Рішення

від 08.10.2007 по справі 1/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/506

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.07                                                                                 Справа № 1/506.

Суддя Н.М.Зюбанова, розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства “Фірма”Максимум”, м. Луганськ

до  Товариства з  обмеженою відповідальністю “Юг”, м. Краснодон

Луганської області

про стягнення  9705 грн. 61 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Бондаренко В.Б., дов. від 08.10.07 № 17;

від відповідача –не прибув;

                                                             в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 7081 грн. 24 коп. боргу, 500 грн. 00 коп. штрафу, 2124 грн. 37 коп. пені.

На підставі ст.. 77 ГПК України у засіданні суду оголошено перерву з 04.10.07 до 08.10.07, 10-00.

Відповідач у відзиві  на позовну заяву за листом від 22.08.07 № 82 проти позову заперечує з посиланням на факт укладання сторонами договору № 200, а не № 208, на який посилається позивач.

              Дослідивши обставини справи, надані  матеріали, вислухавши представника позивача, суд  прийшов до наступного.

          Так, згідно пояснень позивача у позовній заяві допущено технічну помилку та зазначено про утворення боргу за договором № 208 від 01.10.06, у той час, як сторонами підписаний договір № 200 від 01.10.06.

Тому суд встановив, що між Приватним підприємством "Фірма "Максимум" /позивачем/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юг" /відповідачем/ було укладено договір купівлі-продажу товарів від 01.10.06 № 200 з протоколом розбіжностей від 01.10.06, за умовами яких позивач прийняв на себе зобов'язання передати відповідачу товар згідно п. 1.1 договору в асортименті, за ціною та кількості, зазначених у накладних, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач  – оплатити товар з відстроченням платежу на 5 банківських днів.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача, що підтверджено матеріалами справи, у т.ч. накладними від 29.03.07                                          № 3197 на суму 3744 грн. 37 коп. та від 04.04.07 № 297 на суму 4014 грн. 60 коп. з відмітками відповідача про одержання товару, що не оспорюється відповідачем.

При проведенні розрахунків між сторонами /у тому числі часткового повернення товару за накладними від 23.05.07 № 0000186 та від 24.05.07 № 0000166/ за вказаними поставками за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 7081 грн. 24 коп., яку позивачем заявлено до стягнення за позовною заявою.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та  вимог –у відповідності з вимогами ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання передбачена сторонами у п. 5.2 договору від 01.10.06 № 200 у редакції протоколу розбіжностей у вигляді пені у розмірі 30% від суми невиконаного зобов'язання при порушенні строків платежів більше 60 календарних днів. Позивачем заявлено до стягнення на підставі даного пункту договору 2124 грн. 37 коп. /7081 грн. 24 коп. х 30%/ неустойки.

При цьому слід зазначити, що ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом –неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання.

У даному випадку суд погоджується з тлумаченням даного пункту договору, який надано позивачем у значенні штрафу, та вважає, що він не протирічить ст. 549 ЦК України, оскільки розрахунок даної суми позивачем зроблено у відповідності до суті даного виду неустойки у відсотковому розмірі до загальної суми боргу, а не за кожен день прострочення, що властиво для пені.

За таких обставин позов у частині 7081 грн. 24 коп. боргу та 2124 грн. 37 коп. пені є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У решті вимог слід відмовити з огляду на те, що у редакції п. 5.2 протоколу розбіжностей, підписаного сторонами, не передбачено відповідальність у вигляді штрафних санкцій в розмірі 500 грн. за кожне порушення строку здійснення платежів.

Заперечення відповідача за відзивами відхиляються судом за необґрунтованістю, ним  не надані докази погашення боргу за позовом, який задовольняється частково у вказаних вище сумах.

Судові витрати покладаються на  відповідача пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

 в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг", м. Краснодон Луганської області, вул. Петра Котова, 1, ідент. код 32025613  на користь Приватного підприємства  “Фірма "Максимум”, м. Луганськ,  вул. Кірова, 40/38,  ідент. код 31673200 - 7081 грн. 24 коп. боргу,  2124 грн. 37 коп. неустойки, 92 грн. 06 коп. державного мита та 111 грн. 92 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

          3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –15.10.07.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова