Ухвала

від 17.07.2022 по справі 320/5729/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

18 липня 2022 року м. Київ320/5729/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп» про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп»

до Фурсівської сільської ради

про визнання протиправним та нечинним рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп» з позовом до Фурсівської сільської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року №778/45-VІІ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУРСИ ЕНЕРДЖИ ГРУПП» до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання протиправним та нечинним рішення залишено без руху.

14.07.2022 до суду надійшла заява про забезпечення позову ТОВ «Фурси Енерджи Групп», у якій позивач просить суд забезпечити позов, зокрема застосувати захід забезпечення позову та зупинити дію рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінку земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що спірним рішенням затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 25,2284 га, кадастровий помер 3220488300:05:011:0450; земельної ділянки площею 32,4049 га, кадастровий номер 3220488300:05:009:0300; земельної ділянки площею 32,4049 га, кадастровий номер 3220488300:05:003:0300.

Як зазначив заявник, всі три вищезазначені земельні ділянки належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп», тому позивач як власник зазначених земельних ділянок сплачує земельний податок до місцевого бюджету, при цьому, розмір земельного податку залежить від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зокрема, відповідно до рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 24.06.2021 наразі ставка земельного податку для юридичних осіб, які є власниками земель для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій становить 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, аналогічна ставка була встановлена і в 2021 році, тобто, позивачу необхідно сплачувати 3 % від суми, зазначеної в Рішенні від 24.07.2020. Разом з тим, на думку позивача нормативна грошова оцінка земельних ділянок, визначена у спірному рішенні є очевидно завищеною, що детально обґрунтовано в позовній заяві.

З огляду на викладене, позивач вказав, що він зобов`язаний сплачувати земельний податок у значно більшому розмірі що зумовило звернення до суду із заявою про забезпечення позову

Цей захід забезпечення позову є необхідним, оскільки в період дії спірного рішення позивач зобов`язаний сплачувати земельний податок у значно завищеному розмірі, що є об`єктивно неможливим для позивача. При цьому, у випадку забезпечення позову, до вирішення спору будуть відсутні підстави керуватися Рішенням від 24.07.2020 і будуть відсутні підстави для застосування до позивача податкових санкцій, пов`язаних з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення. В свою чергу, об`єктивна неможливість сплати земельного податку, не звільняє позивача від санкцій та наслідків, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до приписів частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ТОВ «Фурси Енерджи Групп» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Зазначений перелік способів забезпечення позову є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку, про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінку земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність заявником існування визначених у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Відтак, посилання заявника на ту обставину, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання рішення суду не підтверджені належними доказами.

Отже, вказані доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки не свідчать в чому полягає існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У свою чергу, судом не встановлено, а позивачем у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа за яким стягнення здійснення в безспірному порядку.

З огляду на викладене заява про забезпечення позову ТОВ «Фурси Енерджи Групп» не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп» про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Панова Г. В.