Ухвала

від 05.10.2022 по справі 911/1861/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/1861/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Уркевича В. Ю.- головуючого, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

за участю секретаря судового засідання Астапової Ю. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Веда-Металах»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 (головуючий суддя Іоннікова І. А, судді Михальська Ю. Б., Тарасенко К. В.) та рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 (суддя Черногуз А. Ф.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веда-Металах»

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вищедубечанське лісове господарство»

про скасування державної реєстрації земельної ділянки, зобов`язання виключити з ДЗК інформацію щодо земельної ділянки,

за участю представників:

позивача - Пархомчука Р. І. (адвокат),

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Веда-Металах» (далі - ТОВ «Веда Металах») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 25.09.2021) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221886400:36:065:6001 (далі - спірна земельна ділянка); зобов`язання Державного кадастрового реєстратора Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру виключити з Державного земельного кадастру інформацію щодо спірної земельної ділянки.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Веда-Металах» зазначає, що йому на підставі рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - Новосілківська сільрада) від 22.03.2001 № 16 (далі - рішення від 22.03.2001) передано у користування земельну ділянку площею 1,9618 га на території Новосілківської сільради під існуючу базу відпочинку. На підставі даного рішення укладено договір на право тимчасового користування землею від 22.11.2001 № 7 (далі - договір від 22.11.2001). ТОВ «Веда-Металах» розробило технічну документацію із землеустрою та подало заяву до Відділу у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру з метою реєстрації земельної ділянки, проте ТОВ «Веда-Металах» було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що вказана у заяві земельна ділянка накладається на іншу земельну ділянку. ТОВ «Веда-Металах» також вважає, що державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру без належних правових підстав та з порушенням норм законодавства було внесено запис про реєстрацію спірної земельної ділянки.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що ТОВ «Веда-Металах» не навело та не долучило до матеріалів справи доказів, які б підтверджували наявність підстав для скасування зазначеної державної реєстрації спірної земельної ділянки, а державна реєстрація вищезгаданої земельної ділянки здійснена державним кадастровим реєстратором у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, без порушення встановленої процедури, у зв`язку з чим права та охоронювані законом інтереси ТОВ «Веда-Металах» ГУ Держгеокадастру не порушені.

Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

5. У серпні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Веда-Металах», в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 і рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

6. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

7. На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19), від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19) та постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 906/603/18, від 17.02.2021 у справі № 910/21404/17 та від 26.01.2022 у справі № 908/846/19 щодо застосування статті 152 Земельного кодексу України та частини шостої статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр».

8. У судовому засіданні представник ТОВ «Веда-Металах» касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

9. Учасники справи правом на подання відзиву, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

11. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

12. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

13. Водночас на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

14. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку не підтвердилися з огляду на таке.

15. У цій справі, судові рішення в якій переглядаються в касаційному порядку, судами розглядався спір про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, зобов`язання ГУ Держгеокадстру вилучити з Державного земельного кадастру інформацію щодо спірної земельної ділянки.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.11.2001 між Новосілківською сільрадою та Закритим акціонерним товариством «Веда-Металах» (далі - ЗАТ «Веда-Металах»), правонаступником якого є ТОВ «Веда-Металах», укладено договір від 22.11.2001, згідно з пунктом 1.1 якого Новосілківська сільрада на підставі рішення від 22.03.2001 надає, а ЗАТ «Веда-Металах» приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,9618 га згідно з планом землекористування.

17. Відповідно до пункту 1.2 договору від 22.11.2001 земельна ділянка надається на умовах тимчасового довгострокового користування строком на 25 років.

18. У подальшому, 10.12.2012 загальними зборами учасників ТОВ «Веда-Металах» на виконання рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Веда-Металах» від 10.12.2012 про перетворення ЗАТ «Веда-Металах» було прийнято рішення про створення ТОВ «Веда-Металах», оформлене протоколом № 1, яким також визначено, що ТОВ «Веда-Металах» є повним правонаступником всього майна, усіх прав та обов`язків ЗАТ «Веда-Металах».

19. З метою присвоєння кадастрового номера орендовані земельній ділянці ТОВ «Веда-Металах» замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальний геодезичний альянс 2010» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

20. За результатами виготовлення технічної документації ТОВ «Веда-Металах» 08.09.2020 подало заяву № РВ-3202500022020 до державного кадастрового реєстратора про реєстрацію земельної ділянки.

21. 25.09.2020 Відділом у Вишгородському районі ГУ Держгеокадастру розглянуто заяву ТОВ «Веда-Металах» про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 08.09.2020 (реєстраційний номер) разом з доданими до неї документами та відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, прийнято рішення № РВ-3202500022020 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав того, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа, а також з підстав того, що в межах розташування земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, перебуває інша земельна ділянка.

22. ТОВ «Веда-Металах» у касаційній скарзі стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків щодо застосування статті 152 Земельного кодексу України та частини шостої статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 та постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 906/603/18, від 17.02.2021 у справі № 910/21404/17 та від 26.01.2022 у справі № 908/846/19.

23. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що посилання ТОВ «Веда-Металах» на правові висновки Верховного Суду, викладені у наведених постановах суду касаційної інстанції, не може бути виключною правовою підставою касаційного оскарження судових рішень, оскільки вказані постанови ухвалені за інших обставин справи, ніж у справі, яка розглядається, що свідчить про неподібність правовідносин у них з огляду на таке.

24. Так, у справі № 906/392/18 предметом позову була вимога про визнання недійсним рішення селищної ради, яким припинено право постійного користування земельною ділянкою.

25. Позовні вимоги у справі № 906/392/18 були обґрунтовані тим, що позивач є правонаступником прав та обов`язків колгоспного ринку, якому на підставі рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів було видано державний акт на право постійного користування для виробничого використання земельною ділянкою. Позивач із посиланням на частину другу статті 108 Цивільного кодексу України та частину першу статті 92 Земельного кодексу України зазначив, що оспорюваним рішенням селищна рада порушує його право на вказану земельну ділянку як землекористувача. При цьому селищна рада проти позовних вимог заперечила, вказавши, що оспорюваним рішенням було припинено право постійного користування колгоспному ринку на підставі пункту «в» частини першої статті 141 Земельного кодексу України у зв`язку з припиненням його діяльності, відомостей про правонаступництво позивача за правами та обов`язками колгоспного ринку його статутні документи не містять, тож порушення прав позивача спірним рішенням не доведено.

26. Предметом позову у справі № 922/989/18 були вимоги селянського (фермерського) господарства до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання права постійного користування земельною ділянкою, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана відповідно до державного акта на право постійного користування землею на підставі розпорядження районної ради; визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про припинення права користування земельною ділянкою. На обґрунтування своїх позовних вимог селянське (фермерське) господарство посилалося на те, що за змістом законодавства, хоча державний акт і видано фізичній особі - засновнику селянського (фермерського) господарства, то після державної реєстрації такого господарства у правовідносинах користування земельною ділянкою, наданою на підставі Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», відбувається фактична заміна землекористувача, а отже, користувачем земельної ділянки стає таке селянське (фермерське) господарство.

27. У справі № 906/603/18 акціонерне товариство звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та сільської об`єднаної територіальної громади про визнання незаконним наказу про передачу земельної ділянки державної власності у комунальну власність; визнання недійсним акта приймання-передачі землі сільськогосподарського призначення до комунальної власності; визнання недійсною державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки сільськогосподарського призначення; скасування записів в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Позовні вимоги у цій справі обґрунтовані тим, що відповідно до оскаржуваних наказу та акта прийому-передачі до комунальної власності передані державні землі сільськогосподарського призначення, в тому числі земельна ділянка, що накладається та перетинається із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, якою акціонерне товариство користується на праві постійного користування відповідно до державного акта, та акціонерним товариством не надавалася згода на вилучення частини земельної ділянки та поділ належної йому земельної ділянки, яка була надана йому на праві постійного користування, а також ним не погоджувалися межі суміжних земельних ділянок при передачі до комунальної власності.

28. Предметом судового розгляду у справі № 910/21404/17 був позов прокурора, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Кабінету Міністрів України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Київської міської ради. Прокурор в позові стверджував, що Київська міська рада протиправно розпорядилась землею оборони, надавши дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки Установі « 28 управління начальника робіт» для будівництва житла військовослужбовцям, яка не є землекористувачем цієї ділянки.

29. У справі № 908/846/19 акціонерне товариство звернулося до суду з позовом про визнання недійсним і скасування рішення міської ради про внесення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності, право оренди на які планується передати на конкурентних засадах (земельних торгах), чотирьох земельних ділянок; визнання за акціонерним товариством права постійного користування вказаним чотирма земельними ділянками; проведення за акціонерним товариством державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування земельними ділянками на підставі рішення суду. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення міської ради порушує права акціонерного товариства як законного користувача зазначеними земельними ділянками.

30. Натомість у справі № 911/1861/21 предметом позову є вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки та зобов`язання Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру виключити з Державного земельного кадастру інформацію щодо спірної земельної ділянки, а спір у справі виник з тих підстав, що ТОВ «Веда-Металах» було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки вказана в заяві земельна ділянка накладається на спірну земельну ділянку.

31. Таким чином, правовідносини у справі № 911/1861/21 та у справах № 906/392/18, № 922/989/18, № 906/603/18, № 910/21404/17 та № 908/846/19, на постанови Верховного Суду в яких посилається ТОВ «Веда-Металах» у касаційній скарзі, не є подібним за підставами та предметами позову, встановленими фактичними обставинами справ та матеріально-правовим регулюванням.

32. Інших виключних підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «Веда-Металах» у касаційній скарзі не зазначило.

33. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

34. При цьому колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

35. Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми права на момент вчинення дії.

36. Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

37. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

38. Аналогічно й частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

39. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

40. У рішенні ЄСПЛ у справі «Ґарсія Манібардо проти Іспанії» («Garcia Manibardo v. Spain» від 15.02.2000, № 38695/97) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див. також рішення у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom» від 02.03.1987, № 9562/81, серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення у справі «Helmers v. Sweden» від 29.10.1996, серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).

41. Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження в Україні не є безумовним, що є передбачуваним для учасників судового процесу, виходячи із наведених вище норм Господарського процесуального кодексу України.

42. За вказаних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою ТОВ «Веда-Металах», згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веда-Металах» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2021 у справі № 911/1861/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Є. В. Краснов

Г. М. Мачульський