Постанова

від 12.07.2022 по справі 2-883/11

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.07.22

22-ц/812/532/22

Справа № 2-883/11 Головуючий суду першої інстанції - Темнікова А.О.

Провадження № 22-ц/812/532/22 Доповідач суду апеляційної інстанції - Бондаренко Т.З.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Бондаренко Т.З.,

суддів - Царюк Л.М., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання - Стрілець К.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу №2-883/11за апеляційноюскаргою

Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса)

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2021 року, постановлену під головуванням судді Темнікової А.О., в приміщенні того ж суду, за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на бездіяльність та рішення посадових осіб Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) при здійсненні виконавчого провадження щодо виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2021 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність та рішення посадових осіб Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) МЮУ (далі - Заводського ВДВС) при здійсненні виконавчого провадження щодо виконання рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 червня 2011 року по справі №2-883/2011, в якому боржником є ОСОБА_2 .

В скарзі зазначено, рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 червня 2021 року по справі №2-883/2011 про стягнення з

- ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року у розмірі 21107,25 доларів США, що еквівалентно 166973,12 гривень та 2184,41 гривень, а також з

- ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суми штрафу в розмірі 9750,00 гривень та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року та звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 44,00 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2 , та стягнуто з

- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судового збору в рівних частках по 850,00 гривень з кожного та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60,00 гривень з кожного.

29 вересня 2011 року стягувачу був виданий виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_2 (надалі - Боржник), про стягнення з нього суми штрафу, судових витрат, та звернення стягнення на належний йому на праві власності предмет іпотеки, в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Згідно з інформацією АСВП в рамках ВП № 51942168 було стягнуто з ОСОБА_2 штраф у розмірі 9750,00 гривень, судові витрати у розмірі 910,00 гривень та 27 березня 2018 року ВП № 5194216 закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» як фактично виконане в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Оскільки рішення суду не було виконано в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, 08 квітня 2021 року представник cтягувача звернувся зі скаргою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з питання вжиття відповідних заходів впливу до посадових осіб, винних в порушенні вимог чинного законодавства України, та зобов`язати відповідальних осіб в найкоротші строки поновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-883/2011, виданого 29 вересня 2011року Заводським районним судом міста Миколаєва. Проте, вказана скарга залишена без задоволення.

До теперішнього часу оригіналу виконавчого листа з приміткою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження та постанови про закінчення ВП стягувачем не отримано.

У зв`язку з фактичним невиконанням в повному обсязі даного виконавчого листа в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є нерухоме майно належне на праві власності ОСОБА_2 , та не здійснення необхідних виконавчих дій, судове рішення в примусовому порядку до сьогодні не виконано, кредитна заборгованість не погашена, постанова державного виконавця від 27 березня 2018 року про закриття виконавчого провадження є незаконною та такою, що порушує права стягувача.

З огляду на викладене ПАТ АБ «Укргазбанк» просив: визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Заводського ВДВС по виконанню в повному обсязі рішення Заводського райсуду міста Миколаєва від 22 червня 2011 року по справі № 2-883/2011; визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №51942168 від 27 березня 2018 року головного державного виконавця Заводського ВДВС Квичак Т.Є.; зобов`язати Заводський ВДВС поновити виконавче провадження, здійснити примусове виконання в повному обсязі рішення Заводського райсуду міста Миколаєва від 22 червня 2011р. по справі № 2-883/2011 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно, належне боржнику ОСОБА_2 в погашення кредитної заборгованості.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2021 року скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.

Задовольняючи скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» місцевий суд виходив із того, що оскільки рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 червня 2011 року у справі №2-883/2011 в частині звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року на предмет іпотеки нерухоме майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2 виконано не було, постанова головного державного виконавця Заводського ВДВС від 27 березня 2018 року про закінчення виконавчого провадження №519422168 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з виконанням рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом є неправомірною та підлягає скасуванню.

Не погодившись з такою ухвалою суду, Заводський ВДВС оскаржив її в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги, де посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідно до заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 10 травня 2016 року та виконавчого листа № 2-883/2011 доданого до заяви, стягненню підлягає сума штрафу в розмірі 9750,00 грн, судовий збір 850,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60,00 грн, а всього 10660,00 грн.

Посилання суду на ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до положень якої, в разі, якщо зміст виконавчого документу незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту, є безпідставним, так як відповідно до вказаної статті, це право, а не обов`язок державного виконавця. Крім того, зміст виконавчого листа зрозумілий державному виконавцю, а також як вбачалося із заяви стягувача, зміст виконавчого листа був зрозумілий і самому стягувачу, оскільки у своїй заяві про відкритті виконавчого провадження останній просить стягнути лише суму штрафу та судові витрати.

Апелянт також звертає увагу суду на те, що в ході здійснення виконавчого провадження № 51942168 постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа стягувачем не оскаржувалась.

Судом не встановлено жодних обставин чи умов, передбачених виконавчим документом та рішенням суду, за наявності яких з ОСОБА_2 підлягає стягненню 21107,25 доларів США та 2184,41 грн. Через те, апелянт вказує на законні дії державного виконавця та законність оскаржуваної постанови від 27 березня 2018 року, оскільки заборгованість у розмірі 10660 грн стягнуто в повному обсязі та перераховано на рахунок стягувача, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII та виконавчий документ надіслано разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду.

Стягувач правом надати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до частин 1,2,5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає вказаним вимогам.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 червня 2011 року у справі №2-883/2011 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року у розмірі 21107,25 доларів США, що еквівалентно 166973 гривень 12 копійок, та 2184 гривні 41 копійку. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму штрафу в розмірі 9750 гривень 00 копійок. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки: нерухоме майно: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,00 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, який зареєстрований товарною біржею «Юрінфнорм» від 12 листопада 2002 року за реєстровим №1/81 та зареєстрованого в КП ММБТІ 21 листопада 2002 року за реєстровим №8479 в реєстровій книзі - № 107. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір в рівних частках по 850 гривень 00 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 гривень 00 копійок з кожного.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 25 липня 2011 року (справа №22-ц-1489/11) було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 червня 2011 року.

29 вересня 2011 року Заводським районним судом міста Миколаєва було видано виконавчий лист на підставі зазначеного вище рішення від 22 червня 2011 року по цивільній справі №2-883/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року у розмірі 21107,25 доларів США, що еквівалентно 166973 гривень 12 копійок, та 2184 гривні 41 копійку; стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судового збору в рівних частках по 850 гривень 00 копійок з кожного та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 гривень 00 копійок з кожного.

Постановою заступника начальника Заводського ВДВС Щербатюка А.І. від 28 травня 2021 року вказаний вище виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із надходженням письмової заяви стягувача про повернення виконавчого документа стягувачу без подальшого виконання.

Крім того, 29 вересня 2011 року Заводським районним судом міста Миколаєва було видано виконавчий лист на підставі зазначеного вище рішення від 22 червня 2011 року по цивільній справі №2-883/2011 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» суми штрафу в розмірі 9750 гривень 00 копійок; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно: двокімнатну квартиру, загальною площею 44,00 квадратних метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцеві ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, який зареєстрований товарною біржею «Юрінфнорм» від 12 листопада 2002 року за реєстровим №1/81 та зареєстрованого в КП ММБТІ 21 листопада 2002 року за реєстровим №8479 в реєстровій книзі - № 107, а також стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судового збору в рівних частках по 850 гривень 00 копійок з кожного та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 гривень 00 копійок з кожного.

Постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС Шекель А.В. від 16 листопада 2011 року було відрито виконавче провадження №29808554 з примусового виконання вказаного виконавчого листа №2-883/2011 виданого 29 вересня 2011 року.

Проте, постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС Волкомор А.В від 25 вересня 2014 року було повернуто виконавчий документ стягувачеві згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», з тих підстав, що згідно п. 1 ч. 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язання громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, що унеможливлює проведення стягнення на вищезазначену квартиру. Таким чином виконавче провадження було завершенню згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 42-45, 92-95).

10 серпня 2016 року стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк» повторно звернулося до Заводського ВДВС з заявою за №510/595/2016, в якій просило прийняти виконавчий лист за №2-883/2001, виданий Заводським районним судом міста Миколаєва від 29 вересня 2011 року, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму штрафу в розмірі 9750 гривень 00 копійок, а також в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №468/П-16 від 03 серпня 2007 року звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_2 , яка належить іпотекодавцеві ОСОБА_2 , а також стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судовий збір в рівних частках по 850 гривень 00 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 60 гривень 00 копійок з кожного (т. 2 а.с. 15-16).

В той же час, на підставі вказаної заяви, постановою старшого державного виконавця Заводського ВДВС Квичак Т.Є. від 16 серпня 2016 року було відкрито виконавче провадження №519422168 з примусового виконання виконавчого листа №2-883/2011 від 29 вересня 2011 року, як вказано в цій постанові, про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу в розмірі 10660 грн (т.2 а.с. 60).

Постановою головного державного виконавця Заводського ВДВС від 27 березня 2018 року було закінчено виконавче провадження №519422168 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із стягненням з боржника ОСОБА_2 та перерахуванням на рахунок стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» грошових коштів у сумі 10660 гривень 00 копійок, яка, згідно наданого виконавчою службою відзиву на скаргу, складається з суми штрафу в розмірі 9750 гривень, судового збору 850 гривень 00 копійок, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 60 гривень 00 копійок.

Таким чином, як слідує із змісту вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 16 серпня 2016 року, будь яких інших видів стягнення, а також звернення стягнення на іпотечне майно належне боржнику, а саме квартиру АДРЕСА_2 в постанові від 16 серпня 2016 року про відкриття виконавчого провадження не зазначено, тобто виконавче провадження відкрито лише в частині виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 10660 грн, а в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - виконавче провадження не відкривалося.

За таких обставин, посилання заявника ПАТ АБ «Укргазбанк» на неправомірність закриття виконавчого провадження постановою від 27 березня 2018 року через невиконання виконавчого листа в частині звернення стягнення на іпотечне майно, не може бути враховане, оскільки в цій частині виконавче провадження не було відкрито.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 29 червня 2022 року представник банку заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказувала на те, що в порушення вимог закону, державним виконавцем не вжито заходи примусового виконання в межах виконавчого провадження за № 519422168 щодо виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2011 року , яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, не зважаючи на відповідну заяву стягувача від 10 серпня 2016 року. Проте такий довід не є спростовним для наведених в цій постанові висновків, оскільки обов`язковість рішення для виконання сама по собі не є підставою для вчинення виконавчих дій, які мають відповідати межам відкритого виконавчого провадження.

Також, до скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» додано Інформацію про виконавче провадження із Автоматизованої системи виконавчого провадження, в якій зазначено назву виконавчої дії, як «звернення стягнення на майно боржника» (т. 2 а.с. 4 зворот). Однак, із змісту даної Інформації чітко вбачається, що виконавче провадження № 51942168 відкрито на підставі виконавчого листа від 29 вересня 2011 року за № 2-883/2011, категорія якого чітко зазначена «стягнення коштів» та вказано резолютивну частину виконавчого документу як «стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу в розмірі 10660 грн.». Таким чином зазначення в розділі цієї ж інформації «Відомості про проведення виконавчих дій» такої виконавчої дії як «звернення стягнення на майно боржника» суперечить наведеному змісту виконавчого провадження та в подальшому не мало будь якого подальшого розвитку, а тому само по собі не має юридичних наслідків.

Районний суд не повно з`ясував обставини справи, на вказане не звернув уваги, через що дійшов помилкового висновку про неправомірність закриття виконавчого провадження державним виконавцем через вказані обставини та безпідставно вважав порушеними права стягувача.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення повністю або часткового та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Згідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуваннямтого,що апеляційнийсуд дійшоввисновку прозадоволення вимогапеляційної скаргиЗаводського ВДВС,судовий збірза подачуапеляційної скаргив загальномурозмірі 2481грн підлягаєстягненню накористь ЗаводськогоВДВС з ПАТ АБ «Укргазбанк».

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала районного суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову в задоволенні скарги ПАТ АБ «Укргазбанк».

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення.

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на бездіяльність та рішення посадових осіб Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) при здійсненні виконавчого провадження за № 51942168 щодо виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 червня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Судовий збір у розмірі 2481 грн стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ: 23697280, адреса реєстрації: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, адреса реєстрації філії: місто Миколаїв, вул. Декабристів, 1/1) на користь Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ: 34993162; адреса реєстрації: вул. Робоча, 1, м. Миколаїв, 54029).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.389ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Судді: Т.З.Бондаренко

Л.М. Царюк

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складено 18 липня 2022 року