Постанова

від 12.07.2022 по справі 911/1861/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2022 р. Справа№ 911/1861/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьменко А.М.

представники учасників по справі в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах"

на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 (повний текст рішення складений 20.01.2022)

у справі № 911/1861/21 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах"

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство"

про скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання виключити з ДЗК інформацію щодо земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову 25.09.2021) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про:

- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001;

- зобов`язання Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області виключити з Державного земельного кадастру інформацію щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено наявності порушень у діях відповідача стосовно реєстрації спірної земельної ділянки.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 по справі № 911/1861/21 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції та вважає його таким, яке прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, позивач наголошує на тому, що договір на право тимчасового користування землею, який укладений між Новосілківською сільською радою Вишгородського району Київської області та позивачем був зареєстрований 22.11.2001 у відповідній Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею, а тому відомості про вказаний вище договір та відомості про отриману позивачем на умовах тимчасового користування земельну ділянку стали складовими Державного земельного кадастру, які в свою чергу, на думку позивача, не були перевірені відповідачем при проведені оскаржуваної реєстрації земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що його права, як законного землекористувача підлягають судовому захисту шляхом включення інформації про належну йому на праві тимчасового користування земельної ділянки до Державного земельного кадастру.

Узагальнений виклад позицій інших учасників по справі

Відповідач та третя особа не скористалися правом подати письмові відзиви чи пояснення на апеляційну скаргу. Неподання письмових пояснень та відзивів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі № 911/1861/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1861/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі № 911/1861/21 залишено без руху, надавши скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі № 911/1861/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 13.07.2022.

В судове засідання, яке відбулося 13.07.2022, представники позивача, відповідача та третьої особи не з`явилися про час і місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 була направлена учасникам по справі на їх зазначену в матеріалах справи офіційну електронну адресу.

Також слід зазначити, що інформація про судове засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судової влади України", тому учасники по справі не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про дату судового засідання, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.

До Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справу, у зв`язку з його участю в судовому засіданні при розгляді іншої справи в Господарському суді Київської області.

Розглянувши вищевказане клопотання представника позивача, колегія суддів вважає, що зазначені представником позивача у клопотанні обставини не можуть бути належною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки викладені у клопотанні обставини жодними доказами не підтверджені, а тому причини неявки, викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи визнаються судом апеляційної інстанції неповажними.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Разом з цим, враховуючи, що явка представників позивача, відповідача та третьої особи у судове засідання не була визнана судом апеляційної інстанції обов`язковою, апеляційний господарський суд визнав можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22.11.2001 між Новосілківською сільською радою Вишгородського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" (в минулому - Закрите акціонерне товариство "Веда-Металах") укладено договір (надалі - договір), зокрема, згідно п. 1.1. якого Новосілківська сільська рада на підставі рішення виконкому від 22.03.2001 №16 надає, а позивач приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1.9618 гектарів, згідно з планом землекористування.

Відповідно до п. 1.2. договору земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгостокового користування строком на 25 років.

В подальшому, 10.12.2012 на підставі протоколу №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" згідно рішення загальних зборів акціонерів від 10.12.2012, яким також визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" є повним правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків Закритого акціонерного товариства "Веда-Металах".

З метою присвоєння кадастрового номеру, орендовані земельній ділянці Товариством з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" замовлено у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальний геодезичний альянс 2010" виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

За результатими виготовлення технічної документації Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтелектуальний геодезичний альянс 2010", позивачем 08.09.2020 подано заяву №РВ-3202500022020 до державного кадастрового реєстратора про реєстрацію оспорюваної земельної ділянки.

25.09.2020 відділом у Вишгородському районі Голового управління Держгеокадастру у Київській області розглянуто заяву позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 08.09.2020 (реєстраційний номер) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення №РВ-3202500022020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав того, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа, а також з підстав того, що в межах розташування земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, перебуває інша земельна ділянка.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про державний земельний кадастр", Порядком ведення Державного земельного кадастру, а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері земельних правовідносин.

Пунктами 2, 6 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" (в редакції на час реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001) встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Заява в електронній формі - це заява про внесення або отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка формується і подається з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ст. 6 Закону України "Про державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Об`єктами Державного земельного кадастру є: землі в межах державного кордону України; землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць; обмеження у використанні земель; земельна ділянка (ст. 10 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Положеннями ст. 11 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст. 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст. 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про державний земельний кадастр".

З приписами положень ч.ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності) (ч.ч. 1-3 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Водночас ч. 6 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначає підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3221960362121 від 19.02.2021 Управлінням Держгеокадастру у Вишгородському районі Київської області зареєстровано земельну ділянку за кадастровим номером 3221886400:36:065:6001, місце розташування - Київська область, Вишгородський район, Новосілківська сільська рада, форма власності - державна, користувач - Державне підприємство "Вищедубечанське лісове господарство" (третя особа). Реєстрація проведена на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Новосілківська сільська рада №11 від 20.02.1998, документ що посвідчує право - Державний акт від 24.09.1998 №ІІ-КВ 003308.

З Державного акту 24.09.1998 №ІІ-КВ 003308 вбачається, що Вище-Дубечанському держлісгоспу на території Новосілківської сільської ради надано у постійне користування 2398.4 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.

Землю надано у постійне користування для ведення лісового господарства відповідно до рішення Новосілківської сільської ради народних депутатів від 20.02.1998 №11.

Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №3.

Отже, з наведеного вбачається що у відповідача на час реєстрації земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру були наявні всі правові підстави для реалізації такого права.

При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що Державний акт 24.09.1998 №ІІ-КВ 003308 є основною підставою реалізації третьою особою права на належне оформлення земельної ділянки, зокрема з метою присвоєння їй кадастрового номеру, також вказаний Державний акт є чинним, оскільки в суду відсутня інформація щодо визнання його недійсним чи скасування.

Як вже зазначалось вище, Законом України "Про державний земельний кадастр" передбачено виключні підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, а саме: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Водночас, позивачем не доведено чи існували вказані підстави на момент державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001 за наявності яких уповноважений орган мав відмовити відповідачу у такій реєстрації.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, стосовно того, що третя особа, будучи титульним володільцем (постійним користувачем) земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001, що є складовою частиною переданих за Державним актом 24.09.1998 №ІІ-КВ 003308 земель лісового фонду, мало всі юридичні підстави для реалізації свого права на формування та реєстрацію спірної земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру.

При цьому, варто зауважити, що згідно наявних у матеріалах справи документів, право користування спірною земельною ділянкою у третьої особи виникло на три роки раніше ніж у позивача, що вказує на потенційну можливість наявності порушень передачі земельної ділянки в оренду позивачу, як другому користувачу однієї і тієї ж земельної ділянки (доказів фактичного формування земельної ділянки, про існування якої стверджує позивач, останнім суду не надано).

Отже, за відсутності доказів, які б підтверджували наявність порушень відповідачем процедури реєстрації земельної ділянки кадастровим номером 3221886400:36:065:6001, судова колегія розцінює дану процедуру реєстрації земельної ділянки як законну.

Між тим, як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Таким чином, вказана норма статті Закону України "Про державний земельний кадастр" встановлює додаткову умову, за якою скасування державної реєстрації земельної ділянки повинно відбуватись виключно з винесенням додаткового рішення про припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки, водночас колегія суддів не вбачає з поданих до суду доказів, підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровим номером 3221886400:36:065:6001, позаяк позивачем не доведено як порушення процедури реєстрації вказаної земельної ділянки, так і неправомірності набуття її у власність (постійного користування) третьою особою.

Окремо судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що на момент реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001 за третьою особою як постійним користувачем, у базі державного кадастру кадастровий номер земельної ділянки позивача не відображався, позаяк земельна ділянка позивача не була зареєстрована, а отже, відповідач не мав можливості встановити (виявити) будь-які перетини та/або накладення земельних ділянок одна на іншу.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивач до моменту реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001 не скористався своїм правом на розробку документації з виділення меж власної (орендованої) земельної ділянки та відповідно присвоєння їй власного кадастрового номеру, відповідачем здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001, позаяк не існувало будь-яких стримуючих (забороняючих) підстав для вчинення відповідних дій, спрямованих на реалізацію речового права, яке згідно поданих доказів виникло у третьої особи раніше ніж у позивача.

До того ж даних, щодо конкретних меж земельної ділянки позивача у базах даних відповідача, на час реєстрації земельної 3221886400:36:065:6001, не було.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи зазначене та норми чинного законодавства щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач не навів та не долучив до матеріалів справи доказів, які б підтверджували наявність підстав для скасування зазначеної державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що державна реєстрація вищезгаданої земельної ділянки здійснена державним кадастровим реєстратором у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, без порушення встановленої процедури, у зв`язку з чим права та охоронювані законом інтереси позивача відповідачем не порушені.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем не доведено наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веда-Металах" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі № 911/1861/21 - без змін.

Матеріали справи № 911/1861/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.07.2022.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Ю.Б. Михальська

К.В. Тарасенко