Рішення

від 16.01.2023 по справі 320/5729/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2023 року м. Київ№ 320/5729/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача Чередніченко М.М.,

від відповідача Бондаренко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фурси Енерджи Групп

до Фурсівської сільської ради

про визнання протиправним та нечинним рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп» з позовом до Фурсівської сільської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року №778/45-VІІ.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне рішення прийнято із порушенням процедури та порядку прийняття і оприлюднення проекту оскаржуваного рішення як регуляторного нормативно-правового акта, чим було позбавлено позивача права на подання зауважень та пропозицій щодо прийняття оскаржуваного рішення. Разом з тим, у Фурсівської сільської ради були відсутні повноваження затверджувати нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, оскільки останні розташовані за межами населеного пункту с. Фурси та с. Чмирівка Білоцерківського району.

Крім того, на думку позивача, відповідачем затверджено нормативну грошову оцінку земельних ділянок на підставі неправильного розрахунку, зокрема відповідачем необґрунтовано застосовано для обрахунку вартість одного квадратного метра земельних ділянок у розмірі 0,6637 грн. Додатково позивач зауважив, що радою було застосовано завищений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, що визначається згідно із статтею 289 розділу ХІІІ ПК України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання у справі. Також суд витребував від відповідача: належним чином засвідчену копію рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року №778/45-VІІ; належним чином засвідчені документи, на підставі яких було прийнято вказане рішення та докази на підтвердження публікації вказаного рішення.

Додатково, суд зобов`язав відповідача згідно з статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження Рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року №778/45-VІІ з моменту його ухвалення у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 суд повернув без розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 26.08.2022 у справі № 320/5729/22.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фурси Енерджи Групп». Зазначив, що пунктом 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Вказав, що оскаржуване рішення не встановлює, не змінює, не припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, видане (прийняте) на виконання владних управлінських функцій та має визначений строк. При цьому, відповідач наголосив, що оскаржуване рішення не встановлює, не змінює, не скасовує норми права, так як в результаті його прийнятті жодний нормативно-правовий акт не зазнав змін, відтак не є регуляторним актом. Спірні ж у цій справі правовідносини охоплюються сферою дії податкового кодексу України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та їх адміністрування.

Додатково Фурсівська сільська рада зазначила, що відповідно до роз`яснень Державної регуляторної служби України від 07.03.2018 «Щодо застосування органами місцевого самоврядування вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» при прийнятті рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земель», яка роз`яснила, що виходячи з положень Земельного та Податкового кодексу України, законів України «Про оцінку земель», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про землеустрій» органи місцевого самоврядування виступають лише замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях лише затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Тобто, Державна регуляторна служба України як орган який контролює питання вказаного закону зазначила, що рішення органів місцевого самоврядування про затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту не є регуляторними актами в розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» за умови, якщо рішення про їх затвердження не містить інших правових норм, у тому числі, щодо встановлення базової вартості 1 кв. м. землі в грошовому еквіваленті, що не передбачено вимогами законодавства».

Відповідач наголосив, що при прийнятті оскаржуваного рішення були дотримані вимоги законодавства щодо порядку прийняття рішень, зокрема відповідно до статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Як пояснив відповідач, оскаржуване рішення оприлюднене відповідно до вимог чинного законодавства на офіційному сайті Фурсівської сільської ради, адже всі проекти рішень сільської ради з питань порядку денного до засідання сесії публікувались на офіційному сайті Фурсівської сільської ради, а рішення сесій сільської ради оприлюднені на офіційному сайті за посиланням https://fursivska-gromada.gov.ua/. Але, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ст. 9 п.10. у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Щодо повноважень відповідача щодо прийняття спірного рішення, Фурсівська сільська рада зазначила, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220488300:05:011:0450, 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300 розташовані на території Фурсівської сільської ради, яка була сформована у 1994 році та затверджена рішенням Білоцерківської районної ради народних депутатів № 05-50 від 05.09.1995 «Про затвердження проекту формування територій сільських рад Білоцерківського району» та підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру. При цьому повноваження відповідної сільської, селищної, міської ради на затвердження технічної документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок передбачені ст. 23 Закону України «Про оцінку земель».

Додатково відповідач зауважив, що нормативна грошова оцінка оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровими номерами 3220488300:05:011:0450, 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300 розроблена ПП «Геосвіт-2012» та оформлена у вигляді технічної документації. Дана технічна документація пройшла експертизу, за висновком Головного управління Держеокадастру у Київській області Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 13.07.2020 р. в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно. Разом з тим, ПП «Геосвіт-2012» було застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки в розмірі 1,8972, який розраховано із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2013 рік у розмірі 1, за 2014 рік у розмірі 1,249, за 2015 рік у розмірі 1,433, за 2016 рік у розмірі 1,06, за 2017 рік у розмірі 1, за 2018 рік у розмірі 1, за 2019 рік у розмірі 1 (1 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 1 х 1 =1,8972). Застосування коефіцієнтів повністю відповідає інформації щодо коефіцієнта індексації, зазначеній у повідомленні Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, наданій позивачем.

Крім того, правильність застосування коефіцієнтів підтверджена висновком державної експертизи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 суд відмовив у задоволенні заяви Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 суд відклав підготовче засідання у справі на 26.09.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 суд закрив підготовче засідання у справі та призначив справу до розгляду по суті на 25.10.2022.

Судове засідання, призначене у справі на 25.10.2022 знято з розгляду, наступне судове засідання призначене на 17.11.2022.

Представником позивача було подано до суду письмові пояснення, у яких останній зазначив, що з пояснень відповідача вбачається, що Фурсівською сільською радою не було опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та не було надано позивачу термін для надання зауважень та пропозицій щодо прийняття оскаржуваного рішення.

Позивач наголошував на тому, що у постанові Верховного Суду по справі № 200/12944/19-а, суд зазначив, що «…При цьому, що вказівка в оскаржуваних рішеннях органу місцевого самоврядування на позивача виступає лише додатковою існуючою на момент прийняття рішення індивідуалізуючою ознакою земельних ділянок, щодо яких була здійснена нормативна грошова оцінка, а не свідчить про те, що оскаржуване рішення поширює свою дію лише на позивача та така індивідуалізація рішення фактично не виключає можливості користування іншими особами земельною ділянкою, стосовно якої затверджено нормативну грошову оцінку, що означає можливість поширення дії оскаржуваного рішення на будь-яку особу, яка була б користувачем відповідних земельних ділянок, а отже рішення стосується невизначеного кола осіб...».

Як пояснив позивач, земельні ділянки, які станом на момент подання позову по цій справі належать позивачу, в подальшому можуть бути у користуванні або власності інших осіб і в такому випадку Рішення № 778/45-VII буде стосуватися інших осіб.

Посилання відповідача на роз`яснення Державної регуляторної служби України є безпідставним, оскільки, згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а (провадження №11-241апп18), постанові Верховного суду 25 вересня 2018 року по справі №428/7176/14-а та постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року по справі № 200/12944/19-а рішення органів місцевого самоврядування про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а тому, порушення процедури його прийняття є підставою для його скасування.

Судове засідання, призначене у справі на 17.11.2022 знято з розгляду, наступне судове засідання призначене у справі на 17.11.2022 знято з розгляду, наступне судове засідання призначене у справі на 13.12.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 16.01.2023.

В судове засідання, призначене у справі на 16.01.2023 з`явилися уповноважені представників сторін.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.06.2020, номери інформаційних довідок 213330082, 213330080 213330083, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп» на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300 і 3220488300:05:011:0450; цільове призначення: 14.01 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій; категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики та іншого призначення.

16.04.2020 Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області сьомого скликання прийнято рішення № 734/40-VІІІ від 16.04.2020 "Про проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які віднесені до категорій земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та земель транспорту в адміністративних межах Фурсівської сільської ради", яким з метою визначення розміру плати за землю промисловості та транспорту, а також підвищення надходжень до бюджету Фурсівської сільської ради, керуючись пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 13,15, 18,20 Закону України «Про оцінку земель», статтею 288 Податкового кодексу України сесія сільської ради вирішила розробити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які віднесені до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та категорії земель транспорту, які розташовані в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області незалежно від форми власності.

Пунктом 2 вказаного рішення від 16.04.2020 № 734/40-VІІІ обумовлено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначених у п. 1 цього рішення, після розробки та погодження подати на затвердження сесії Фурсівської сільської ради у порядку, визначеному законодавством.

На виконання рішення від 16.04.2020 № 734/40-VІІІ, Фурсівською сільською радою (замовник) та Приватним підприємством «Геосвіт-2012» (виконавець) було укладено договір на виконання робіт щодо розроблення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки від 10.06.2020, яким обумовлено що замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання робіт щодо розроблення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які віднесені до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, які знаходяться на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

На виконання умов вказаного договору на виконання робіт щодо розроблення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки від 10.06.2020 ПП «Геосвіт-2012» була розроблена технічна документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровими номерами 3220488300:05:011:0450, 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300. Дана технічна документація пройшла експертизу, за висновком Головного управління Держеокадастру у Київській області Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 13.07.2020 р. в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно.

24.07.2020 Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області сьомого скликання прийнято рішення від 24.07.2020 № 778/45-VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки:

- земельної ділянки площею 25,2284 га, кадастровий помер 3220488300:05:011:0450, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у розмірі 34 121 817,44 гривень (тридцять чотири мільйони сто двадцять одна тисяча вісімсот сімнадцять гривень 44 копійки), тобто один кв. м. 0,6637 грн;

- земельної ділянки площею 32,4049 га, кадастровий номер 3220488300:05:009:0300, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у розмірі 42 921 023, 45 гривень (сорок два мільйони дев`ятсот двадцять одна тисяча двадцять три гривні 45 копійки), тобто один кв. м. 0,6637 грн;

- земельної ділянки площею 32,4049 га, кадастровий номер 3220488300:05:003:0300, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у розмірі 41 572 774, 16 гривень (сорок один мільйон п`ятсот сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 16 копійок), тобто один кв. м. 0,6637 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 24.07.2020 № 778/45-VІІ, вважаючи його таким що прийнято з порушенням процедури, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до приписів статті 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (далі - Закон № 1378-IV).

Відповідно до визначення наданого у частині першій статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно із нормами статті 3 Закону № 1378-IV об`єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.

Частинами першою та другою статті 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-ІV (далі по тексту закон №858-ІV) визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до статті 26 Закон №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 28 Закону № 858-IV передбачено, що розробники документації із землеустрою мають право: а) виконувати роботи із складання документації із землеустрою; б) погоджувати із замовником наукові, технічні, економічні та інші вимоги до документації із землеустрою, строк виконання робіт, їх вартість та порядок оплати; в) вимагати індексації вартості виконаних робіт із землеустрою в порядку, встановленому законом; г) авторства на створену ними документацію із землеустрою; ґ) здійснювати авторський нагляд за реалізацією заходів, передбачених документацією із землеустрою; д) вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням документації із землеустрою і призводять до нецільового використання земель та їх псування; е) вносити пропозиції щодо оновлення застарілої або розробки нової документації із землеустрою.

Розробники документації із землеустрою зобов`язані, зокрема, а) дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою; б) інформувати зацікавлених осіб про здійснення землеустрою; в) виконувати всі умови договору; г) виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором.

Приписами статті 23 Закону № 1378-ІV визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Приписами пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України обумовлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Матеріалами справи підтверджується, що Фурсівською сільською радою Білоцерківського району Київської області на виконання зазначених вище положень законодавства було прийнято рішення від 24 липня 2020 р оку № 778/45-VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ.

Згідно з абзацом першим частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР (далі по тексту Закону № 280/97-ВР) акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі по тексту Закон № 2939-VІ) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-VІ).

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 2939-VI проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що обов`язковому оприлюдненню підлягають, зокрема, проекти рішень органів місцевого самоврядування, які підлягають обговоренню.

Частиною дванадцятою статті 59 Закону № 280/97-ВР обумовлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі по тексту Закон № 1160-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Згідно із визначенням наданим у статті 1 Закону № 1160-ІV регуляторний акт - це:

прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання;

прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону № 1160-ІV дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Таким чином, вказаним вище Законом визначено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає сукупності певних ознак, зокрема таких як: 1) прийняття уповноваженим на це регуляторним органом; 2) встановлення, зміна чи скасування норм права; застосування неодноразово та щодо невизначеного кола осіб.

Статтею 4 Закону № 1106-ІV обумовлено принципи державної регуляторної політики, зокрема серед яких прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Водночас, статтею 5 вказаного Закону передбачено, що забезпечення здійснення державної регуляторної політики включає: встановлення єдиного підходу до підготовки аналізу регуляторного впливу та до здійснення відстежень результативності регуляторних актів; підготовку аналізу регуляторного впливу; планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; перегляд регуляторних актів; систематизацію регуляторних актів; недопущення прийняття регуляторних актів, які є непослідовними або не узгоджуються чи дублюють діючі регуляторні акти; викладення положень регуляторного акта у спосіб, який є доступним та однозначним для розуміння особами, які повинні впроваджувати або виконувати вимоги цього регуляторного акта; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.

Таким чином, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.

Вказані висновки узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 522/22780/16-а, від 26 листопада 2019 року у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11 грудня 2019 року у справі № 369/7296/16-а та від 21 грудня 2019 року у справі № 826/14366/15.

Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27 грудня 2001 року №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини) та від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що Рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ має ознаки нормативно-правового регуляторного акта, так як прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, поширюється на невизначене коло осіб, з урахуванням тієї обставини, що земельні ділянки, стосовно яких визначена нормативна грошова оцінка станом на зараз перебувають у користуванні позивача, однак ц подальшому можуть перебувати у власності інших суб`єктів, та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що спірне рішення не є регуляторним актом з посиланням на Роз`яснення Державної регуляторної служби України від 07.03.2018 «Щодо застосування органами місцевого самоврядування вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", оскільки суд зауважує, що у спірному рішенні Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 24.07.2020 № 778/45-VІІ було затвердженого технічну документацію з нормативної грошової оцінки:

- земельної ділянки площею 25,2284 га, кадастровий помер 3220488300:05:011:0450, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у розмірі 34 121 817,44 гривень (тридцять чотири мільйони сто двадцять одна тисяча вісімсот сімнадцять гривень 44 копійки), тобто один кв. м. 0,6637 грн;

- земельної ділянки площею 32,4049 га, кадастровий номер 3220488300:05:009:0300, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у розмірі 42 921 023, 45 гривень (сорок два мільйони дев`ятсот двадцять одна тисяча двадцять три гривні 45 копійки), тобто один кв. м. 0,6637 грн;

- земельної ділянки площею 32,4049 га, кадастровий номер 3220488300:05:003:0300, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, у розмірі 41 572 774, 16 гривень (сорок один мільйон п`ятсот сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят чотири гривні 16 копійок), тобто один кв. м. 0,6637 грн.

Вказане у свою чергу свідчить у спірному рішенні відповідачем було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із зазначенням вартості одного квадратного метра земельної ділянки у розмірі 0, 6637 грн, що спростовує твердження відповідача стосовно того, що спірне рішення не є регуляторним актом. Вказані обставини відображені у тексті спірного рішення.

Крім того, дане Роз`яснення не має силу нормативно-правового акта та не містить правові норми, які є обов`язковими до застосування.

Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

Статтею 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Статтею 13 Закону № 1160-IV визначено способи оприлюднення документів, підготовлених у процесі здійснення регуляторної діяльності.

Так, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Звіт про відстеження результативності регуляторного акта оприлюднюється шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації регуляторного органу, який прийняв цей регуляторний акт, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених цим регуляторним органом, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці цього регуляторного органу в мережі Інтернет.

При визначенні регуляторними органами друкованих засобів масової інформації, в яких публікуються документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті: надається перевага офіційним друкованим засобам масової інформації; забезпечується відповідність сфери компетенції регуляторного органу на відповідній території сфері розповсюдження друкованого засобу масової інформації.

Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Підсумовуючи викладене, суд зауважує, що оспорюване позивачем рішення підпадає під ознаки документів, які підлягають обов`язковому громадському обговоренню, тому на нього поширюється дія статті 15 Закону № 1160-ІV в частині обов`язковості опублікування проекту спірного рішення.

Згідно із приписами статті 35 Закону № 1160-ІV оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій проектів регуляторних актів, прийняття яких належить до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а також сільських, селищних та міських голів, проводиться до внесення цих проектів на розгляд засідання відповідного виконавчого органу ради або до внесення їх на затвердження відповідному сільському, селищному, міському голові.

За рішенням сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради або відповідальної постійної комісії відповідної ради:

оприлюднюються проекти регуляторних актів, які не оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради;

можуть повторно оприлюднюватися проекти регуляторних актів, які оприлюднювалися до внесення їх на розгляд сесії відповідної ради.

У разі оприлюднення проектів регуляторних актів за рішенням відповідної ради або відповідальної постійної комісії цієї ради функцію розробника проекту виконує орган, особа чи група осіб, які внесли цей проект на розгляд сесії відповідної ради, якщо інше не встановлено у рішенні ради чи відповідальної постійної комісії.

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії ради, та відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями розробникові цього проекту та головній постійній комісії ради.

Приписами статті 36 Закону № 1160-ІV обумовлено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Однак, Фурсівською сільською радою не було надано доказів опублікування спірного проекту рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ.

До того ж відповідачем по справі не було надано до суду доказів наявності аналізу регуляторного впливу проекту Рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ, в порушення статті 36 Закону № 1106-ІV.

Таким чином, Фурсівська сільська рада всупереч Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не оприлюднила на офіційному веб-сайті, друкованому виданні Фурсівської сільської ради повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта (тобто проекту Рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради»), а також іншу інформацію, передбачену ст. 9 Закону № 1160-ІУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»; та не розробила і не оприлюднила аналіз регуляторного впливу щодо проекту вказаного Рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Крім того, як було встановлено судом, Фурсівська сільська рада не оприлюднила сам проект оскаржуваного рішення разом із відповідним аналізом регуляторного впливу та звіт про відстеження результативності регуляторного акта, що є порушенням процедури прийняття регуляторних актів - проектів рішень про затвердження нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме проекту оскаржуваного Рішення.

В ході судового розгляду справи, Фурсівською сільською радою не спростовані наведені обставини щодо процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у Постанові КАС Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 200/12944/19-а.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22 серпня 2013 року № 508 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)» затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 11 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Суд зазначає, що процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України, зокрема, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації, внесення відомостей про нормативну грошова оцінку земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України «про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту - Закон № 280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 26 Закону № 280/97-ВР визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 23 Закону № 1378-ІV передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до частин першої і другої статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З аналізу вказаних вище норм законодавства можна дійти висновку, що органи місцевого самоврядування виступають замовниками робіт з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та на пленарних засіданнях затверджують технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, розроблену у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні повноваження затверджувати нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок оскільки останні розташовані за межам населених пунктів Фурси та Чмирівка Білоцерківського району з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що Земельні ділянки з кадастровими номерами 3220488300:05:011:0450, 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300 розташовані на території Фурсівської сільської ради, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру стосовно земельних ділянок 3220488300:05:011:0450, 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300, які наявні в матеріалах справи.

З огляду на приписи статті 23 Закону № 1378-ІV передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, суд констатує, оскільки земельні ділянки щодо яких здійснювалася нормативна грошова оцінка знаходять на території Фурсівської сільської ради саме відповідною радою і було прийнято спірне рішення.

Як встановлено судом, ПП «Геосвіт-2011», яке є розробником технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 25.2284 га, 32.4049 га, 32.4049 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, розташовані на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, Київської області (за межами населеного пункту) кадастровий номер 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300, 3220488300:05:011:0450, було направлено технічну документацію до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, для затвердження нормативної грошової оцінки земель відповідно до статті 23 Закону № 1378-IV.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1278 затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), пунктом 1 якої обумовлено, що нормативна грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) (далі - нормативна грошова оцінка земель) проводиться з метою визначення розміру земельного податку, державного мита в разі міни, успадкування та дарування земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізму економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Об`єктом нормативної грошової оцінки земель є земельна ділянка, що використовується за функціональним призначенням незалежно від того, до якої категорії вона віднесена (крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення) (п 2. Методики).

За приписами пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів) нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за формулою

Цн = Пд х Рд х Ск х Км х Кв х Кмц х Кі,

де Пд - площа земельної ділянки;

Рд - рентний дохід для відповідної категорії земель (у гривнях на рік);

Ск - строк капіталізації (у роках);

Км - коефіцієнт, який враховує місце розташування земель;

Кв - коефіцієнт, який враховує вид використання земельної ділянки і встановлюється залежно від складу угідь земельної ділянки відповідно до даних Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує належність земельної ділянки до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до приписів статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Зі змісту відзиву відповідача судом встановлено, що нормативна грошова оцінка проведена відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 року № 508 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів) за базовими показниками(коєфіцієнтами) 2013 року. Актуалізація нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, здійснюється шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період до дати розробки технічної документації.

На думку відповідача, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.

Як зазначив відповідач, ПП «Геосвіт-2012» було застосовано коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки в розмірі 1,8972, який розраховано із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2013 рік у розмірі 1, за 2014 рік у розмірі 1,249, за 2015 рік у розмірі 1,433, за 2016 рік у розмірі 1,06, за 2017 рік у розмірі 1, за 2018 рік у розмірі 1, за 2019 рік у розмірі 1 (1 х 1,249 х 1,433 х 1,06 х 1 х 1 х 1 =1,8972). Застосування коефіцієнтів повністю відповідає інформації щодо коефіцієнта індексації, зазначеній у повідомленні Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, наданій позивачем.

Варто зазначити, що у спірних правовідносинах датою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 3220488300:05:011:0450, 3220488300:05:009:0300, 3220488300:05:003:0300 є 2020 рік.

Як встановлено судом, в технічній документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 25.2284 га, 32.4049 га, 32.4049 га Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, розташовані на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, Київської області (за межами населеного пункту) кадастровий номер 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300, 3220488300:05:011:0450, яка розроблена ПП «Геосвіт-2012» при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в формулі застосовано коефіцієнт індексації 1,8972.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 13.07.2020 затверджено висновок державної експертизи землевпорядної документації за № 336, зокрема технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 25.2284 га, 32.4049 га, 32.4049 га Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, розташовані на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, Київської області (за межами населеного пункту) кадастровий номер 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300, 3220488300:05:011:0450, яка розроблена Приватним підприємством «Геосвіт-2011». Так, відповідно до підсумкової оцінки державної експертизи : подана на державну експертизу Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок площею 25.2284 га, 32.4049 га, 32.4049 га Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, розташовані на території Фурсівської сільської ради Білоцерківського району, Київської області (за межами населеного пункту) кадастровий номер 3220488300:05:003:0300, 3220488300:05:009:0300, 3220488300:05:011:0450, в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам оцінюється позитивно.

З огляду на викладене, суд зауважує, що позивач посилаючись на неправомірність спірного рішення у даній справі зазначає про те, що відповідачем затвердженого нормативну грошову оцінку земельних ділянок на підставі невірного розрахунку. Водночас, з даного приводу суд зауважує, що приписами статті 21 Закону № 1378-VІ обумовлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної організації» (далі по тексту Закон №1808-IV, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.

Приписами частини першої ст. 9 Закону №1808-IV обумовлено, що обов`язкові державній експертизі підлягають технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Первинна державна експертиза передбачає проведення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обґрунтованого висновку державної експертизи щодо об`єктів державної експертизи (ст. 13 Закону №1808-IV).

Організаційні засади і вимоги щодо проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері, визначені Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, яка затверджена наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2004 року за №1618/10217 (надалі - Методика №391).

Так, згідно з п. 2.1 Методики №391, організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр; територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Приписами пункту 3.4 Методики № 391 обумовлена основна стадія проведення державної експертизи. Основна стадія проведення державної експертизи передбачає всебічний аналіз землевпорядної документації, відповідність запропонованих заходів вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам. У разі потреби проводяться обстеження в натурі (на місцевості).

При проведенні державної експертизи землевпорядної документації визначаються:

відповідність змісту документації вимогам законодавства України, встановленим стандартам, нормам і правилам, рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо раціонального використання і охорони земель, умов і порядку їх забудови, охорони навколишнього природного середовища, санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, збереження культурної спадщини;

відповідність змісту документації вимогам завдань на її розроблення та вимогам передпроектної документації;

запропоновані землевпорядною документацією рішення щодо рекультивації порушених земель, поліпшення малопродуктивних угідь, оцінки земель тощо;

еколого-економічна ефективність передбачених заходів щодо запобігання їх впливу на земельні угіддя за межами ділянки, охорони агроландшафтів;

відповідність вимогам законодавства умов щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок у разі проведення вибіркової та добровільної державної експертизи робочих проектів землеустрою, передбачених підпунктом "з" частини другої статті 25 Закону України "Про землеустрій".

Аналогічні приписи містить стаття 33 Закону № 1808-ІV, якою обумовлено, що процедура проведення державної експертизи включає:

перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об`єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія);

аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об`єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія);

узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи (заключна стадія).

Як зазначалося судом раніше, частинами першою, другою статті 23 Закону № 1378-ІV регламентовано, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Підставою для відмови у затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади. Рішення про відмову в затвердженні технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок має містити посилання на конкретні норми законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів, яким суперечить відповідна технічна документація.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що відповідною сільською, селищною, міською радою затверджується вже розроблена технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка пройшла державну експертизу, при цьому відповідною радою не надається правова оцінка щодо змісту такої технічної документації, в тому числі розрахунків нормативної грошової оцінки земельних ділянок, адже вказані відомості підлягають перевірці під час проведення державної експертизи.

З огляду на вищевикладене, суд зауважує, що відповідач під час вирішення питання про затвердження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок повинен досліджувати її на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до закону нормативно-правових актів або розташування земель чи земельних ділянок на території іншої територіальної громади.

Разом з тим, в межах даного провадження позивачем не надано доказів щодо спростування висновків державної експертизи або їх окремих положень,або оскарження висновків державної експертизи до суду із посиланням на обставини необгрунтованості розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача стосовно неправомірності дій відповідача про затвердження спірного рішення, нормативна грошова оцінка земельних ділянок якого обчислена із застосуванням завищеного коефіцієнту.

Стосовно доводів позивача про те, що відповідачем затверджено нормативну грошову оцінку земельних ділянок на підставі невірного розрахунку, суд зазначає наступне.

Зі змісту пункту 1 спірного рішення вбачається, що відповідач, затверджуючи нормативну грошову оцінку земельних ділянок виходив із того, що вартість одного квадратного метра земельних ділянок становить 0,6637 грн.

Однак, здійснивши математичний обрахунок, зокрема шляхом множення площі земельних ділянок на розмір нормативної грошової оцінки одного квадратного метра (як зазначено у спірному рішенні у розмірі 0, 6637 грн), вбачається наступний загальний розмір нормативної грошової оцінки: земельна ділянка із кадастровим номером 3220488300:05:003:0300 (324 049 х 0,6637= 215 071,321 грн); земельної ділянка із кадастровим номером 3220488300:05:009:0300 (324 049 х 0,6637= 215 071,321 грн); земельної ділянки із кадастровим номером 3220488300:05:011:0450 (252 284 х 0,6637= 167 440,89).

Однак, у спірному рішенні відповідачем було затверджено нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером 3220488300:05:003:0300 у розмірі 41 572 774,16 грн; земельної ділянка із кадастровим номером 3220488300:05:009:0300 у розмірі 42 921 023,45 грн ; земельної ділянки із кадастровим номером 3220488300:05:011:0450 у розмірі 34 121 817,44 грн. що є значно більшим розміром від суми. Обчисленої шляхом математичного обрахунку зазначеного вище.

При цьому, в ході судового розгляду справи уповноважений представник відповідач не змогла надати суду обґрунтованого пояснення щодо правильності обчислення нормативної грошової оцінки земельних ділянок визначених у спірному рішенні. У подальшому представник позивача зауважила та уписьмових поясненнях наданих до суду пояснила, що показник 0, 6637 є не показником вартості за один кв.м. а є показником рентного доход. Проте, суд зауважує, що представник відповідача так і не змогла пояснити суду помилковості відображення в рішенні показника нормативної грошової оцінки земельних ділянок , за один кв.м. 0.6637 грн.

Водночас, показник рентного доходу використовується при обрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відобарається у відповідній технічній документації та відповідачем не обгрунтовано підстав відображення його у спірному рішенні із зазначенням "один кв.м. 0, 6637".

Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем було затверджено нормативну грошову оцінку земельних ділянок із відображенням неправильних відомостей щодо одного кв.м. 0.6637 грн.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У постанові від 3 липня 2019 року у справі № 911/1521/18 Верховний Суд наголосив на тому, що відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Фурси Енерджи Групп».

Водночас, суд відхиляє доводи Фурсівської сільської ради про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду з огляду на те, що предметом спору у справі є рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року №778/45-VІІ, оскільки як було встанволено судом в межах даної справи вказане рішення є нормативно-правовим актом.

Відтак, оскільки оскаржуване рішення не є аком індивідуальної дії, тому є безпідставними доводи відповідача про те, що на даний спір поширюється шестимісячний строк звернення до суду.

Суд зауважує, що особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Отже для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування КАС України передбачена спеціальна процедура, відмінна до тієї, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Відмінність у правових наслідках при визнанні нечинним нормативно-правового акта та визнанні протиправним акта індивідуальної дії зумовлюють різні юридичні наслідки.

З урахуванням зазначеного за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду з позовом не може обмежуватися шістьма місяцями. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

У пункті 1 частини другої статті 245 КАС зазначено, що, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Згідно з частиною дев`ятою статті 264 КАС суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

За положеннями статті 265 КАС резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано та не доведено правомірність та законність своїх дій та рішення при розгляді клопотання позивача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним рішення Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємства, установ і організації в адміністративних межах Фурсівської сільської ради» від 24.07.2020 року № 778/45-VІІ.

3. Зобов`язати Фурсівську сільську раду Білоцерківського району Київської області невідкладно після набрання рішенням законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено відповідно до вимог статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Стягнути з Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (ідентифікаційний код 04363225; місцезнаходження: 09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Ярослава Мудрого, 48) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фурси Енерджи Групп» (ідентифікаційний код 42729391; місцезнаходження: 09150, Київська область, Білоцерківський район, с. Фурси, вул. Волошкова, 201) сплачену суму судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 26 січня 2023 р.