Рішення

від 20.03.2022 по справі 815/1209/18

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 815/1209/18

Провадження № 2-а/496/10/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2022 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Буран В.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Стрілець Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності та відновлення в реєстрі записів про державну реєстрацію права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду з зазначеним позовом, який згодом уточнила, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22.11.2016 р. про державну реєстрацію право власності банку на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 517656751210, та на земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 552417951210. Також просить скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»: за номером 17557642 від 18.11.2016 р. - на згаданий житловий будинок, та запис за номером 17557891 від 18.11.2016 на земельну ділянку, та поновити право власності позивача на спірне майно та відновити у реєстрі записи про реєстрацію її права власності на житловий будинок з надвірними спорудами на підставі Договору дарування від 15.12.2004 р., зареєстрованого 12.01.2005 р. КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», реєстраційний номер майна: 8468870, номер запису 335 в книзі 96-ж-143, та земельну ділянку, площею 0,100 га, кадастровий номер:5121084200:04:001:0061, на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЯА №364987, виданого 18.07.2005 Нерубайською сільською Радою Біляївського району Одеської області, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Біляївський районний відділ ОРФ ДП «Центр ДЗК», реєстраційний номер:552417951210.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.06.2008 р., спірне нерухоме майно передано позивачем в іпотеку ЗАТ КБ «ПриватБанк» (після реорганізації ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») в якості забезпечення кредитних зобов`язань ОСОБА_2 за споживчим Кредитним договором №OD55GA0000000001 від 04.06.2008 р., про що укладено Договір іпотеки (зі змінами) посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б., реєстр №1-3243, видана заставна серії ПБ №022115 від 05.06.2008, та на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» накладена заборона на відчуження нерухомого майна до припинення дії цього договору. 19.01.2015, в зв`язку із укладенням 12.01.2015 р. до кредитного договору Додаткової угоди №1, до іпотечного договору вчинено Договір про внесення змін №1. Одночасно, заставна серії ПБ №022115 від 05.06.2008 анульована, та видана нова заставна серії ПБ 023281. При цьому, в іпотечному договорі зазначено адресу майна із помилкою: АДРЕСА_1 , отже виправлення адреси в тексті договору сторонами не проводилось.

16.03.2018 р., позивачці стало відомо з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 18.11.2016 р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:32481072 від 22.11.2016 р., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвою О.В. внесено запис, яким змінено власника предметів іпотеки, та власником іпотечного майна зареєстровано ПАТ КБ «ПриватБанк». При цьому,інформація проіпотекодавця залишиласябез змін,розділ проіпотеку незакрито. Вказанерішення приватногонотаріуса продержавну реєстраціюправа власностібанка намайно позивачає незаконним,тому що підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором. Повідомлення про усунення порушень позивачці не направлялося та нею не отримувалось. Крім того, будинок який використовується позивачкою як місце постійного проживання, не може бути примусово стягнутий на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ПАТ «КБ «Приватбанк» як забезпечення виконання ОСОБА_2 споживчого Кредитного договору №OD55GA0000000001 від 04.06.2008 р., укладеного в іноземній валюті. Отже у нотаріуса були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказане майно за ПАТ «КБ «Приватбанк».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року провадження у справі відкрито за правилами адміністративного судочинства та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (т. 1 а.с. 3-7).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року у підготовчому засіданні, за клопотанням позивача, витребувані з Біляївської районної державної адміністрації реєстраційні справи на спірні об`єкти нерухомого майна (т. 1 а.с. ).

Ухвалою Одеськогоокружного адміністративногосуду від26жовтня 2018року,залишеною беззмін постановоюП`ятого апеляційногоадміністративного судувід 18квітня 2019року тапостановою ВерховногоСуду від23грудня 2019року,провадження усправі закритона підставіч.1ст.238Кодексу адміністративногосудочинства України,тому що спірні правовідносини виникли між фізичною та юридичною особами у зв`язку з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного договору та іпотечного договору), стосуються правомірності набуття права власності КБ «Приватбанк» на житловий будинок, а тому впливають на майнові права позивача як іпотекодавця, який правомірність такого набуття ставить під сумнів. Цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правиламиЦивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, на підставі ст.239 Кодексу адміністративного судочинства України, справа направлена за встановленою юрисдикцією до Біляївського районного суду Одеської області для розгляду по суті.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області в складі судді Буран В.М. від 15 жовтня 2020 р. провадження у справі відкрито в порядку Цивільного процесуальногокодексу України та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (т. 3 а.с. 151-152).

Ухвалою суду від 06 травня 2021 р., задоволено клопотання представника позивачкита третьої особи адвоката Доніної Л.А., та витребувано від ПАТ КБ «Приватбанк» оригінали документів: Договору іпотеки від 05.06.2008 р. посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б., реєстр №1-3243; Повідомлення про застереження задоволення вимог іпотекодержателя (вимога про усунення порушень) вих. №Z157PPB400000T від 22.09.2016 р. на ім`я ОСОБА_2 ; Повідомлення про застереження задоволення вимог іпотекодержателя (вимога про усунення порушень) вих. №Z144UPB400000K від 22.09.2016 р. на ім`я ОСОБА_1 ; Довідки від 17.11.2016 13:14 №6CNI-3K8C-0VEG-S47A виданої ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Кредитного договору №OD55GA0000000001 від 04.06.2008. Копію ухвали надіслано банку на офіційну електронну адресу та за вих. 815/1209/18/12782/2021 від 25.06.2021 року рекомендованим листом за юридичною адресою банку, визначеною матеріалами справи (т. 3 а.с. 192-193).

Ухвалою суду від 06 травня 2021 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 3 а.с. 189).

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін в зв`язку із карантином встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із наступними змінами та доповненнями) із посиланням на лист за вих. №9рс 186/20 Ради суддів України, яким роз`яснено громадянам про можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами.

Позивач та її представник адвокат Доніна Л.А. у судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволені позовних вимог наполягала (т. 4 а.с. 26-27).

Відповідач представник АТ КБ «Приват банк» у судове засідання не з`явилися, та надіслала на електронну адресу суду клопотання про перенесення слухання справи у зв`язку із веденням на території України воєнного стану (т. 4 а.с. 20-25).

Також,в порядкуп.3ст.43ЦПК Українивід представникаАТ КБ«Приват банк»надійшли письмовіпояснення усправі,які представникпросить вврахувати привирішенні справипо сутіта відмовитив задоволенніпозову.Так,підставою дляприйняття приватнимнотаріусом оскаржуванихрішень бувдоговір іпотекивід 05.06.2008р.укладений міжЗАТ КБ«Приват банк»та ОСОБА_1 за якимостання виступила«Іпотекодавцем» -майновим поручителемза ОСОБА_2 -«Позичальником»у кредитномудоговорі №OD55GA0000000001від 04.06.2008р.та передалав іпотекубанку житловийбудинок АДРЕСА_2 . За результатом поданих банком приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвій О.В. документів, нотаріус прийняла рішення про державну реєстрацію вищевказаного майна на праві власності за банком. Представник банку вважає, що подані документи відповідали вимогам п. 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ від 17.10.2013 р. № 868 та підставі них приватним нотаріусом законно проведено реєстрацію. Крім того, в даному випадку не підлягає застосуванню Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

-таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;

-таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

-загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку, а в даному випадку загальна площа будинку складає 278,40 кв. м. (т. 4 а.с. 1-4).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений (т. 4 а.с. 19).

Згідно із ч. 3ст. 211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Як встановлено ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши клопотання представника АТ КБ «Приват банк» про перенесення слухання справи, суд наголошує на тому, що учасник судового провадження не позбавлений можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, при цьому представником банку не обґрунтовано неможливість прибуття до суду (відсутність дорожнього сполучення, окупація тощо), або участі його в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки раніше такі клопотання надходили до суду. На інші обставини, які б перешкоджали розгляду справи по суті, представник банку не посилалась.

