Рішення

від 10.07.2022 по справі 914/3351/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2022 Справа № 914/3351/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Зусько І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за позовом: ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія», м. Львів,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп», м. Самбір,

про стягнення 476948,96 грн.

За участі представників:

від позивача: Федоришин О.О. - адвокат,

від відповідача 1: Москаль Д.М. - адвокат,

від відповідача 2: Шнир Я.Б. - адвокат, Максимець Л.В. - представник.

Суть спору: ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ, звернулась до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення солідарно з відповідачів 476948,96 грн., з яких 391802,13 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди та 35146,83 грн. судових витрат. На підставі викладеного суд встановив, що ціна позову становить 441802,13 грн., а не 476948,96 грн., оскільки судові витрати у справі не включаються до неї.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач, будучи зареєстрована як фізична особа-підприємець, уклала з відповідачем 2 договори суборенди № 70 від 04.12.2019 р. та № 121 А від 01.07.2020 р. нежитлових приміщень площею по 17 кв. м кожне, а також договір суборенди № 142 від 05.11.2020 р. нежитлового приміщення площею 84 кв. м, на першому поверсі ТЦ «Гора» у м. Львові по вул. Луганська, буд. 6.

У ТЦ «Гора» 11 лютого 2021 р. стався обвал даху, основна маса якого припала на місце, де розташовувалось орендоване позивачкою приміщення.

Обвал даху призвів до повного припинення позивачем господарської діяльності. Використання орендованого приміщення за цільовим призначенням стало неможливим.

Позивач отримала доступ до свого майна лише 03.03.2021 р. За результатами огляду майна встановлено, що переважна більшість товару позивача, який знаходився у орендованому приміщенні, була або повністю знищена, або частково пошкоджена.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» (орендодавець за договором суборенди) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича компанія «Історія» (власник приміщення) відмовились від підписання актів про пошкодження майна внаслідок обвалу даху. Відповідач 2 послався на те, що спочатку повинен підписати акти із власником приміщення.

У позовній заяві (том справи І, а.с. 3-4) позивач, з посиланням на відповідача 2, стверджує, що відповідач 1 відмовився від компенсації будь-яких збитків, оскільки орендар приміщення (відповідач 2) неналежно доглядав за майном (не чистив сніг з даху). Позивач на підставі довідки № 9912-08/06.2-927 від 08.10.2021 р. доходить висновку, що відповідач 2 допустив протиправну бездіяльність, не вживши належних заходів з очищення снігової маси та не попередивши суб`єктів господарювання про ризики обвалу даху. Внаслідок цього позивач не мала можливості звільнити орендоване приміщення від майна.

Позивач набула статусу потерпілої у кримінальному провадженні, відкритому по факту обвалу даху в ТЦ «Гора» та завдання шкоди майну.

Розмір матеріального збитку (391802,13 грн.), який нанесено майну позивача, що знаходилось в торговому центрі і було пошкоджене внаслідок обвалу даху 11.02.2021 р., визначено нею на підставі експертного висновку № 483/21 від 17.10.2021 р.

Позивач посилається на те, що в силу ч. 4 ст. 319, ст. ст. 322 та 323 ЦК України саме відповідач 1 як власник приміщення несе відповідальність за його неналежне утримання.

Щодо солідарного стягнення з відповідачів заподіяної шкоди, то позивач вважає, що відповідно до ст. 541 ЦК України позов обґрунтовано подано до відповідачів, кожен з яких у своїй частині ніс тягар щодо належного утримання ТЦ «Гора». Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Позивач вважає, що відповідальність за неналежне утримання майна та обвал даху може лежати на відповідачі 2 повністю або частково, в залежності від розподілу обсягів обов`язків за договором оренди, укладеним між відповідачами (том справи І, а.с. 146). Вони несли спільний обов`язок по утриманню майна і внаслідок їх спільної бездіяльності позивач понесла збитки.

Як на правову підставу своїх позовних вимог позивач посилається на приписи п. 6 ч. 1 ст. 3, п. 3 ч. 1 ст.11, ст. 22, ч. 3 ст. 147, 224 ГК України, ст.ст. 317, 319, 322, 386, 780, ч.ч. 1, 2 ст. 1166, 1167 ЦК України.

