Постанова

від 04.07.2022 по справі 493/447/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4806/22

Справа № 493/447/21

Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Селянського (фермерського) господарства «Валентина» у справі за позовом Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Валентина» (третя особа - державний реєстратор Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області Хміль Оксана Миколаївна) про визнання договорів оренди землі недійсними, на рішення Балтського районного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Ільніцької О.М. 02 вересня 2021 року у м. Балта Одеської області, -

встановила:

У березні 2021 року СГ «Вікторія» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , СФГ «Валентина» (третя особа - державний реєстратор Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області Хміль О.М.) про визнання договорів оренди землі недійсними (т.1 а.с. 1-6).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1,30 га, кадастровий номер 5120689100:01:001:0033, та площею 2,14 га, кадастровий номер 5120689100:01:001:0034.

22.03.2012 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі загальною площею 1,30 га, кадастровий номер 5120689100:01:001:0033, строком на 10 років, який був зареєстрований у Відділі Держкомзему Балтського району Одеської області 13.07.2012 за №512060004002492.

22.03.2012 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі загальною площею 2,14 га, кадастровий номер 5120689100:01:001:0034, строком на 10 років, який був зареєстрований у Відділі Держкомзему Балтського району Одеської області 13.07.2012 за №512060004002493.

Отже, вказані договори оренди землі діють до 13.07.2022 року.

01.07.2020 року між ОСОБА_1 та СФГ «Валентина» було укладено договори оренди цих же земельних ділянок. Державна реєстрація права оренди вказаних земельних ділянок здійснена державним реєстратором Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області Хміль О.М. 24.09.2020 року.

Враховуючи, що договори оренди земельних ділянок були укладені між ОСОБА_1 та СФГ «Валентина» в порушення вимог ст..116 ч.5 ЗК України, згідно яких передбачене правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 1.2997 га, кадастровий номер: 5120689100:01:001:0033 та договір оренди земельної ділянки площею 2.1351 га, кадастровий номер: 5120689100:01:001:0034, які були укладені 01.07.2020 року між ОСОБА_1 та селянським (фермерським) господарством «Валентина», та скасувати державну реєстрацію прав оренди вказаних земельних ділянок СФГ «Валентина».

Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року позовні вимоги СГ «Вікторія» було задоволено.

Визнано недійсними договір оренди земельної ділянки площею 1.2997 га, кадастровий номер: 5120689100:01:001:0033 та договір оренди земельної ділянки площею 2.1351 га, кадастровий номер: 5120689100:01:001:0034, які були укладені 01.07.2020 року між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством «Валентина».

Скасовано державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок: - земельної ділянки кадастровий номер: 5120689100:01:001:0033, площею 1.2997 га, державна реєстрація права оренди якої була проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області Хміль О.М. індексний номер 38407125 від 24.09.2020 року 14:06:39; - земельної ділянки кадастровий номер: 5120689100:01:001:0034, площею 2.1351 га, державна реєстрація права оренди якої була проведена на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області Хміль О.М. індексний номер 38266329 від 24.09.2020 року 16:16:46.

В апеляційній скарзі представник СФГ «Валентина» просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що апелянт при укладанні договорів оренди землі та реєстрації права оренди земельної ділянки жодним чином не порушив чинне законодавство, а тому з моменту державної реєстрації іншого речового права - 24.09.2020 року, має законне право користування земельними ділянками, належними ОСОБА_1 .

Сторони про розгляд справи на05 липня 2022 рокубули сповіщені належним чином.

04.07.2022 року від представника Селянського (фермерського) господарства «Валентина» засобами електронного поштового зв`язку на адресу Одеського апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату.

05.07.2022 року від представника Селянського (фермерського) господарства «Вікторія» надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника СФГ «Валентина» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2012 року між ОСОБА_1 та СГ «Вікторія» було укладено договори оренди земельних ділянок площею 1,30 га та 2,14 га, належних ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №036279, виданого Балтською РДА Одеської області 12.04.2004 року, які зареєстровані у відділі Держкомзему у Балтському районі Одеської області 13.07.2012 року за №512060004002492 та №512060004002492 відповідно (а.с.7-8, 9-12, 14-17, 19).

Згідно ч.1 ст.93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно положень статті 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень статей 18,20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договорів), договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 202 ЗК України (в редакції, чинній на час укладення договорів) передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 135 від 23.05.2003 року «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 року за № 408/7729, який діяв до 01.01.2013 року, реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснював ДП ««Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». Повноваження були покладені на ДП «Центр ДЗК».

