Постанова

від 19.07.2022 по справі 181/1576/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4016/22 Справа № 181/1576/19 Суддя у 1-й інстанції - Літвінова Л.Ф. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Максюти Ж.І.

суддів Свистунової О.В., Деркач Н.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомленняучасників справи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргу ОСОБА_1 наухвалу Межівськогорайонного судуДніпропетровської областівід 10лютого 2022року провідмову узадоволенні заяви ОСОБА_1 пророз`ясненнясудового рішенняпо справіза позовом ОСОБА_1 доФермерського господарства"Адоніс",третя особаПриватний нотаріусМежівського районногонотаріального округуФіліпова ІннаПетрівна провизнання договоруоренди землінедійсним,-

ВСТАНОВИЛА:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про роз`яснення судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до фермерського господарства "Адоніс", третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Філіпова Інна Петрівна про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було задоволено частково. Відповідно до зазначеного рішення суду скасовано рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21331451 від 15.05.2015 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством «АДОНІС» за договором оренди від 24.09.2013 року та стягнуто з фермерського господарства "Адоніс", код ЄДРПОУ: 32786034, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на загальну суму: 8740 (вісім тисяч сімсот сорок) гривень 96 копійок, які складаються з судового збору у розмірі - 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок; витрат на проведення почеркознавчої експертизи - 3922 (три тисячі дев`ятсот двадцять дві) гривні 56 копійок; витрати на правову допомогу 4050 (чотири тисячі п`ятдесят) гривень. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Фермерського господарства «Адоніс» задоволено частково, рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року в частині задоволення позовних вимог скасовано.

Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року скасовано та залишено в силі рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року.

Проте зазначене рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року у даній справі з такою формою викладення резолютивної частини, яка є наразі через внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» виконати неможливо, оскільки, відповідно до ч.3 ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Звернувшись до державного реєстратора для проведення державної реєстрації вказаного рішення, державний реєстратор пояснив, що для належного виконання судового рішення потребується роз`яснення, а саме чи припиняє речове право (право оренди) на земельну ділянку кадастровий номер 1222685500:02:003:0577, скасування рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством «Адоніс» за договором оренди від 24.09.2013 року.

Відповідно до відомостей Державного реєстру прав встановлено, що дане право оренди має реєстраційний запис №9676367 та зареєстроване в розділі з реєстраційним номером 636830812226, відкритий на земельну ділянку з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577. Тому виникає необхідність у роз`ясненні рішення у більш ясній, зрозумілій формі, що дозволить їй досягти мети звернення до суду для проведення державної реєстрації скасування рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21331451 від 15.05.2015 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством «АДОНІС» за договором оренди від 24.09.2013 року.

Заявник просить суд роз`яснити, що згідно з рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року у справі №181/1576/19, що набрало законної сили, яким скасовано рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21331451 від 15.05.2015 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством «АДОНІС» за договором оренди від 24.09.2013 року, припинено право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 Фермерським господарством «АДОНІС», реєстраційний запис №9676367 та зареєстроване в розділі з реєстраційним номером 636830812226, відкритий на земельну ділянку з кадастровим номером 1222685500:02:003:0577.

Ухвалою Межівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від10лютого 2022року відмовленоу задоволеннізаяви ОСОБА_1 про роз`ясненнясудового рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що звернувшись до державного реєстратора для проведення державної реєстрації вказаного рішення, державний реєстратор пояснив, що для належного виконання судового рішення, потребується роз`яснення, а саме: чи припиняє речове право (право оренди) на земельну ділянку кадастровий номер1222685500:02:003:0577, скасування рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством АДОНІС за договором оренди від 24.09.2013 року.

Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2020 року Межівським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено судове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Адоніс", третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Філіпова Інна Петрівна про визнання договору оренди землі недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було задоволено частково.

Відповідно до резолютивної частини цього рішення суду- скасовано рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 21331451 від 15.05.2015 року, щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством «АДОНІС» за договором оренди від 24.09.2013 року. Вирішено питання судових витрат, інша частина позовних вимог залишена без задоволення.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Фермерського господарства «Адоніс» задоволено частково, рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року в частині задоволення позовних вимог скасовано.

Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2021 року скасовано, та залишено в силі рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року.

Згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №63155365 від 31 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації скасування рішення державного реєстратора Межівського районного управління Пушної Ольги Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222685500:02:003:0577 за орендарем Фермерським господарством «Адоніс» за договором оренди від 24.09.2013 року, оскільки згідно чинного законодавства ухвалення судових рішень пов`язаних з питаннями державної реєстрації, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, тоді як в рішенні Межівського районного суду від 26 листопада 2020 року таке застереження відсутне.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивачу ОСОБА_1 про роз`яснення рішення, суд першої інстанції послався на те, що рішення є повним, чітким, та зрозумілим, ухвалено на підставі наявних у справі матеріалів та не потребує роз`яснення. Зазначене рішення узгоджується з вимогами викладеними у прохальній частині позову, а заявник фактично просить ухвалити додаткове рішення суду, а відтак рішення суду складено відповідно до вимог ст.265 ЦПК України із посиланням на норми цивільно-процесуального закону, є доступним для сприйняття, чітким, зрозумілим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення із зазначенням підстав його прийняття. Питання яке ставить заявник у своїй заяві, по суті впливає на зміст судового рішення, а роз`яснення можливо виключно без змін його суті.

Однак, повністю погодитись з таким висновком районного суду колегія суддів не може.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині другій статті 26 Закону України №1952 було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону України №1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України №1952 (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Вказані зміни до Закону України Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень були прийняті з метою ефективного захисту порушених прав власників майна, з метою запобігання корупції, а тому законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

Верховний Суд у постанові від 03 вересня 2020 року, справа № 914/1201/19, зазначив, що за змістом статей 3,15,16 ЦК правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц).

Як вбачається із матеріалів справи спір, який було розглянуто рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 08 грудня 2021 року стосувався визнанню не укладеним та скасуванню реєстрації договору оренди земельної ділянки від 24 вересня 2013 року.

Вказаним рішеннямсуду договіроренди землівід 24вересня 2013року визнаний неукладеним,та скасована державнареєстрація (записів)договору орендиземлі,яка булапроведена державнимреєстратором Межівськогорайонного управлінняПушною О.С.14травня 2015року,номер запису0676367,без окремоговизначення проприпинення праваоренди спірноїземельної ділянки,тоді як,з моменту внесення запису про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації права оренди земельної ділянки за договором оренди від 24.09.2013 року припиняється і право оренди даної земельної ділянки.

Таким чином, відсутність у рішенні суду констатації факту про припинення права оренди земельної ділянки у відповідності до змін прийнятих Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року, якими статтю 26 Закону України №1952 викладено у новій редакції, позбавляє позивачку права на захист свого цивільного права, який повинен бути захищений судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, за своєю суттю вказане не впливає на зміст судового рушення, яке позивачка просить роз`яснити, та суті його не змінює, а у відповідності до частині другої статті 26 Закону України №1952 унормовує порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію за відповідачем речового права на спірне майно, а саме: права оренди на спірну земельну ділянку та внесенням відповідних відомостей до Реєстру втрачаються ті правові наслідки, які з них випливають, а саме - скасовується державна реєстрація речового права і особа у відповідності до частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 125 ЗК України вважається такою, що не набула відповідного речового права, тобто право попереднього користувача земельною ділянкою припиняється в силу прямої вказівки закону .

Враховуючи викладене, встановлені в рішенні суду фактичні обставини спірних правовідносин, а також зміни, внесені в ст.26 Закону України Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень , колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення рішенні Межівського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2020 року підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Виходячи з цієї норми закону, роз`яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та передати заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК Українисуд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Межівського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2022 року скасувати.

Передати заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Адоніс", третя особа Приватний нотаріус Межівського районного нотаріального округу Філіпова Інна Петрівна про визнання договору оренди землі недійсним до суду першої інстанції для вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Ж.І. Максюта

Судді О.В. Свистунова

Н.М. Деркач