ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2022 року Справа № 902/1030/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
позивача - юр. Галуза Л.О.
відповідача Іванівської сільської ради- не з`явився
відповідача ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр" - адв. Кучерява І.П.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"
на рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 р.
ухвалене у м. Вінниці, повний текст складено 03.03.2022 р.
у справі № 902/1030/21 (суддя А.А. Тварковський)
до відповідачів:
1. Іванівської сільської ради
2. Приватного акціонерного товариства "Іванівський спеціалізований кар`єр"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 р. у справі № 902/1030/21 відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про визнання незаконним та скасування рішення Іванівської сільської ради від 13.07.2012 в частині передачі в оренду ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр" земельної ділянки за кадастровим номером 0521682800:03:001:0070 та про визнання недійсним договору оренди землі № 24, укладеного 27.09.2012 р. Іванівською сільською радою та ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр".
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 р. та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" вважає рішення Господарського суду Вінницької області незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального права. Скаржник не погоджується із висновком суду, що позивачем не надано належного правовстановлюючого документа, який би підтверджував набуття позивачем права власності на залізничні під`їзні колії, що свідчить про відсутність порушеного права останнього.
Посилається на висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 466/413/15-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 466/1058/15-ц про те, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі під державними залізницями, об`єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту.
Стверджує, що позивачем в повній мірі доведено факт наявності у нього права власності на залізничну колію, доказами чого є масштабний план, технічний паспорт, повздовжній та поперечний профілі залізничних колій, креслення штучних споруд та Технологічний процес експлуатаційної роботи Бродецького підприємства промислового залізничного транспорту (Холонівська дільниця). Пояснює, що колії Холонівської дільниці передані від комбінату «Винницадоржелезобетон» Бродецькому міжгалузевому підприємству промислового залізничного транспорту згідно наказу №75-к від 02.06.1986 р., тому у ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі Бродецької філії відсутній акт про введення в експлуатацію залізничних колій по ст. Холонівська.
Посилається на ст.84 Земельного кодексу України, ст.6 Закону України «Про залізничний транспорт» і доводить, що спірна земельна ділянка, де розміщені колії та майно позивача, належить до земель залізничного транспорту, а тому Іванівська сільська рада не мала повноважень на розпорядження нею.
Вважає помилковим висновок суду 1-ї інстанції стосовно того, що Іванівська сільська рада при прийнятті рішення 10 сесії 6 скликання діяла в межах передбачених законом повноважень з розпорядження земельними ділянками в межах населеного пункту, оскільки у якості аргументації вказаних тверджень не було надано жодного неспростовного доказу та належних нормативно-правових документів.
Доводить, що всупереч вимогам закону рішенням Іванівської сільської ради 10 сесії 6 скликання від 13 липня 2012 року було вирішено питання передання у користування ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр" земельної ділянки державної форми власності, а саме - земель залізничного транспорту, у той час як вилучення вказаної категорії земель та їх подальше розпорядження відповідно до ст. 122 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) лежить поза межами повноважень Іванівської сільської ради як органу місцевого самоврядування. Посилається на ст.ст. 84, 122, 142 Земельного кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України і доводить, що відносини щодо передачі земельних ділянок у користування (оренду) із земель комунальної власності та укладення відповідних договорів оренди регулюються спеціальними нормами законодавства, закріпленими, зокрема, в Земельному кодексі України та Законі України «Про оренду землі». Саме ці спеціальні норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин і виключають можливість передачі спірних земель в оренду ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр", а наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено законом.
Разом з тим, на земельній ділянці в межах земельної ділянки 0521682800:03:001:0070 за адресою: с. Іванів, вул. Заводська, 1Б Калинівського району, Вінницької області» є об`єкт нерухомого майна, яке належить позивачу на праві державної власності, а саме - гараж для бульдозера (складається з будівлі гаража літ А з прибудовами літ. А1, А2), загальною площею 171,2 кв.м. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що наявність у власності позивача будівлі гаража з прибудовами загальною площею 171,2 кв.м. за адресою: с. Іванів, вул. Заводська, 1Б, Калинівського району Вінницької області не порушує прямо право ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» внаслідок передачі в оренду ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр" земельної ділянки за кадастровим номером 0521682800:03:001:0070 загальною площею 28,0938 га.
Вважає передчасними висновки суду 1-ї інстанцій про недоведеність позивачем того, що надана позивачу в оренду земельна ділянка відноситься до земель транспорту, оскільки враховуючи наявність залізничних колій, будівель та споруд підприємства залізничного транспорту на вказаній земельній ділянці, місцевий господарський суд залишив поза увагою норми ст. 68 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 23 Закону України «Про транспорт», за змістом яких визначальною ознакою земель залізничного транспорту є необхідність вказаних земель для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Звідси, оскільки судом попередньої інстанції не встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, не з`ясовано дійсні правовідносини сторін та не застосовано законодавство, яке регулює спірні правовідносини, ухвалене у справі судове рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню і аналогічні висновки містяться в постанові Вищого господарського суду України від 25 лютого 2014 року у справі № 911/992/13.
Скаржник наголошує на тому, що Господарським судом Вінницької області допущено нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення норм процесуального права. Просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 у справі № 902/1030/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовільнити позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору.
Разом з апеляційною скаргою скаржник ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" подав до суду клопотання про призначення експертизи, у якому зазначає, що при розгляді справи в суді першої інстанції представником позивача у підготовчому судовому засіданні 13.01.2022 р. було заявлено усне клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, а також 20.01.2022 р. за № 217 підготовлено та скеровано до суду письмове повторне клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Зазначає, що ухвалами від 13.01.2022 р. та від 27.01.2022 р. Господарським судом Вінницької області необґрунтовано та безпідставно відмовлено у задоволенні заявлених позивачем усного та письмового клопотань про призначення експертиз, що призвело до нез`ясування обставин, які мають істотне значення для справи та порушення (обмеження) процесуальних прав позивача.
Вважає, що у даній ситуації по справі призначення експертизи - це обов`язок, а не право суду, не виконанням якого суд 1-ї інстанції припустився порушення процесуального закону та суттєве обмежив права позивача на повний та всебічний розгляд даної справи. Внаслідок того, що суд не ініціював призначення земельно-технічної експертизи, залишились не з`ясованими та не розглянутими ряд питань, які мають суттєве значення для вирішення даної справи.
Стерджує, що на земельній ділянці в межах земельної ділянки 0521682800:03:001:0070 за адресою: с. Іванів, вул. Заводська, 1 Б Калинівського району, Вінницької області є об`єкт нерухомого майна, який належить позивачу на праві власності - гараж для бульдозера та розміщені залізничні колії № 8, № 9, № 10, № 11, № 14, № 16, № 17, № 18а, № 19, № 20, № 21, № 22а, № 26а, № 28а, №25/26, які належать ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та перебувають на балансі Бродецької філії, примикають до території ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», а також - залізничний з`їзд між коліями № 27, 28, залізничний з`їзд між коліями № 10, 18, залізничний з`їзд між коліями № 25, 26.
Зазначає, що в кадастровому плані технічної документації із землеустрою щодо оформлення договору оренди на земельну ділянку для використання у комерційних цілях ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» в порушення п.1 ст.34 Закону України «Про державний земельний кадастр» не зазначені будь-які об`єкти нерухомого майна, які знаходяться на вказаній земельній ділянці.
Вказує, що оскільки ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» не погоджував межі орендованої земельної ділянки з Бродецькою філією ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» не можливо вказати точно, які саме об`єкти нерухомого майна Бродецької філії Товариства знаходяться в межах орендованої ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр" земельній ділянці.
Крім того, беручи до уваги висновки суду, що залізничні колії не можуть бути ідентифіковані та неможливо встановити їх місцезнаходження, судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно відмовлено в задоволенні 2-х клопотань позивача про призначення експертиз від 13.01.2022 р. та 20.01.2022 р., що призвело до неналежної оцінки доводів позивача, не з`ясування обставин, що мають значення для об`єктивного розгляду справи, а також до хибних висновків у справі. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, складені уповноваженими особами щодо наявності об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці.
На підставі викладено просить призначити судову земельно-технічну експертизу, поставити перед судовим експертом такі питання:
- Які саме об`єкти нерухомого майна, що були передані ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на підставі Акту приймання-передачі майна та майнових прав, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 17.07.2006 р. за № 291, ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» передало, а Бродецька філія ВАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» прийняло майно та майнові права згідно передавального балансу станом на 17 липня 2006 р. та переліку майна, що передається, знаходяться в межах земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» відповідно до договору оренди землі № 24 від 27.09.2012 р.?
- Яке фактичне розташування під`їзних залізничних колій ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», що перебуває на балансі Бродецької філії, а саме: залізничні колії № 8, № 9, № 10, № 11, № 14, № 16, № 17, № 18а, № 19, № 20, № 21, № 22а, № 26а, № 28а, №25/26, що примикають до території Приватного акціонерного товариства «Іванівський спеціалізований кар`єр»; Залізничний з`їзд між коліями № 27, 28; Залізничний з`їзд між коліями № 10,18; Залізничний з`їзд між коліями № 25, 26, які належать Бродецькій філії Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» за адресою: с. Іванів, вул. Заводська, 1 Б Калинівського району, Вінницької області», відносно меж земельної ділянки за адресою: с. Іванів, вул. Заводська, 1Б Калинівського району, Вінницької області», кадастровий номер 0521682800:03:001:0070?
- Чи розташоване в межах земельної ділянки за адресою: с. Іванів, вул. Заводська, 1 Калинівського району, Вінницької області», кадастровий номер 0521682800:03:001:0070 нерухоме майно, яке належить позивачу на праві державної власності, а саме: Гараж для бульдозера (складається з будівлі гаража літ А з прибудовами літ. А 1 , А 2, загальною площею 171,2 кв.м) ?
- Чи наявна на земельній ділянці площею 2,0988 га кадастровий номер 0521682800:03:001:0070, під`їзна залізнична колія? Якщо так, чи ця під`їзна залізнична колія є частиною чи окремою під`їзною залізничною колією? Якого типу, якої довжини та року побудови/реконструкції ця колія (частина колії)?
- Чи належить земельна ділянка за адресою: с. Іванів, вул. Заводська, 1 Калинівського району, Вінницької області», кадастровий номер 0521682800:03:001:0070, яка передана в оренду відповідачу ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» до земель транспорту відповідно до норм ст. 22, 23 Закону України «Про транспорт» та Земельного кодексу України?
Проведення експертизи просить доручити Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф.М.С.Бокаріуса (40000, м.Суми, вул.Герасима Кондрат`єва, 27).
ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» подав до суду заперечення проти призначення експертизи, у яких з посиланням на ч. ст.98 ГПК України вказує, що позов про оскарження рішення органу місцевою самоврядування обгрунтовано перевищенням повноважень цього органу, в той час як позивачу спірна земельна ділянка не надавалась та у нього відсутні на спірну земельну ділянку будь-які речові права. Вказує, що в даному випадку немає потреби у спеціальних знаннях, а є потреба у оцінці доказів. Оцінка доказів не входить до компетенції жодного експерта, а є прегоративою суду.
Зазначає, що ухвалою суду від 13.01.2022 р. у даній справі № 902/1030/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Водночас, провадження у даній справі було відкрито ухвалою суду від 21.10.2021 р.
Вважає, що позивач в суді першої інстанції позивач не обґрунтував причини подання клопотання про призначення експертизи після закінчення підготовчого провадження, не навів поважні причини неподання клопотання протягом встановленого законом строку, тоді як не вбачається будь яких перешкод для клопотання протягом підготовчого провадження, яке відбулось протягом 3 судових засідань.
Наголошує, що скаржник знову звертається з таким же клопотанням до суду апеляційної інстанції, проте в порушення ч.3 ст.269 ГПК України не наводить об`єктивні причини, які б не залежали від нього та перешкоджали йому подати таке клопотання своєчасно з дотриманням процесуальних норм.
Відтак, заявлене скаржником клопотання не підлягає задоволенню як таке, яке подано з порушенням вимог процесуального права.
На підставі викладеного просить відмовити у задоволений клопотання про призначення експертизи повністю.
Колегія суддів розглянувши клопотання про призначення експертизи відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.
Колегія суддів враховує, що скаржник у клопотанні про призначення експертизи зазначає про те, що за допомогою судової експертизи має намір з`ясувати, які саме об`єкти нерухомого майна, що були передані ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» станом на 17 липня 2006 року, знаходяться в межах земельної ділянки, яка була передана в оренду відповідачу ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», зокрема, фактичне розміщення належних позивачу під`їзних колій на конкретних земельних ділянках з зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок.
Колегія суддів зазначає, що підставою позову, яка визначена скаржником, є твердження про відсутність у органу місцевого самоврядування права на розпорядження спірною земельною ділянкою, яка належить до державної власності, оскільки на ній розміщені під`їзні колії, які належать позивачеві. Виходячи з предмету та підстав позову до предмету доказування не належить встановлення права власності позивача на будь-яке нерухоме майно, яке набувалось позивачем у попередні періоди. Заперечення відповідача про належність цих колій саме відповідачеві, а не позивачу, свідчить про спір сторін щодо права власності на майно, який (спір) виходить за межі предмета спору у даній справі. Враховано при цьому, що факт розміщення на спірній земельній ділянці належного позивачеві гаражу для бульдозера загальною площею 171,2 кв.м відповідачем не заперечується, що виключає необхідність залучення спеціальних знань. При цьому саме обставина розміщення гаража не заявлялась позивачем як підстава позовної вимоги про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.
Інші питання, зокрема, належність земельної ділянки до земель транспорту відповідно до норм ст. 22, 23 Закону України «Про транспорт» та Земельного кодексу України, належить до правової оцінки і підлягає встановленню іншими засобами, ніж експертиза.
Колегією суддів враховується також, що ухвалою апеляційного суду від 28.06.2022 р. про відкладення розгляду справи у п. 2 резолютивної частини ухвали зобов`язано позивача письмово уточнити питання № 4, яке ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" просить поставити перед судовим експертом в частині площі земельної ділянки з кадастровим номером 0521682800:03:001:0070. Разом з тим, вимоги ухвали суду позивачем виконано не було, питання не уточнено.
Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві у задоволенні клопотання про призначення експертизи, яке було заявлено після підготовчого провадження у справі. При цьому ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" як позивач, тобто, сторона, яка ініціює судовий процес, відповідно до ст.101 ГПК України не було позбавлено можливості подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
За наведених обставин колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про призначення у справі земельно-технічної експертизи з урахуванням предмету і підстав позову у даній справі.
ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, у якому пояснює, що 31.08.2010 р. Калинівською райдержадміністрацією та ВАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» був укладений договір оренди землі № 133/10, за яким передано в оренду земельну ділянку для розробки родовища граніту, що знаходяться на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту, і саме цю земельну ділянку в подальшому за рішенням Іванівської сільської ради № 364 від 13.07.2012 р. та на підставі договору надано ПАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» в оренду.
Звертає увагу на відомості реєстру речових прав на нерухоме майно з яких вбачається, що ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» належить право оренди на земельну ділянку, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, загальною площею 31,47 та, а саме: кадастровий номер 0521682800:03:001:0088 площею 0,8434 га; кадастровий номер 0521682800:03:001:0087 площею 2,5399 га; кадастровий номер 0521682800:03:001:0070 площею 28,0938 га.
Вказує, що позивачем не надано належного правовстановлюючого документу, який би підтверджував набуття ним права власності на залізничні під`їзні колії. Так, відсутні докази на підтвердження прийняття залізничних колій в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці, докази встановлення залізницею порядку обслуговування під`їзних колій. Пояснює, що хоча позивач акцентує увагу на тому, що колії перебувають у нього на балансі, проте з урахуванням ст.ст. 316, 328, 331, 334 ЦК України, ст. 67 Статуту залізниць, перебування майна на балансі не являється підтвердженням права власності.
Відповідач вказує, що подання даного позову про визнання незаконним рішення сільської ради, який мотивовано тим, що сільська рада перевищила повноваження, насправді подано не з метою захисту порушених прав, а з метою встановлення факту належності позивачу права власності на під`їзні залізничні колії. Звертає увагу, що предметом позову є законність рішення органу місцевого самоврядування та законність договору оренди землі, тоді як позивачем до матеріалів справи надано низку документів, зокрема, технічних щодо залізничних під`їзних колій.
Зазначає, що докази подані позивачем містять відомості про номери залізничних під`їзних колій, які різняться між собою, і крім того, містить відомості про під`їзні залізничні колії як Бродецького ППЗТ, так й Іванівського спецкар`єру, тоді як інша частина доказів взагалі не стосується ні під`їзних залізничних колій, ні спірної земельної ділянки.
Посилання позивача, що спірна земельна ділянка належить до земель залізничного транспорту є безпідставним, а спірне рішення, яким передано земельну ділянку у користування Іванівському спецкар`єру, ніяк не зачіпає та ніяк не стосується інтересу, прав та обов`язків позивача.
Зазначає, що судова практика на яку посилається скаржник не являється релевантною стосовно даного спору, оскільки судові рішення приймались за інших фактичних обставин.
Вказує, що ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» як суб`єкт, який здійснює діяльність з користування надрами, користується земельною ділянкою, наданою з цією ж метою. Водночас, позивачу ніколи не надавалась у користування чи на іншій правовій підставі спірна земельна ділянка, як і не доведено позивачем набуття залізничних колій, які знаходяться на території ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», у власність. Відтак відсутнє порушене право, яке б підлягало захисту.
Щодо доводів скаржника в апеляційній скарзі про протиріччя в площі земельної ділянки відповідач зазначає, що протиріччя відсутні та звертає увагу, що подібних доводів позивач в суді першої інстанції не заявляв.
На підставі викладеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 р. у справі № 902/1030/21 - без змін.
Іванівська сільська рад подала до суду відзив на апеляційну скаргу у якому зазначає, що в повному обсязі заперечує проти тверджень, наведених у апеляційній скарзі, та вважає рішення Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2022 року у справі № 902/1030/21 законним та обґрунтованим.
Вказує, що рішенням Вінницької обласної ради № 1120 від 25.10.2010 р. "Про зміну меж с. Іванів, Слобідка Іванівської сільської ради Калинівського району" було вирішено затвердити проект землеустрою щодо зміни меж с. Іванів та Слобідка Іванівської сільської ради Вінницької області, включити в межі населених пунктів Іванівської сільської ради 238,64 га земель за рахунок земель окремих землекористувачів та власників земельних ділянок, затвердити межі сіл Іванівської сільської ради Калинівського району.
На підставі цього рішення в межі населеного пункту села Іванів було включено землі землекористувачів, в тому числі - землекористувача ПАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр".
Вважає, що Іванівська сільська рада при прийнятті рішення 10 сесії 6 скликання діяла в межах передбачених законом повноважень з розпорядження земельними ділянками в межах населеного пункту.
Вказує, що спірна земельна ділянка у користуванні чи в оренді позивача не перебувала, і будь-які платежі за користування спірною земельною ділянкою від Приватного акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» не надходили.
На підставі викладеного просить у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, а рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 р. у справі № 902/1030/21 залишити без змін.
Також, просить проводити розгляд апеляційної скарги у справі № 902/1030/21 без участі представника Іванівської сільської ради.
Відповідач ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» подав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.
Зазначає, що 17.06.2022 р. отримав лист Управління Держгеокадастру у Вінницькій області в якому повідомлено, що у зв`язку з переїздом архівного відділу, відділ надає уточнену інформацію щодо підтверджуючих документів за якими ВАТ «Іванівський спецкар`єр» використовував земельну ділянку протягом 2000-2010 рр.
Такими документами є розпорядження Калинівської райдержадміністрації Вінницької області №137 від 31.05.2002 р., яким надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для гірнично-добувної промисловості ВАТ «Іванівський спецкар`єр» на території Іванівської сільської ради, розпорядження Калинівської райдержадміністрації Вінницької області №39 від 10.02.2003 р., яким надано в оренду земельну ділянку площею 33,0403 га, яка знаходиться на території сільської ради, договір оренди земельної ділянки від 25 квітня 2003 року між Калинівською РДА Вінницької області та ВАТ Іванівський спецкар`єр».
Вказує, що дані докази повністю узгоджуються із Довідкою відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області про кількісну характеристику земельної ділянки від 10.12.2008 р. № 1, яка міститься в матеріалах справи, з якої вбачається, що у користуванні ВАТ «Іванівський кар`єр» на умовах оренди перебувала спірна земельна ділянка. Водночас, вищенаведені докази, які відповідач просить приєднати до матеріалів справи, доповнюють підтвердження права користування ( оренди) спірною земельною ділянкою у відповідача з 2003 року.
Відповідач ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» просить приєднати до матеріалів справи додаткових доказів, які не було подано до суду першої інстанції при розгляді справи з поважних причин, визнати поважними причини неподання доказів та приєднати до матеріалів справи № 902/1030/21 лист Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.06.2022р. з додатками.
Колегія суддів зазначає, що відповідач ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» не є ініціатором судового процесу, а тому свою позицію та докази формував вже після порушення справи судом. Як пояснив відповідач, докази відшуковувались та подавались в процесі судового розгляду, і обставини їх одержання після ухвалення рішення Господарського суду Вінницької області підтверджуються листом Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.06.2022 р., а тому розпорядження Калинівської райдержадміністрації Вінницької області № 137 від 31.05.2002 р., розпорядження Калинівської райдержадміністрації Вінницької області № 39 від 10.02.2003 р., договір оренди земельної ділянки від 25 квітня 2003 року, укладений Калинівською РДА Вінницької області та ВАТ Іванівський спецкар`єр» приймаються колегією суддів для оцінки в сукупності з іншими доказами. При цьому колегія суддів звертає увагу, що надані документи є додатковим підтвердженням обставин, які встановлені судом з урахуваннім інших доказів у справі.
ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що після передачу Іванівською сільською радою в оренду ПАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» за договором оренди землі № 24 від 27.09.2012 р. земельної ділянки загальною площею 31,4771 га, цю земельну ділянку було поділено на дві земельні ділянки кадастровий номер 0521682800:03:001:0070 площею 28,0938 га та з кадастровим номером 0521682800:03:001:0171 площею 3,3833 га. Останню в свою чергу поділено на дві окремих земельних ділянки: з кадастровим номером 0521682800:03:001:0087, площею 2,5399 га та з кадастровим номером 0521682800:03:001:0088 площею 0,8434 га (2,5399+ 0,8434 = 3,3833).
Доводить, що спірна земельна ділянка площею 31,4771 га ще з 2003 року перебувала у користуванні (оренді) ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» на відповідних правових підставах.
Натомість, у апеляційній скарзі скаржник обґрунтовує свою позицію тим, що йому належить право власності на гараж на підставі свідоцтва про право власності № 1815, видане на підставі рішення Іванівської міської ради від 21.03.2008 р. № 82, проте навіть на час оформлення позивачем права власності на гараж спірна земельна ділянка перебувала в оренді ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», і розпорядником спірної земельної ділянки до 2010 року була райдержадміністрація. Відтак, право на спірну земельну ділянку у позивача не виникло та не могло виникнути. Водночас, у разі знаходження гаражу на спірній земельній ділянці, позивач не позбавлений права на встановлення земельного сервітуту. Про намір укласти договір земельного сервітуту свідчить відповідь відповідача № 495/юр від 14.05.2009 р., але договір земельного сервітуту з невідомих відповідачу причин укладений не був.
Звертає увагу апеляційного суду, що у будь-якому разі, позивачем пропущений строк позовної давності стосовну позовних вимог у даній справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, вказала, що належність земельної ділянки до державної форми власності підтверджується під`їзними коліями та гаражем для бульдозера, які належать позивачу та розміщені на спірній земельній ділянці.
Представник ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» заперечила проти доводів апеляційної скарги. Вказала, що позивачем не доведено наявності порушень норм законодавства при прийнятті Іванівською сільською радою спірного рішення. Звернула увагу, що позивачем не доведено наявності у нього прав саме на ті залізничні колії, що знаходяться на спірній земельній ділянці, оскільки позивачем не надано належного правовстановлюючого документу, тоді як технічний паспорт чи перебування майна на балансі не свідчать про наявність права власності. Також звернула увагу на відсутність доказів про порушене право позивача.
Представник Іванівської сільської ради в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 88 у т.3/.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, беручи до уваги клопотання про розгляд справи без участі представника колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представника Іванівської сільської ради за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та представника відповідача ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України № 396 від 26.04.2006 р. реорганізовано відкриті акціонерні товариства промислового залізничного транспорту, в т.ч. Відкрите акціонерне товариство "Бродецьке підприємство промислового залізничного транспорту", шляхом приєднання до ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" /а.с. 16-19 у т.1/.
ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» є правонаступником (внаслідок реорганізації і перейменування) Іванівського спецкар`єру, що підтверджено довідкою з ЄДРПОУ № 32 2006 року, витягом з ЄДРПОУ станом на 08.02.2021 р., де відображені реєстраційні діі за період 1994-2021 р.р. /а.с.113-121 у т.1, а.с. 101-103 у т. 2/.
Відповідно до договору від 14.09.1989 р. на замовлення Іванівського спецкар`єру, правонаступником якого є відповідач ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», "Бродецкое ППЗТ" як підрядник побудувало та передало згідно з "Актом приемочной комиссии о приемке в эксплуатацию законченного реконструкцией внутризаводских ж/д путей Ивановского спецкарьера" реконструйовані (з 0,35 км тупику) внутрішньозаводські залізничні колії: I колія - 610 м; ІІ колія - 465 м /а.с. 177-178 у т.1/.
Відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 357 від 16.10.1995 р. зі строком дії до 09.07.2035 р. ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» має право на користування надрами з метою видобування гранітів і мігматитів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового /а.с.125 у т.1/.
Колегією суддів встановлено, що на підставі Акту на право користування землею від 26.10.1973 р., виданого виконавчим комітетом Калинівської районної ради депутатів трудящих на право користування землею на підставі рішення № 242 від 17.10.1973 р. Іванівському каменедробильному заводу, правонаступником якого є ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», надана у постійне користування земельна ділянка площею 33,0 га згідно з планом-схемою /а.с. 123-127 у т.2/.
Також, відповідно до розпорядження Калинівської райдержадміністрації № 604 від 22.12.2008 р. надано дозвіл ВАТ «Іванівський спецкар`єр» на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельними ділянками загальною площею 91,77 га, в тому числі: на території Гущинецької сільської ради - 52,7 га, на території Іванівської сільської ради - 39,07 га для подальшого укладання договорів оренди цих земельних ділянок з метою розробки родовища граніту /а.с.135 у т.1/.
Розпорядженням Калинівської райдержадміністрації № 505 від 10.11.2009 р. вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою ВАТ «Іванівський спецкар`єр» на території Іванівської сільської ради та вирішено надати в оренду земельні ділянки загальною площею 31,4771 га на території Іванівської сільської ради /а.с. 136 у т.1/.
31.08.2010 р. Калинівською РДА та ВАТ «Іванівський спецкар`єр» було укладено договір оренди землі № 133/10, за яким передано в оренду земельну ділянку, для розробки родовища граніту, що знаходяться на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 31,47 га. Вказаний договір зареєстровано у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.10.2011 р. за № 052168284000005 /а.с.137-141 у т.1/
Рішенням Вінницької обласної ради № 1120 від 25.10.2010 р. «Про зміну меж с.Іванів, Слобідка Іванівської сільської ради Калинівського району» вирішено затвердити проект землеустрою щодо зміни меж с. Іванів та Слобідка Іванівської сільської ради Вінницької області, включити в межі населених пунктів Іванівської сільської ради 238, 64 га земель за рахунок земель окремих землекористувачів та власників земельних ділянок, затвердити межі сіл Іванівської сільської ради Калинівського району /а.с. 87 у т.2/.
Зі списку власників землі та землекористувачів, які включаються в межу населеного пункту села Іванів вбачається, що в межі населеного пункту включено, серед інших, землі землекористувача ВАТ «Іванівський кар`єр» /а.с. 88 у т.2/.
Рішенням 10 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради № 364 від 13.07.2012 р. «Про надання земельної ділянки в оренду ПАТ «Іванівський спецкар`єр» у зв`язку із проведеними змінами меж села Іванів в межах населеного пункту», вирішено надати ПАТ «Іванівський спецкар`єр» в оренду земельну ділянку, площею 31,47 га, в межах населеного пункту, для розробки родовища граніту /а.с.142 у т.1/.
27.09.2012 р. Іванівською сільською радою та ПАТ «Іванівський спецкар`єр» на підставі рішення ради укладений договір оренди землі № 24 від 27.09.2012 р., за яким передано в оренду земельну ділянку, для розробки родовища граніту, що знаходяться на території Іванівської сільської ради в межах населеного пункту загальною площею 31,4771 га. Договір оренди землі зареєстрований у Калинівському відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинений запис 20.11.2012 р. за № 052168284005944 /а.с.143-147 у т.1/.
В подальшому надана в оренду земельна ділянка пункту загальною площею 31,4771 га була поділена, і з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів № 263019309 від 24.06.2021 р. вбачається, що ПрАТ «Іванівський спецкар`єр» на підставі договору оренди № 24 від 27.09.2012 р. належить право оренди на земельну ділянку, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, загальною площею 31,47 та, а саме: кадастровий номер 0521682800:03:001:0088 площею 0,8434 га; кадастровий номер 0521682800:03:001:0087 площею 2,5399 га; кадастровий номер 0521682800:03:001:0070 площею 28,0938 га /а.с. 127-134 у т.1/.
З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що зазначені вище земельні ділянки кадастровий номер 0521682800:03:001:0088 площею 0,8434 га; кадастровий номер 0521682800:03:001:0087 площею 2,5399 га; кадастровий номер 0521682800:03:001:0070 перебувають у комунальній власності із цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, власник - Іванівська сільська рада /а.с.53-55 у т.1/.
Доказів належності спірних земельних ділянок до земель транспорту немає.
Відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і довідкою БТІ від 27.08.2020 р. № 554 підтверджено, що ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» є власником майнового комплексу будівель та споруд заг. площею 7562,6 кв.м., розташованих за адресою: село Іванів, Калинівського району, Вінницької області по вул. Заводській, буд.1 /а.с.127 у т.1, а.с. 104 у т.2/.
Позивач вважає, що рішення Іванівської сільської ради № 364 від 13.07.2012 р. «Про надання земельної ділянки в оренду ПАТ «Іванівський спецкар`єр», на підставі якого відповідачу передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 0521682800:03:001:0070, прийнято радою з перевищення повноважень органу місцевого самоврядування на розпорядження землями державної власності на яких розташовані під`їзні колії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ".
Господарський суд Вінницької області відповідно до оскаржуваного рішення відмовив у задоволенні позову в даній справі, і колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно із ст. 144 Конституція України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.
У п.34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.
Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України. Так, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.83 ЗК України (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції на 2012 р.) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Як зазначено вище, відповідно до рішення Вінницької обласної ради № 1120 від 25.10.2010 р. «Про зміну меж с. Іванів, Слобідка Іванівської сільської ради Калинівського району» вирішено включити в межі населених пунктів Іванівської сільської ради 238,64 га земель за рахунок земель окремих землекористувачів та власників земельних ділянок, затвердити межі сіл Іванівської сільської ради Калинівського району /а.с. 87 у т.2/, і на підставі цього рішення в межі населеного пункту села Іванів були включені землі землекористувачів, в тому числі - землекористувача ПАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр" /а.с. 88 у т.2/.
Відповідно до оспорюваного рішення Іванівської сільської ради «Про надання земельної ділянки в оренду ПАТ «Іванівський спецкар`єр» у зв`язку із проведеними змінами меж села Іванів в межах населеного пункту» земельну ділянку, площею 31,47 га, в межах населеного пункту вирішено надати ПАТ «Іванівський спецкар`єр» в оренду для розробки родовища граніту /а.с.142 у т.1/.
Рішення приймалось за результатом розгляду клопотання ПАТ «Іванівський спецкар`єр» про надання земельної ділянки на підставі ст.ст. 112, 93, 124, 125, 126, п.12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України, п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Підставами для визнання акта недійсним судом є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Колегія суддів враховує, що відповідно до витягу з ЄДРПОУ ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр", код ЄДРПОУ 05471750, має наступні види економічної діяльності : 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний), інші: 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю, 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва, 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю тощо /а.с.113-121 у т.1/. Така діяльність здійснюється відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами № 357 від 16.10.1995 р. зі строком дії до 09.07.2035 р. /а.с. 125 у т.1/
Земельна ділянка, надана в оренду на підставі оспорюваних рішення ради та договору і в подальшому поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 0521682800:03:001:0088 площею 0,8434 га; 0521682800:03:001:0087 площею 2,5399 га; кадастровий номер 0521682800:03:001:0070, - має відповідне призначення "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані із користуванням надрами" та передана в оренду для розробки родовищ корисних копалин.
Таким чином, Іванівська сільська рада при прийнятті рішення 10 сесії 6 скликання № 364 від 13.07.2012 р. «Про надання земельної ділянки в оренду ПАТ «Іванівський спецкар`єр» в межах власних повноважень розпорядилась земельною ділянкою в межах населеного пункту відповідно до ст.ст. 93, 124, 125, 126, п.12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції чинній на час прийнятті рішення ради), п.34 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і колегія суддів не встановила порушення законодавства при прийнятті рішення.
На підставі рішення Іванівської сільської ради № 364 від 13.07.2012 р. Іванівською сільською радою та ПАТ «Іванівський спецкар`єр» 27.09.2012 р. укладено договір оренди землі № 24, за яким передано в оренду земельну ділянку, для розробки родовища граніту, що знаходяться на території Іванівської сільської ради в межах населеного пункту, загальною площею 31,4771 га. Вказаний договір зареєстровано у Калинівському відділі Вінницької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 20.11.2012 р. за № 052168284005944 /а.с.143-147 у т.1/.
Твердження позивача про те, що земельна ділянка належить до земель транспорту та державної власності, оскільки на ній розміщені під`іздні залізничні коліі, є безпідставними.
Так, згідно зі ст.1 Закону України "Про залізничний транспорт" промисловий залізничний транспорт - транспортно-технологічний комплекс, який забезпечує системне переміщення вантажів у процесі виробництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом загального користування і не належить до нього.
Також вказаною статтею передбачено, що під`їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про залізничний транспорт" магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання та не підлягають приватизації.
Натомість за визначенням у ст.64 Статуту залізниць України до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності. Згідно з нормами ст. 21 Закону України "Про залізничний транспорт" відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під`їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.
Отже, розміщення на земельній ділянці під`їзних колій, на відміну від магістральні залізничні лінії загального користування, не є визначальним критерієм призначення земельної ділянки як землі транспорту державної власності, як про це помилково стверджує позивач. Під`їзні колії призначаються для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, перебувають у власності підприємств, підприємців, організацій та установ різних форм власності.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.06.2019 р. у справі № 910/10126/18 та від 25.07.2019 р. у справі № 923/609/17. У справі № 923/609/17 відмовлено у позові ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до ПрАТ "Дніпровський термінал" про зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги у зазначеній справі обґрунтовались тим, що позивач є власником залізничних колій і стрілочних переводів. Правові висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Крім того, матеріали справи не містять беззаперечних доказів належності саме позивачеві під`їзних колій на земельній ділянці, переданій відповідачеві сільрадою.
Так, нормами пунктів 1.3., 1.4., 1.5. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під`їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після прийняття її в експлуатацію комісією за участю представника Міністерства праці та соціальної політики і встановлення залізницею порядку обслуговування під`їзної колії. Відповідність під`їзної колії узгодженому з залізницею проекту засвідчується актом, який складається комісією за участю уповноважених представників залізниці і власника під`їзної колії, яка призначається залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Підписання акта свідчить про прийняття даної під`їзної колії в експлуатацію.
На кожну під`їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. До затвердження Інструкції подача вагонів на під`їзну колію забороняється. У разі зміни технічного оснащення під`їзної колії і технології її роботи до цієї Інструкції вносяться відповідні зміни та доповнення.
Власник під`їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під`їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв`язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під`їзної колії в експлуатацію.
Після здачі в експлуатацію нових об`єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під`їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін.
Отже, доказами права власності на під`їзні колії є акт введення в експлуатацію та встановлення залізницею порядку обслуговування залізничних під`їздних колій, масштабний план, технічний паспорт, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій, креслення штучних споруд.
Позивачем надані суду копії з Технічних паспортів під`їзних залізничних колій Холонівської дільниці Бродецької філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" 2005 року /а.с. 218-242 у т.1/ та 2020 року /а.с. 26-46 у т.1/. Позивач, з посиланням на бухгалтерську довідку № 79 від 10.02.2022 р. /а.с. 3 у т.3/, пояснює, що в січні 2012 року головним бухгалтером Бродецької філії здійснено розподілення двох залізничних колій (інв. № 103122005 та № 103122007), які були передані в результаті реорганізації 2006 року, на чотирнадцять з відображенням відповідної операції в регістрах бухгалтерського обліку.
Разом з тим, інвентарні картки залізничних колій /а.с. 6-16 у т.2/ не є належним та допустимим доказом із урахуванням вищенаведених норм, і за даними таких карток неможливо достеменно встановити, що коліі, відображені у Технічних паспортах позивача 2005 року, з урахуванням переданих в результаті реорганізації 2006 року залізничних колій інв. № 103122005 та № 103122007, це ті ж самі під`їзні колії, що визначені у Технічному паспорті 2020 року. З огляду на різницю у документації, яка міститься у матеріалах справи щодо довжини двох залізничних колій інв. № 103122005 та №103122007, які були передані позивачу в результаті реорганізації 2006 року та чотирнадцяти колій, які, за твердженням позивача, утворені з тих самих двох колій, зазначені колії не можуть бути ідентифіковані. Крім того, з інвентарних карток залізничних колій неможливо встановити їх місцезнаходження саме на земельній ділянці з кадастровим № 0521682800:03:001:0070.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 ГПК України).
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76-79, 86 ГПК України визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив під час вирішення позову.
Наведені норми зобов`язують суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору, на основі вичерпних і підтверджених висновків.
Отже, тягар доказування обставин, на які посилається позивач, в силу вимог статті 74 ГПК України лежить на цій стороні, а тому саме позивач повинен довести належними і допустимими доказами, що він є власником спірного майна.
Натомість позивачем ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" не надано беззаперечних доказів, що він є власником під`їзних колій та не підтверджено свій титул власника майна (під`їзної залізничної колії).
