених у статті 173 цього кодексу.

Оскільки позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, то позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слід залишити без розгляду.

Суд звертає увагу позивача, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 173, п. 2, ч. 5 ст. 174, 181, 182, 183, п. 8, ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування збитків в розмірі 29 220 642,40 грн. залишити без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 1, 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька