Рішення

від 18.07.2022 по справі 910/18563/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.07.2022Справа № 910/18563/21За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСОНЦЕ"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України

про стягнення 257091,91 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Корсунь Ю.Ю.;

від третьої особи - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСОНЦЕ" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором №1086/01/20 від 10.04.2020, разом у сумі 1724033,07 грн (1623438,33 грн боргу, 13491 грн 3% річних, 16590,14 грн інфляційних втрат та 70513,60 грн пені) у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити відпущену йому за договором електричну енергію (у період з квітня по вересень 2021 року).

Ухвалою суду від 19.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання від 03.12.2021 про долучення доказів оплати основної суми боргу у сумі 1471075,72 грн на підтвердження чого надано відповідні копії платіжних доручень. Також відповідачем у цей день було подано відзив на позовну заяву де відповідач повністю заперечив щодо заявлених позовних вимог, та надав заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.12.2022 судом прийнято рішення здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

21.12.2021 позивачем було подано відповідь на відзив та 28.12.2021 заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 146259,04 грн основної суми боргу, 13491 грн 3% річних, 16590,14 грн інфляційних втрат, 70513,60 грн пені, а також 10238,13 грн 7% штрафу нарахованого на заявлену суму боргу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Таким чином, позивач скористався своїм правом та зменшив позовні вимоги, а отже спір підлягає розгляду в межах вище заявлених сум.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 залучено до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Кабінет Міністрів України.

03.02.2022 відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних та фінансових санкцій до 1 грн та 21.02.2022 відповідачем заявлено клопотання про долучення документів про оплату суми бору у сумі 151937,40 грн.

Ухвалою суду від 13.06.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судових засіданнях з розгляду справи по суті представник відповідача заперечив проти вимог позову, представник позивача через канцелярію суду 18.07.2022 подала заяву про розгляд справи у судовому засіданні з розгляду справи по суті без її участі, вимоги позову підтримує повністю з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.07.2022 провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу 146259,04 грн закрито, а отже спір підлягає розгляду в межах 13491 грн 3% річних, 16590,14 грн інфляційних втрат, 70513,60 грн пені, а також 10238,13 грн 7% штрафу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2020 між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем було укладено Договір №1086/01/20 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язався продавати, а відповідач купувати електроенергію, вироблену позивачем, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язався продавати, а гарантований покупець - купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п. 2.2 Договору купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умовами членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця.

Відповідно до п. 2.3 Договору узгоджено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах даного Договору у період з квітня 2021 року по вересень 2021 року позивач поставив відповідачу електричну енергію на суму 1801174,92 грн.

Позивач зазначає, що розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «Гарантований покупець» у квітні 2021 року затверджено 28.04.2021 року (термін сплати 6 травня 2021 року); у травні 2021 року затверджено 26.05.2021 року (термін сплати 1 червня 2021 року); у червні 2021 року затверджено 30.06.2021 року (термін сплати 6 липня 2021 року); у липні 2021 року затверджено 28.07.2021 року (термін сплати 3 серпня 2021 року); у серпні 2021 року затверджено 01.09.2021 року (термін сплати 07 вересня 2021 року); у вересні 2021 року затверджено 29.09.2021 року (термін сплати 05 жовтня 2021 року).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що відповідачем було порушено строки оплати виробленої позивачем електроенергії у спірний період та станом на день подачі позовної заяви була наявна заборгованість у сумі 1623438,33 грн на яку позивачем були нараховані штрафні та фінансові санкції.

