Ухвала

від 07.07.2022 по справі 296/3773/22

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/3773/22

2-з/296/55/22

УХВАЛА

Іменем України

"07" липня 2022 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Хорошівської селищної ради про забезпечення позову по цивільній справі за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Хорошівської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяна Олексіївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації прав, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Хорошівської селищної ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації прав.

За змістом позовних вимог просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.05.2022 року, згідно якого ОСОБА_1 продав у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію прав, а саме: державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису 46911271, реєстраційний номер нерухомого майна №472299018101.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді від 20.05.2022 року в межах кримінального провадження №42021062190000007 було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 , зокрема на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку із заявленням до нього цивільного позову керівником Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Хорошівської селищної ради про стягнення завданої шкоди на суму 39779555,88грн.

Однак 24.05.2022р. ОСОБА_1 продав вказане майно ОСОБА_2 .

Також в цей період було відчужено ОСОБА_2 інше належне ОСОБА_1 майно, розташоване у різних областях України. Зазначене свідчить про відчуження майна з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності в частині відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі позивача: Хорошівської селищної ради про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , що має реєстраційний номер 472299018101 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Вказана заява мотивована тим, що на даний час існує ймовірність, що вказане нерухоме майно може бути відчужене відповідачем ОСОБА_2 . Невжиття заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 2 суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Таким чином, враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір щодо дійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.05.2022 року, а саме квартири АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням підстав та змісту позову, зважаючи на те, що метою позову є збереження майна та запобігання подальшого його відчуження, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, беручи до уваги, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення виконання можливого рішення суду, суд вважає, що у даному випадку необхідним та достатнім видом забезпечення позову буде заборона відчуження квартири АДРЕСА_1 її власником ОСОБА_2 , оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження спірного об`єкта нерухомості будь-яким способом, не забороненим законом, що у разі задоволення позову призведе до нових спорів між особами, за якими буде зареєстровано право власності на спірний об`єкт нерухомого майна, та позивачем, а також можливим порушенням їх прав як законних набувачів.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити відчуження квартири АДРЕСА_1 , у будь-який спосіб, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 24.05.2022, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Стражник Тетяною Олексіївною, за №4714 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №472299018101).

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Копію ухвали для відома направити учасникам справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О. Й. Адамович