Ухвала

від 03.07.2009 по справі 10-170-2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-170-2009 р. Головуючий суду 1інстанції

Категорія: запобіжний захід Дірко І.І.

Доповідач апеляційного суду

Погорєлова Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 липня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Погорєлової Г.М.

суддів: Губи О.О., Тимошевського В.В.

за участю прокурора Кременцова А.В.

захисника ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи з питань запобіжного заходу за апеляцією захисника ОСОБА_3. на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2009 року , якою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Миколаєва, раніше не судимому,

обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Прийнявши таке рішення, суддя в постанові зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, за який законом передбачено покарання на строк до 12 років позбавлення волі.

Суд врахував ступінь тяжкості злочину, а також те, що ОСОБА_4 було оголошено в розшук, він скривався від слідства, у тому числі за допомогою родичів, які ініціювали його зникнення, подавши відповідну заяву до органів міліції. Суд дійшов висновків про можливість обвинуваченого перешкоджати встановленню істини у справі та що запобіжний захід необхідний для забезпечення виконання процесуальних рішень.

В апеляції захисник ОСОБА_3 просить постанову судді змінити, обрати ОСОБА_4 менш суворий запобіжний захід підписку про невиїзд. Посилається, що в порушення вимог ч.5 ст. 165-2 КПК України обвинувачений судом не допитаний, в звязку з чим не зясовані питання, необхідні для обєктивного і неупередженого розгляду подання. Наводить розяснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003 р. «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і судового слідства» стосовно того, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. На думку апелянта, в постанові судді відсутнє належне мотивування з цього приводу.

Вважає висновки суду про переховування ОСОБА_4 за допомогою родичів такими, що не відповідають дійсності. Стверджує, що на час порушення кримінальної справи ОСОБА_4 вже виїхав до м. Кривій Ріг, а до м. Миколаєва він не повертався, оскільки переховувався від колишнього компаньйона обвинуваченого у даній справі ОСОБА_5 Ставить під сумніви дані рапортів працівників УБОЗу УМВС України в Миколаївській області про спробу вручення батьку обвинуваченого копій постанов про порушення кримінальних справ у відношенні ОСОБА_4 та повідомлень про виклики до слідчого. Зазначає, що у період з 4 по 25.06.2009 р. ОСОБА_4 зявлявся на виклики слідчого і в судові інстанції та що обсяг слідчих дії, які слід виконати до закінчення досудового слідства, є незначним.

Також вказує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується позитивно, має місце постійного проживання, не перешкоджає и не перешкоджатиме встановленню істини у справі, виконанню судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, вивчивши матеріали справ та обговоривши апеляцію, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з постанови, суддя при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, вимоги ст.ст.148,150,155 КПК України не порушив.

Згідно з матеріалами кримінальної справи ОСОБА_4 предявлено обвинувачення у вчинені особливо тяжкого злочину, передбаченого ст.191 ч.5 КК України.

В матеріалах кримінальної справи є достатні дані, які свідчать про спроби ОСОБА_4 ухилитися від слідства, у звязку з чим 27.11.2008 р. його було оголошено в розшук. Постановою судді від 11.12.2008 р. дано дозвіл на затримання обвинуваченого і доставку його в суд під вартою. 02.06.2009 р. під час проведення оперативно-розшукових заходів його затримано в м. Києві.

Сам ОСОБА_4 на допитах не заперечував, що останнім часом за місцем реєстрації в смт. Еланець не перебував, змінив 4 місця проживання в різних областях України. А згідно з повідомленням начальника Єланецького райвідділу міліції 19.05.2008 р. батько обвинуваченого ОСОБА_6 звертався з приводу безвісті зникнення сіна, що мало місце після порушення кримінальної справи 27.03.2008 р.

За вказаних обставин є обґрунтованими висновки суду про можливість ОСОБА_4 перешкоджати встановленню істини у справі, а доводи апелянта в цій частині безпідставними.

Як вбачається з протоколу судового засідання, пояснення з приводу подання слідчого, суду надав захисник ОСОБА_3, який й виклав обставини, необхідні на його думку для обєктивного і неупередженого розгляду подання, а обвинувачений з його поясненнями погодився.

Колегія суддів не вбачає підстав для зміни постанови судді, про що просить апелянт.

Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2009 р. у відношенні ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_3 без задоволення.

Головуюча:

Судді :