На думку позивача, з огляду на доктрину «заборони суперечливої поведінки», відповідач 1 мав: попередити відповідача 2 про всі відомі йому недоліки приміщення, переданого в оренду. Відповідач 2, в свою чергу, мав повідомити суборендаря про можливі ризики, які виникають у зв`язку з цим; відповідачі, володіючи інформацією про протікання даху, могли і повинні були завчасно усувати несправності та за вісім місяців з моменту обвалу даху могли б віднайти компромісну формулу компенсації збитків.

Наведені обставини щодо знищення та пошкодження майна позивачки викликали у неї розпач, тривогу, роздратування. Вона прийняла рішення припинити здійснення підприємницької діяльності, була вимушена змінити звичайний спосіб життя, економити на найважливішому, вирішувати питання термінового пошуку іншого заробітку, спілкуватись з адвокатом, захищати свої інтереси в суді.

Невиконання відповідачами наданих позивачу обіцянок із компенсації завданих збитків є психотравмуючими для неї.

Наведене вище підтверджує завдання позивачу моральної шкоди, розмір якої нею визначено, керуючись засадами розумності та виваженості, в сумі 50000 грн.

Позивач вважає, що справа на підставі ст. 20 ГПК України підвідомча Господарському суду, оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у справі на підставі господарського договору та у зв`язку із здійсненням позивачем підприємницької діяльності.

Стислий виклад заперечень відповідача 1.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву (том справи І, а.с. 197-203) просить відмовити у задоволенні позову до нього, виходячи з такого.

Відповідач 1 зазначає, що приміщення, суборендарем якого була позивач, він передав в оренду відповідачу 2 по Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.07.2020., згідно з умовами Договору оренди нежитлового приміщення № 7 від 01.07.2020 р.

Відповідач 1 разом із правом оренди приміщення, на підставі п.1.1. Договору, для забезпечення «інших потреб, які забезпечують використання об`єкта оренди за його цільовим призначенням відповідно до п. 1.4. Договору» передав відповідачу 2 право користування прилеглою територією, в тому числі майданчиком з твердим покриттям.

Відповідно до п. 6.1.3., 8.7. Договору відповідач 2 зобов`язувався утримувати приміщення, що орендується, а також прилеглу до орендованих приміщень територію, у належному санітарному стані.

Відповідач 2 несе відповідальність за дотримання у Об`єкті оренди санітарних та пожежних норм, правил використання електроприладів та газообладнання, інших правил виробничої безпеки та охорони праці.

На підставі п. 6.2.5. Договору відповідач 2 передав позивачу у суборенду частину з орендованих приміщень.

Відповідач 1 не мав договірних зобов`язань перед позивачем.

На підставі ч. 1 ст. 780 ЦК України відповідач 1 не несе відповідальності перед позивачем за заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду, спричинену обвалом даху.

Відповідач 1 стверджує, що обвал даху стався 11.02.2021 р. внаслідок сильного снігопаду та тиску снігу, спричиненого снігопадом, що підтверджує долученими до справи Технічними висновками. Тому, на думку відповідача 1, підлягають застосуванню норми ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України.

Відповідач 1 вважає, що позивач не довела наявності встановлених ЦК України підстав для відшкодування ним шкоди.

Стислий виклад заперечень відповідача 2.

Відповідач 2 у відзиві (том справи І, а.с. 175-177) просить у задоволенні позову до нього відмовити повністю, посилаючись на таке.

Відповідач 2 є орендарем приміщення, власником якого є відповідач 1. Відповідач 1 не надав відповідачу 2 доступу до даху будівлі.

Відповідач 2 звертався до відповідача 1 з листом від 15.06.2020 р. № 11/06, в якому повідомляв про проблеми із перекриттям даху, які проявлялись у періодичних протіканнях даху в різних місцях і залитті торгових площ суборендарів. Відповідач 2 просив відповідача 1 вжити заходів, спрямованих на відновлення покрівлі даху та недопущення його подальшого руйнування.

Відповідач 2 вважає, що відсутня його вина у заподіянні шкоди майну позивача та причинно наслідковий зв`язок між протиправною дією (бездіяльністю) та настанням негативних наслідків.

Відповідно до п. 5.1.5. Договору оренди відповідач 1 зобов`язувався за свій рахунок ліквідовувати аварії, пошкодження та їх наслідки, що сталися не з вини орендаря (відповідача 2) та якщо вони значно погіршують експлуатаційні характеристики об`єкта оренди, або ж унеможливлюють його використання відповідачем 2 за цільовим призначенням.

Відповідач 2 звертає увагу на ту обставину, що позивач всупереч вимогам п. 6.1.27. Договорів суборенди, не виконала взятих на себе зобов`язань з страхування свого майна, яке знаходилось на об`єкті суборенди.

Відповідь позивача на відзиви (том справи І, а.с. 260-264).

Позивач посилається на те, що долучена до матеріалів справи копія витягу з технічного висновку ФОПа Картуха І.І. не містить відомостей про попередження його про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Тому наведені Картухом І.І. положення у технічному висновку підлягають критичній оцінці, а сам документ визнанню недопустимими доказом.

Картух І.І. не є судовим експертом, він не внесений до Реєстру атестованих судових експертів, підписаний ФОП Картух І.І. висновок за результатами обстеження будівлі не може вважатися експертним висновком.

Результати технічного висновку грунтуються на словах анонімних осіб, про що йдеться у розділі 2 та підрозділі 3.5.

ФОП Картух І.І. свої висновки будував на підставі усних припущень безіменних осіб.

Огляд обваленого даху проводився ФОПом Картухом І.І. у серпні 2021 р., тобто майже через півроку після події, коли місце обвалу було зачищене від його наслідків. У висновку виконавець наводить попередні висновки про наявність дефектів у конструкції приміщень ТЦ «Гора», що могли впливати на міцність перекриття даху.

Позивач вважає, що Договір про погодження розміру та умов здійснення страхового відшкодування від 25.11.2021 р. не є документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати» торгово-промислова палата України не видавала відповідачам сертифікати про форс-мажорні обставини. Отже ст. 617 ЦК України не підлягає застосуванню.

Позивач вважає безпідставними посилання відповідача 1 на відсутність цивільно-правового договору між ними як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача 1, з огляду на те, що позовні вимоги обґрунтовано нормами ст.ст. 1166 та 1167 ЦК України.

Позивач виокремлює важливі, на її думку, обставини, про які йдеться у поясненнях відповідача 2.

До таких позивач відносить, зокрема: обізнаність відповідача 2 з проблемами з перекриттям даху в ТЦ «Гора»; повідомлення відповідачем 2 відповідача 1 листом від 15.06.2020 р. № 11/06 про наявність пошкоджень та необхідність проведення ремонтних робіт; не попередження позивача про можливість виникнення аварійної події; відповідачі, будучи обізнаними з проблемами з перекриттям даху, продовжували допускати протиправну бездіяльність, у тому числі з несвоєчасного розчищення снігового покриву, критичне накопичення якого призвело до завалення покрівлі.

Позивач вважає, що не проведення ним страхування, відповідно до п. 6.1.27. договору суборенди від 05.11.2020 р., не є підставою, яка звільняє відповідачів від деліктних зобов`язань. На думку позивача, Договором не передбачено правових наслідків за невиконання нею взятого на себе обов`язку з страхування належного їй майна, відповідачі на підставі п. 10.1. договору мають нести матеріальну відповідальність в розмірі нанесених пошкодженням майна збитків.

Заперечення відповідача 2 на відповідь на відзив позивача (том справи ІІ, а.с. 5-6).

Відповідач 2 вважає, що наявні у матеріалах справи докази не підтверджують існування причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наслідками обвалу даху, спричиненого накопиченням снігового покриву, а також розміром збитків позивача.

Розчищення снігу є обов`язком балансоутримувача (власника або юридичної особи, яка забезпечує управління цим майном та несе відповідальність за його експлуатацію).

При цьому відповідач 2 посилається на норми п. 5 розділу V Типових правил благоустрою території населеного пункту, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.11.2017 р. № 310, ст. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Відповідач 2 посилається на те, що його не притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення правил благоустрою та не прибирання снігу.

Відповідач 2 стверджує, що нормами пунктів 6.1.7., 6.1.13., підпункту «г» пункту 8.20. Договору суборенди встановлено обов`язок позивача утримувати об`єкт суборенди у належному санітарному стані, а також передбачено звільнення відповідача 2 від відповідальності за будь-які збитки та позови суборендаря, які пов`язані з будь-яким пошкодженням або крадіжкою товарів чи майна, що знаходиться в приміщенні позивача.

Пояснення позивача, подані суду 31.05.2022 р.

Позивач вважає, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, не прибирали снігу з даху будівлі негайно, чим порушили вимоги п.п. 1.2., 3.1.3., 4.1.1., 4.1.3., 4.2.25. та 7.3.4 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 р. № 376. Вказане спричинило обвал даху та понесення позивачем збитків.

Позивач посилається на норми п. 1 ч. 2 ст. 18, ч. 1 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

В якості правових підстав солідарної відповідальності відповідачів позивач посилається на норми ст. 227 ГК України та ч. 1 ст. 541, ст. 1190 ЦК України.

Позивач вважає, що відповідач 1 мав обов`язок своєчасно забезпечувати ремонт покрівлі торгового центру, а відповідач 2 на виконання своїх обов`язків за договором оренди № 7 мав забезпечувати належне прибирання даху від снігу. Таким чином, бездіяльність відповідачів, яка полягала у не забезпеченні утримання в належному стані даху торгового центру, не проведенні прибирання даху будівлі від снігу, спричинила руйнування покрівлі та втрати майна позивача. Розмір заподіяних збитків позивачу підтверджується висновком судового експерта.

Позивач вважає, що витрати відповідача 1 не підлягають відшкодуванню в зв`язку із неподанням ним доказів, встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява залишалась судом без руху. Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду її прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовчі засідання відкладались та судом оголошувались перерви у підготовчих засіданнях з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду та у протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 03.05.2022р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті. Судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось та судом оголошувались перерви з підстав, наведених у наявній у матеріалах справи ухвалі суду та у протоколах судових засідань.

Ухвалами суду задовольнялись клопотання позивача про проведення судових засідань режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.07.2022 р. відмовлено відповідачу-2 в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Представник відповідача 1 до завершення судових дебатів зробив заяву, передбачену абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування факту понесення позивачем збитків й моральної шкоди у розмірах, в яких вони заявлені до стягнення, факту протиправної поведінки відповідачів, наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів та понесеними позивачем збитками і заподіяною їй моральною шкодою та підстав для солідарної відповідальності відповідачів.

До предмета доказування осіб, які мають у справі протилежний процесуальний інтерес належить доказування обставин, що спростовують факти, викладені у позовній заяві, та свідчать про відсутність їхньої вини у порушенні зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Вичерпний перелік доказів, якими позивач та відповідачі підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ними в додатках до позовної заяви, відзиву та поданих у справі заяв, пояснень, відповідей на відзив тощо.

Суд визнає встановленими, з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини.

Між відповідачами у справі 01 липня 2020 р. укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 7 з додатком № 1 (том справи І, а.с. 178-185). На підставі п.1.1. цього Договору відповідач 1(орендодавець) передав відповідачу 2 (орендар) нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 3068 квадратних метрів, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 6.

У п. 3.2. Договору відповідачі погодили, що його строк закінчується 31 травня 2022 р.

Факт передачі 01 липня 2020 р. предмета оренди відповідачем 1 відповідачу 2 підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією Акту прийому-передачі цього приміщення (том справи І, а.с. 186). У вказаному акті відповідачі засвідчили, що стан будівельних конструкцій та приміщень переданого об`єкта оренди є придатним до цільового використання приміщення за Договором № 7 від 01 липня 2020 р.

Відповідач 2 на підставі п. 6.2.5. згаданого вище Договору оренди уклав з Фізичною особою-підприємцем Іванцевою Мариною Денисівною Договір суборенди № 142 від 05 листопада 2020 р. з додатками. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи належно завіреними копіями цих документів (том справи І, а.с. 38-47) та не заперечується сторонами договору.

У п. 4.1.1. Договору суборенди сторони погодили, що строк дії цього Договору закінчується 31 жовтня 2021 року.

Додатком № 3 до Договору № 142, належно завірена копія якого є у матеріалах справи (том справи І, а.с. 47), підтверджується факт передачі відповідачем 2 Фізичній особі-підприємцю Іванцевій М.Д. 01.12.2020 р. предмета Договору суборенди, а саме: торгової площі в розмірі 84 кв. м, що знаходиться на першому поверсі Торгового Центру «Гора», під умовним внутрішнім номером № 4, 5 за адресою: Україна, м. Львів, вул. Луганська, 6.

Сторони Договору суборенди у Акті приймання-передачі зазначили, що об`єкт суборенди на момент передачі має задовільний стан. Сторони один до одного претензій не мають.

Дія Договорів суборенди № 70 та № 121 А, на які посилається позивач у позовній заяві, згідно з пунктами 4.1.1. Договорів, закінчилась 29 лютого 2020 р. та 30 квітня 2021 р. відповідно. Однак, щодо об`єкта суборенди, який був предметом Договору № 121 А (приміщення з умовним внутрішнім номером 5), між позивачем та відповідачем 2 укладено новий Договір суборенди № 142 (згідно з п. 1.1., приміщення під умовним внутрішнім номером 5 включено до складу предмета Договору № 142).

У Торговому Центрі «Гора», 11 лютого 2021 р. близько 17:30 год., стався обвал даху. Позивач посилається у позові на електронні засоби масової інформації, які висвітлювали цю подію (zaxid.net, zaxid.espreso.tv, lviv.tsn.ua), як на докази того, що така подія дійсно мала місце 11 лютого 2021 р. близько 17:30 год. Вказана обставина не заперечується відповідачами та додатково підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією ухвали слідчого судді Сихівського районного суду від 04 серпня 2021 р. у справі № 464/5250/21 (том справи І, а.с. 73-75).

На думку позивача обвал даху спричинила протиправна бездіяльність відповідачів. Ця бездіяльність полягала у тому, що відповідачі не попередили позивача про ризики обвалу даху та не виконували покладені на них Правилами благоустрою м. Львова обов`язки з негайного вжиття заходів із прибирання від снігу даху Торгового центру у період з 07.02.2021 до 17:30 год. 11.02.2021 р. Прибирання снігу, здійснене відповідачами завчасно, на думку позивача, унеможливило б накопичення критичної снігової маси, яке призвело до обвалу даху. Обвал даху спричинив пошкодження та знищення майна позивача (заподіяння матеріальних збитків у сумі 391802,13 грн. й понесення моральної шкоди у розмірі 50000 грн.).

Згідно з Детальною інформацією про фізичну особу-підприємця (том справи І, а.с. 17) державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Іванцевої М.Д. здійснено 26.04.2021 р.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення, доводи та аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні з огляду на таке.

Позивач у позовній заяві, як на правову підставу своїх позовних вимог, посилається одночасно на ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, які встановлюють підстави відповідальності за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, та на ст. 224 ГК України, яка стосується відшкодування збитків.

Відповідно до приписів ст.ст. 1166 та 1167 ЦК України, що регулюють правовідносин, які виникають із заподіяння позадоговірної шкоди (неправомірного завдання шкоди, з делікту), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 ЦК України.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Щодо неправомірної бездіяльності позивачів, які не прибирали сніг з даху, що зумовило його обвал, то суд дійшов таких висновків.

Сторони у справі погоджуються з тим, що знищення та пошкодження майна позивача спричинив обвал даху будівлі, в якому знаходилось його майно.

Позивач сам у позовній заяві (том справи І, а.с. 4) приходить до висновку, що «накопичення критичної снігової маси» «внаслідку призвело до обвалу» даху.

Доказів спричинення обвалу даху будь-якими іншими обставинами у справі немає.

Посилання позивача та відповідача 2 на лист № 11/06 від 15.06.2020 р. (том справи І, а.с. 188) як на доказ вини відповідача 1 у заподіянні збитків позивачу, необгрунтовані. Цей лист не є належним доказом протікання 11.06.2020 р. даху, а також доказом наявності причинно-наслідкового зв`язку між протіканням даху 11.06.2020 р. та обвалом цього даху 11.02.2021 р.

Крім цього, згідно з ч. 3 ст. 767 ЦК України наймач зобов`язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Актом прийому-передачі приміщення (том справи І, а.с. 186) підтверджується та обставина, що відповідач 2 (орендар) прийняв від відповідача 1 (орендодавець) 01 липня 2020 р. приміщення на підставі Договору № 7 у придатному стані будівельних конструкцій та приміщень до цільового використання за договором. Про протікання даху у цьому приміщенні відповідач 2 у акті прийому-передачі приміщення не зазначав.

Актом приймання-передачі об`єкта суборенди від 01 грудня 2020 р. (том справи І, а.с. 47) підтверджується факт передачі відповідачем 2 позивачу приміщення (об`єкта суборенди) у задовільному стані та відсутність претензій сторін один до одного.

Таким чином, у момент передачі речі, наймачі такої її несправності, як протікання даху, не виявили. Отже суд дійшов висновку, що річ вважається такою, що передана наймачам в належному стані.

Щодо факту протиправної бездіяльності відповідачів, то його існування позивач підтверджує відсутністю доказів того, що відповідачі, відповідно до вимог п.п. 1.2., 3.1.3., 4.1.1., 4.1.3., 4.2.25. та 7.3.4 Правил благоустрою м. Львова, виконали покладений на них обов`язок з утримання будівлі в належному санітарному стані, а саме: здійснили завчасне чи негайне очищення даху будівлі від снігу.

У матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували факт прибирання відповідачами снігу з даху, орендованого позивачем приміщення.

Однак наведені вище доводи та докази позивача не спростовують доводів відповідача 1 про те, що відбулось випадкове знищення і пошкодження майна позивача, обвал даху спричинений понаднормативним сніговим навантаженням на дах, стихією, випаданням значної кількості мокрого снігу та снігу (до 34 см. станом на 11.02.2021 р., що становило 173 % місячної норми), а не неправомірною бездіяльністю тих, чи інших осіб. Доводи та докази позивача не підтверджують існування причинно-наслідкового зв`язку між обвалом даху та невиконанням відповідачами заходів з очищення даху від снігу.

Той факт, що станом на 11.02.2021 р. у м. Львові мали місце небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (випадання мокрого снігу, утворення стійкого снігового покриву, снігові замети, хуртовини) визнається позивачем у позовній заяві, підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною довідкою Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 08 жовтня 2021 р. № 9912-08/06.2-927 (том справи І, а.с. 68), повідомленнями на офіційних сайтах Львівського регіонального центру з гідрометеорології (https://uk-ua.facebook.com/LvivMeteo), Львівської міської ради (https://city-adm.lviv.ua/news/society/emergency/284033-za-4-dni-vypalo-169protsent-misiachnoi-normy-opadiv-i-maruniak), Львівського НДЕКЦ МВС України (http://ndekc.lviv.ua/news90.html), у електронних засобах масової інформації (http://ndekc.lviv.ua/news90.html, https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3188778-sadovij-proponue-zrobiti-patnicu-u-lvovi-vihidnim-sob-pribrati-snig.html) тощо та є загальновідомим на території м. Львова фактом.

Належно завіреними копіями Договорів суборенди № 70, № 121А, Договору оренди нежитлового приміщення № 7, Договору іпотеки від 24.09.2018 р., зареєстрованого у реєстрі за № 4274 (том справи І, а.с. 18-37, 178-189, 224-230), підтверджується та обставина, що приміщення по вул. Луганська, 6, у м. Львові перебувало у експлуатації з 2018 р. Позивач користувалась приміщенням з 05.03.2019 р. Докази виконання відповідачами обов`язку з очищення даху згаданого приміщення від снігу за цей період у матеріалах справи також відсутні. Проте вказані обставини не спричинили обвалу даху будівлі за умов випадання снігу у межах існуючої місячної норми опадів. Дах обвалився 11.02.2021 р., коли з 07.02.2021 р. по 11.02.2021 р. (за 4 дні) випало 83,1 мм опадів у вигляді снігу, що становило 173 % місячної норми лютого.

Технічними висновками за результатами обстеження добудови до будівлі по вул. Луганська, 6 у м. Львові (том справи І, а.с. 231-249) підтверджується та обставина, що «причиною обрушення ділянки покриття добудови до будівлі по вул. Луганській, 6 у м. Львові була дія понаднормативного снігового навантаження». У технічних висновках зазначено, що сповзання снігу з верхнього даху на нижній дах, яке відбулось за рахунок танення шару на поверхні покрівлі, температура якої була вище нуля (опалювальне приміщення), « викликало збільшення ваги снігу та перевищення над розрахунковим значенням. Достатнім було перевищення на 10 %, щоб викликати руйнування опорного розкосу та на 32 % для руйнування елементу верхнього поясу. Враховуючи, що товщина покриву була 34 см (згідно довідки Львівського РЦГМ) та додаткова маса снігу з верхнього даху такої ж товщини, загальна товщина на прилеглій до основного будинку ділянці даху добудови становила 68 см, або від 85 до 646 кг/м2 в залежності від вологості снігу. Враховуючи, що для руйнування необхідно було від 89 до 130 кг/м2 таке навантаження було на даху добудови на момент аварії. Тобто причиною обрушення ферм стала дія понаднормативного снігового навантаження».

Щодо заперечень позивача стосовно Технічних висновків за результатами обстеження добудови до будівлі по вул. Луганська, 6 у м. Львові (том справи І, а.с. 231-249), то суд встановив, що ці Технічні висновки не відповідають вимогам до висновку експерта, які ставляться у ст. 98 ГПК України. Однак ці Технічні висновки відповідають вимогам ст. 91 ГПК України, в силу приписів ст. 73 ГПК України є засобом доказування, який має оцінюватись судом на підставі ст. 86 ГПК України у сукупності із іншими, зібраними у справі доказами.

У п. 2.4. Технічних висновків йдеться про виявлені станом на 02 серпня 2021 р. дефекти, які «впливають на зниження міцності каркасу через обрушення ділянки добудови і повинні бути усунуті в процесі усунення наслідків аварії та капітального ремонту і підсилення.». У Вступі зазначено, що Технічні висновки виконано «протягом лютого-серпня 2021 р. з метою встановлення дійсного технічного стану конструкцій будівлі по вул. Луганській, 6 у м. Львові після обрушення, що сталось 11.02.2021 р., встановлення причин руйнування…».

Факт пошкодження нежитлового приміщення площею 3549,4 кв. м по вул. Луганській, 6, у м. Львові, 11.02.2021 р. внаслідок тиску снігу, що виник через сильний снігопад, опосередковано підтверджується наявною у матеріалах справи належно завіреною копією договору від 25.11.2021 р. про погодження розміру та умов страхового відшкодування (том справи І, а.с. 250). Суд не бере до уваги заперечення позивача з приводу цього договору з огляду на норму ст. 204 ЦК України.

При цьому, згідно з довідкою Львівського РЦГМ № 9912-08/06.2-927, товщина покриву снігу у 34 см зафіксована о 08:00 год. зимового часу станом на 11.02.2021 р., відповідно до зробленої у довідці примітки. Впродовж дня і до 17:30 год. 11.02.2021 р. (час, коли стався обвал даху) опади снігу продовжувались. Вказане підтверджується вище згаданою Довідкою Львівського РЦГМ.

Докази того, що навантаження на дах, спричинене, поряд з понаднормативним навантаженням снігового покриву, ще й вагою осіб, які мали б здійснювати заходи з його очищення, або ж вагою механізмів та пристроїв, які використовуються для очищення даху, не слугувало б додатковою причиною обвалу цього даху, у справі відсутні.

У матеріалах справи немає доказів того, що прибирання снігу з дахів за таких погодних умов, які мали місце 11.02.2021 р., було можливим та допустимим не лише негайно, але й як таке.

Прибирання снігу з даху, згідно з п. 2.1. розділу 2, п. 7.2. розділу 7 Правил охорони праці під час робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 62 від 27.03.2007 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 р. за N 573/13840), є висотними роботами.

Відповідно до п. 1.16 цих Правил не дозволяється виконувати роботи на висоті у відкритих місцях при швидкості вітру 10 м/с і більше, при ожеледиці, грозі або тумані, який затрудняє видимість в межах фронту робіт, а також у нічний час при недостатній освітленості та якщо температура повітря вище плюс 35 град. С або нижче мінус 20 град. С. Невідкладні роботи на висоті в більш складних погодних умовах (при інших температурах тощо) виконуються за рішенням роботодавця. При цьому в ПВР слід передбачити додаткові заходи безпеки, що відповідають цим умовам.

Довідкою Львівського РЦГМ від 08.10.2021 р. підтверджується попередження про небезпечні метеорологічні явища І рівня небезпечності (НМЯ) по місту Львову з 07.02.2021 р. до 11.02.2021 р. До таких явищ, відповідно до Настанови з метеорологічного прогнозування, затвердженої наказом УкрГМЦ від 11.12.2018 р. № 234, належать: значний сніг (7-19 мм, до 12 год.); значний мокрий сніг (15-49 мм, до 12 год.); хуртовина (випадання снігу за швидкості вітру 12 і більше м/с); ожеледь (діаметр 6-19 мм); вітер (максимальна швидкість 15-24 м/с).

Доказів того, що за погодних умов, які мали місце у м. Львові з 07.02.2021 р. до 11.02.2021 р. було об`єктивно можливо виконати невідкладні роботи на висоті, у тому числі верхолазні, з очищення дахів від снігу, без заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, у справі немає. Снігопад у Львові 11.02.2021 р. паралізував рух транспорту, мер міста закликав жителів та гостей міста залишатись вдома, допомогти двірникам розчистити сніг біля будинків, рекомендував зробити п`ятницю (12.02.2021 р.) вихідним днем, працювати дистанційно (https://www.facebook.com/andriy.sadovyi/posts/285414469613330).

Беручи до уваги наведені вище обставини, які встановлено судом, докази, на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновку про те, що майнова та моральна шкода позивача спричинена неправомірною бездіяльністю відповідачів, та не спростовують доводів відповідача 1 про те, що знищення й пошкодження майна позивача є випадковим.

Щодо осіб, зобов`язаних вживати заходи з очищення даху приміщення від снігу та відшкодовувати шкоду позивачу суд дійшов таких висновків.

Позивач була піднаймачем приміщення на підставі Договору суборенди № 142 від 05.11.2020 р., який укладено між нею та відповідачем 2. У судових засіданнях представники сторін не заперечували, що над приміщенням позивача не було інших приміщень, дах, який обвалився, слугував стелею у приміщенні, котре перебувало у суборенді позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Пунктами 3.1.3., 4.1.3., 4.2.25. Правил благоустрою м. Львова, на які посилається позивач, встановлено, що відповідальність за утримання будівель у належному санітарному стані й за невиконання заходів благоустрою міста несуть, у тому числі, й орендарі.

Суд також встановив, що відповідач 1 передав відповідачу 2 в оренду нежитлове приміщення площею 3068 кв. м на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 7.

Відповідач 2 передав частину цього приміщення, а саме торгову площу у розмірі 84 кв. м, в суборенду позивачу на підставі Договору суборенди № 142.

Зазначеними договорами встановлено права та обов`язки осіб, які їх уклали, а також умови відповідальності за заподіяну шкоду.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору оренди № 7 відповідач 1 передав відповідачу 2 в оренду приміщення разом із правом користування прилеглою територією, в тому числі майданчиком з твердим покриттям, для потреб, які забезпечують використання об`єкта оренди за його цільовим призначенням, відповідно до п. 1.4. Договору.

Відповідач 2 взяв на себе обов`язок утримувати приміщення, що орендується, а також прилеглу до орендованих приміщень територію, у належному санітарному стані (п. 6.1.3. Договору).

Згідно з п. 1.1. розділу І Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, які затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я України № 145 від 17.03.2011 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2011 р. за N 457/19195), прибирання снігу є одним із заходів санітарного очищення, які належать до прибирання об`єктів благоустрою.

Відповідно до п. 1.18.6. Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 р. за № 1046/9645) скидання з дахів та покрівель снігу та льоду належить до послуг з санітарно-технічного обслуговування.

При укладенні Договору суборенди № 142 торгової площі в розмірі 84 кв. м позивач, відповідно до п.п. 6.1.7., 6.1.26., 6.1.27., 10.2. Договору, аналогічно взяла на себе обов`язок: утримувати Об`єкт суборенди у належному стані та в порядку, передбаченому санітарними нормами, а також застрахувати належне їй майно (товари), що знаходяться на Об`єкті оренди. Сторони погодили, що позивач одноособово несе відповідальність за виконання її працівниками вимог законодавства України з питань дотримання санітарно-технічних норм.

Докази виконання Іванцевою М.Д. обв`язку, встановленого п.п. 6.1.27. Договору суборенди № 142, щодо укладення договору страхування суду не надано.

За таких обставин, доводи відповідача 2 щодо того, що виконання вказаного обов`язку позивачкою призвело б до відшкодування їй збитків, спричинених знищенням та пошкодженням майна, її страховиком, є обґрунтовані.

Крім цього, у п.п. «в» та «г» п. 8.20. Договору суборенди № 142 позивач та відповідач 2 погодили, що відповідач 2 не несе відповідальності за будь-які збитки та позови позивача, пов`язані зокрема з будь-якими порушеннями в роботі комунальних мереж та наданні послуг, які не залежать від відповідача 2; будь-яким пошкодженням або крадіжкою товарів чи майна, що знаходяться у приміщенні позивача.

Відповідно до ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 ЦК України), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця.

Що стосується відповідальності відповідачів, з огляду на викладені вище умови Договору оренди та Договору суборенди, то згідно з частинами 1 та 2 ст. 780 ЦК України, шкода, завдана третім особам у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Шкода, завдана у зв`язку з володінням та/або користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Усе викладене вище у сукупності не підтверджує доводів позивача про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо підсудності справи, то спори, у яких стороною є фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, якщо вони пов`язані з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України підлягають розгляду господарськими судами. Такий висновок суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленому у постанові від 25 червня 2019 р. у справі № 904/1083/18.

Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія «Історія» (79034, м. Львів, вул. Угорська, буд. 22, ідентифікаційний код 38582670) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Захід Груп» (81400, Львівська область, м. Самбір, вулиця Івана Франка, будинок, 83, квартира 11, ідентифікаційний код 38037461) відмовити повністю.

2. Судовий збір за розгляд справи судом I інстанції покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.07.2022 р.

Суддя Бортник О.Ю.