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що договори оренди між СГ «Вікторія» та ОСОБА_1 були укладені у відповідності до законодавства, чинного на час його укладення, відомості щодо їх розірвання чи визнання недійсними відсутні, а отже, вказані договори оренди є дійсними до 13.07.2022 року.

01.07.2020 року, тобто у час, коли були дійсними попередні договори оренди від 13.07.2012 року, між ОСОБА_1 та СФГ «Валентина» були укладені договори оренди земельних ділянок, що розташовані на території Чернечанської сільської ради Балтського району Одеської області, кадастровий номер 5120689100:01:001:0033 та 5120689100:01:001:0034, площею відповідно 1,2997 га та 2,1351 га, належних ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ОД №036279 від 12.08.2004 року (а.с.26-30, 31-35).

Згідно п.п. 1,3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час реєстрації права оренди), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, враховуючи, що станом на дату укладення оспорюваних договорів земельні ділянки вже перебували в оренді СГ «Вікторія», і договори оренди землі від 13.07.2012 року були дійсними, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не мав права повторно передавати їх в оренду відповідачу СФГ «Валентина», а тому договори оренди земельних ділянок від 01.07.2020 року підлягали визнанню недійсними на підставі ч.1 ст.215 та ч.1 ст. 203 ЦК України як такі, що порушили право позивача на користування орендованими земельними ділянками, передбачені ст.25 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, як вірно зазначено у оскаржуваному судовому рішенні, посилання відповідача та третьої особи на відсутність відомостей щодо оренди земельних ділянок СГ «Вікторія» на час укладення спірних договорів у Державному реєстрі Державного земельного кадастру не є підставою для відмови у задоволенні позову, так як факт реєстрації договорів оренди земельних ділянок від 22.03.2012 року між ОСОБА_1 та СГ «Вікторія» підтверджується записами про їх реєстрацію у відділі Держкомзему в Балтському районі, зробленими на самих договорах, та повідомленням Відділу в Балтському районі Держгеокадастру (а.с.19).

Оскільки вимога про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельні ділянки відповідно до спірних договорів є похідною від вимоги про визнання недійсними спірних договорів, то суд дійшов обґрунтованого висновку, що така вимога позивача підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника СФГ «Валентина» про те, що апелянт при укладанні договорів оренди землі та реєстрації права оренди земельної ділянки жодним чином не порушив чинне законодавство, а тому з моменту державної реєстрації іншого речового права - 24.09.2020 року, має законне право користування земельними ділянками, належними ОСОБА_1 .

Колегія суддів зазначає, що в обох договорах оренди земельних ділянок площею 1,30 га та 2,14 га, укладених 22.03.2012 року між ОСОБА_1 та СГ «Вікторія», сторонами було узгоджено строк дії договору - 10 років (п.8 Договору)

Згідно п.43 Договорів, ці договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Як вже вказувалось вище, державна реєстрація договорів відбулась 13.07.2012 року

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії, сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

Верховний Суд України вказував, що поняття "момент укладення договору" та "момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки" різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі, про що зазначено і у мотивувальних частинах постанов від 19 лютого 2014 року у справі N 0426/14068/2012 (провадження N 6-162цс13) та від 13 червня 2016 року у справі N 570/3056/15-ц (провадження N 6-643цс16).

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим, у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

У спеціальному Законі України Про оренду землі вказано, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18).

Можна зробити висновок, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України Про оренду землі, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі N 570/3056/15-ц (провадження N 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі N 0426/14068/2012 (провадження N 6-162цс13).

Аналогічні правові висновки також викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у цивільній справі N 322/1178/17.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що фактично договора оренди від 22.03.2012 року між ОСОБА_1 та СГ «Вікторія» були зареєстровані у встановленому законом порядку 13.07.2012 року, право оренди у СГ «Вікторія» виникло з моменту реєстрації на 10 років, тобто, до 13.07.2022 року, а тому ОСОБА_1 не мав право розпоряджатись земельними ділянками, оскільки останні вже знаходились на праві оренди у СГ «Вікторія».

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Балтського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Селянського (фермерського) господарства «Валентина» залишити без задоволення.

Рішення Балтського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 15 липня 2022 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе