Рішення

від 14.07.2022 по справі 420/23160/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23160/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засіданняІщенко С.О.,

за участю:

представника позивача Чижикова О.П.(згідно ордеру),

розглядаючи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської районної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеська районна рада Одеської області, про визнання протиправним та нечинним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 23 листопада 2021 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Овідіопольської районної ради, третя особа Одеська районна рада Одеської області про визнання протиправним та нечинним рішення, в якій позивач просить суд визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

Ухвалою від 29 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

07 грудня 2021 року до суду від позивача за вх. №ЕС/2982/21 надійшла заява про усунення недоліків з належним чином оформленою позовною заявою.

Ухвалою від 14 грудня 2021 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

24 грудня 2021 року ухвалою: прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (вх. №ЕС/2982/21), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу; зобов`язано Одеську районну раду Одеської області опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній справі у виданні, в якому оскаржуване рішення було або мало бути офіційно оприлюднене та надати докази на підтвердження опублікування такого оголошення; витребувано у Овідіопольської районної ради належним чином засвідчену копію рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , належить земельна ділянка загальною площею 1,84 га, яка розташована на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий № 5123783500:01:001:1383, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 318524. Вказує, що рішенням Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» нормативна грошова оцінка введена в дію з 01.01.2015 року. Позивач вважає наведене рішення протиправним та таким, що має бути визнано нечинним з моменту його прийняття, оскільки з метою перевірки дотримання Овідіопольською районною радою вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» 23.07.2020 року представником позивача направлялись численні запити до компетентних органів з проханням надати належним чином засвідчені копії рішення Овідіополької районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)», технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, затвердженої рішенням Овідіопольскої районної ради 11 липня 2014 року №631-VІ тощо, однак у відповідь на вказані запити були надані лише формальні відписки. Вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення Овідіопольською районною радою не було застосовано регламентовану законодавством процедуру прийняття регуляторного акта. Також зазначає, що жодна з вищенаведених вимог законодавства щодо відкритості, гласності та врахування громадської думки Овідіопольскою районною радою при прийнятті оскаржуваного у даній справі рішення дотримана не була, що позбавило зацікавлених у його прийнятті осіб можливості взяти участь у підготовці такого рішення у визначені законодавцем способи, зокрема, ознайомившись зі змістом проекту регуляторного акта та надання обов`язкових для розгляду регуляторним органом зауважень та пропозицій щодо змісту останнього. Вказане призвело до затвердження Овідіопольською районною радою нормативної грошової оцінки, яка, на переконання сторони позивача, визначена при застосуванні завищених коефіцієнтів, що призводить до нарахування безпідставного розміру плати за земельні ділянки, які перебувають у власності громадян та безпосередньо позивача. Овідіопольською районною радою також чином не опубліковано затверджену оскаржуваним рішенням технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), чим позбавлено третіх осіб можливості ознайомитися з розрахунком нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок та застосованих для цього коефіцієнтів.

Ухвалою суду від 03.02.2022 клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково та витребувано у Державного архіву Одеської області належним чином засвідчені копії рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» та документів, на підставі яких воно було прийнято, у задоволенні решти клопотання позивача відмовлено та продовжено строк підготовчого провадження у справі.

15.06.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/23160/21 до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, а відтак суд вирішує справу на підставі ч.6 ст.162 КАС України за наявними матеріалами.

На виконання ухвали від 24.12.2021 Одеською районною радою Одеської області 26.01.2022 опубліковано оголошення про відкриття провадження у даній справі на офіційному сайті районної ради https://odeska-rayrada.gov.ua/.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, дослідивши обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

Овідіопольською районною радою 28.03.2014 прийнято рішення №587-VІ «Про проведення нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Овідіопольського району Одеської області» (а.с.117), яким вирішено провести нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Овідіопольського району Одеської області, контроль за виконанням рішення доручено постійній комісії з питань аграрної політики, земельних відносин, адміністративно-територіального устрою.

11 липня 2014 року Овідіопольською районною радою прийнято рішення №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» (а.с.118-119), згідно якого райрада вирішила:

1. Затвердити технічну документацію про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів);

2. Ввести в дію нормативну грошову оцінку земель, зазначену у пункті 1 цього рішення з 01 січня 2015 року, за виключенням положень, що регламентують проведення розрахунків нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями та дворами;

3. Звернутися до Міністерства аграрної політики та продовольства України з вимогою щодо внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 року №508, у частині зменшення розмірів нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і дворами до економічно-обґрунтованого рівня, що забезпечуватиме збереження рентабельності аграрного виробництва;

4. Після внесення змін до Порядку, зазначеного у пункті 3 цього рішення, у частині зменшення розмірів нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення під господарськими будівлями і дворами, замовити внесення відповідних змін до Технічної документації, зазначеної у пункті 1 цього рішення та розглянути їх на черговій сесії Овідіопольської районної ради;

5. Контроль за виконанням цього рішення доручити постійній комісії з питань аграрної політики, земельних відносин, адміністративно-територіального устрою, екології, природокористування та рекреаційної діяльності.

Позивач вважаючи, що рішення Овідіопольської районної ради прийняте з порушенням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та є протиправним, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» (тут і далі - у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що: нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт (ч.1 ст.20 Закону України «Про оцінку земель»).

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами (ч.2 ст.23 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до п.271.2 Податкового кодексу України «у редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Суд зазначає, що акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а та від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15.

При цьому, Верховний Суду у постанові від 15.06.2021 у справі №200/12944/19-а зазначив, що колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення Ясинуватської районної ради, які просить визнати протиправними позивач (про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів), мають ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Отже, рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» є регуляторним актом.

Приписами частини 12 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Так, Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (далі Закон № 1160-IV, в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).

Приписами статті 1 Закону № 1160-IV встановлено, що регуляторний акт - це зокрема, прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст.7 Закону № 1160-IV регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом. Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження. Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Згідно з ч.1, 2 ст.8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта (ч.1, 2, 4 Закону № 1160-IV).

Статтею 12 Закону № 1160-IV визначено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання (ч.5).

Відповідно до частин 1-3, 5 статті 13 Закону № 1160-IV, план діяльності регуляторного органу з підготовки проектів регуляторних актів та зміни до нього оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації цього регуляторного органу, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення плану та змін до нього на офіційній сторінці відповідного регуляторного органу в мережі Інтернет.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Отже, з викладених вище норм вбачається, що затвердженню органом місцевого самоврядування зокрема рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, передують такі кроки регуляторного органу:

- прийняття та оприлюднення плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, або змін до нього (у яких має бути зазначено проект рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, яке планується прийняти в наступному календарному році);

- повідомлення про оприлюднення проекту та оприлюднення проекту рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель а також оприлюднення відповідного аналізу регуляторного впливу такого проекту рішення.

Так, судом встановлено, що у газеті «Чорноморські новини» №53 (21524) від 12.07.2017 було оприлюднено рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)» (а.с.159 зворот).

Проте, відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження того, що ним здійснювалось оприлюднення:

- плану діяльності Овідіопольської районної ради з підготовки проектів регуляторних актів, прийнятого у 2013 році (або змін до нього) із зазначенням плану прийняття у 2014 році проект рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів);

- повідомлення Овідіопольської районної ради про оприлюднення проекту рішення про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів);

- проекту рішення Овідіопольської районної ради про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів);

- відповідного аналізу регуляторного впливу проекту рішення Овідіопольської районної ради про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Тобто, відповідачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, що ним дотримано приписи Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд зазначає, що право бути почутим - складова частина принципу верховенства права. Суб`єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб`єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

Разом з тим, сам по собі цей принцип не є формальним. Порушення права особи бути вислуханою, має наслідком протиправність ухваленого суб`єктом владних повноважень рішення, у тому разі, якщо особа мала повідомити інформацію чи надати пояснення.

У даному випадку не оприлюднення відповідачем вищевказаних документів (плану діяльності, повідомлення про оприлюднення проекту рішення, проекту рішення та відповідного аналізу регуляторного впливу проекту рішення) є порушенням принципу верховенства права.

Приписами частини 1 статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» встановлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване рішення не мало бути прийнятим.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч.2 ст.7 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте, судом не встановлено належних та достатніх доказів відповідності спірного рішення критеріям, що зазначені у ч.2 ст.2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, а відтак ця сума підлягаю стягненню на користь ОСОБА_1 з Овідіопольської районної ради за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення Овідіопольської районної ради від 11 липня 2014 року №631-VІ «Про затвердження технічної документації про нормативну грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів)».

Стягнути з Овідіопольської районної ради за рахунок бюджетних асигнувань Овідіопольської районної ради на користь ОСОБА_1 908,00 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. \

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ).

Відповідач - Овідіопольська районна рада (вул.Т.Шевченка, 169, смт.Овідіополь, Одеська обл, 67801, код ЄДРПОУ 24766994).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеська районна рада Одеської області (просп.Шевченка,4, м.Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 43995888).

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2022.

Суддя О.А. Вовченко