Ухвала

від 10.07.2022 по справі 302/585/22

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/585/22

2/302/198/22

69

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНІ

(повна)

11.07.2022 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя Кривка В.П.,

з участю секретар судового засідання Куруц В.І.,

позивач ОСОБА_1 ,

представник служби в справах дітей Синевирської сільської ради Юрик В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба в справах дітей Синевирської сільської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів, - у частині розгляду заяви про забезпечення позову адвоката Рішко С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа №302/585/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області про визначення місця проживання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , 2014 р.н. та стягнення аліментів на його утримання. Позов подано в суд 01.06.2022.

Як зазначено в позові, розпорядженням Солом`янської районної у м.Києві державної адміністрації від 26.05.2021 року №341 визначено спосіб участі позивачки у вихованні та спілкуванні із сином, а саме: кожного понеділка та вівторка з 15:00 до 20:00 год.; кожного II та IV тижня місяця з 15:00 год. п`ятниці до 18:00 год. неділі; половину осінніх, зимових та весняних канікул; один місяць влітку для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини за попередньою домовленістю з батьком дитини.

Однак з лютого 2022 року і по теперішній час відповідач вчиняє перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні із сином, а саме не дає можливості матері спілкуватися із дитиною навіть за вищевказаним графіком, не дає ОСОБА_1 можливості брати сина до себе кожного II та IV тижня місяця з 15:00 год. п`ятниці до 18:00 год. неділі, не дав можливості позивачці провести разом із сином половину весняних канікул і на даний час категорично відмовляється відпустити сина з мамою для сумісного відпочинку та оздоровлення дитини. Окрім того, вчиняючи матері перешкоди у спілкуванні з дитиною, відповідач свідомо вселяє сину думку про те, що мама його не любить, не цікавиться ним, їй байдуже до дитини і тому подібні речі, тим самим виховуючи вороже ставлення дитини до матері та руйнуючи природній зв`язок між мамою та дитиною.

Про ці неправомірні дії відповідача ОСОБА_1 повідомляла поліцію та Службу у справах дітей Синевирської сільської ради, однак жодних результатів це не дало.

08.07.2022 позивачка в особі її уповноваженого представника адвоката Рішко С.І. звернулася до суду із заявою про забезпечення зазначеного позову вчиненням певних дій з таким обґрунтуванням позивачки, просить у порядку забезпечення позовних вимог зобов`язати відповідача на час розгляду справи по суті надати можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з неповнолітнім сином у порядку, який встановлений органом опіки і піклування згідно з розпорядженням Солом`янської районної у м.Києві державної адміністрації від 26.05.2021 № 341, а саме: кожного понеділка та вівторка з 15 год. до 20 год.; кожного ІІ та ІV тижня місяця з 15 години (п`ятниця) до 18 години (неділя) за місцем її тимчасового проживання в АДРЕСА_1 , а також упродовж календарного місяця з дня винесення судом цієї ухвали надати можливість сумісного відпочинку матері і дитини з метою оздоровлення дитини в санаторно-курортному закладі за вибором матері. Заява про забезпечення позову вчиненням зазначених дій вмотивована тим, що судовий розгляд цивільної справи може бути тривалим. Заходами забезпечення позову позивачка хоче реалізувати під час судового розгляду право на спілкування з малолітньою дитиною та виконання материнських обов`язків по її вихованню.

Представник позивача в заяві посилається на практику застосування процесуального закону про забезпечення позову, встановлену у рішеннях Верховного Суду і рішеннях ЄСПЛ.

Судом постановлено розглянути заяву та вирішити під час підготовчого провадження у судовому засідання 11.07.2022 з участю сторін та їх представників на виконання положень статті 153 частини 3, 4 ЦПК України.

Позивачка у судовому засіданні підтримала заяву в повному обсязі і наполягає на її невідкладному вирішенні.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, будучи належно повідомленими про таке. Відповідач подав заяву про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку із сімейними обставинами.

Суд постановив розглянути заяву за відсутності сторони відповідача, бо їх неявка не є перешкодою для вирішення розглядуваного питання.

Оцінивши зміст заяви, додані докази, заслухавши позицію позивачки у судовому засіданні, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин. Заходи забезпечення позову мають бути спів мірними із позовними вимогами. (ч.3 статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINE», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25.11.2020 року у справі №760/15413/19, від 17.05.2021 року у справі №761/25101/20, від 15.09.2021 року у справі №752/6099/20.

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі №490/1087/21).

З метою недопущення зловживання позивачем правом на дитину, належного розгляду справи з участю сторін і дитини, органу опіки і піклування під час судового розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне застосувати зустрічне забезпечення на підставі положень статті 154 ЦПК України з таким обґрунтуванням.

Зазначена справа розглядається у період воєнного стану, внаслідок якого законодавством обмежено виїзд військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років за межі України без відповідного дозволу органу територіальної комплектації та соціальної підтримки. Законодавством також унормовано виїзд за кордон України неповнолітніх дітей у супроводі обидвох чи одного з батьків. Позивачка проживає на території Міжгірської селищної ради Хустської району Закарпатської області тимчасово, у зв`язку з воєнним станом в Україні. ЇЇ зареєстроване місце проживання за змістом заяви про забезпечення позову і позовної заяви: смт.Баришівка, Київської області, а фактичне місце проживання - місто Київ. З огляду на таке, відповідно до положень статті 154 ЦПК України, суд вважає за необхідне застосувати зустрічне забезпечення у виді зобов`язання позивача невідкладно повідомити батька дитини про дату і строки оздоровлення сумісного відпочинку матері з дитиною та найменування і місце знаходження санаторно-курортного закладу. Цей санаторно-курортний заклад повинен мати місце розташування виключно на території України, з метою недопущення виїзду матері з малолітньою дитиною без згоди батька у зв`язку з розглядом зазначеної цивільної справи, без винесення рішення про це органом опіки і піклування та(або) суду.

Керуючись статтями 260, 261, 268, 151, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , засіб мобільного зв`язку НОМЕР_2 надати ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , тимчасове місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , засіб мобільного зв`язку НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності ОСОБА_2 в такому порядку (за графіком):

- кожного понеділка та вівторка з 15 год. по 20 год.;

- кожного другого та четвертого тижня щомісяця з 15 год. (п`ятниця) до 18 год. (неділя), - за місцем тимчасового проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

- протягом календарного місяця з дня винесення цієї ухвали надати можливість ОСОБА_1 оздоровити дитину ОСОБА_4 на сумісному відпочинку матері з дитиною в санаторно-курортному закладі на території України за вибором матері.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомити невідкладно батька дитини ОСОБА_2 про дату і строки оздоровлення сумісного відпочинку матері з дитиною та найменування і місце знаходження санаторно-курортного закладу.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 днів з дня винесення в Закарпатський апеляційний суд через Міжірський районний суд Закарпатської області.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання і не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя:В. П. Кривка