Разом з тим, позивачем було заявлено про зменшення позовних вимог, де він просив стягнути борг у сумі 146259,04 грн, 13491 грн 3% річних, 16590,14 грн інфляційних втрат, 70513,60 грн пені, а також 10238,13 грн 7% штрафу нарахованого на заявлену суму боргу.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що з огляду на той факт, що зобов`язання відповідача з оплати вартості послуги не може виникнути раніше затвердження вартості послуги НКРЕКП, а позивач при зверненні з позовом взагалі не навів дат та нормативного обґрунтування, коли, на думку останнього, у відповідача виникло зобов`язання з оплати вартості електричної енергії відповідних розрахункових періодів 2021 року, відповідно позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Також відповідач зазначає, що обов`язковою передумовою для здійснення розрахунків згідно з п. 10.4 Порядку є оприлюднення Регулятором рішення про затвердження розміру вартості послуги, водночас надані позивачем постанови про внесення змін до кошторису відповідача, останній не вважає такими, що слід приймати до уваги.

У письмових поясненнях відповідач зазначає, що джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за «зеленим тарифом» є платежі, пов`язані з оплатою НЕК «Укренерго» послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується регулятором - НКРЕКП, таким чином, відповідач стверджує, що обсяг виконання зобов`язання з оплати відпущеної електричної енергії виробникам за «зеленим тарифом» ставиться в залежність від виконання вказаних спеціальних обов`язків НЕК «Укренерго».

Крім того, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру штрафних та фінансових санкцій до 1 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст. 525,526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Актів купівлі-продажу електроенергії, які підписані сторонами без заперечень та зауважень, відповідачем здійснено купівлю електроенергії у позивача у квітні 2021 року на суму 224895,23 грн; у травні 2021 року на суму 353031,53 грн; у червні 2021 року на суму 299103,18 грн; у липні 2021 року на суму 358980,96 грн; у серпні 2021 року на суму 328809,88 грн; у вересні 2021 року на суму 236354,14 грн.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Відповідно до п. 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

У свою чергу, відповідно до п. 10.1 Порядку (з 01.04.2021) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних

Згідно з п. 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У свою чергу, згідно з п. 10.4 Порядку (в редакції з 01.04.2021) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

З метою забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії Порядком на гарантованого покупця та оператора систем передачі, яким є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", покладено обов`язок укладення договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, за приписами п. 3.1 Порядку на Гарантованого покупця, постачальника універсальних послуг (ПУП) та оператора систем передачі (ОСП) на строк, визначений законодавством, покладаються спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел Гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (п. 3.2 Порядку). Отже, позивач не є учасником правовідносин, що виникають в рамках надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Порядок оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії врегульовано главою 12 Порядку. За її приписами гарантованому покупцю здійснюється оплата його послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за розрахунковий місяць, що визначається як сума платежу, що становить різницю між вартістю електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом, та її вартістю під час продажу на РДН (ринку добу на перед) та ВДР (внутрішньодобовому ринку), витрат гарантованого покупця, пов`язаних із врегулюванням небалансів електричної енергії балансуючої групи виробників за "зеленим" тарифом, та витрат, передбачених кошторисом гарантованого покупця на його діяльність. До 14 числа (включно) розрахункового місяця ОСП (оператор системи передачі) здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 10 днів розрахункового місяця. До 24 числа (включно) розрахункового місяця ОСП здійснює повну оплату авансового платежу гарантованому покупцю із забезпеченням йому вартості оперативної величини послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за перші 20 днів розрахункового місяця. Протягом одного робочого дня з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, ОСП здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

Наведене свідчить про те, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов`язаність, є самостійним зобов`язаннями, з самостійними предметами та суб`єктами. Ні Договір, ні Порядок не містять умов та правил, які би визначали стан виконання гарантованим покупцем обов`язків за Договором в залежності від виконання приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" обов`язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Правовідносини за Договором за своєю правовою природою є правовідносинами купівлі-продажу. Вартість поставленої електричної енергії визначається сторонами у відповідних актах купівлі-продажу. Саме на підставі цих актів Регулятор приймає рішення щодо розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а не навпаки. А тому таке рішення Регулятора не є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, з настанням якої настає обов`язок з оплати.

Так, матеріалами справи підтверджується факт оплати усієї суми боргу за надану позивачем електроенергію у спірний період, проте з порушенням визначених строків.

У зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 13491 грн 3% річних, 16590,14 грн інфляційних втрат, 70513,60 грн пені, а також 10238,13 грн 7% штрафу.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.6 Договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від неоплаченої згідно з порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватись додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки виробника за "зеленим" тарифом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 13491 грн 3% річних, 16590,14 грн інфляційних втрат, 70513,60 грн пені, а також 10238,13 грн 7% штрафу.

Вирішуючи питання можливості зменшення розміру штрафних та фінансових санкцій, суд виходить з такого.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 703/2718/16-ц.

З огляду на зазначене, три проценти річних не відносяться до неустойки, а тому до цієї компенсаційної виплати не застосовуються положення статі 233 ГК України та статті 551 ЦК України.

Таким чином суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зменшення суми нарахованих позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом прийнято до уваги факт погашення усієї суми основного боргу,

З огляду на те, що відповідачем постійно здійснювалися проплати суми боргу та станом на день ухвалення рішення сума боргу є погашеною, зменшення неустойки матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.

З урахуванням викладеного, суд, виходячи з вищевказаного права, вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 10 % від заявленої до стягнення суми з 10238,13 грн до 1023,81 грн та зменшити розмір пені до 10 % з 70513,60 грн до 7051,36 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем заявлено до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 16000 грн.

На підтвердження факту понесення цих витрат позивачем до матеріалів справи додані (у копіях) наступні належні та допустимі докази:

- договір про надання правової допомоги № 0411-1 від 04.11.2021;

- додаткова угода №1 до договору №0411-1 від 04.11.2021;

- рахунок на оплату №19 від 05.11.2021 на суму 16000 грн.;

- прибутковий касовий ордер №19 від 05.11.2021 на суму 16000 грн.;

- витяг з Єдиного реєстру адвокатів України;

- наказ №4-К від 31.05.2019 про прийняття на посаду адвоката АБ «Бейгул та партнери» Войтенко К.В.;

- довіреність від 04.11.2021;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4280 на адвоката Войтенко К.В.

Частиною 6 статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем були надані пояснення з приводу заявлених позивачем витрат на адвокатську допомогу, проте, ні конкретних заперечень, ні заяви про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачем не було заявлено.

Як вбачається з наданої позивачем до справи додаткової угоди №1 до договору №0411-1 від 04.11.2021, сторонами було визначено суму гонорару адвокату саме в умовах цього договору у розмірі 16000 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

З долученого до матеріалів справи рахунку на оплату №19 від 05.11.2021 вказано перелік послуг наданих адвокатським бюро позивачу, а саме: консультація клієнта, аналіз законодавства, що стосується предмета спору, дослідження судової практики (3 години) вартість 3000 грн; збирання та аналіз документів, які можуть бути використані як докази у справі (3 години) вартість 3000 грн, підготовка позовної заяви та підготовчка копій документів до позовної заяви відповідно до кількості сторін та подача позову до суду (6 годин) вартість 6000 грн; підготовка та подача процесуальних документів необхідних для захисту клієнта (4 години) вартість 4000 грн.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Судом встановлено, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду даного спору є співмірними зі складністю даної справи, ціною позову, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних послуг та обсягом таких робіт, при цьому, відповідачем не надано суду доказів з метою доведення завищення вартості понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано доказів на їх спростування.

За таких обставин, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у повній сумі, а саме 16000 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСОНЦЕ" (49064, місто Дніпро, вулиця Мічуріна, будинок 9; ідентифікаційний код 39854110) 1023 (одну тисячу двадцять три) грн 81 коп. штрафу, 7051 (сім тисяч п`ятдесят одна) грн 36 коп. пені, 13491 (тринадцять тисяч чотириста дев`яносто одну) грн 3% річних, 16590 (шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 14 коп. інфляційних втрат, 1662 (одну тисячу шістсот шістдесят дві) грн 49 коп. судового збору та 16000 (шістнадцять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст підписано 21.07.2022.

Суддя Р.Б. Сташків