Рішення

від 17.07.2022 по справі 520/20228/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2022 р. № 520/20228/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Підприємства об`єднання громадян «Авторемсервіс» громадської організації «Харківське обласне об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська єдність» (м. Харків, пр. Гагаріна, 354 А) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Підприємство об`єднання громадян «Авторемсервіс» громадської організації «Харківське обласне об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська єдність» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №00140341806 від 16.07.2021 винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за квітень 2021 року № 10667/20-40-18-06-08/38774642 від 17.06.2021.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що підлягають скасуванню.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, дійшов до наступного.

Судом встановлено, Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку Підприємства об`єднання громадян «Авторемсервіс» громадської організації «Харківське обласне об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська єдність» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2021 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №10667/20-4018-06-08/38774642 від 17.06.2021, згідно висновків якого камеральною перевіркою підприємства податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2021 року встановлено порушення п.200.1 п.200.4 ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого відмовлено в наданні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі 97983 грн.

На підставі акту перевірку ГУ ДПС у Харківській області 16.07.2021 винесено податкове повідомлення-рішення № 00140341806, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період квітень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за декларацією від 18.05.2021 (звітний період квітень 2021 року), сума на яку відмовлено 97983 грн., у т.ч. при наданні бюджетного відшкодування 97983 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомлення-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Позивач при цьому посилається на те, що ним було подано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2021 року, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок у розмірі 97983 грн, яка прийнята контролюючим органом 18.05.2021 за №9130426759.

Позивач зазначає, що оскільки камеральною перевіркою охоплюється лише показники податкової звітності, дані СЕА ПДВ, ЄРАН, СЕА РП, то перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої камеральної перевірки та поза межами повноважень контролюючого органу.

При здійсненні відповідачем камеральної перевірки, як зазначає позивач, контролюючим органом враховано результати попередніх документальних позапланових виїзних перевірок, проведених управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області підприємств (організацій) осіб з інвалідністю (пов`язаних осіб), які здійснюють аналогічну фінансово-господарську діяльність та засновником у яких є одна юридична особа Харківське обласне об`єднання інвалідів «Слов`янська єдність», в яких зазначено неправомірність застосування нульової ставки з ПДВ до обсягу з продажу товарів та послуг, передбаченої п.8 підрозд. 2 розділу ХХ ПК України.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов, з посиланням на висновки викладені в акті камеральної перевірки, зазначає, що підприємством позивача було допущено порушення вимог податкового законодавства, а саме: п.200.1, п.200.4, 200.8, п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України, вимог наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 в частині порушень при заповненні розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2021 р. на суму 97983 грн. та з урахуванням висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області щодо неправомірності застосування ставки "0", передбаченої п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачу відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі 97983 грн.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.

За змістом пунктів 200.1, 200.2 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу,

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.10, 200.11 статті 200 Податкового кодексу України визначаються, зокрема, передумови отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно з цими пунктами у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

З аналізу вищевикладених норм законодавства, слід дійти висновку про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у разі узгодження такої суми за результатами проведення камеральної або документальної перевірки.

При цьому за змістом пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі пepeвищeння заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Приписами п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України визначено процедуру повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, за якою сума податку, що підлягає сплаті бюджетному відшкодуванню, може бути повернута платнику податків (відшкодована) на розсуд та за ініціативою такого платника (якщо немає податкового боргу).

Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що заявлена до відшкодування сума може бути узгоджена за результатами фактично проведеної перевірки та відсутності порушень платника.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України для узгодження суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, проводиться камеральна перевірка даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Строк проведення такої перевірки становить 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (уточнюючих розрахунків), а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, та не пізніше закінчення 1095 дня вказаних строків подання.

Відтак, з налізу вищевикладеного, слід дійти висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податковим кодексом України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності та інформації, що наявна у контролюючого органу.

Зі змісту акту камеральної перевірки №10667/20-4018-06-08/38774642 від 17.06.2021 встановлено, що у зв`язку з тим, що за результатами попередніх документальних позапланових виїзних перевірок проведених управлінням податкового аудиту підприємств (організацій) осіб з інвалідністю (пов`язаних осіб), які здійснюють аналогічну фінансову господарську діяльність та засновником у яких є одна юридична особа Харківське обласне об`єднання інвалідів «Слов`янська єдність» (п.н.25695291) встановлено порушення норми п.8 підрозділу 2 ХХ ПК України в частині застосування нульової ставки з ПДВ, а причиною виникнення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку задекларованого ПОГ «Авторемсервіс» ГО «ХОООЗІ «СЄ» (податковий номер 38774642) по податковій декларації за квітень 2021 року також є застосування нульової ставки з ПДВ згідно з п.8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

При цьому, як зазначено контролюючим органом у вказаному акті, документальну позапланову виїзну перевірку неможливо провести через невідповідність вимогам п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України (від`ємне значення менше 100 тис. грн.) у контролюючого органу відсутня можливість для узгодження суми бюджетного відшкодування ПОГ «Авторемсервіс» ГО «ХОООЗІ «СЄ» (п.н. 38774642) за квітень 2021 року у розмірі 97983 грн.

Тобто, узгодженням сум менше 100 тис. грн. є тільки камеральна перевірка.

Під час судового розгляду справи встановлено, що під час проведення перевірки встановлено, що контролюючим органом встановлено порушення норми п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в частині застосування нульової ставки з ПДВ до обсягів з продажу та в порушення п. 194.1 ст. 194, п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовано ставку ПДВ у розмірі 20 відсотків та донараховано податкові зобов`язання за період, що перевірявся, що призвело до зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування в повному обсязі. Враховуючи зазначене, платник податків при формуванні видаткових накладних, податкових накладних повинен був окремо зазначати номенклатуру товарів та послуги. У випадку застосування різних ставок при оподаткуванні обсягів продажу товарів (робіт, послуг) складаються та реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних окремі податкові накладні. При цьому, оскільки постачання придбаних товарів оподатковується на загальних підставах за ставкою ПДВ 20 відсотків, контролюючим органом нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість на обсяги їх продажу, з урахуванням вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

За твердженням податкового органу, у зв`язку з тим, що документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України в частині застосування нульової ставки з ПДВ, що також є причиною виникнення бюджетного відшкодування у квітні 2021 року, у контролюючого органу відсутня можливість для узгодження суми бюджетного відшкодування ПОГ «Авторемсервіс» ГО «ХОООЗІ «СЄ» за квітень 2021 року у розмірі 97983,00 грн.

Позивачем в адміністративному позові зазначено, що підприємство за останні три роки в період з 2018 року по 2020 рік здійснює господарську діяльність за основним кодом 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів. При цьому здійснювало виробництво автоколіс та постачання їх по прямим договорам поставки з замовниками та постачальниками. Продаж та постачання товару автоколіс здійснювалося на підставі видаткових накладних, підписаних сторонами, в яких зазначається поставка автоколіс в асортименті товару. Оскільки товар автоколесо виготовляється із складових частин (комплектуючих), а саме гумових автошин та (в деяких випадках гумових автокамер) та автодисків шляхом їх перетворення в автоколеса. Підприємство здійснює постачання виготовлених власними силами автомобільних колес (шин, змонтованих на диски). При цьому, закуповує за прямими договорами поставки складові частин автоколіс, а саме гумові автошини різних типорозмірів, автокамери та автомобільні диски різних типорозмірів, на які монтує шини. В подальшому, в залежності від замовлень покупця, підприємство здійснює монтаж шин (а в деяких випадках із автокамери) на колісні диски (на шино-монтувальному обладнанні, яке належить підприємству на паві оренди), накачує їх повітрям до визначного тиску та здійснює їх балансування (на балансувальному обладнанні, яке належить підприємству на праві оренди), комплектує їх в партії та реалізує замовнику. Таким чином, така господарська діяльність і є перетворенням комплектуючих в готові вироби (інший това0 в розумінні вимог абз.2 п.8 під. 2 розд. ХХ ПК України.

У квітні 2021 року підприємство позивача при здійсненні постачання, безпосередньо виготовлених власними силами коліс автомобільних ходових, виробляло їх з автодисків та з шин лише з покупних автомобільних комплектуючих автодисків та автошини і не використовувало автомобільні диски замовника. У квітні 2021 року ПОГ «Авторемсервіс» ХОООЗІ «СЄ» виписало за зареєструвало податкові накладні на адресу покупців з наступною номенклатурою «колесо автомобільне ходове, виготовлене з автодисків та з шин та відбалансоване» за кодом УКТ ЗЕД 870870. При цьому автошини та автодиски безпосередньо купувалися підприємством у постачальників цих комплектуючих. Так, автодиски купувалися у ТОВ «Кременчуцькі колеса», а авошини купувались у ТОВ «Н.К.С.-13». Відповідно до руху запасних часин та комплектуючих по рахунку бухгалтерського обліку №20.7, відображалося використання цих комплектуючих для виробництва коліс автомобільних ходових у квітні 2021 року. Відповідачем в акті камеральної перевірки за квітень 2021 року зазначено про використання ПОГ «Авторемсервіс» ХОООЗІ «СЄ» покупних автодисків у ТОВ «Кременчуцькі колеса», вказавши інформацію в акті п.3.6 в таблиці на сторінках 5-6.

З метою підтвердження зазначених обставин позивачем до суду подано копії документів: видаткова накладна №84 від 08.04.2021; товарно-транспортна накладна №Р84 від 08.04.2021; сертифікат типу; рахунок 207 «Запасні частини та комплектуючі шини «Авторемсервіс» за квітень 2021 року.

Відтак, обставина використання автомобільних дисків замовника, на яку посилається контролюючий орган в акті і визначає порушення норм п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, при здійсненні господарської діяльності у квітні 2021 року відсутня.

Отже, з огляду на вищевикладене, висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки №10667/20-4018-06-08/38774642 від 17.06.2021 є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку з чим податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00140341806 від 16.07.2021 прийняте на підставі висновків зазначеного акту є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз долучених позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що в обґрунтування заявленої вимоги до суду подано наступні копії документів: договір про правову допомогу №19-08/21 від 19.08.2021; платіжне доручення №155 від 11.10.2021 на суму 5000 грн.; ордер на надання правничої (правової) допомоги; детальний опис робіт виконаних адвокатом у справі №520/20228/21; акт приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про правову допомогу №19-08/21 від 19.08.2021.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу. Крім того, справа слухалась у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, отже, представництво інтересів у судовому засіданні не потребувало витрат часу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 4000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Підприємства об`єднання громадян «Авторемсервіс» громадської організації «Харківське обласне об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська єдність» (м. Харків, пр. Гагаріна, 354 А) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області №00140341806 від 16.07.2021, винесене на підставі акту про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за квітень 2021 року № 10667/20-40-18-06-08/38774642 від 17.06.2021.

Стягнути на користь Підприємства об`єднання громадян «Авторемсервіс» громадської організації «Харківське обласне об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська єдність» сплачену суму судового збору у розмірі 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Підприємства об`єднання громадян «Авторемсервіс» громадської організації «Харківське обласне об`єднання осіб з інвалідністю «Слов`янська єдність» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко