Рішення

від 20.07.2022 по справі п/320/1293/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2022 року № П/320/1293/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Ірпінської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок виконання будівельних робіт,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ірпінської міської ради Київської області (далі Відповідач-1, ІМР), Виконавчого комітету Київської області (далі- Відповідач-2, ВК ІМР), третя особа ОСОБА_2 в якому просила:

- визнати нечинними та скасувати містобудівні умови та обмеження №0161-09-2019 від 19.09.2019 об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 », видані відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі - МОУ №0161-09-2019);

- визнати нечинним та скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт №КС 061192701778 об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 » (далі Повідомлення №КС 061192701778);

- в порядку судового контролю зобов`язати Ірпінську міську раду Київської області та Виконавчий комітет Ірпінської міської ради подати у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили звіт про виконання постанови суду.

Одночасно із позовною заявою представником позивачки подано клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 у задоволенні клопотання представника позивачки про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, - залишено без руху.

У порядку виконання вищезазначеної ухвали суду, 18.03.2020 представником позивачки надіслано клопотання про витребування доказів, а саме: завіреної копії повідомлення про початок виконання будівельних робіт КС №061192701778 об`єкта будівництва "Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ", акту перевірки №20012020/1 від 20.01.2020; у виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області - завіреної копії заяви замовника будівництва про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ", наказу відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради, яким затверджені містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 у задоволенні клопотання представника позивачки про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, - повернуто позивачці.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій вона просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 про повернення позовної заяви скасовано, а справу №320/1293/20 за позовом ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок виконання будівельних робіт направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінської міської ради Київської області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування містобудівних умов та обмежень, повідомлення про початок виконання будівельних робіт залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 відкрито провадження по даній справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 №524 у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя відповідно до рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 27.11.2020, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/1293/20, за результатами якого, головуючим суддею визначено суддю Щавінського В.Р .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 адміністративну справу №320/1293/20 прийнято до свого провадження суддею Щавінським В.Р. та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Третьою особою ОСОБА_2 27.04.2021 заявлено клопотання щодо закриття провадження у справі (аналогічне за змістом клопотання третьою особою було подано також 13.05.2021) на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2022 відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 залучено у якості співвідповідача Інспекцію державного-архітектурного контролю Ірпінської міської ради Київської області (далі Відповідач-3, Інспекція).

16.08.2021 до суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №320/1293/20 до набрання законної сили рішення у справі №320/5782/21.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 у задоволенні даного клопотання відмовлено.

18.08.2021 представником ІМР та ВК ІМР подано клопотання про зупинення провадження у справі №320/1293/20 до набрання законної сили рішення у справі №320/5782/21. Також 20.08.2021 аналогічне клопотання подано представником третьої особи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у задоволенні даних клопотань відмовлено.

На підставі ухвали Київського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 суд вирішив перейти до розгляду адміністративної справи №320/1293/20 за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2022 суд ухвалив продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи свої вимоги (враховуючи Заяву про уточнення позовних вимог від 17.06.2021) позивачка вказує, що відповідачі порушили Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про будівельні норми» та державні будівельні норми при видачі містобудівних умов та обмежень та під час реєстрації Повідомлення №КС 061192701778. Видача МОУ №0161-09-2019 та реєстрація Повідомлення №КС 061192701778 без дотримання державних будівельних норм та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI) порушує її права на безпечне середовище для здоров`я та життєдіяльності.

Пояснює, що відповідно до вказаних містобудівних умов та обмежень за адресою АДРЕСА_1 , передбачено «Будівництво житлового будинку»; гранично допустима висота будинку 23 метри; максимальний допустимий відсоток забудови земельної ділянки 45%; максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови 330 осіб на га. При цьому, необхідною і обов`язковою умовою проектування та будівництва, як зазначено в п. 5 МОУ є дотримання схеми планувальних обмежень Генерального плану міста Ірпінь та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

Позивачка вважає, що ВК ІМР видано ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які не відповідають плану зонування та Генеральному плану міста Ірпеня. Наголошує, що згідно ч. 7 ст.29 Закону №3038-VI відомості про надані містобудівні умови та обмеження підлягають внесенню до Реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури. Однак, станом на дату подання позовної заяви Реєстр містобудівних умов та обмежень, який мав би вести відділ містобудування та архітектури ВК ІМР відсутній. Тобто, МОУ №0161-09-2019 не відповідають законодавству, а значить видані із порушенням законодавства, зокрема ст. 29 Закону №3038-VI, тому мають бути скасовані.

Позивачка зазначає, що в оновленому генеральному плані міста Ірпінь затвердженого Рішенням ІМР №4574-62-VІ від 19.12.2018 вказано, що оновлення розроблені відповідно до вимог ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування та забудова територій». При цьому, пункт 3.19, пункт 3.57, пункт 3.56, пункт 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», які діють на даний час, а також пункт 3.19, пункт 3.57, пункт 3.56, пункт 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2018, які діяли на момент видачі містобудівних умов є ідентичними. Згідно вказаних ДБН розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

Пояснює, що Інспекцією листом №2401/3 від 24.01.2020 повідомлено, що в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2 подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), де техніко економічні показники не відповідають проектній документації, а саме житлова площа у повідомленні вказана 1303,5 м2, за проектом - 683,04 м2. Отже, ОСОБА_2 наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт чим порушено ст. 34, 36, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності.

У зв`язку з цим позивачкою зроблено висновок, що МОУ №0161-09-2019 видані з порушенням Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про будівельні норми» та державних будівельних норм. Також, на її думку, не відповідає державним будівельним нормам та Закону №3038-VI і Повідомлення №КС 061192701778.

16.08.2021 представником позивачки подано клопотання про залучення доказів по справі, а саме завіреної копії Висновку експерта №24/151 від 30.06.2020. При цьому він зазначив, що після відкриття провадження у справі позивачці стали відомі факти щодо порушення державних будівельних норм під час будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 листом №53-1921вих21 від 11.08.2021 надано копію Висновку експерта №24/151 від 30.06.2020, відповідно до якого «… Аналіз за ознаками, що містить проектна документація (п`ятиповерховий багатоквартирний житловий будинок розташований на земельних ділянках з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування житлового будинка, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»). Перелік нормативних вимог до багатоквартирної забудови на садибних ділянках у Державних будівельних нормах 360-92** відсутній, проте, з врахуванням вище перелічених ознак, спостерігається порушення вимог п.3.19* ДБН 360-92* щодо розташування в межах садибної забудови житлових будинків більше ніж чотири поверхи..».

22.02.2022 представником позивачки подано до суду додаткові пояснення в яких зазначається, що на момент видачі (19.09.2019) оспорюваних містобудівних умов існували рішення судів, відповідно до яких прийняті на заміну ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» нові ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» були визнані протиправними та не чинними.

У судових засіданнях позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представницею ІМР та ВК ІМР 14.09.2020 подано Відзив на позовну заяву в якому вона вказує, що будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134.

Пояснює, що рішенням Ірпінської міської ради від 19.12.2018 №4574-62-VI затверджено містобудівну документацію оновлення Генерального плану міста Ірпеня, згідно якого територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Лисенка, Київська, Лермонтова, Давидчука в м. Ірпені, відноситься до зони садибної та котеджної житлової забудови. Згідно з планом зонування території (зонінг) м. Ірпінь територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Лисенка, Київська, Лермонтова, Давидчука в м. Ірпені, відноситься до зони садибної забудови Ж1, призначеної для розташування одноквартирних житлових будинків до чотирьох поверхів із земельними ділянками та з блокованих одно-двоквартниних житлових будинків на суміжних ділянках. ОСОБА_2 є землекористувачем вищевказаних земельних ділянок з кадастровими, що знаходяться у АДРЕСА_1 .

Зазначає, що 20.01.2020 Інспекцією в ході проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва встановлено, що замовником подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), де техніко економічні показники не відповідають проектній документації, а саме: житлова площа у повідомленні вказана 1303,5 м2, за проектом 683,04 м2 отже, замовником наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, чим порушено ст.34, 36 Закону №3038-VI.

За результатами проведення позапланової перевірки складено акт №20012020/1 від 20.01.2020, протокол про адміністративне правопорушення №А-2001/1 від 20.01.2020 р., надано припис №2001/1 від 20.01.2020. Також 14.07.2020 ВК ІМР прийнято рішення №95/8, яким скасовано МОУ №0161-09-2019 від 19.09.2019 та наказ відділу містобудування та архітектури ІМР №211 від 19.09.2019 про затвердження вищевказаних містобудівних умов та обмежень.

Наголошує, що позивачка не являється власником земельної ділянки чи об`єкту нерухомості по АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи необхідність скасування містобудівних умов і обмежень вона вказує на те, що відділ містобудування та архітектури ВК ІМР видав оскаржувані містобудівні умови та обмеження на будівництво багатоквартирних житлових будинків в межах зони садибної забудови, що може призвести до погіршення екологічної ситуації в кварталі садибної забудови. Однак, видача оскаржуваних актів індивідуальної дії ОСОБА_2 жодним чином не породжує прав чи обов`язків для позивачки, і відповідно прав на їх захист. Суть порушеного права зводиться до можливих порушень «екологічних прав позивача» без деталізації які саме права порушені, зі сторони забудовника що здійснює будівництво в кварталі, де, як зазначає позивачка, вона мешкає. За обставин, коли позивач не називає у чому полягає порушення його прав чи інтересів, задоволення цього позову лише з формальних підстав суперечитиме принципам пропорційності та розсудливості.

Представником ІМР та ВК ІМР 10.02.2021 подано Додаткові пояснення у яких зазначено, що 12.07.2021 Київським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі № 320/5782/21, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 95/8 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , наданих гр. ОСОБА_2 ». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2021 у справі № 320/5782/21 апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 без змін.

Станом на 10.02.2021 рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 виконане.

Пояснює, що наказом відділу містобудування та архітектури ВК ІМР №211 від 19.09.2019 видано ОСОБА_2 МОУ №0161-09-2019, на підставі яких розроблено та затверджено замовником проектну документацію, відомості про що зазначені на Порталі державної електронної системи у сфері будівництва, тобто вичерпали свою дію шляхом виконання. Інспекцією також зареєстроване Повідомлення №КС 061192701778 про початок будівельних робіт.

Звертає увагу суду, що містобудівні умови та обмеження за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії, який стосується конкретних осіб у сфері публічно-правових відносин та породжують конкретні адміністративно-правові відносини, обумовлені цим актом, у цьому випадку між ОСОБА_2 , як суб`єктом містобудування, та відділом містобудування та архітектури ІМР, як суб`єктом владних повноважень - уповноваженим органом містобудування та архітектури (ст. 29 Закону №3038-VI). Аналогічною є ситуація і з оскарженням Повідомлення № КС061192701778, де фактично існують адміністративно-правові відносини між ОСОБА_2 , як суб`єктом містобудування, та Інспекцією, як суб`єктом владних повноважень - органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Наголошує про недоведеність позивачкою порушення оскаржуваними правовими актами індивідуальної дії її особистих прав та інтересів. Зокрема, позивачкою лише зазначено, що надання МУО № 0161-09-2019 з подальшою видачею дозволу №КС061192701778 порушує її інтереси, оскільки може призвести до погіршення екологічної ситуації в кварталі, де вона мешкає.

Зазначає, що позивачкою не надано до суду жодного обґрунтованого доказу на підтвердження факту володіння будинком по сусідству з об`єктом будівництва або твердження про те, що спірні містобудівні умови та дозвіл на виконання будівельних робіт, що виданні третій особі впливають на його права або порушують їх. Отже, враховуючи те, що оскаржуване рішення безпосередньо не зачіпає прав та інтересів позивачки та відсутні докази того, що воно породжує для неї настання будь-яких юридичних наслідків та впливає на її права та обов`язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу шляхом задоволення позовних вимог.

У судових засіданнях представниця Відповідача-1 та Відповідача-2 проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Відповідач-3 - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області письмових заяв по суті справи до суду не надсилав, явку свого представника не забезпечив. До суду надіслав Клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами без представника відповідача.

Третя особа ОСОБА_2 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. До суду надіслав письмові пояснення в яких зазначив, що він відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 16.08.2019, являється землекористувачем земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1 га та 0,0614 га. Власником даних земельних ділянок являється - ОСОБА_4 . Метою надання в користування земельних ділянок є здійснення землекористувачем будівництва.

Пояснює, що враховуючи наявність права на користування вищезазначеними земельними ділянками та виступаючи замовником будівництва ним подано до відділу містобудування та архітектури ВК ІМР заяву та пакет документів на отримання містобудівних умов та обмежень. Наказом відділу містобудування та архітектури ВК ІМР №211 від 19.09.2019 йому видано МОУ №0161-09-2019 на підставі яких розроблено та затверджено проектну документацію. Також Інспекцією зареєстровано повідомлення №КС 061192701778 про початок будівельних робіт. Однак, 14.07.2020 ВК ІМР скасовано МОУ №0161-09-2019 та наказ відділу містобудування та архітектури ІМР №211 від 19.09.2019 про затвердження МОУ №0161-09-2019. Водночас, не погодившись з рішенням №95/8 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , наданих гр. ОСОБА_2 » він оскаржив його до суду.

14.04.2022 представником третьої особи подані письмові пояснення до суду в яких зазначається, що згідно з планом зонування території (зонінг) міста Ірпінь, земельні ділянки 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134 відносяться до земель житлової та громадської забудови, зона житлової забудови Ж-1, яка призначена для розташування житлових будинків до чотирьох поверхів. Під час розроблення проекту будівництва була врахована висотність, зональність території та щільність населення.

Пояснює, що одним з видів використання, дозволених для зазначеної категорії земель, є їх використання для будівництва і обслуговування житлового будинку до чотирьох поверхів. Даний вид використання було самостійно визначено користувачем земельної ділянки. Отже, визначення виду використання земельних ділянок здійснено користувачем самостійно в межах категорії земельної ділянки та відповідає її цільовому призначення.

Третя особа вважає, що наміри забудови земельної ділянки відповідають цільовому та функціональному призначенню земельної ділянки, положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Ірпінь та Плану зонування території (зонінгу) міста Ірпінь, а підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень у відповідача були відсутні.

Зазначає, що позивачка не обґрунтовує порушення містобудівних умов та обмежень будь-якими іншими доводами, крім невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівній документації на місцевому рівні. Оскаржуючи містобудівні умови та обмеження, фактично не обґрунтовує яким чином видача зазначених містобудівних умов та обмежень порушує її права та інтереси.

Наголошує, що містобудівні умови та обмеження за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії, який стосується конкретних осіб у сфері публічно-правових відносин та породжує конкретні адміністративно-правові відносини, обумовлені цим актом, у цьому випадку - між ОСОБА_2 , як суб`єктом містобудування, та відповідачем, як спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури. Позивачка не надала доказів на обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на її права, свободи чи інтереси. Більш того, вона не є власником земельної ділянки чи об`єкту нерухомості по АДРЕСА_2 .

Отже, враховуючи те, що оскаржуване рішення безпосередньо не зачіпає прав та інтересів позивачки та відсутні докази того, що воно породжує для неї настання будь-яких юридичних наслідків та впливає на її права та обов`язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу шляхом скасування МОУ №0161-09-2019 та Повідомлення КС №061192701778.

Пояснює, що у житловому кварталі, згідно з планом зонування території (зонінг) м. Ірпінь, затвердженим рішенням Ірпінскої міської ради від 27.06.2013 «Про затвердження плану зонування території (зонінг) міста Ірпінь», територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Лисенка, Київська, Лермонтова, Давидчука в м. Ірпені, на момент звернення позивачки до суду зведені та введені в експлуатацію п`ятиповерхові житлові будинки, зокрема за адресою АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 .

Наголошує, що відсутність в публічному доступі Реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде Відділ містобудування та архітектури ІМР, не може слугувати підставою для скасування містобудівних умов та обмежень, виданих відповідачем, зокрема і МОУ №0161-09-2019.

Посилання позивачки в позовній заяві на необхідність застосування під час здійснення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 на ДБН Б.2.2-12:2019 вважає хибним. Адже, ДБН Б.2.2-12:2019 прийняті 01.10.2019, а містобудівні умови надано 19.09.2019. В свою чергу при розробці проектної документації він керувався ДБН 360-92**, так як ДБН Б.2.2-12:2018 втратив свою чинність на підставі судового оскарження.

Пояснює, що у відповідності до ДБН 360-92** забудова не повинна перевищувати 4 х поверхів, відсоток забудови не повинен перевищувати 45%. В свою чергу площа земельних ділянок із кадастровими номерами: 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134 становить 0,1614 м2, площа забудови 650 м2, що становить відповідно 40,27% (обмеження встановлені містобудівними умовами становить 45%). Забудова складається із чотирьох поверхів та техпідпілля. Крім того, 20.01.2020 посадовою особою Інспекції здійснено виїзд на об`єкт будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 . В ході перевірки встановлено, що виконуються будівельні роботи з будівництва нового житлового 4-х поверхового будинку.

Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 у відповідності до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 16.08.2019 укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , являється землекористувачем земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 :

- 3210900000:01:075:0077 (площею 0,1 га);

- 3210900000:01:075:0134 (площею 0,0614 га).

Власником даних земельних ділянок являється - ОСОБА_4 . Право власності якої на вказані земельні ділянки підтверджується:

-витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:075:0077 площею 0,1 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адреса: АДРЕСА_2 ;

-витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку на земельну ділянку кадастровий номер 3210900000:01:075:0134 площею 0,0614 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка),за адреса: АДРЕСА_2 ;

-договором міни об`єктів нерухомості від 23.05.2019 (нотаріально посвідчений за №2500 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нельзіним М.С.).

Відповідно до пп.1.2 п.1 Договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 16.08.2019, метою надання в користування земельних ділянок є здійснення землекористувачем будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Отже, враховуючи наявність права на користування вищезазначеними земельними ділянками та виступаючи замовником будівництва у відповідності до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 16.08.2019, ОСОБА_2 подано до відділу містобудування та архітектури ВК ІМР заяву та пакет документів на отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Наказом відділу містобудування та архітектури ВК ІМР №211 від 19.09.2019 видано ОСОБА_2 МОУ №0161-09-2019. Відповідно до вказаних містобудівних умов та обмежень за адресою АДРЕСА_1 , передбачено «Будівництво житлового будинку»; гранично допустима висота будинку 23 метри; максимальний допустимий відсоток забудови земельної ділянки 45%; максимально допустима щільність населення в межах житлової забудови 330 осіб на га. При цьому, необхідною і обов`язковою умовою проектування та будівництва, як зазначено в п. 5 містобудівних умов та обмежень об`єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 » від 19.09.2019 №0161-09-2019 є дотримання схеми планувальних обмежень Генерального плану міста Ірпінь та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».

На підставі виданих МОУ №0161-09-2019 розроблено ФОП ОСОБА_5 та затверджено замовником (позивачем) проектну документацію. У подальшому 27.09.2019 Інспекцією зареєстровано повідомлення №КС 061192701778 про початок будівельних робіт.

Отже, будівництво ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 здійснюється на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 16.08.2019, який зареєстрований у відповідності до норм чинного законодавства, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Судом встановлено, що 14.07.2020 ВК ІМР прийнято рішення №95/8 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , наданих гр. ОСОБА_2 ». Вищевказаним рішенням скасовано МОУ №0161-09-2019 та наказ відділу містобудування та архітектури ІМР №211 від 19.09.2019 про затвердження МОУ №061-09-2019.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 оскаржив його до Київського окружного адміністративного суду.

За результатами розгляду вказаного позову 12.07.2021 Київським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі № 320/5782/21, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 95/8 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , наданих гр. ОСОБА_2 ».

За результатами апеляційного перегляду вказаної справи 04.12.2021 Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №320/5782/21 апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області, залишено без задоволення а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 без змін.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказує, що МОУ №0161-09-2019 не відповідають містобудівній документації затвердженій на місцевому рівні, а саме плану зонування та Генеральному плану міста Ірпеня.

З вказаним твердженням суд не погоджується виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом №3038-VI визначені правові та організаційні основи містобудівної діяльності, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 статті 1 Закону №3038-VI визначені поняття:

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Статтею 6 Закону №3038-VI визначені органи, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування (частина 1 статті 6).

Відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.6 Закону №3038-VI органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частинами 1 та 2 статті 18 Закону №3038-VI передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці (ч.1 ст. 19 Закону № 3038).

Статтею 26 Закону №3038-VI визначений порядок забудови територій.

Зокрема, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Частиною 2 статті 29 Закону №3038-VІ передбачено, що фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови, обмеження та технічні умови для проектування об`єктів будівництва в рамках здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, можуть надаватися приватному партнеру, концесіонеру на підставі документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою, виданого підприємству, установі, організації, що є балансоутримувачем майна, що передається у концесію, за умови, що така земельна ділянка (або її частина) відповідно до положень договору необхідна для здійснення державно-приватного партнерства або реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.

Згідно з вимогами частини 3 цієї ж статті містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VІ підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Отже, системний аналіз наведених норм дає можливість стверджувати, що відповідач мав право відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень лише у разі неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 у справі № 806/2676/17.

Так, відповідно до витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельні ділянки кадастрові номери 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134 належать на праві власності ОСОБА_4 та перебувають у користуванні ОСОБА_2 на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 16.08.2019.

Вимогами ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою

Тобто визначення виду використання земельної ділянки її власником або користувачем відбувається в межах певної категорії земель та не повинно суперечити затвердженим містобудівною документацією функціональному та цільовому призначенню таких земельних ділянок.

МОУ №0161-09-2019 встановлено гранично допустиму висотність будинку 23,0 метри, максимально допустимий відсоток забудови земельних ділянок 45%, максимально допустима щільність населення 330 осіб на 1 га.

Згідно з планом зонування території (зонінг) міста Ірпінь, затвердженого рішенням сорок п`ятої сесії шостого скликання Ірпінської міської ради № 3260-45-VІ від 27.06.2013 «Про затвердження плану зонування території (зонінг) міста Ірпінь», земельні ділянки 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134 відносяться до земель житлової та громадської забудови, зона житлової забудови Ж-1, яка призначена для розташування житлових будинків до чотирьох поверхів. Під час розроблення проекту будівництва була врахована висотність, зональність території та щільність населення.

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону №3038-VІ клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.32 вказаного Закону до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені зокрема житлові будинки понад чотири поверхи.

Одним з видів використання, дозволених для зазначеної категорії земель, є їх використання для будівництва і обслуговування житлового будинку до чотирьох поверхів. Даний вид використання було самостійно визначено користувачем земельної ділянки.

Отже, визначення виду використання земельних ділянок здійснено користувачем самостійно в межах категорії земельної ділянки та відповідає її цільовому призначення.

За таких обставин суд погоджується з твердженням відповідачів та третьої особи, що наміри забудови земельних ділянок відповідають цільовому та функціональному призначенню земельної ділянки, положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а саме Генеральному плану міста Ірпінь та Плану зонування території (зонінгу) міста Ірпінь, а підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень у відповідача були відсутні.

Позивачка не обґрунтовує порушення містобудівних умов та обмежень будь-якими іншими доводами, крім невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівній документації на місцевому рівні. Позивачка, оскаржуючи містобудівні умови та обмеження, видані Відділом містобудування та архітектури ІМР, фактично не обґрунтовує яким чином видача зазначених містобудівних умов та обмежень порушує його права та інтереси.

Містобудівні умови та обмеження за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії, який стосується конкретних осіб у сфері публічно-правових відносин та породжує конкретні адміністративно-правові відносини, обумовлені цим актом, у цьому випадку - між ОСОБА_2 , як суб`єктом містобудування, та відповідачем, як спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури.

Позивачка не надала доказів на обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на її права, свободи чи інтереси. При цьому вона не є власником земельної ділянки чи об`єкту нерухомості по АДРЕСА_2 .

Отже, враховуючи те, що оскаржуване рішення безпосередньо не зачіпає прав та інтересів позивачки та відсутні докази того, що воно породжує для неї настання будь-яких юридичних наслідків та впливає на його права та обов`язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу шляхом визнання протиправним та скасування МОУ №0161-09-2019 та Повідомлення про КС №061192701778.

Судом встановлено, що у житловому кварталі, згідно з планом зонування території (зонінг) м. Ірпінь, затвердженим рішенням Ірпінскої міської ради від 27.06.2013 «Про затвердження плану зонування території (зонінг) міста Ірпінь», територія житлового кварталу, обмеженого вулицями Лисенка, Київська, Лермонтова, Давидчука в м. Ірпені, на момент звернення Позивача до суду зведені та введені в експлуатацію багатоквартирні житлові будинки, зокрема:

- п`ятиповерховий житловий будинок розташований по АДРЕСА_3 ;

- п`ятиповерховий житловий будинок розташований по АДРЕСА_4 .

Суд вважає, що відсутність, як стверджує позивачка, в публічному доступі Реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде Відділ містобудування та архітектури Ірпінської міської ради, не може слугувати підставою для скасування містобудівних умов та обмежень, виданих Відповідачем, зокрема і МОУ №0161-09-2019.

Стосовно долучених до матеріалів справи письмових доказів, суд зазначає наступне:

Зокрема представником позивачки долучено до матеріалів справи копію листа Інспекції 24.01.2020 №2401/3. Вказаний лист наданий на запит ОСОБА_6 від 28.12.2019, який не є учасником справи №320/1293/20 (договір на надання правової допомоги між адвокатом Махнівським М.О. та Вишпольською І.В. укладений 21.01.2020).

Також представником позивачки долучено копію листа Бучанської окружної прокуратури від 11.08.2021 №53-1921вих 21. Зазначений документи не містить відомостей, щодо надання дозволу на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження саме адвокату Махнівському М.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 та відповідно надання останній дозволу на розголошення даних досудового слідства.

У відповідності до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12020110040000146 від 27.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, заявником (потерпілим) у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_7 , яка не є учасником справи №320/1293/20.

Щодо висновку будівельно-технічної експертизи від 30.06.2020 №24/151 проведеної в рамках кримінального провадження №12020110040000146, слід наголосити на наступному:

1. відсутні відомості щодо надання Бучанською окружною прокуратурою вказаного вище висновку саме ОСОБА_1 ;

2. відсутні відомості щодо надання Бучанською окружною прокуратурою дозволу на розголошення даних досудового слідства ОСОБА_1 ;

3. висновок складений експертом за відсутності всіх документів запитуваних експертом у відповідності до заявленого клопотання:

-сторінка 3 «… у зв`язку із відсутністю необхідних документів та вихідних даних для проведення судової будівельно-технічної експертизи було порушено клопотання від 27.05.2020 №24/151 про надання додаткових матеріалів в оригіналі або завірені копії в якісному та читабельному стані ….»;

-сторінка 5 «Станом на час складання висновку, клопотання експерта ініціатором проведення будівельно-технічної експертизи задоволено частково, а саме не надано….»

4. висновок складений експертом шляхом проведення натурного обстеження об`єкта (сторінка 7). Заміри будівлі та її території під час огляду не проводились;

5. надання відповідей на поставлені питання у зв`язку із відсутністю повного комплекту документів експерту не видалось за можливе;

6. вказаним висновком підтверджено відповідність проектно-технічної документації на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 вимогам ДБН 360-92**.

Отже, надана представником позивачки копія вищевказаних письмових доказів є неналежними доказами по даній справі, і не враховується судом. При цьому суд також наголошує, що у кримінальному провадженні №12020110040000146 відсутній вирок.

Щодо визначення які саме державні будівельні норми (ДБН) мали застосовуватись при видачі оскаржуваних МОУ №0161-09-2019 суд зазначає наступне.

Закон України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 № 1704-VI регулює відносини у сфері нормування у будівництві та визначає правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм.

Частина 1 статті 1 вказаного закону визначає, що державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Відповідно до частини 1 статті 10 вказаного закону розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва №826/13433/18 від 27.08.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Старонаводницький парк" про забезпечення адміністративного позову задоволено. Вжито заходи забезпечення адміністративного позову. Зупинено дію Наказу №100 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій"» яким затверджено ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", а державні будівельні норми відповідно до вказаного наказу мали б набрати чинності з 01.09.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 залишено без змін. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №826/13433/18 від 19.08.2021 Касаційну скаргу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі №826/13433/18 - скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Старонаводницький парк" про забезпечення позову відмовлено.

Також у вказаній справі під час розгляду позовних вимог по суті Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/13433/18 від 13.06.2018 апеляційну скаргу Мінрегіону задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 скасовано. Адміністративний позов ПАТ "Фірма Хмельницькбуд задоволено. Визнано протиправним та нечинним Наказ №100 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій"».

Отже, на момент видачі (19.09.2019) оспорюваних містобудівних умов існували рішення судів, відповідно до яких прийняті на заміну ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» були визнані протиправними та не чинними.

При цьому, відповідно до п.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №104 від 26.04.26.04.2019 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» набирають чинності з першого числа місяця, що настає через 90 днів з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні Міністерства «Інформаційний бюлетень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України».

Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №104 від 26.04.2019 опубліковано в Інформаційному бюлетені Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (№6 2019) 27.06.2019. Таким чином, ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» введені в дію з 01.10.2019.

За таких обставин суд вважає, що посилання позивачки на необхідність застосування під час здійснення будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 на ДБН Б.2.2-12:2019 є хибним. Адже, ДБН Б.2.2-12:2019 прийняті 01.10.2019, а містобудівні умови надано ОСОБА_2 19.09.2019.

З матеріалів справи вбачається, що при розробці проектної документації ОСОБА_2 керувався ДБН 360-92**, так як ДБН Б.2.2-12:2018 втратив свою чинність на підставі вищевказаних судових рішень.

У відповідності до ДБН 360-92** забудова не повинна перевищувати 4 х поверхів, відсоток забудови не повинен перевищувати 45%. В свою чергу слід врахувати, що (площа земельних ділянок із кадастровими номерами: 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134 становить 0,1614 м2, площа забудови 650 м2, що становить відповідно 40,27% (обмеження встановлені містобудівними умовами становить 45%)). Забудова складається із чотирьох поверхів та техпідпілля.

Судом враховується, що 20.01.2020 посадовою особою Інспекції державного архітектурного будівельного контролю ІМР здійснено виїзд на об`єкт будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 . В ході перевірки встановлено, що виконуються будівельні роботи з будівництва нового саме житлового 4-х поверхового будинку.

Судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 (розташований на земельних ділянках 3210900000:01:075:0077 та 3210900000:01:075:0134) був збудований 25.05.2022. У подальшому 08.06.2022 він був введений в експлуатацію, що підтверджується витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 08.06.2022.

Відповідно до ч.8 ст.29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Отже, на момент винесення рішення по суті в даній адміністративній справі оскаржувані позивачкою МОУ №0161-09-2019 є нечинними.

Щодо оскаржуваного Повідомлення №КС 061192701778 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону №3038-VI).

Згідно ч.9 ст. 39 Закону №3038-VI зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч. 10 ст. 39 Закону №3038-VI).

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення ОСОБА_2 дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 №804/1510/16, від 02.10.2018, у справі №465/1461/16-а, від 01.10.2019 у справі №826/9967/18, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18, від 23.07.2019 у справі №826/5607/17.

Отже, враховуючи, що з дати реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації декларація про початок здійснення будівельних робіт вичерпала свою дію об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_2 є об`єктом закінченого будівництва введеного в експлуатацію.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З урахуванням того, що оскарження включає в себе як визнання протиправним акту, так і визнання акту нечинним (протиправним), вважає, що КАС України не передбачає правової можливості оскарження нечинного рішення індивідуальної дії.

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись статтями 2, 4, 9, 73,77, 78, 143, 242-246, 250, 255, 382 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.