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до договору від 14.09.1989 р. на замовлення Іванівського спецкар`єру, правонаступником якого є відповідач ПрАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр», "Бродецкое ППЗТ" як підрядник побудувало та передало згідно з "Актом приемочной комиссии о приемке в эксплуатацию законченного реконструкцией внутризаводских ж/д путей Ивановского спецкарьера" реконструйовані (з 0,35 км тупику та стрілочного переводу) внутрішньозаводські залізничні колії: I колія - 610 м; ІІ колія - 465 м /а.с. 177-178 у т.1/.
Тобто, відповідач ПрАТ «Іванівський спецкар`єр» з 1989 року є у власником під`їзних колій, які виготовлені на його замовлення та прийняті в експлуатацію.
Таким чином, між позивачем і відповідачем ПрАТ «Іванівський спецкар`єр» очевидно існує спір про власність на під`їзні колії, що підтверджується поданими суду доказами, які спрямовані на встановлення у даній справі права власності під`їзних колій, які розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 0521682800:03:001:0070 (зокрема інвентарних карток залізничних колій, акту введення в експлуатацію, технічних паспортів, передавального акту тощо).
Разом з тим, оцінка таких доказів та встановлення права власності на під`їзні колії виходить за межі предмета у даній справі про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування. До предмету доказування належить перевірка наявності компетенції органу місцевого самоврядування на розпорядження земельними ділянками в межах населеного пункту. Натомість не належить до предмету доказування, як встановлення належності позивачу на праві власності під`їзних колій, так і правомірність у розмежуванні земель, і належність земельної ділянки з кадастровим номером 0521682800:03:001:0070 до земель комунальної власності, що в судовому порядку не оспорювалось і не встановлювалось.
Крім того, позивач/скаржник в апеляційній скарзі посилається на ст.ст.328, 329, ч.1 ст.377 Цивільного кодексу та ч.ч. 1,3 ст.84, ч.1 ст.120 Земельного кодексу України і доводить також, що він є власником гаража з прибудовами загальною площею 171,2 кв.м за адресою: вул. Заводська, 1б, с. Іванів, Калинівського району, який розміщений на земельній ділянці, переданій ПрАТ «Іванівський спецкар`єр» за кадастровим номером 0521682800:03:001:0070.
Колегія суддів звертає увагу, що у позовній заяві така підстава не заявлена, і докази - реєстраційне посвідчення на гараж від 03.11.2008 р. і свідоцтво про право власності № 1815 від 15.09.2008 р. /а.с.41-42 у т.2/ надані суду першої інстанції в підготовчому провадженні, однак без заяви про зміну підстав позову відповідно до ч.3 ст.46 ГПК України.
У своїх поясненнях представник відповідача не заперечила, що позивачем набуто право на нерухоме майно гараж, однак зазначила, що відповідач не чинить жодних перешкод власнику у реалізації його права володіння і користування. Позивач протилежного не довів, так само не надав доказів визначення розміру земельної ділянки, на якій розміщений гараж, та оформлення права в установленому порядку з урахуванням норм статті 377 ЦК України.
За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Тобто в разі, якщо в межах спірної земельної ділянки зареєстровано нерухоме майно позивача загальною площею 171,2 кв.м, то останній вправі претендувати на площу земельної ділянки під такою будівлею та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування.
З урахуванням такого колегія суддів звертає увагу, що у позові позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення 10 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради від 13.07.2012 р. в частині передачі в оренду ВАТ «Іванівський спеціалізований кар`єр» земельної ділянки 0521682800:03:001:0070, на якій розташовані під`їзні колії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".
Натомість відповідно до витягу з Державного земельньго кадастру від 28.12.2019 р. вбачається, що земельна ділянка за кадастровим номером 0521682800:03:001:0070 загальною площею 28,0938 га знаходиться за адресою: Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Іванів, вул. Заводська 1 /а.с. 185 у т.1/, тоді як за твердженнями позивача він є власником гаража з прибудовами загальною площею 171,2 кв.м за адресою: вул. Заводська, 1б, яка зазначена у наданому позивачем реєстраційному посвідченні на гараж від 03.11.2008 р. і свідоцтві про право власності від 15.09.2008 р./а.с.41-42 у т.2/. Інша адреса ставить під сумнів обґрунтованість наведених позивачем доводів щодо земельної ділянки за кадастровим номером 0521682800:03:001:0070.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанціі, що позивач не довів порушення його прав та законних інтересів оспорюваними ним актом і договором. Позивачем/скаржником не доведено належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України неправомірність рішення 10 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради № 364 від 13.07.2012 р., за яким відповідач користується на правах оренди земельною ділянкою за кадастровим номером 0521682800:03:001:0070.
Також, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі №24 від 27.09.2012 р., укладеного Іванівською сільською радою та ПрАТ "Іванівський спеціалізований кар`єр", яка заявлена як похідна до вимоги про визнання недійсним та скасування рішення 10 сесії 6 скликання Іванівської сільської ради № 364 від 13.07.2012 р. «Про надання земельної ділянки в оренду ПАТ «Іванівський спецкар`єр», оскільки правомірність рішення ради встановлена колегією суддів, а інших підстав для визнання недійсним договору позивач не наводить.
Щодо заяви відповідача ПрАТ «Іванівський спецкар`єр» про застосування строку позовної давності, колегія суддів враховує норму ч.1 ст.216 ЦК України та ту обставину, що в позові відмовлено з підстав його необґрунтованості, відповідно - відсутні підстави для застосування строку позовної давності.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 р. у справі № 902/1030/21 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Вінницької області від 15.02.2022 р. у справі № 902/1030/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 902/1030/21 повернути Господарському суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений 21.07.2022 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2022 |
Оприлюднено | 25.07.2022 |
Номер документу | 105369241 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Маціщук А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні