Постанова

від 19.10.2022 по справі 903/44/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2022 р. Справа№ 903/44/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,

представники сторін:

від позивача - Голік О.А.,

від відповідача 1 - не з`явились,

від відповідача 2 - не з`явились,

від відповідача 3 - не з`явились,

від відповідача 4 - не з`явились,

від відповідача 5 - не з`явились,

від відповідача 6 - не з`явились,

від відповідача 7 - не з`явились,

вільний слухач - ОСОБА_1

розглядає апеляційну скаргу

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року

про залишення позову без розгляду

у справі № 903/44/22 (суддя Плотницька Н.Б.)

За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до:

1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. ОСОБА_5

5. ОСОБА_6

6. ОСОБА_7

7. ОСОБА_8

про відшкодування шкоди в розмірі 29 220 642,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду Волинської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди в розмірі 29 220 642,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами, як членами правління ПАТ "Західінкомбанк", прийнято рішення про придбання інвестиційних сертифікатів та здійснено оплату за відповідними договорами без проведення оцінки вартості активів інвестиційних фондів, що призвело до придбання неліквідних цінних паперів і збитків від операцій із даними цінними паперами. У подальшому відповідачами також прийнято необґрунтоване рішення про міну цінних паперів, що також призвело до формування збиткового портфелю цінних паперів банку та збитків у розмірі 29 220 642,40 грн.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.05.2022 року матеріали справи за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди в розмірі 29 220 642,40 грн. шкоди надіслано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування шкоди в розмірі 29 220 642,40 грн. залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при вирішенні спору необхідно буде надати оцінку доказам та встановити обставини щодо трьох різних інвестиційних фондів, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб стверджує, що шкоду заподіяно саме придбанням зазначених цінних паперів без проведення їх оцінки та аналізу складу і якості активів інвестиційних фондів, та посилається на докази, які, на думку Фонду, можуть свідчити про низьку вартість активів цих трьох різних інвестиційних фондів. Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що навіть у випадку, коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, господарський суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Відтак, оскільки позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слід залишити без розгляду.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року скасувати та прийняти нове рішення, яким направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права. Зокрема скаржника зазначає, що суд першої інстанції позбавив позивача на реалізацію його процесуальних прав та належне отримання судового захисту. Також позивач звертає увагу, що місцевим господарським судом не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в п. 7.77. постанови від 25.05.2021 року у справі №910/11027/18 за подібних правовідносин, відповідно до яких, позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мають розглядатись разом у межах однієї справи. Таким чином, місцевим господарським судом абсолютно проігноровано, що пред`явлення Фондом гарантування позовної заяви із однією солідарною вимогою є правом позивача, в реалізації якого суд не може втручатись. Крім того позивач зазначає, що судом першої інстанції не конкретизовано в чому полягає складність сумісного дослідження і оцінки управлінських рішень відповідачів, які стали підставою для придбання/міни цінних паперів. Колегіальний розгляд «складних» справ чинний процесуальний кодекс також не забороняє. Й наостанок скаржник зазначає, що відповідно до прохальної частини позову, Фондом заявлено лише одну вимогу про солідарне стягнення з відповідачів суми завданих збитків. Будь-яких інших вимог, в тому числі і похідних, заявлено не було.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2022 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Разіна Т.І., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 року встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду заяви доказів сплати судового збору у розмірі 2 481 грн. 00 коп.

24.08.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2022 року, у зв`язку з відпусткою судді Разіної Т.І., сформовано для розгляду справи №903/44/22 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року, витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №903/44/22.

07.09.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №903/44/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року у справі №903/44/22 та призначено розгляд справи на 19.10.2022 року.

18.10.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача 1 та відповідача 6 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 10.10.2022 року відчув значне погіршення стану здоров`я, а ОСОБА_2 позбавлена можливості прибути в судове засідання з підстав бомбардування з боку військових РФ.

В судовому засіданні 19.10.2022 року представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи, надав усні пояснення по справі, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідачів.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Отже, позивач наділений правом об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, тобто кілька способів захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Водночас об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Предметом спору у даній справі є стягнення Фондом шкоди з пов`язаних з банком осіб на підставі ч. 5 ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги про про солідарне стягнення збитків в сумі 29 220 642,40 грн. з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Також, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві, оскільки сумісний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить й затягне вирішення спору, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги, які мають різні підстави виникнення та різні кола фактичних обставин спору та доказів.

Проте, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки як вбачається із змісту позовної заяви, позивач заявив вимогу про стягнення солідарно з відповідачів 29 220 642,40 грн. шкоди, які були заподіяні відповідачами ПАТ «Західінкомбанк» та його кредиторам.

Наявність тільки однієї вимоги виключає можливість порушення правил об`єднання позовних вимог в одній позовній заяві.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.09.2019 року у справі № 905/909/19.

Колегія суддів звертає увагу, що на стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог, тому висновок суду про непов`язаність доказів, доданих до позовної заяви, є передчасним.

При цьому на стадії відкриття провадження у справі суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог ГПК України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 918/1/18, від 10.05.2019 року у справі № 905/2043/18, від 13.09.2019 року у справі № 905/909/19, від 14.11.2019 року у справі № 910/9302/19).

Колегія суддів також звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 року № 910/11027/18 дійшла висновку, що позовні вимоги до пов`язаних з банком осіб, які є посадовими особами органів управління банку, подані Фондом відповідно до статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мають розглядатися разом у межах однієї справи. Адже у випадку завдання шкоди банку діями його посадових осіб, внаслідок чого настала неплатоспроможність банку, які несуть солідарну відповідальність перед банком як члени органу (органів) управління, повний склад правопорушення можна встановити лише шляхом системного аналізу всієї сукупності дій чи бездіяльності посадових осіб, у тому числі дослідження проведених банківських операцій та їх вплив на фінансове становище банку в цілому. Операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.

Однак, місцевий господарський суд дійшов протилежного висновку про те, що вимоги про стягнення збитків, що виникли внаслідок вчинення двох окремих договорів міни, не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами, та не є похідними вимогами, незважаючи на пред`явлення таких вимог до відповідачів солідарно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, наведеними у апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції вимог частини 1 статті 173 ГПК України, оскільки у даному випадку, з урахуванням висновку суду, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 року № 910/11027/18, операції банку та їх наслідки для його платоспроможності не можна розглядати окремо.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто одним із основних принципів господарського судочинства - є саме своєчасність вирішення судом спору, способом дотримання якого і є можливість роз`єднання позовних вимог, якщо суд вбачає, що це надасть змогу здійснити більш якісний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів сторін. Водночас, повертаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції фактично самоусунувся від виконання власних процесуальних обов`язків, адже вбачаючи наявність обставин які можуть значно утруднити розгляд справи та призвести до затягування такого розгляду, помилково повернув відповідну позовну заяву.

Крім того, при визначенні наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі суд має враховувати принцип процесуальної економії. Такий принцип господарського судочинства передбачає, що господарський суд, учасники судового процесу економно та ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

А тому, оскільки позивач у справі заявив тільки одну вимогу, яка випливає із вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; беручи до уваги, що кількість доказів у цьому спорі не є визначальною умовою для повернення позову без розгляду, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції безпідставно вказав на порушенні позивачем правил об`єднання позовних вимог. Крім того, такого висновку суд першої інстанції дійшов також без урахування принципу процесуальної економії.

А тому, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч. 1, ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є незаконними, не можуть бути достатніми підставами для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим господарським судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 253-255, 269-271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року у справі №903/44/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року у справі №903/44/22 скасувати.

3. Матеріали справи №903/44/22 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.10.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз