Ухвала

від 28.09.2022 по справі 638/2509/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №638/2509/22

Провадження №11-кп/818/1482/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( про відмову у відкритті провадження)

28 вересня 2022 року м.Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_2 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Цією ж ухвалою ОСОБА_3 звільнено з під варти в залі суду.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_2 , не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 1202122120000680.

В обґрунтування посилається на те, що судом не взято до уваги той факт, що ОСОБА_3 раніше був судимий, не має постійного джерела доходів, на життя заробляє саме скоєнням крадіжок, не має міцних соціальних зв`язків на території м.Харкова, продовжує скоювати злочини, передбачені ст.185 КК України. Також вказує на те, що судом не взято до уваги та не дано належної оцінки ризикам вказаного стороною обвинувачення в клопотанні.

Перевіривши матеріали за апеляційною скаргою прокурора, приходжу до висновку, що за даною апеляційною скаргою необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження суддя-доповідач окрім додержання апелянтом вимог, передбачених ст.ст.395,396 КПК України, перевіряє наявність правових підстав щодо фактичної можливості перегляду в апеляційному порядку ухвали суду, передбачених ст.392 КПК України, практики Європейського суду з прав людини і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Відповідно до Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих йому Конституцією або законом (ст. 8).

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду: (п. 8 ст. 129 Конституції України).

Згідно ст..14 Закону України Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду,та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора і слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яку він викладає у своїх рішеннях. Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Delcourt v. Belgium ЄСПЛ зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права". Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак ЄСПЛ повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою ( Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульованийКримінальним процесуальним кодексом України.

Системний аналіз правових норм, що містяться у ст.392 КПК України,дозволяє зробитивисновок татлумачити їхтаким чином,що в апеляційному порядку судові рішення, які ухвалені під час судового провадження і не є остаточними, тобто не вирішують справу по суті, можуть бути оскаржені лише ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою (ч.4 ст.392, ч.4 ст.331 КПК України).

І цей перелік таких рішень є вичерпний.

Як вбачається з апеляційної скарги прокурора та наданих до неї матеріалів, апелянтом оскаржується ухвала про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою під час судового провадження у суді першої інстанції (розділ IV КПК, п.24 ч.1 ст.3 КПК), що не передбачено діючим Кримінальним процесуальним законом.

Відповідно до ч.4ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим.

Враховуючи, що апеляційна скарга прокурора подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції помилково вказано, що така ухвала може бути оскаржена.

Керуючись ч.4ст.399 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 вересня 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Суддя Харківського

апеляційного суду ОСОБА_1