Ухвала

від 14.07.2022 по справі 335/1089/22

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1089/22 1-кп/335/454/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

провівши в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42021081060000006 від 26.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 42021081060000006 від 26.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає за можливе призначити провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту за участі сторін та інших учасників кримінального провадження, оскільки вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України і підстави для його повернення прокурору відсутні.

Захисник обвинуваченого вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, в обвинувальному акті зазначені недостовірні відомості про потерпілого, оскільки Запорізька міська рада заперечує свій статус у даному провадженні як потерпілого, оскільки заяву про визнання потерпілим не подавала. Також вказав, що цивільний позов доданий до обвинувального акту з огляду на те, що Запорізька міська рада заперечує завдання збитків, не підлягає прийняттю до розгляду. Також з огляду на ці обставини не є встановленим розмір матеріальної шкоди, який вказано в обвинувальному акті. З огляду на вказані обставини, вважає, що обвинувальний акт має бути повернуто прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд доходить до наступного висновку.

Кримінальне провадження відповідно до ст.ст.32,33 КПК України підсудне Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження, не має.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.

У розумінні положень ст.ст. 314-316 КПК Українисуд у підготовчому судовому засіданні не може досліджувати та вивчати матеріали кримінального провадження, а може лише перевіряти отриманий від сторони обвинувачення обвинувальний акт на відповідність вимогамст. 291 КПК України, інші визначені кодексом дії. Вивчення та перевірка письмових доказів та документів виконується судом на підставі клопотання сторін у визначеномуКПК Українипорядку під час судового розгляду. Вирішення питань пов`язаних із залученням потерпілої сторони під час досудового розслідування, а також інших питань пов`язаних із допустимістю тих чи інших доказів або документів не вирішується під час підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання за вказаним обвинувальним актом суд не досліджує матеріали кримінального провадження, оскільки ця компетенція надана суду лише на стадії судового розгляду та дослідження письмових доказів. В свою чергу, в обвинувальному акті вказані всі анкетні відомості щодо потерпілого у відповідності дост. 291 КПК України, а тому твердження захисту щодо відсутності заяви про визнання потерпілим та невірного зазначення в обвинувальному акті потерпілого, на думку суду, є передчасним.

Так само, в обвинувальному акті прокурором зазначено розмір завданої шкоди, а питання чи завдано такої шкоди, її розмір та обґрунтування не може бути предметом дослідження під час підготовчого провадження і має доводитися стороною обвинувачення під час безпосереднього дослідження доказів на стадії судового розгляду, а тому доводи захисту в цій частині , як підстава для повернення обвинувального акту прокурор, не заслуговують на увагу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, представник потерпілого, обвинувачений, захисник.

Клопотань від сторін щодо витребування документів, виклику свідків, запобіжних заходів, під час підготовчого судового засідання не надійшло.

Також, у судовому засіданні прокурор надав позовну заяву заявлену ним в інтересах Держави в особі Запорізької міської ради. Прокурор вважає, що злочинними діями обвинуваченого завдано збитків державі, а тому вважає це підставою для подачі ним позовної заяви.

Захисник та обвинувачений заперечили щодо відкриття провадження за позовом, захисник вважав, що ця юридична особи не позбавлена права самостійно захищати свої інтереси в порядку цивільного судочинства, у разі якщо їй завдано збитків, а згідно до листа ЗМР такі збитки не завдано, і прокурор не довів наявність підстав для представництва ЗМР прокурором.

Від виконавчого комітету Запорізької міської ради 06.07.2022 року до суду надійшов лист від 01.07.2022 №05976/03-20/05, згідно до якого на адресу виконавчого комітету Запорізької міської ради надійшла судова повістка про виклик Запорізької міської ради як потерпілого по справі № 335/1089/22 (кримінальне провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України). Порядок визнання особи потерпілою чітко визначений статтею 55 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Згідно з частиною 3 статті 55 КПК України, потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Запорізька міська рада не подавала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, виходячи з того, що в даному випадку громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради не завдано прямих збитків, в результаті дій, зазначених у кримінальному провадженні. Сума збитків, спричинена інкримінованим злочином є лише упущеною вигодою (неотриманим прибутком), і не може розглядатись як шкода, в розумінні Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Також звернута увага на те, що постанова про залучення Запорізької міської ради до провадження як потерпілого була винесена незаконно, з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства та підлягає скасуванню. Виходячи з вищенаведеного, заявляти чи підтримувати цивільний позов Запорізька міська рада не буде, оскільки прямих збитків територіальній громаді міста Запоріжжя не завдано. Таким чином, Запорізька міська рада не є потерпілим чи цивільним позивачем у кримінальному провадженні №42021081060000006.

Вивчивши цивільний позов, заявлений прокурором, суд вважає, що позовну заяву прокурора слід залишити без руху з наступних правових підстав.

Згідно ч. 1 ст.55КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Вирішення питань пов`язаних із залученням потерпілої сторони під час досудового розслідування, а також інших питань пов`язаних із допустимістю тих чи інших доказів або документів не вирішується під час підготовчого судового засідання.

Разом із тим, згідно до частин 1,3 статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншими суспільно небезпечними діяннями завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позову кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захистуреальні державні інтересиабо майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй (частина перша та другастатті 8 Конституції України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Урішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року N 3-рп/99(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) вказано, що державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів.Інтереси держави відрізняютьсявід інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захистінтересів держави.Таким органом, відповідно до статей6,7,13та143Конституції України, може виступати орган державної влади чиорган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна (стаття 140 Конституції України).

Органам місцевого самоврядуванняможуть надаватися закономокремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об`єкти державної власності.Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади(частина друга та третястатті 143 Конституції України).

Згідно пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції України(в чинній редакції) в Україні діє прокуратура, яка здійснюєпредставництво інтересів державив суді увиключних випадкахі в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзацу 1 частини третьоїстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в судізаконних інтересів державиу разі порушення або загрози порушенняінтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює абоненалежним чином здійснюєорган державної влади,орган місцевого самоврядуваннячи інший суб`єкт владних повноважень,до компетенції якоговіднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Частиною 4статті 23 цього законувизначено, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Як вКонституції України, так і в законах розмежовуються такі учасники відносин як держава та територіальні громади, відповідно, і їх інтереси. Тлумачення пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції України(в чинній редакції), з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти самеінтереси державив суді.ТобтоКонституцією Українивизначено, що прокуратура уповноважена здійснювати представництвоінтересів лише держави, а не територіальних громад (органів місцевого самоврядування). Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді, в тому числі й територіальних громад, не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другоїстатті 129 Конституції України).Тому, за загальним правилом, не допускається представництво прокуратурою інтересів органу місцевого самоврядування. Як виняток,представництво інтересів органу місцевого самоврядування може мати місце в тому випадку, якщо органу місцевого самоврядування надано законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Верховний Суд в постанові від 13 квітня 2022 року у справі № 815/1484/18 звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор, як посадова особа державного правоохоронного органу, з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього наявні виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Відтак, представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону №1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

В своїй же позовній заяві прокурор зазначає, що на час подачі позову Запорізька міська рада не звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 1078087,48 грн. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Запорізька міська рада, яка заходи по стягненню коштів в примусовому порядку за вказаним фактом не вжила, тобто вказані інтереси залишаються незахищеними, що є підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

Однак жодних доказів про те, що орган місцевого самоврядуванняЗапорізька міська рада повідомлявся прокурором про завдану шкоду кримінальним правопорушенням до позовної заяви прокурором не долучено. Також про вжиття таких дій не зазначено і в змісті позовної заяви. Крім того, прокурором не надано до матеріалів позовної заяви документів, що підтверджують повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення його до суду з позовом та згоду органу в інтересах якого подано позов на здійснення прокурором представництва їх інтересів в суді. Тим більше, що згідно до листа Запорізької міської ради від 01.07.2022 року заявляти чи підтримувати цивільний позов прокурора міська рада не буде, оскільки прямих збитків територіальній громаді міста Запоріжжя не завдано.

Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що органу місцевого самоврядування завдано майнової шкоди, не достатньо для прийняття судом цієї заяви оскільки за змістом абз. 2 ч. 4ст.23 Закону України "Про прокуратуру"прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.

Отже, до заяви не додані документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб в контексті вимог ч. 1 ст.56 ЦПК Українитаст.23Закону України«Про прокуратуру» і прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Запорізької міської ради, оскільки до матеріалів заяви не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення вказаним органом відповідних повноважень, віднесених до його компетенції станом на день подання такої позовної заяви.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставістатті 367 Кримінального кодексу України(службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду (зокрема: об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17, а також у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 926/03/18 та інших чисельних постановах Верховного Суду).

Крім того відповідно до ст.18-1Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Як вбачається з інформації, яка міститься на вебсторінці Запорізької міської ради в структурі даного органу місцевого самоврядування міститься Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради. Тож Запорізька міська рада не позбавлена можливості подати вказаний позов самостійно.

Відповідно до частини 5статті 128 КПК Україницивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Крім наведеного, відповідно до п. п. 4, 5 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно до ст.22 ЦК України збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому системне тлумачення ст. 22 ЦК України свідчить про те, що позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов`язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

В позові позивач належним чином не обґрунтував позовні вимоги в частині викладення змісту позовних вимог, зокрема вказуючи про вчинення обвинуваченим службової недбалості, яка спричинила тяжкі наслідки громаді міста в особі Запорізької міської ради, що призвело до неотримання Департаментом освіти та науки Запорізької міської ради орендної плати за період часу з січня по жовтень 2021 року у сумі 1078087,48 грн., прокурор не зазначив вид завданої державі майнової шкоди відповідно до ст. 22 ЦК України(реальні збитки або упущена вигода) та не вказав докази, які підтверджують той факт, що Запорізька міська рада могла і повинна була отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток. При цьому у змісті позовних вимог зазначено, що «... Запорізька міська рада, обізнана про наявність спірних правовідносин протягом більше 2х років з часу вчинення кримінального правопорушення спрямованого на заволодіння бюджетними коштами….», що суперечить, як змісту пред`явленого обвинувачення, так і іншій частині змісту позовних вимог та є іншим видом майнової шкоди. При цьому не є зрозумілими посилання прокурора на норми Бюджетного Кодексу України, які регламентують управління бюджетними асигнуваннями та коштами, в контексті вказівки у позові, як підстави відшкодування шкоди, на неотримання Департаментом освіти та науки Запорізької міської ради орендної плати.

Також прокурор у змісті вимог посилається на те, що «… незважаючи на наявність у Запорізької міської ради контрольних повноважень за станом виконання коштів підприємства, міською радою дієвих заходів до стягнення заподіяної шкоди не вжито..», однак не є зрозумілим на підставі яких нормативних актів на Запорізьку міську раду покладені контрольні повноваження щодо коштів підприємства.

Крім того, у змісті позову зазначено, що прокурор звертається до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою в інтересах держави про стягнення матеріальної шкоди, проте позов адресовано Орджонікідзевському районному суду м.Запоріжжя.

Прокурор зазначив, що докази містяться в матеріалах кримінального провадження, проте ці обставини не звільняють позивача від виконання вимог ст. 175 ЦПК України та зазначення у позовній заяві відповідно до ч 2ст. 175 ЦПК України крім вищенаведеного, ціни позову, обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отже, згідно з частиною п`ятою статті 175ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога застосовується згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 56ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185цього Кодексу про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку є підстави для залишення позовної заяви прокурора без руху відповідно до вимогстатті 185 ЦПК України.

Згіднодо ст.185 ЦПК України, суд вправі залишити позовну заяву без руху. Для пред`явлення позову у цьому кримінальному провадженні, прокурор повинен надати суду неспростовні аргументи того, що обласна рада з об`єктивних підстав не мають змоги самостійно захистити свої інтереси в суді, шляхом пред`явлення позову. Прокурору також слід усунути недоліки зазначені вище шляхом подання до суду оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України та її копії з доданими доказами для вручення учасникам справи.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177 ЦПК України, тому суд згідност. 185 ЦПК України,ст. 128 КПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання ухвали.

Керуючисьст. 128,314-316 КПК України, ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суд, -

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42021081060000006 від 26.01.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б на 09 год 00 хвилин. 22.07.2022 року.

Викликати для участі у судовому засіданні учасників кримінального провадження.

Позовну заяву прокурора в інтересах Держави в особі Запорізької міської ради залишити без руху, надавши прокурору десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом надання оновленої позовної заяви.

Роз`яснити прокурору, що в разі не усунення ним недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1