Ухвала

від 12.07.2022 по справі 307/3192/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

13 липня 2022 року

м. Київ

справа № 307/3192/19

провадження № 61-5668ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мікрюков Сергій Володимирович, на постановуЗакарпатського апеляційного суду від 17 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ), Головного управління Державної казначейської служби у Закарпатській області, Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», про стягнення безпідставно отриманих коштів та відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - Тячівський РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ)), Головного управління Державної казначейської служби у Закарпатській області (далі - ГУ Державної казначейської служби у Закарпатській області), Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі - ПАТ «Укрсиббанк»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»), про стягнення безпідставно отриманих коштів та відшкодування майнової шкоди у загальному розмірі 2 385 603,94 грн.

Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Тячівського РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 849 000 грн на відшкодування сплачених коштів за придбане майно, шляхом їх списання Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Тячівського РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ), а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягнуто з Тячівського РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 3% річних за період з 04 січня 2013 року до 24 вересня

2019 року у розмірі 171 242,14 грн, шляхом їх списання Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Тячівського РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ), а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягнуто з Тячівського РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 1 218 909,30 грн, шляхом їх списання Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Тячівського РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ), а в разі відсутності у зазначеному державному органі відповідних призначень, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційні скарги Тячівського РВ ДВС Південно-Західного МРУЮ (м. Івано-Франківськ) та Акціонерного товариства «Укрсиббанк» задоволено. Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 04 листопада 2020 року скасовано, прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

20 червня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мікрюков С. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 травня 2022 року. У клопотанні, яке містить касаційна скарга, заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Закарпатського апеляційного суду від 17 травня 2022 року складено

27 травня 2022 року, а оприлюднено 30 травня 2022 року.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскільки постанову Закарпатського апеляційного суду прийнято 17 травня

2022 року, а її повний текст складено 27 травня 2022 року, то останнім днем строку на касаційне оскарження судового рішення з дня складення повного судового рішення є 26 червня 2022 року (неділя), а враховуючи вихідні дні, тридцятиденний строк закінчується - 27 червня 2022 року.

За викладених обставин, касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мікрюков С. В., подано в передбачений законом строк.

Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті

392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мікрюков С. В., заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, з посиланням на скрутне майнове становище.

На підтвердження указаного надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08 червня 2022 року, з яких убачається, що з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2021 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

При вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору, суд повинен врахувати обставини, які б указували на можливість виконання особою, якою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, процесуального обов'язку щодо сплати такого збору у певний строк.

Порушуючи питання про відстрочення сплати судового збору, заявник повинен надати суду показники фінансових ресурсів у всіх джерелах акумулювання коштів станом на момент звернення до суду з відповідним клопотанням.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08 червня 2022 року на які посилається ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мікрюков С. В., як на підставу для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, не може вважатись достатньою підставою для такого відстрочення, оскільки не характеризує майновий стан ОСОБА_1 та відсутність у неї інших доходів.

Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.

Суд повинен вирішувати питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Оскільки наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан заявника та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір, а також не дають змоги в повній мірі оцінити її майновий стан, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення необхідно відмовити.

Таким чином, касаційна скарга підлягає оплаті судовим збором.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту

1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2019 року становив 1 921 грн.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*0,4=768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 921 грн*5=9 605 грн) (редакція закону на момент подання позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подання касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.

Ураховуючи, що ціна позову становить 2 385 603,94 грн, розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру (стягнення безпідставно отриманих коштів та відшкодування майнової шкоди) - 19 210 грн (9 605 грн*200%).

Таким чином, розмір судового збору складає 19 210 грн.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мікрюков Сергій Володимирович, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мікрюков Сергій Володимирович, на постанову Закарпатського апеляційного суду від

17 травня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк