Постанова

від 20.07.2022 по справі 918/339/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2022 року Справа № 918/339/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Дужич С.П.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" та Приватного підприємства-фірми "Мека" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021

у справі №918/339/21

за позовом Приватного підприємства-фірми "Мека"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост"

про стягнення в сумі 28 500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства-фірми "Мека" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн. В решті заяви відмовлено.

Вказане додаткове рішення, мотивоване тим, що у Договорі про надання правової допомоги від 08.06.2021 не визначено порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, вказане виключає об`єктивну можливість встановити домовленість між адвокатом та клієнтом. Водночас, місцевий господарський суд дійшов висновку, що до задоволення підлягає 10 000, 00 грн фактично понесених витрат відповідача на надання правничої допомоги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач ТОВ "Юридична компанія "Форпост" звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив оскаржуване додаткове рішення в частині відмови у стягненні 19000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу та 254 грн витрат пов`язаних із збиранням доказів у цій справі скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з приватного підприємства-фірми "Мека" на користь ТОВ "Юридична компанія "Форпост" вищевказані судові витрати.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, заявлені відповідачем витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 29 000 грн відповідають встановленим критеріям, а тому підлягають до стягнення з позивача на користь відповідача. Наголошує, що з огляду на умови Договору про надання правничої (правової) допомоги від 08.06.2021, враховуючи складання і підписання адвокатами всіх процесуальних документів від імені і в інтересах відповідача, в даній справі витрати на правову допомогу в сумі 29000 гри є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Звертає увагу суду, що витрати на правничу допомогу визначені у фіксованому розмірі в сумі 29 000,00 грн, такий порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) передбачений ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Скаржник зазначає, що розмір гонорару адвоката, визначений у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником відповідача, а отже є визначеним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ППФ "Мека" звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просив оскаржуване додаткове рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у відшкодуванні заявлених відповідачем витрат у повному обсязі. Розгляд справи провести за участі сторін.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не встановив дійсності та необхідності вказаних адвокатських витрат, не з`ясував чи були необхідні такі адвокатські послуги у межах даної справи та чи дійсно вони надавалися відповідачу. Звертає увагу, що місцевий господарський суд зазначив, що відсутність в договорі про надання правової допомоги порядку обчислення адвокатського гонорару, не дає як суду так і іншій стороні спору можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Водночас, судом першої інстанції чітко не визначено за що саме було оплачено 10000,00 грн, які було стягнуто, як витрати за правничу допомогу.

25.10.2021 Північно-західний апеляційний господарський прийняв постанову, якою задовольнив апеляційну скаргу ППФ "Мека" на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.07.2021 та додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21; залишив без задоволення апеляційні скарги ППФ "Мека" та ТзОВ "Юридична компанія "Форпост" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21; рішення Господарського суду Рівненської області від 08.07.2021 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21 скасував та прийняв нове рішення; позов ППФ "Мека" задовольнив; стягнув з ТзОВ "Юридична компанія "Форпост" на користь ППФ "Мека" 28 500,00 грн безпідставно набутих коштів, 2 270,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 3 405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 10.02.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2021 скасовано повністю, рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2021 у справі №918/339/21 залишено в силі. Справу №918/339/21 в частині розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" та Приватного підприємства-фірма "Мека" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

27.06.2022 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/339/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2022 для розгляду справи №918/339/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" на додаткове рішення господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21. Роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства-фірми "Мека" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21. Прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" та Приватного підприємства-фірми "Мека" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 до спільного розгляду. Роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Згідно з частиною 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що в даній справі ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент звернення з апеляційними скаргами, а справа №918/339/21 не належить до категорії справ вказаних у частині 4 статті 247 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційних скарг на додаткове рішення за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що на адресу суду першої інстанції 15.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" надійшла заява від 12.07.2021 про ухвалення додаткового рішення у даній справі у якій просить суд стягнути з Приватного підприємства-фірми "Мека" судові витрати в розмірі 29 254,04 грн.

22.07.2021 від позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення подана відповідачем з пропуском строку встановленого ст. 129 ГПК України та просить суд залишити її без розгляду. Позивач вважає, що оскільки рішення по справі №918/339/21 було прийнято 08.07.2021, то останнім днем подачі доказів було 13.07.2021, а такі докази подано суду 15.07.2021, тобто з пропущенням строку.