Сукупність наданих сторонами суду доказів, подача відзиву представником банку дає суду підстави розглянути справу та ухвалити рішення відповідно до встановлених обставин. документів.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що, на підставі Договору дарування від 15.12.2004р. посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Галайко О.Д., реєстр №4704, зареєстрованого 12.01.2005 р. КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», реєстраційний номер майна: 8468870, номер запису 335 в книзі 96-ж-143, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , загальною площею 278,40 кв.м.

Одночасно, на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЯА №364987 виданого 18.07.2005р. Нерубайською сільською Радою Біляївського району Одеської області, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди землі за №01.05.516.00767, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Біляївський районний відділ ОРФ ДП «Центр ДЗК», реєстраційний номер:552417951210, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,100 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер:5121084200:04:001:0061, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

05.06.2008 р., позивачем укладено Договір іпотеки (зі змінами) посвідчений державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б., реєстр №1-3243, на виконання якого ОСОБА_1 передала вищевказане власне нерухоме майно в іпотеку Закритому акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» (після реорганізації - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК») в якості забезпечення за споживчим Кредитним договором №OD55GA0000000001 від 04.06.2008 р. кредитних зобов`язань свого чоловіка ОСОБА_2 , про що видана заставна серії ПБ №022115 від 05.06.2008 р., та на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» накладена заборона на відчуження нерухомого майна до припинення дії цього договору: житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 0,100 га, по АДРЕСА_1 .

19.01.2015 р., в зв`язку із укладенням 12.01.2015 р. до кредитного договору - Додаткової угоди №1, до іпотечного договору вчинено Договір про внесення змін №1 посвідчений державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А., реєстр №1-31. Одночасно, заставна серії ПБ №022115 від 05.06.2008 р. анульована, та видана нова заставна серії ПБ 023281.

18.11.2016 р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22.11.2016 р., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвою Олександрою Валеріївною внесено запис, яким змінено власника предметів іпотеки, та власником житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,100 га кадастровий номер 5121084200:04:001:0061 зареєстровано Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Підстава виникнення права власності банка на іпотечне майно Договір іпотеки зі змінами, серія та номер: 1-3243, виданий 05.06.2008 р., видавник: Державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б., номер запису про право власності: 17557891.

При цьому, інформаційною довідкою від 16.03.2018 р. підтверджується, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі іпотек, інформація про Іпотекодавця залишилась без змін ОСОБА_1 , розділ про іпотеку не закрито.

Судом оглянуті докази позивачки - завірені належним чином копії реєстраційних справ на об`єкти нерухомого майна: за індексним номером 17557642 - на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 517656751210; за індексним номером 17557891 - на земельну ділянку площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 552417951210, з яких вбачається, що нотаріусом дійсно допущені порушення закону при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом, що встановлено ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв`язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки (ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Як встановлено ч.1ст.18Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (вредакції чиннійна часпроведення державноїреєстрації),державнареєстрація правпроводиться втакому порядку: 1)прийняття/отриманнядокументів длядержавної реєстраціїправ,формування тареєстрація заявив базіданих заяв; 2)виготовлення електроннихкопій документів,поданих длядержавної реєстраціїправ,шляхом сканування(уразі поданнядокументів упаперовій формі)та їхрозміщення уДержавному реєстріправ; 3)встановлення черговостірозгляду заяв,зареєстрованих убазі данихзаяв; 4)перевірка документівна наявністьпідстав длязупинення розглядузаяви,зупинення державноїреєстрації прав,відмови упроведенні державноїреєстрації правта прийняттявідповідних рішень; 5)прийняття рішенняпро державнуреєстрацію прав(уразі відсутностіпідстав длязупинення розглядузаяви,зупинення державноїреєстрації прав,відмови упроведенні державноїреєстрації прав); 6)відкриття розділув Державномуреєстрі правта/абовнесення довідкритого розділуабо спеціальногорозділу Державногореєстру праввідповідних відомостейпро речовіправа нанерухоме майнота їхобтяження,про об`єктита суб`єктівцих прав; 7)формування витягуз Державногореєстру правпро проведенудержавну реєстраціюправ дляподальшого використаннязаявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації (ч.3 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч.4 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно доп.1ч.3ст.10Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» встановлюєвідповідність заявленихправ іподаних/отриманихдокументів вимогамзаконодавства,а такожвідсутність суперечностейміж заявленимита вжезареєстрованими речовимиправами нанерухоме майнота їхобтяженнями,зокрема: відповідністьобов`язкового дотриманняписьмової формиправочину тайого нотаріальногопосвідчення увипадках,передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства (ч.1 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ч.1ст.24Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» визначено перелік випадків відмови у держаній реєстрації прав та їх обтяжень, який є вичерпним. Зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьоюстатті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

При цьому, відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч.5ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з ч.1ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстраціяправа власностіта іншихречових правпроводиться напідставі: 1)укладеного вустановленому закономпорядку договору,предметом якогоє нерухомемайно,речові правана якепідлягають державнійреєстрації,чи йогодубліката; 2)свідоцтва проправо власностіна часткуу спільномумайні подружжяу разісмерті одногоз подружжя,виданого нотаріусомабо консульськоюустановою України,чи йогодубліката; 3)свідоцтва проправо наспадщину,виданого нотаріусомабо консульськоюустановою України,чи йогодубліката; 4)виданого нотаріусомсвідоцтва пропридбання майназ прилюднихторгів (аукціонів)та свідоцтвапро придбаннямайна зприлюдних торгів(аукціонів),якщо прилюдніторги (аукціони)не відбулися,чи їхдублікатів; 5)свідоцтва проправо власності,виданого органомприватизації наймачамжитлових приміщеньу державномута комунальномужитловому фонді,чи йогодубліката; 6)свідоцтва проправо власностіна нерухомемайно,виданого до1січня 2013року органоммісцевого самоврядуванняабо місцевоюдержавною адміністрацією,чи йогодубліката; 7)рішення прозакріплення нерухомогомайна направі оперативногоуправління чигосподарського відання,прийнятого власникомнерухомого майначи особою,уповноваженою управлятитаким майном; 8)державного актана правоприватної власностіна землю,державного актана правовласності наземлю,державного актана правовласності наземельну ділянкуабо державногоакта направо постійногокористування землею,виданих до1січня 2013року; 9)рішення суду,що набралозаконної сили,щодо прававласності таінших речовихправ нанерухоме майно; 10)ухвали судупро затвердження(визнання)мирової угоди; 11)заповіту,яким установленосервітут нанерухоме майно; 12)рішення уповноваженогозаконом органудержавної владипро поверненняоб`єкта нерухомогомайна релігійнійорганізації; 13)рішення власникамайна,уповноваженого ниморгану пропередачу об`єктанерухомого майназ державноїу комунальнувласність чиз комунальноїу державнувласність абоз приватноїу державнучи комунальнувласність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Умови, підстави та процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженимпостановою КабінетуМіністрів Українивід 25.12.2015№1127 (із наступними змінами) (надалі - Порядок реєстрації, в редакції від 16.11.2016 станом на час проведення державної реєстрації).

Пунктом 6 Порядку реєстрації передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно з п. 9 Порядку реєстрації разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до п.61 Порядку реєстрації для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що для здійснення державної реєстрації прав необхідним є подання документів загального характеру, що підтверджують повноваження заявника, сплату збору тощо, та документів, які безпосередньо підтверджують наявність таких прав, зокрема, документу, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя.

Відповідно дост.24 Закону України «Про іпотеку»відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

При цьому, відповідно до змістуст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з ч.1ст.35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З наведеного вбачається, що підставами для задоволення вимог іпотекодержателя шляхом позасудового врегулювання є надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.

Аналогічна правова позиція щодо правил належного повідомлення іпотекодержателем боржника встановлена постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, реєстраційні справи на об`єкти нерухомого майна: за індексним номером 17557642 - на житловий будинок, та за індексним номером 17557891 - на земельну ділянку, не містять доказів про надсилання іпотекодавцю та боржнику, який є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень обов`язків по кредитному договору та дострокове виконання зобов`язання.

Суд приймає до уваги, що в порушення ухвали про витребування доказів від 06 травня 2021 року, відповідачем ПАТ КБ «Приватбанк» не було надано у справу оригінали документів: Повідомлення про застереження задоволення вимог іпотекодержателя (вимога про усунення порушень) вих. №Z157PPB400000T від 22.09.2016 р. на ім`я ОСОБА_2 ; Повідомлення про застереження задоволення вимог іпотекодержателя (вимога про усунення порушень) вих. №Z144UPB400000K від 22.09.2016 р. на ім`я ОСОБА_1 ; Довідки від 17.11.2016 13:14 №6CNI-3K8C-0VEG-S47A виданої ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Кредитного договору №OD55GA0000000001 від 04.06.2008 р. Про причини неподання доказів, суду не повідомлено.

Також, банком не надано оригінал Договору іпотеки від 05.06.2008р. посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області Кифоренко Р.Б., реєстр №1-3243, із виправленнями у тексті щодо адреси іпотечного майна, які відсутні в оригіналі цього правочину, наявного у позивача та оглянутого в судовому засіданні.

Як встановленоч.10ст.84ЦПК України,у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та договору іпотеки) споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

За визначенням підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року, не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 ЗаконуУкраїни "Проіпотеку",якщо такемайно/об`єктнезавершеного житловогобудівництва/майновіправа виступаютьяк забезпеченнявиконання зобов`язаньфізичної особи(позичальникаабо майновогопоручителя)за кредитами,наданими йомукредитними установами-резидентами Українив іноземнійвалюті,та заумови,що: такенерухоме житловемайно використовуєтьсяяк місцепостійного проживанняпозичальника/майновогопоручителя абоє об`єктомнезавершеного житловогобудівництва,за умови,що упозичальника абомайнового поручителяу власностінемає іншогонерухомого житловогомайна;або такенерухоме житловемайно придбавалосяза кредитнікошти іпри цьомуумовами кредитногодоговору передбаченазаборона реєстраціїмісця проживанняпозичальника абомайнового поручителяза адресоюзнаходження нерухомогожитлового майна,за умови,що упозичальника абомайнового поручителяу власностінемає іншогонерухомого житловогомайна; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Пунктом 4 Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

З огляду на викладене, будинок який використовується позивачем як місце постійного проживання його сім`ї в складі 4 осіб (власник ОСОБА_1 , чоловік ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 , син ОСОБА_4 ), що підтверджується довідкою (випискою з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію) від 07.08.2017 р., не може бути примусово стягнутий на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ПАТ «КБ «Приватбанк» як забезпечення виконання ОСОБА_2 споживчого Кредитного договору №OD55GA0000000001 від 04.06.2008 р., укладеного в іноземній валюті.

Аналогічна правова позиція встановлена постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №644/3116/18, якою залишено без змін постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року, якою визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на квартиру за АТ «КБ «Приватбанк». Поновлено право власності позивача на зазначену квартиру. Скасовано запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності про реєстрацію за АТ «КБ «Приватбанк» права власності на спірну квартиру, здійсненої на підставі договору іпотеки. Відновлено в реєстрі запис про реєстрацію права власності на спірну квартиру за позивачем на підставі договору купівлі-продажу.

Отже у нотаріуса були наявні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на вказане майно за ПАТ «КБ «Приватбанк».

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленомустаттею 37 цього Закону, право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленомустаттею 38цього Закону.

Наведені положення свідчать, про те, що договори іпотеки не є підставою, що підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності на нерухоме майно.

Суд звертає увагу, що на виконання пункту 24 ст.3 іпотечного договору укладеного 05.06.2008 р. між позивачкою і банком, у випадку порушення Кредитного договору Позичальником або цього договору Іпотекодавцем Іпотекодержатель направляє Іпотекодавцю і Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на Предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках , передбачених п.п. 18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

Згідно п.29 ст.4 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:

Переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку»; або

Продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку», для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя, і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця, у т.ч. отримати витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

При цьому, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на момент укладення іпотечного договору) передбачено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Тобто, договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїм правовими наслідками, може передбачати,зокрема, передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

Банком не надано доказів на підтвердження того, що було укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя між позивачем та Іпотекодержателем.

Такий договір приватному нотаріусу не надавався, що видно з реєстраційних справ спірної нерухомості.

Згідно ч.1 ст.38 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на 05.06.2008), якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону (ч.8 ст.38 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на 05.06.2008).

Як встановленоч.1ст.6Закону України«Про іпотечнекредитування,операції зконсолідованим іпотечнимборгом таіпотечні сертифікати»(вредакції станомна 05.10.2006р.та 13.03.2007р.),іпотекодержатель має організувати продаж предмета іпотекишляхом укладення договору купівлі-продажу міжіпотекодавцем тапокупцем або продати від свого імені, якщо це передбаченоіпотечним договором абоіпотекодержатель таіпотекодавець досягливідповідної згоди шляхомукладення договорупро задоволеннявимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню.При цьомукошти запридбану нерухомістьпокупець сплачуєна банківськірахунки іпотекодержателя.

Іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до дня продажу предмета іпотеки відповідно до умов цієї статті письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку обтяження на нерухомість та/або об`єкт незавершеного будівництва, що є предметом іпотеки. Ці особи мають переважне право на придбання предмета іпотеки відповідно до пріоритету їх зареєстрованих прав. Ціна продажу предмета іпотеки має бути встановлена за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Тобто, для реалізації права звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку іпотекодержателю слід направити іпотекодавцю після невиконання ним, або боржником протягом 30-ти днів іпотечного повідомлення (письмової вимоги про усунення порушень боргових зобов`язань) повідомлення, в якому необхідно вказати про факт прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність, а також про оціночну вартість предмету іпотеки на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, що повинна бути визначена уповноваженим суб`єктом та відображена в звіті про оцінку.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Загальноприйнятим у світовій практиці є застосування щодо юридично-значимих повідомлень принципу «доставки (одержання)» повідомлень, якщо сторони прямо не передбачили застосування принципу «відправлення». Зокрема:

(а) у підпункті 3 пункту I.-1:109 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що повідомлення вступає в силу у момент досягнення адресата, якщо з нього не слідує більш пізній момент вступу у силу;

(б) згідно пунктів 2, 3 Принципів європейського контрактного права з урахуванням положень пунктів (4) та (5), будь-які повідомлення набирають чинності з моменту, коли вони отримані адресатом. Повідомлення вважається одержаним адресатом, коли його вручено їй за місцем його діяльності або за поштовою адресою, або, якщо він не має місця діяльності або поштової адреси, - за місцем його постійного проживання;

(в) відповідно до пункту 4 статті 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28 травня 1988 року письмове повідомлення може бути не підписане, але в ньому обов`язково повинна зазначатись особа, яка його зробила або від імені якої воно зроблене. «Письмове повідомлення» включає телеграми, телекси і будь-які інші види телекомунікаційних повідомлень, які можна відтворити у формі документа, але не обмежується ними. Письмове повідомлення вважається наданим, коли воно отримане адресатом.

Підхід стосовно застосування принципу «доставки (одержання)» юридично-значимих повідомлень висловлений і в українській судовій практиці.

У постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016 року у справі 6-2988цс15 вказано, що: «[…] розглядаючи питання про дотримання під час проведення торгів положень пункту 3.11 Тимчасового положення, суди мають установити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів та про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу. При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей».

Оскільки сторони в кредитному договорі не обумовили момент, із якого виникають правові наслідки юридично-значимого повідомлення, то в цьому випадку має застосуватися принцип «доставки (одержання)» повідомлення.

Аналогічну правову позицію встановлено постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі №344/3627/16-ц, провадження № 61-21032св18.

Суд прийшов до висновку у цієї справі, що іпотекодержателем не направлялося повідомлення на адресу іпотекодавця про факт прийняття ним рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність, а також про оціночну вартість предмету іпотеки на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, що повинна бути визначена уповноваженим суб`єктом та відображена в звіті про оцінку.

Наведені обставини свідчать про відсутність у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої О.В. правових підстав для прийняття рішення про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , житловою площею 65,60 кв.м, загальною площею 278,40 кв.м, та земельну ділянку площею 0,100 га, кадастровий номер 5121084200:04:001:0061, за ПАТ КБ «ПриватБанк», зважаючи на відсутність укладеного між сторонами окремого договору про задоволення вимог іпотеко держателя та в силу відсутності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є обов`язковими умовами для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскаржене рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 прийнято 22.11.2016 р., поряд з тим, як дата проведення державної реєстрації 18.11.2016, про що свідчить інформаційна довідка з ЄДР.

Приватний нотаріус не мала приймати спірне рішення про державну реєстрацію права власності, що є достатньою правовою підставою для визнання цього рішення протиправним.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

На виконання вимогст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд вважає, що в ході розгляду цієї справи знайшли своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами обставини, на які позивач посилалася в обґрунтування своїх позовних вимог, а саме про те, що приватний нотаріус прийняла оскаржене рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, без достатніх підстав, поза межами повноважень та у спосіб, що не передбачено Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про іпотеку».

Рішенням приватного нотаріуса порушені права та законні інтереси позивачки, які підлягають судовому захисту.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи (ст.13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч.1 ст.10 ЦПК України).

За вимогамист.263ЦПК України,судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст.15 ЦК України).

На підставі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст.21 ЦК України).

Правовий акторгану державноївлади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим абооргану місцевогосамоврядування,який невідповідає законовіі порушуєправа власника,за позовомвласника майнавизнається судомнезаконним таскасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди (ст.393 ЦК України).

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченомупідпунктом "а"пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно дост.141 ЦПК Українистороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.

Згідност.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

По даній справі підлягають стягненню з відповідачів судові витрати. Суд вбачає, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн., дані кошти належним чином підтверджені квитанцією ПАТ «МТБ БАНК» № ПН4889 від 12.10.2020 р., та підлягають стягненню з відповідачів у рівних частках по 420, 40 грн. з кожного.

Керуючисьст. ст.12, 13, 76, 77, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності та відновлення в реєстрі записів про державну реєстрацію права власності - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32481072 від 22.11.2016 про державну реєстрацію право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, житлова площа 65,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 517656751210, та на земельну ділянку площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 552417951210.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за номером 17557642 від 18.11.2016 про проведення державної реєстрації право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальна площа 278,4 кв.м, житлова площа 65,6 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 517656751210.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за номером 17557891 від 18.11.2016 про проведення державної реєстрації право власності Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) на земельну ділянку площею 0, 100 га, кадастровий номер - 5121084200:04:001:0061, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 552417951210.

Поновити право власності позивача на спірне майно та відновити у реєстрі записи про реєстрацію права власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ):

-на житловий будинок з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , загальною площею 278,40 кв.м, на підставі Договору дарування від 15.12.2004 посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Галайко О.Д., реєстр №4704, зареєстрованого 12.01.2005 Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості», реєстраційний номер майна: 8468870, номер запису 335 в книзі 96-ж-143;

-на земельну ділянку, площею 0,100 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер:5121084200:04:001:0061, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Державного акту про право власності на землю серії ЯА №364987, виданого 18.07.2005 Нерубайською сільською Радою Біляївського району Одеської області, зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорі оренди землі за №01.05.516.00767, орган, що здійснив державну реєстрацію земельної ділянки: Біляївський районний відділ ОРФ ДП «Центр ДЗК», реєстраційний номер:552417951210.

Стягнути зприватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Груєвої Олександри Валеріївни (місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420, 40 грн.

Стягнути зПублічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи - 14360570, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро (місто Дніпропетровськ), вулиця Набережна Перемоги, будинок 50) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420, 40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлений 01 квітня 2022 року.

Суддя: Буран В.М.