Рішення

від 04.07.2022 по справі 910/17223/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2022 р.,

м. Київ

Справа № 910/17223/19

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, ЄДРПОУ 34531727)

до (1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна 10-Б, нежиле прим. 110, код ЄДРПОУ 32684040);

(2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 );

(3) Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Матросова, буд. 11, код ЄДРПОУ 36449839)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору

(1) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ),

(2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр" (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3 літера "Б", оф. 197, код ЄДРПОУ 32554831),

(3) Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) компанії з обмеженою відповідальністю, зареєстрованої відповідно до законодавства Британських Віргінських островів 08.11.2010 за номером 1613582 (Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, а/с 3469 м. Род Таун, о. Тортола, Британські Віргінські острови (P.O. Box 3469, Geneva Place, Waterfront Drive. Road Town, Tortola, British Virgin Islands),

(4) ОСОБА_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; інша відома адреса: АДРЕСА_4 )

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ "Тарасівка"; визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ "Тарасівка"; визнання недійсним статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів,

за участю представників:

позивача: Таран Оксана Миколаївна;

відповідача-1: ОСОБА_4 ;

відповідачів 2-3: не з`явились;

третіх осіб: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

[1 - виклад обставин справи]

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №АБ/201 від 04.12.2019 Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група «Регіон-Капітал» (далі позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» (далі відповідач-1); ОСОБА_1 (далі відповідач-2); Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни (далі відповідач-3) про:

1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка» оформленого протоколом №24-05/17-2 від 24.05.2017;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» №24/05/17-3 від 24.05.2017, що укладений між Приватним акціонерним товариством "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" та ОСОБА_1 ;

3) визнання недійсним статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» оформленого протоколом №24/05-2017-2 від 24.05.2017;

4) скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 за номером №13391050028000930;

5) скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 за номером №13391050029000930;

6) скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирослави Валеріївни про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна додаткової інформації 26.05.2017 №13391070030000930.

Разом з позовом позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на частку у статутному капіталі в розмірі 500000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу; заборони Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» вчиняти дії - приймати рішення про продаж частки в статутному капіталі в розмірі 500000,00 грн., що становить 50% статутного капіталу; заборони внесення змін до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка» щодо розміру статутного капіталу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.12.2019 в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» про вжиття заходів забезпечення позову відмовив повністю. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 позовну заяву направлено до Господарського суду Київської області за територіальною підсудністю.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.01.2022 позовну заяву залишив без руху, запропонував позивачу усунути недолiки позову наступним чином: зазначити адресу відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; надати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи; надати суду докази надсилання на юридичну адресу відповідача-1 копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення; надати суду докази сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Через канцелярію 05.02.2020 позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 24.01.2020, подано заяву №АБ/218 від 04.02.2020 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви. Ухвалою від 17.02.2022 суд відкрив провадження у справі у порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого судового засідання на 16.03.2020. Суд встановив строк для подання відповідачам відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Судове засідання 16.03.2022 проводилось за участі представника позивача, оголошено перерву.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області № 11 від 17.03.2020 Про організацію розгляду судових справ на період дії карантину визначено, що розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників справи, призначених на період дії карантину з 18.03.2020 до 03.04.2020, призначається (переноситься) поза межі визначеного строку (у разі його не продовження); матеріали (заяви, скарги, клопотання), які передбачають їх розгляд в судових засіданнях за участю учасників справи, призначаються поза межами визначеного строку дії карантину (у разі його не продовження). Таким чином суд вирішив з власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 27.04.2020 на 14:40 про що винесено відповідну ухвалу у справі від 30.03.2022.

27.04.2020 до суду надійшло клопотання б/н від 24.04.2020 Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" про залучення третіх осіб.

Суд залучив ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр" (01010, м.Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 3 літера "Б", оф. 197, код ЄДРПОУ 32554831) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, позаяк рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останніх.

Судом відмовлено в залученні Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) компанії з обмеженою відповідальністю, зареєстрованої відповідно до законодавства Британських Віргінських островів 08.11.2010 за номером 1613582 (Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, а/с 3469 м. Род Таун, о. Тортола, Британські Віргінські острови (P.O. Box 3469, Geneva Place, Waterfront Drive. Road Town, Tortola, British Virgin Islands) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Суд зобов`язав залучених третіх осіб надати пояснення по суті спору.

12.05.2020 у судовому засіданні задоволено заяви б/н від 06.05.2020 ТОВ «Тарасівка» та від 08.05.2020 ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи. Суд продовжив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву до наступного судового засідання. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 13.07.2020 на 14:25.

05.06.2020 до суду від КП КОР «Готово» надійшов лист №92/20 від 03.06.2020 з повідомленням про неможливість вручення ухвал Господарського суду Київської області у справі 910/17223/19 ОСОБА_5 , так як остання була звільнена 24.10.2017 за угодою сторін. До листа додано відповідний наказ про припинення трудової діяльності №173-к від 24.10.2017.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання б/н від 13.07.2020 про залучення до участі у справі в якості третьої особи Новаліс Груп Лімітед.

В порядку ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив клопотання позивача про залучення третіх осіб та залучив Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, позаяк рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останнього. Враховуючи те, що уповноваженим представником Новаліс Груп Лімітед є Адвокатське бюро "ТАРАН", вся судова кореспонденція у справі направлялась судом на адресу останнього (а/с - 29, м Київ-55, 02055).

13.07.2020 представником ОСОБА_2 подано клопотання б/н від 10.07.2020 про об`єднання в одне провадження справ 910/17223/19 та 911/804/20. В судовому засіданні судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, позаяк таке об`єднання може суттєво ускладнити розгляд справи.

13.07.2020 представником ОСОБА_2 подано клопотання б/н від 10.07.2020 про зупинення провадження у справі. Розглянувши вказане клопотання, суд в порядку п. 4 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України зупинив провадження у справі № 910/17223/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/23633/17, позаяк, наслідки розгляду справи №910/23633/17 безпосередньо можуть вплинути на розгляд справи №910/17223/19, при цьому судом враховано, що провадження у справі №910/23633/17 відкрито судом раніше.

28.12.2021 до суду надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі.

Перевіривши наведені в клопотанні обставини суд з`ясував, що рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/23633/17 позов задоволено частково; постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 частково скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/23633/17; постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.11.2021 вирішено скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 910/23633/17 в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна Група "Регіон-Капітал" № 24/05-2017-6 від 24.05.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі № 910/23633/17 в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна Група "Регіон-Капітал" № 24/05-2017-6 від 24.05.2017 вирішено залишити в силі.

Оскільки усунуто обставини, які викликали зупинення суд поновив провадження у справі. Проведення підготовчого засідання призначено на 24.01.2022.

У судовому засіданні 24.01.2022 суд за клопотанням позивача у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України здійснив заміну позивача його правонаступником з Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, ЄДРПОУ 34531727) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, ЄДРПОУ 34531727).

Далі позивач у справі іменується як Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал". Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" було утворене з шляхом перетворення Приватного акціонерного товариства "Інвестиційна група "Регіон-Капітал", у зв`язку з чим внесено відповідні дані до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 20.07.2020, затверджено статут товариства. Як вбачається з наданих позивачем пояснень, ідентифікаційний код юридичної особи, офіційна адреса не змінилися, зміна стосується лише організаційно правової форми позивача.

Також суд, за клопотанням позивача у порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 .

Між тим 20.01.2022 від Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" надійшов лист з повідомленням, що державний реєстратор Гнатюк Мирослава була звільнена з підприємства 24.10.2017 за угодою сторін, тому передати їй процесуальні документи не є можливим.

Судом також 24.01.2022 витребувано в Управління цифрового розвитку та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг Бучанської районної державної адміністрації Київської області (08132, м. Вишневе, вул. Лесі Українки, 88) реєстраційну справу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка".

Реєстраційна справа на виконання ухвали про витребування доказів надійшла до суду 11.02.2022 зареєстровано за вхідним номером 3090/22 від 11.02.2022.

У судовому засіданні 07.02.2022 суд у порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновив Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняв відзив СГ ТОВ Тарасівка на позовну заяву та встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до наступного судового засідання. Розгляд справи вирішено відкласти на 21.02.2022 на 16:00.

У судовому засіданні 21.02.2022 суд встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 01.03.2022. Разом з тим суд встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі отримання відповіді на відзив) до 15.03.2022.

Також до суду надійшли пояснення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" щодо співвідношення цієї справи зі справами № 910/23633/17 та 910/23629/17.

У судовому засіданні 21.02.2022 суд закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті на 15.03.2022.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 року строком на 30 діб, а також запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Поряд з тим, у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст. 3 Конституції України, рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022, враховуючи положення указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», розпоряджень Київської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», наказом Господарського суду Київської області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Київської області в умовах воєнного стану» від 03.03.2022, зокрема, зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України та запроваджено з 04.03.2022 роботу у господарському суді Київської області в віддаленому режимі.

З огляду на наведені вище обставини судове засідання з розгляду справи 15.03.2022 не відбулося.

Ухвалою від 27.04.2022 суд визначив нову дату та час проведення судового засідання, як 17.05.2022 о 16:30.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" 17.05.2022 подано лист з копією постанови Верховного суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20, висновки якої за словами заявника підлягають врахуванню при прийнятті рішення по суті у даній справі.

У судовому засіданні з огляду на надходження клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд у порядку статті 216 Господарського процесуального кодексу України відклав розгляд справи по суті на 07.06.2022 на 16:40.

У судовому засіданні 07.06.2022 суд задовольнив заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" про відкладення розгляду справи та у порядку статті 216 Господарського процесуального кодексу України відклав судове засідання на 05.07.2022 на 14:00.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" 04.07.2022 подано копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 910/17228/19, яка підлягає врахуванню при прийнятті рішення по суті у справі № 910/17223/19 за твердженнями представника відповідача.

Господарським судом Київської області 05.07.2022 прийнято рішення у справі.

[2 - виклад обставин правовідносин]

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд з`ясував, що 24.05.2017 учасниками Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земельний центр» були проведені загальні збори.

Рішенням загальних зборів Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", що оформлене протоколом № 24-05/17-2 надано згоду на відступлення частки у статутному капіталі товариства учасником Приватним акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» на користь громадянина України ОСОБА_1 у розмірі 500000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу шляхом укладення договору купівлі продажу.

Цим же рішенням Приватне акціонерним товариством «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» виведено зі складу учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" та включено громадянина ОСОБА_1 .

Загальні збори також затвердили розподіл часток у статутному капіталі товариства, згідно якого по 50 % статутного капіталу (частки у розмірі по 500000,00 грн) належать ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю «Земельний центр».

Від імені позивача протокол загальних зборів підписано директором Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» ОСОБА_6 який, як зазначено в протоколі, діє на підставі статуту. На протоколі присутній також відтиск печатки Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал». Протокол загальних зборів затверджено ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Позивач додає до позову копію довіреності від 11.05.2017 (що засвідчена державним нотаріусом Дубінською Л.І.), якою ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_6 представляти його інтереси, як засновника (учасника) Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» в тому числі, як засновника (учасника) будь яких господарських товариств в усіх установах, підприємствах, організаціях, органах нотаріату з питань продажу або купівлі за ціну та на умовах на його розсуд та укладання договорів купівлі-продажу часток (цінних паперів) в статутному капіталі Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» чи будь яких господарських товариств засновником (учасником) чи власником яких є Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал».

В матеріалах справи наявна копія рішення єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» згідно якого громадянином України ОСОБА_2 в особі ОСОБА_6 , який діє на підставі довіреності вирішено:

відступити частку, належну ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» у статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" у розмірі 500000, грн, що становить 50 % статутного капіталу шляхом укладення договору купівлі продажу громадянином України ОСОБА_1 ;

уповноважити директора товариства підписати договір купівлі продажу частки та прийняти участь у загальних зборах, що відбудуться 24.05.2017, в тому числі голосувати та підписувати протокол.

До позову додано копію договору купівлі-продажу № 24/05/17-3 від 24.05.2017. Згідно цього договору продавець передає свою частку в статутному капіталі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю частку. Продавцем за договором виступає Приватне акціонерне товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал», а покупцем ОСОБА_1 . Загальна сума договору складає 100000,00 грн, розмір частки, що належить продавцю та продається покупцю становить 500000,00 грн, що становить 50 % статутного капіталу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка".

Підтвердженням отримання продавцем суми договору від покупця є оформлення Продавцем прибуткового касового ордеру, корінець якого залишається у Покупця (п. 2.2. Договору).

У зв`язку з цим Державним реєстратором Комунального підприємства Київської обласної ради «Готово» Гнатюк Мирославою Валеріївною рішенням за номером №13391050028000930 були зареєстровані зміни до установчих документів юридичної особи (зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017). Рішенням №13391050029000930 державного реєстратора зафіксована зміна складу або інформації про засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка", а рішенням №13391070030000930 зареєстрована зміна додаткової інформації від 26.05.2017.

[3 - позиція позивача]

Позивач повідомляє суд, що в період з 2016 по 24.05.2017 директором ПрАТ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» був ОСОБА_2 , проте, останній підтверджує, що повідомлень про загальні збори учасників не отримував, про питання порядку денного не знав.

У 2017 році, за словами позивача, грошові кошти від такої особи, як ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) як в готівковій так і в безготівковій формі товариство не отримувало. На підтвердження вказаної обставини позивач надає копію довідки № 01 від 15.03.2018 підписаної директором ОСОБА_8 .

Такого документу, як договір купівлі продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» № 24-05/17-3 від 24.05.2017 у ТОВ «Інвестиційна група «Регіон-Капітал» в наявності ніколи не було, зазначає позивач, такий договір уповноваженим особами не підписувався, з огляду на внутрішні документи позивача єдиний акціонер позивача Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) повноваженнями на укладення таких договорів жодних осіб не наділяв.

Позивач вказує, що не знав і не міг знати про проведення загальних зборів та про порядок денний таких загальних зборів, про таку особу як ОСОБА_6 . Оскільки про проведення загальних зборів позивач не знав жодної уповноваженої особи на участь у таких зборах наказом по підприємству не уповноважував, не давав вказівки про голосування на таких загальних зборах за або проти.

Товариство «Інвестиційна група «Регіон - Капітал» у позовній заяві посилається на чинну в момент прийняття рішення загальних зборів про виведення позивача зі складу учасників СГ ТОВ «Тарасівка» статтю 148 Цивільного кодексу України згідно якої учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Справжність підпису на заяві про вихід з товариства підлягає нотаріальному засвідченню. Статут СГ ТОВ «Тарасівка» не встановлює строку повідомлення учасником про вихід з товариства.

Таким чином, за словами позивача, рішення акціонера позивача про вихід зі складу учасників СГ ТОВ «Тарасівка» повинно було бути прийнято не пізніше 24.02.2017. Позивач повинен був повідомити СГ ТОВ «Тарасівка» про вихід акціонерного товариства з учасників СГ ТОВ «Тарасівка».

Позивач акцентує увагу на тому, що спірне рішення єдиного акціонера про вихід зі складу учасників прийнято 24.05.2017, вимог закону щодо повідомлення про вихід за три місяці дотримано не було, що є доказом порушення вимог закону та установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, а саме ст. 148 Цивільного кодексу України щодо порядку виходу з товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" пише, що дозволу на прийняття рішення про вихід зі складу учасників від акціонера не надходило, а тому жодних повідомлень позивач про вихід зі складу учасників не видавав. Позивач вважає, що строків встановлених для повідомлення дотримано не було, збори повинні були бути проведенні, як позачергові, оскільки ініціатива виходу була ніби-то у позивача, всі рішення та протоколи приймаються в один день - 24.05.2017, що вказує на те, що збори не є черговими, а згідно п. 9.4. Статуту СГ ТОВ «Тарасівка» в такому випадку проводяться позачергові збори; в той же час з оскаржуваних протоколів, вбачається, що такі збори є чергові.

У позові зазначено, що ні повідомлення про намір продати частку, ні повідомлення про вихід з учасників позивач не направляв та не надавав жодній особі, а також не отримував повідомлень про проведення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка».

Позовна заява містить твердження, що неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» № 24/05/17-3 від 24.05.2017 у баченні позивача є недійсний з моменту його вчинення в зв`язку з недодержанням його сторонами ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Позивач вказує недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

За твердженнями позивача ОСОБА_6 , який підписав оскаржуване рішення та спірний договір діяв на підставі недійсної довіреності, яка не створює жодних юридичних наслідків, рішення єдиного акціонера про призначення ОСОБА_6 директором Позивача визнано недійсним (преюдиційний факт у справі №910/23629/17), а відтак всі підписані ОСОБА_6 документи та вчиненні дії не можуть створити жодних юридичних наслідків, як для позивача так і для інших сторін у справі.

ОСОБА_6 , як особа, що підписала Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі не мав повноважень на підписання такого договору, вважає позивач, а відтак, діяв, як особа, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності. Позивач зазначає, що ані дозволу акціонера позивача, ані волевиявлення самого позивача на відступлення частки не було тому такий правочин, як договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі №24/05/17-3 від 24.05.2017 здійснений без волевиявлення учасника правочину (позивача), а укладення договору купівлі-продажу не відповідає внутрішній волі позивача.

В баченні позивача, у зв`язку з тим, що у ОСОБА_6 були відсутні будь які повноваження щодо участі на загальних зборах учасників СГ ТОВ «Тарасівка» рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників № 24-05/17-2 від 24.05.2017 прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів.

Статутом позивача встановлено порядок розрахунків, розрахунки з позивачем (продавцем по спірному договору) здійснюються виключно в безготівковій формі, адже сума договору перевищує граничну суму при розрахунках готівкою, встановленою постановою Національного Банку України від 06.06.2013 № 210 (чинна на дату вчинення спірного Договору), а відповідно, не могла бути вчинена.

Вказані обставини додатково підтверджують недійсність спірного договору, вважає позивач, оскільки такий правочин не був спрямований на настання реальних наслідків, що обумовлені ним. Згідно даних позивача прибуткові касові ордери на отримання коштів від ОСОБА_1 не оформлялись, позивач жодних коштів по спірним договорам не отримував.

За наслідками ознайомлення з текстом спірного договору позивач з`ясував, що частка ні передана ні прийнята не була, оскільки п. 1.1, встановлює лише обов`язок щодо прийняття та оплати, але передачі частки так і не відбулося, оскільки відсутні докази передання частки, а саме акт приймання - передачі частки ОСОБА_1 не набув права власності на частку, а позивач не продав частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка», оскільки відсутній сам факт приймання-передачі частки, таким чином підстави для виключення позивача зі складу учасників СГ ТОВ «Тарасівка» відсутні, як і відсутні підстави для включення ОСОБА_1 до складу учасників СГ ТОВ «Тарасівка».

Позовні вимоги, що стосуються державної реєстрації зміни учасників та зміни місцезнаходження СГ ТОВ «Тарасівка» є похідними вимогами від основної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Тарасівка». Вимоги що стосуються державної реєстрації зміни учасників СГ ТОВ «Тарасівка» та кінцевого бенефіціаоного власника СГ ТОВ «Тарасівка» також є похідними вимогами від основної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" підсумовує, що оскільки позивач не приймав рішень направлених на продаж (відступлення) власної частки у статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» на користь іншої особи, а також не наділяв ОСОБА_2 та ОСОБА_6 повноваженнями діяти від імені акціонера та розпоряджатись його корпоративними правами, в тому числі на їх участь в загальних зборах СГ ТОВ «Тарасівка», що відбулися 24.05.2017, а також підписання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» №24/05/17-3 від 24.05.2017 - дії щодо державної реєстрації зміни учасників та зміни місцезнаходження СГ ТОВ «Тарасівка» підлягають визнанню недійсними.

[4 - позиція Сільськогосподарського товариства

з обмеженою відповідальністю "Тарасівка"]

Відповідач-1 у відзиві пише, що позовна заява є такою що підлягає залишенню без задоволення. СГ ТОВ "Тарасівка" грунтує свою позицію на наступному:

кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства;

суд має з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом;

застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Відповідач-1 акцентує увагу суду на рішенні Європейського суду з прав людини вiд 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" в якому суд зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

СГ ТОВ "Тарасівка" посилається на висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду. Окремо відповідач у відзиві акцентує увагу суду на постанові Верховного Суду України від 22.12.2020 у справі № 907/155/19 де йдеться, зокрема, про таке:

належним способом захисту порушених прав позивача, який прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу та/або розміри часток у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення його прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства;

належність та ефективність такого способу захисту порушених прав обумовлюється балансом інтересів усіх учасників і самого товариства. Тобто ухвалюючи рішення про задоволення такого позову одного із учасників товариства, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються

Відповідач-1 звертає увагу суду на наведену судову практику, позицію щодо необхідності обрання позивачем належного способу захисту, такого що тягне за собою настання правових наслідків. СГ ТОВ "Тарасівка" вважає, що вимоги викладені у позовній заяві є такими що не підлягають задоволенню в повному обсязі з цих підстав.

Слід зауважити, що у поясненнях СГ ТОВ "Тарасівка" від 21.02.2022 товариство вказує, що факти, які встановлені у рішеннях у справах № 910/23629/19 та № 910/23633/17, які позивач вважає преюдиційними для цієї справи не мають преюдиційного значення для справи № 910/17223/19 з огляду на наступне: суть преюдицій полягає в неприпустимості розгляду судом одного і того ж питання між тими ж сторонами; правило про преюдицію сприяє дотриманню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду на їх дослідження і оцінку (висновки щодо правил преюдиції викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2019 року у справі № 910/11164/16, п. 51 постанови).

СГ ТОВ "Тарасівка" стверджує, що у наведених позивачем справах не всі учасники справи № 910/17223/19 були учасниками зазначених позивачем справ. Відповідач вказує, що обставини у справах 910/23629/19 та 910/23633/17 були встановлені не щодо сторін даного спору, відповідачі, треті особи взагалі не були учасниками тих справ, з огляду на це не могли спростувати або підтвердити обставини встановлені у наведених справах.

17.05.2022 СГ ТОВ "Тарасівка" подано супровідний лист з копією постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 911/803/20, висновки якої, за твердженнями відповідача, підлягають врахуванню при прийнятті рішення по суті у справі № 910/17223/19.

У наведеній відповідачем-1 справі № 911/803/20 (про визнання недійсними рішення загальних зборів, договору, статуту, скасування рішень, витребування майна та визнання права власності) позовні вимоги обґрунтовані протиправним вибуттям частки статутного капіталу СГ ТОВ Бузівське в розмірі 9,7% з власності ПрАТ Інвестиційна група Регіон-Капітал. Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021, позов у справі № 911/803/20 задоволено в повному обсязі.

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 02.02.2022 у справі № 911/803/20 зауважила, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Верховний Суд неодноразово робив висновок, що у подібних спірних правовідносинах належним способом захисту є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Верховний Суд також звертав увагу, що у такому випадку недоцільно оскаржувати весь ланцюжок правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника.

Велика Палата Верховного Суду вчергове підкреслила, що єдиний належний спосіб захисту у такій категорії справ міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

В цій постанові Велика Палата Верховного Суду знову вказує на те, що належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

Ці висновки Великої Палати Верховного Суду у відповідності до вказаної постанови мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

Велика Палата Верховного Суду також акцентує увагу на тому, що відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

[5 - позиція господарського суду щодо підсудності спору]

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч. 1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Спір виник з корпоративних відносин щодо відчуження належних позивачу корпоративних прав в СГ ТОВ «Тарасівка». Враховуючи вищевикладене суд доходить до висновку про підставність розгляду цього корпоративного спору у порядку господарського судочинства.

[6 - щодо вимог про визнання недійсними рішень

загальних зборів та статуту товариства]

Частиною 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

В силу пункту 4 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. При цьому, як визначено відповідною частиною вказаної статті, договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі.

Аналогічне право учасника товариства визначено також і Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», норми якого є спеціальними. Так, в силу ч. 1 ст. 21 Закону, учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Пунктом 2.14. Постанови від 25.02.2016 Пленуму Вищого Господарського Суду України № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин передбачено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

З огляду на вказане суд доходить до висновку про підставність розгляду вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, про визнання недійсності статуту в редакції, що була прийнята на загальних зборах товариства у судовому порядку.

[7 - щодо вимоги позивача про визнання недійсним

договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі]

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до частин 2-3 статті 244 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю може грунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Частинами 1-3,5 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний судом недійсним у відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України. Таким чином заявлена позивачем вимога щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі є правомірною.

Водночас, суд констатує, що покупець (відповідач 2) за спірним договором купівлі-продажу ОСОБА_1 відчужив спірну частку ОСОБА_3 , якого за клопотанням позивача залучено третьою особою без самостійних вимог.

[8 - щодо вимог позивача про

скасування рішення державного реєстратора]

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі

Враховуючи, що рішення загальних зборів учасників стало підставою для внесення відповідних реєстраційних записів, з метою відновлення порушених прав позивач правомірно звернувся до суду з похідними вимогами про усунення наслідків, спричинених цим рішенням шляхом його скасування.

[9 - висновки господарського суду

щодо обраного позивачем способу захисту]

Як встановлено у статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19).

Передусім суд бере до уваги сталу практику Верховного Суду України щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Суд погоджується з твердженнями відповідача-1, що позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього не відповідають належним та ефективним способам захисту, передбаченим законом, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з огляду на наступне.

Верховний Суд неодноразово робив висновок, що у подібних спірних правовідносинах належним способом захисту є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства. Верховний Суд також звертав увагу, що у такому випадку недоцільно оскаржувати весь ланцюжок правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Також суд звертає увагу сторін, що відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-140цс14 від 17.12.2014, з яким погоджується Велика Палата Верховного Суду при розгляді справ з подібними правовідносинами, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому, зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого і нерухомого майна. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18.

Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, як визначено пунктом 3 частини 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», необхідно подавати, зокрема, один із таких відповідних документів: рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства; заява про вступ до товариства; заява про вихід з товариства; акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі; судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників у такому товаристві; судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

Позивач наполягав на відновленні його порушених прав шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним статуту товариства, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та скасування рішень державного реєстратора. Позивач вважає, що є підстави визнати рішення загальних зборів недійсними. З огляду на те, що особа яка приймала участь у загальних зборах від імені позивача не мала на те будь яких повноважень, як вважає позивач, рішення загальних зборів оформлене протоколом загальних зборів учасників № 24-05/17-2 від 24.05.2017 прийняте за відсутності кворуму для проведення загальних зборів. Також позивач вважає договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним з моменту його вчинення, адже не це відповідає внутрішній волі сторони. Позиція позивача щодо визнання недійсними рішень державного реєстратора вказує на те, що така позовна вимога є похідною та має бути задоволена після визнання недійсним рішень загальних зборів.

З аналізу позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що покупець за спірним договором купівлі-продажу ОСОБА_1 відчужив спірну частку ОСОБА_3 .

Відтак, вбачається, що останнім набувачем спірної частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» є ОСОБА_3 у зв`язку з чим визнання спірного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним не відновить порушеного права позивача, оскільки наведена вимога в контексті обставин справи не відповідає належному та ефективному способу захисту порушеного права.

Суд акцентує увагу на тому, що з огляду на сталу практику Великої Палати Верховного Суду та обставини порушення корпоративних прав позивача як учасника СГ ТОВ «Тарасівка» при прийнятті рішень загальних зборів та відсутність волевиявлення позивача на відчуження частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка» - то останні є підставою витребування саме у ОСОБА_3 на користь позивача частки у статутному капіталі СГ ТОВ «Тарасівка», проте така вимога позивачем у межах даного позову заявлена не була.

Водночас, суд враховуючи вищенаведену актуальну практику Великої Палати Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, приходить до висновку, що з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, у суду відсутні підстави для задоволення вимог про визнання недійсним рішень загальних зборів, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, статуту товариства, а відтак і скасування рішень реєстратора, якими зареєстровані відповідні зміни в товаристві, оскільки, задоволення заявлених позовних вимог у справі не буде відповідати належному та ефективному способу захисту порушеного права та не забезпечить можливість його поновлення.

[10 - підсумки, вирішення питання щодо судових витрат]

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказану норму, судові витрати зі сплати судового збору суд вважає за необхідне залишити за позивачем.

Суд зауважує, що розгляд справ здійснюється відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з положеннями статті 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи, що положеннями пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, висловлення власних позицій та розгляду справи.

Принагідно, суд зазначає, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд бере до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України. Повний текст рішення складено та підписано 19.07.2022.

Суддя А.Ф. Черногуз