Щодо вищезазначеного заперечення позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, заява відповідача про ухвалення додаткового рішення у даній справі надійшла до суду першої інстанції та зареєстрована 15.07.2021. Із відмітки відділення поштового зв`язку вбачається, що заява відповідача направлена на адресу суду13.07.2021. Отже, відповідачем не пропущені строки подання доказів на підтвердження надання правової допомоги відповідно до ст. 129 ГПК України.

Також позивачем подано суду першої інстанції 22.07.2021 клопотання про зменшення розміру судових витрат, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідача є необґрунтованим, не відповідає критеріям розумності та співмірності.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну справу допомогу заявником додано наступні документи:

- Договір про надання правової допомоги від 08.06.2021, укладений між відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" та АБ "Терещенко і Партнери" (т. 2, а.с. 32-36);

- Акт здачі-приймання наданих послуг (т. 2, а.с. 37);

- квитанцію (чек) від 12.07.2021 №0.0.2192208216.1 на суму 10000,00 грн (т. 2, а.с. 37);

- рахунки фактичних витрат (т.2, а.с. 38-39);

- квитанції на 254,04 грн - понесених витрат.

Згідно п. 1.1 Договору предметом Договору про надання правової допомоги від 08.06.2021 є представництво інтересів відповідача в Господарському суді Рівненської області по справі №918/322/21 та 918/339/21.

Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової допомоги ціна послуг Адвокатського бюро за даним Договором в часині надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту по представництву інтересів клієнта у справі №918/339/21 за позовом ППФ "Мека" до ТОВ "Юридична компанія "Форпост" про стягнення коштів становить 29 000,00 грн.

Пунктом 4.3 вказаного Договору передбачено, що сума, яка підлягає сплаті в розмірі 29 000 грн наступним чином: 10 000,00 грн сплачується протягом 5 днів з дня прийняття рішення суду по справі №918/339/21, інша частина коштів в розмірі 19 000,00 грн має бути сплачена клієнтом протягом 30 робочих днів з дня прийняття рішення суду по справі №918/339/21.

Щодо витрат, понесених при збиранні доказів щодо фактичного надання юридичних послуг в розмірі 254,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Судом встановлено, що витрати в розмірі 254,00 грн підтверджуються: рахунком №2 від 23.06.2021; рахунком №3 від 23.06.2021, дублікатом квитанції №0.0.2173258013.1 від 23.06.202, квитанції № 0,0.2173258013.2 від 23.06.2021, квитанцією (копія) №22 від 24.06.2021, квитанцією (копія) № 22/К від 24.06.2021, квитанцією (копія) № 23 від 24,06.2021, квитанцією (копія) № 23/К від 24.06.202

Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" згідно з вимогами статей 74, 126 ГПК України доведено обставини надання йому Адвокатським бюро "Терещенко і Партнери" професійної правничої допомоги під час розгляду справи №918/339/21 у суді першої інстанції у заявленому розмірі.

При цьому суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини 5 статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Приватне підприємство-фірма "Мека" скористалось своїм правом відповідно до статті 126 ГПК України та подало до суду першої інстанції клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

В обґрунтування клопотання, Приватне підприємство-фірма "Мека" зазначає, що заявлена сума судових витрат є суттєво завищеною та неспівмірною із складністю справи та необхідним обсягом адвокатських послуг. Відповідачем не поданий розрахунок витрат, що унеможливлює аналіз обґрунтованості заявлених судових витрат. З наданих відповідачем доказів неможливо реально встановити витрачений адвокатом час у даній справі. Заявник вважає, що витрати на правничу допомогу є неспівмірною із заявленим розміром судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з наведеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг, відзиву та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. Дана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі № 826/1216/16.

На підставі викладеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи ППФ "Мека", що зазначені в акті дії адвоката не були необхідними для розгляду даної справи по суті, оскільки сторони не обмежені у виборі виду правової допомоги.

Крім того, колегія суддів не погоджується із доводами ППФ "Мека" та висновком суду першої інстанції, що відсутність в договорі про надання правової допомоги порядку обчислення адвокатського гонорару, не дає можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Місцевим господарським судом не враховано, що відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової допомоги ціна послуг Адвокатського бюро за даним Договором в часині надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту по представництву інтересів клієнта у справі №918/339/21 за позовом ППФ "Мека" до ТОВ "Юридична компанія "Форпост" про стягнення коштів становить 29 000,00 грн.

Таким чином, сторони досягли згоди щодо розміру адвокатського гонорару, порядку його оплати у Договорі про надання правової допомоги. Тобто розмір адвокатського гонорару у даній справі є фіксований, що не суперечить положенням законодавства.

Водночас, як зазначалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" звернувся із заявою в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства-фірми "Мека" судові витрати в розмірі 29 254,04 грн: 29 000,00 грн судові витрати за надання професійної правничої допомоги та 254,00 грн витрати понесені при збиранні доказів щодо фактичного надання юридичних послуг.

Як вбачається із Акту здачі-приймання наданих послуг від 12.07.2021 Адвокатське бюро "Терещенко і Партнери" надало, а Клієнт ТОВ "Юридична компанія "Форпост" прийняв наступну правничу (правову) допомогу по справі №918/339/21:

- підготовано 09.06.2021 клопотання про продовження процесуальних строків, встановлених ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.05.2021 у справі №918/339/21, подано до Господарського суду Рівненської області 09.06.2021;

- здійснено ознайомлення з матеріалами справи №918/339/21 09.06.2021 та 12.07.2021, підготовано 09.07.2021 клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №918/339/21, подано до Господарського суду Рівненської області 09.07.2021;

- проаналізовано позовну заяву по справі №918/339/21 з додатками;

- підготовано адвокатські запити від 10.06.2021 та від 18.06.2021, подано їх до Господарського суду Рівненської області 10.06.2021 та 18.06.2021;

- підготовано адвокатські запити від 18.06.2021, подано їх до Рівненського окружного адміністративного суду 18.06.2021;

- отримано відповіді на адвокатські запити у Господарському суді Рівненської області 15.06.2021 та 24.06.2021 наручно;

- отримано відповіді на адвокатські запити у Рівненському окружному адміністративному суді 23.06.2021 наручно;

- здійснено збір інших доказів на обгрунтування позиції Клієнта, підготовлено відзив на позовну заяву з додатками, надіслано відзив з додатками на адресу ППФ «Мека» та на адресу Господарського суду Рівненської області 24.06.2021;

- надано консультації з правових питань Клієнту у справі №918/339/21;

- підготовлено 08.07.2021 заяву про відшкодування судових витрат у справі №918/339/21 та подано її у судовому засіданні 08.07.2021;

- підготовлено клопотання від 08.07.2021 з додатками та подано його до Господарського суду Рівненської області;

- підготовлено письмові пояснення в порядку статті 42 ГПК України з додатком від 08.07.2021 та подано їх до Господарського суду Рівненської області;

- прийнято участь у судових засіданнях у справі №918/339/21 09.06.2021, 08.07.2021;

- підготовано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №918/339/21 від 12.07.2021.

При цьому, колегія суддів зазначає, що в даній справі предметом позову є стягнення грошових коштів в сумі 28 500,00 грн, як безпідставно набутого майна, тобто справа є малозначною.

Колегія суддів враховує заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат та позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України; разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Також колегією суддів враховується, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу не відповідають критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, враховуючи незначну складність справи (позов заявлений про стягнення заборгованості, на думку позивача, як безпідставно набутого майна, відтак підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль), обсяг наданих послуг та баланс інтересів сторін у даному питанні.

А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розумним розміром судових витрат на правову допомогу, понесених відповідачем при розгляді даної справи, що можуть бути стягнуті з відповідача, є 10 000,00 грн.

При цьому, апеляційним господарським судом враховані висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/20, відповідно до яких Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України" від 23.01.2014 (East/West., заява №19336/04, §268).

Цих обставин суд першої інстанції не врахував, а тому мотивувальну частину оскаржуваного додаткового рішення слід змінити повністю з підстав, викладених у цій постанові.

На підставі викладеного, враховуючи, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспіврозмірними з критерієм розумності і обґрунтованості таких витрат, право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, враховуючи обсяг наданих послуг та баланс інтересів сторін у даному питанні, колегія суддів дійшла висновку, що підлягає стягненню на користь відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" від 12.07.2021 про ухвалення додаткового рішення у даній справі підлягає частковому задоволенню.

Водночас, загальний висновок місцевого господарського суду про стягнення з Приватного підприємства-фірми "Мека" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн є правильним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно приписів п. 4 ч. 1 та ч. 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 271, ч. 1, 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України мотивувальну частину додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21 слід змінити виклавши її в редакції цієї постанови у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин справи. Апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Форпост" та Приватного підприємства-фірми "Мека" на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21 залишити без задоволення.

2. Змінити мотивувальну частину додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. Резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Рівненської області від 23.07.2021 у справі №918/339/21 залишити без зміни.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" липня 2022 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Дужич С.П.