Ухвала

від 15.07.2022 по справі 638/2509/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2509/22

Провадження № 1-і/638/30/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

адвокатки- ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021221200000680 від 01 червня 2021 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, без освіти, не одруженого, дітей не має, не працевлаштованого, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

29 грудня 2015 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною третьою статті 185, частиною другою статті 186, частиною першою статті 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений з іспитовим строком 3 роки; 25 липня 2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною третьою статті 185, частиною першою статті 304, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 05 березня 2021 року за відбуттям строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185 КК України, -

у с т а н о в и в:

У провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021221200000680 від 01 червня 2021 року стосовно ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, з моменту взяття під варту до 27 березня 2022 року включно. Визначено суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2022 року обрано стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 діб до 23 травня 2022 року включно.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 травня 2022 року обрано стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 діб до 17 липня 2022 року включно.

13 липня 2022року впровадження судді ОСОБА_1 надійшло клопотанняпрокурора Шевченківськоїокружної прокуратурим.Харкова ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою стосовно ОСОБА_4 .

Клопотання прокурора обгрунтовано тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, встановлені під час обрання запобіжного заходу на стадії досудового розслідування.

Прокурор зазначає, що ОСОБА_4 неодноразово судимий, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та, перебуваючи на свободі, може продовжувати свою злочинну діяльність. Також ОСОБА_4 може впливати на свідків. Крім того, на теперішній час місцезнаходження частини речових доказів по кримінальному провадженні не встановлено, тому обвинувачений, перебуваючи на свободі, може їх приховати та знищити, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Під час досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 слідчим суддею обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину.

Прокурор вважає, що на стадії судового провадження обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою, оскільки на даний час наявні ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Звертає увагу, що відносно ОСОБА_4 у цьому провадженні обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, який був ним порушений.

На підставі викладеного, зважаючи на умови дії воєнного стану, просить обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», оскільки саме такий зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 отримав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що підтверджується його особистою розпискою про отримання копії клопотання прокурора.

Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів задля забезпечення реалізації процесуальних прав учасників судового процесу.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити. Зазначив, що на стадії судового провадження стосовно ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки на даний час наявні та не зменшилися ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 є раніше судимою особою, у цьому провадженні стосовно обвинуваченого обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який був ним порушений. Також, зважаючи на умови дії воєнного стану, просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», оскільки лише такий зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Суд, вислухавши думку прокурора, думку обвинуваченого, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання та дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до частини першої, четвертої, п`ятої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно з частиною першою статті 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до частини другої, третьої статті 331КПКУкраїни вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Частиною шостою статті 615 КПК України передбачено, що у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 166/313/17, від 13 серпня 2020 року у справі № 674/1202/19, від 27 лютого 2019 року у справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 29 грудня 2021 року в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було відмовлено та стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місці, тобто до 29 лютого 2022 року включно шляхом заборони цілодобово залишати місце свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора, суду з покладенням обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12021221200000680 свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

24 січня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185 КК України.

Однак після застосування ухвалою слідчого судді від 29 грудня 2021 року запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 порушив обов`язки, встановлені судом, а саме без дозволу слідчого, прокурора чи суду змінив місце свого проживання.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 січня 2022 року змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту, застосовний стосовно ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2021 року, на запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, до 27 березня 2022 року включно.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2022 року щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 травня 2022 року включно.

Крім того, при розгляді даного клопотання прокурора судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, останній раз 25 липня 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова за частиною третьою статті 185, частиною першою статті 304, 70 КК України, звільнився з місця відбування покарання 05 березня 2021 року за відбуттям покарання, не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, без освіти, не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований.

За таких обставин суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме: у разі перебування підозрюваного на волі він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом із цим стороною обвинувачення також доведено, що ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, які існували при обранні запобіжного заходу на стадії досудового розслідування, наразі не зменшилися та продовжують існувати, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Таким чином, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на стадії судового провадження, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, кількість епізодів та обставини вчинення кримінальних правопорушень, бере до уваги, що обвинувачений раніше неодноразово був засуджений за корисливі злочини проти власності, звільнився після відбуття строку покарання та знову вчинив умисні корисливі злочини проти власності, дані проособу,майновий станобвинуваченого,який офіційноне працевлаштований,не маєофіційних джерелотримання доходу,а такожнедотримання обвинуваченимумов ранішезастосованого запобіжногозаходу,відносно якогоу цьомукримінальному провадженнізастосовувався запобіжнийзахід увиді домашньогоарешту,однак ОСОБА_4 порушив обов`язки, встановлені судом, а саме без дозволу слідчого, прокурора чи суду змінив місце свого проживання.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного, зважаючи на те, що судове провадження не завершене, свідків, потерпілого, обвинуваченого не допитано, докази не досліджено, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження доходить висновку про необхідність продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 на 60 діб, тобто до 12 вересня 2022 року включно.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, зважаючи на їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу обвинуваченого, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд на даній стадії судового провадження вважає, що наявні правові підстави для задоволення клопотання прокурора та застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом із тим, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та запобігати спробам вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно з вимогами статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до вимог статті 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин вчинення злочинів, завданої майнової шкоди, майнового та сімейного стану обвинуваченого, наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд доходить висновку про необхідність продовжити стосовно ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у раніше визначеному розмірі, а саме, 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, є пропорційною та достатньою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176 - 178, 183, 194, 197, 199, 331, 369 - 372, 376, 392-395, частиною шостою статті 615 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 діб до 12 вересня 2022 року включно.

Продовжити дію застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом всього строку тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі частини п`ятої статті 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі установи тимчасового тримання.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа установи тимчасового тримання негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 та суддю Дзержинського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 - в той же строк з моменту вручення копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали до 12 вересня 2022 року.

Повний текст ухвали складено 15 липня 2022 року.

Суддя ОСОБА_1 .