Рішення

від 12.07.2022 по справі 347/2528/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/2528/21

Провадження № 22-з/4808/47/22

Головуючий у 1 інстанції Крилюк М.І.

Суддя-доповідач Девляшевський

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Косівського ліцею ім. І. Пелипейка Косівської міської ради Івано-Франківської області про скасування наказу та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційну скаргу Косівського ліцею ім. І. Пелипейка Косівської міської ради задоволено. Рішення Косівського районного суду від 15 березня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради Івано-Франківської області про скасування наказу та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди відмовлено. Судові витрати, понесені Косівським ліцеєм ім. І. Пелипейка Косівської міської ради Івано-Франківської області у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 488 грн 60 коп. визначено компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

04 липня 2022 року директор Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі.

Заява мотивована тим, що апеляційним судом залишено без вирішення питання розподілу судових витрат в частині надання відповідачу правової допомоги. Зауважує, що в суму понесених витрат слід також врахувати підготовку та подачу апеляційної скарги та представництво адвокатом інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції, хоча загальну суму таких витрат відповідач не змінює.

Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча апеляційним судом виконаний обов`язок щодо їх повідомлення про день та час розгляду справи, а саме: судові повістки надсилалися на зазначені сторонами електронні адреси. Крім того, представник Косівського ліцею ім. І. Пелипейка Лазоришин І.І. повідомлений також телефонограмою. Згідно частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви у відсутності сторін. Отже, є правові підстави для розгляду справи за їх відсутності.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що заява директора Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Як передбачено статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Підставою для відшкодування відповідних судових витрат, в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу, є довіреність або ордер, виданий згідно Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», детальний опис робіт (наданих послуг), а також відповідні докази на підтвердження таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про розподіл судових витрат за наявними в матеріалах справи доказами.

Зі змісту цих доказів вбачається, що правнича допомога Косівському ліцею ім. І.Пелипейка при розгляді справи в суді першої інстанції полягала в правовій консультації щодо трудового законодавства, ознайомленні з матеріалами справи, ознайомленні з судовою практикою щодо аналогічних справ, підготовці та подачі відзиву на позовну заяву, а також відвідуванні та участі у судових засіданнях.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оскільки при ухваленні апеляційним судом постанови від 29 червня 2022 року в даній справі не було вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу, подана представником відповідача заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає до часткового задоволення.

З опису послуг вбачається, що оплата за надання правничої допомоги (гонорару) адвоката Лазоришина І.І. становить 3800,00 грн. При цьому зазначено, що на правову консультацію адвокатом затрачено 2 год., на ознайомлення з матеріалами справи 12 год., ознайомлення з судовою практикою з аналогічних справ 4 год., підготовка та подача до суду відзиву 6 год. Разом з тим, вартість конкретно наданої адвокатом послуги не визначена, будь-яких доказів на підтвердження вказаних часових затрат адвокатом для надання згаданих послуг не надано.

В постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 (провадження №61-22131 св 19) зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

За результатами розгляду заяви про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів суд апеляційної інстанції встановив, що справа не складна і не потребує багато часу на побудову правової позиції професіоналом в галузі права; обсяг матеріалів цивільної справи, на ознайомлення з якими в суді першої інстанції адвокатом нібито потрачено 12 годин, не є істотним; обсяг і складність відзиву на позовну заяву на складання якого нібито затрачено 6 годин, не є значним. Отже, підготовка відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги у цій справі не вимагала від адвоката великого обсягу юридичної та технічної роботи. Крім того, як вбачається з протоколів судового засідання, під час розгляду справи в суді першої інстанції було проведено тільки два судових засідання.

Зважаючи на це, розмір витрат на правничу допомогу за представництво адвокатом інтересів відповідача є дещо завищеним та не співмірним обсягу виконаної роботи.

Відтак, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову, обсягу виконаної адвокатами роботи, колегія суддів вважає, що зазначений заявником розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 800,00 грн належним чином не обґрунтований та неспівмірний з наданими стороні справи послугам, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

При цьому доводи апелянта, що у вказану суму входять витрати на підготовку та подачу апеляційної скарги та представництво адвокатом інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції колегія суддів відхиляє, оскільки відповідних доказів з визначенням обсягу та вартості проведених робіт відповідач в суд апеляційної інстанції не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви директора Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради та стягнення на користь Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради з ОСОБА_1 2 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумної необхідності цих витрат.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву директора Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ) на користь Косівського ліцею ім.І.Пелипейка Косівської міської ради (місцезнаходження м .Косів, вул. Шевченка, 43, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ20552782) 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) на відшкодування витрат на правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 14 липня 2022 року.